Рішення

від 07.05.2024 по справі 320/8310/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року справа №320/8310/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

17.02.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (далі позивач) із позовом до Львівської митниці (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, Львівської митниці.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, вважає ix незаконними та необґрунтованими, адже позивачем було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/8310/24 передана 20.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 р. адміністративну справу № 320/8310/24 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого не погоджується із позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею у відповідності до вимог чинного законодавства, а документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані позивачем не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов?язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов?язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.

Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах.

В рамках вказаного Договору поставки Компанія «SOLARITY S.R.O.» здійснила поставку товару.

Відповідно до інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р. предметом поставки стала наступна Продукція: сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, Фотоелектричний модуль 550W mono загально-промислового призначення, нові: (JAM72S30_MR_550 SF), кат. номер 100-156, к-ть 704 шт; вартість за одиницю - 66,41 EUR, сумарна вартість 46 752,64 EUR.

Загальна вартість Продукції, відповідно до проформ-інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р. склала 46 752 (сорок шість тисяч сімсот п?ятдесят два Євро) 64 євроцентів.

Вказана Продукція була запакована та підготовлена Компанією для доставки на адресу ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» згідно митної декларації № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р.

Організацією доставки Продукції з країни Чехія, міста Кладно до м. Києва (Україна) займалась ТОВ «Компанія Траст Груп», яке діяло як експедитор відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені від 01.08.2022 року № 01/08/22, укладеного з ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Клієнтом (Замовником).

Перевезення вантажу було здійснено на підставі заявки на перевезення вантажу № 14 від 08.01.2024р., передбаченою договором про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 13.06.2018 № 006/18, місцем відвантаження товару є склад постачальника, який знаходиться A.P. Moller Maersk Logistics VGP logistics park Kladno Krocehlavska street 1040 Dubi, 272 01 Kladno, а згідно п. 6.2. цього ж контракту, умови поставки детально передбачені в інвойсі.

Поставка Продукції здійснювалась вантажним транспортним засобом, яким здійснювалось перевезення, a саме автомобілем з причіпом д.н.з. НОМЕР_1 , згідно автотранспортною накладною CMR від 09.01.2024р. № б/н.

Після прибуття вказаної Продукції до м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 17.01.2024 року було подано до Львівської митниці вантажну митну декларацію № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору).

Митна вартість Продукції була визначена за першим, основним, методом визначення митної вартості ціною договору, а саме згідно інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р.

Позивачу від митного органу надійшло повідомлення, де відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

18.01.2024 року ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» листом (заявою) № 1801-004850 у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. звернулась до Львівської митниці, в якій повідомило, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, після чого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024р, де зазначив наступне: «Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв?язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст.59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товар слугувала МД 24UA100390400662U1 від 15.01.2024 де вартість такого товару становить 5,22 дол. США за кг».

Разом з тим, на підставі вказаного вищевказаного рішення було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, відповідно до якої були задекларовані митні платежі.

Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 та карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно п.1 ч.3 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Частини перша-шоста статті 53 встановлює, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Пункт 1 частини четвертої, частина п`ята статті 54.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частина перша-третя статті 58.

1. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного, витребування додаткових документів без зазначення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також в подальшому прийняття спірного рішення є протиправним.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а.

Судом встановлено, що 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов?язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов?язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.

Згідно з матеріалами справи, після прибуття вказаної Продукції до м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 17.01.2024 року було подано до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору), зокрема:

- скан-копію договору поставки товару від 13 червня 2018 року № 006/ 18;

- скан-копію додаткової угоди № 1.1 від 01.01.2021р.;

- скан-копію додаткової угоди № 5 від 01.08.2023р.;

- скан-копію рахунку-фактури (інвойсу) № 1032400005 від 09.01.2024р.;

- скан-копію договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 01/08/22 від 01.08.2022 року;

- скан-копію договору про надання транспортно - експедиційних послуг № 14/07 від 14.07.2021р.;

- скан-копію договору про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 11/12 від 11.12.2023р.;

- скан-копію рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 11 від 10.01.2024р.;

- скан-копію заявки на перевезення вантажу № 14 від 08.01.2024р.;

- скан-копію автотранспортної накладної CMR від 09.01.2024р. № б/н.;

- скан-копію довідки про транспортні витрати № 10/01/2 від 10.01.2024р.;

- скан-копію експортної декларації країни відправлення № 24C251000000DT12A6;

- скан-копію Договору про надання послуг митного брокера Т200521 від 20.05.2021 р.;

- скан-копію експортної декларації країни відправлення 24CZ51000000DT12A6;

- скан-копію Митної декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у відповідача виникає обов?язок надсилати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів, лише у наступних випадках:

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;

- наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 02.04.2019 року №826/14258/15 зазначив, зокрема:

«Митний орган зобов?язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи. надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

Так, позивачу від митного органу надійшло повідомлення, де відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів ,а позивач листом у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. звернувся до Львівської митниці, в якій повідомив, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.

Як слідує з Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 про коригування митної вартості, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024.

Так, у рішенні зазначено, що «Підпис та штамп відправника» міститься відтиск штампу перевізника, документи що висвітлюють договірні відносини із даною фірмою при виконанні угоди відсутні, а надана Довідка про транспортні витрати видана ТОВ «Компанія Траст Груп». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір вищезазначеними суб?єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Судом встановлено, що 01.08.2022p. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соларіті Україна», в особі директора Міхала Адріана, який діє на підставі Статуту, надалі - «Замовник» та ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі - «Експедитор», укладено Договір № 01/08/22 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені.

14.07.2021р. між ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі - «Експедитор 1» та ТОВ «Ель Логістик», надалі - «Експедитор 2», було укладено Договір про надання транспортно - експедиційних послуг № 14/07 (далі - Договір-2).

Експедитор 2 від свого імені та за рахунок Експедитора-1 забезпечує організацію перевезення вантажів. Сторони погодили, що Експедитор-2 має право від свого імені або від імені Експедитора-1 за його письмовою згодою, укладати договори перевезення, забезпечити від правку і одержання вантажу, а також інші зобов?язання, пов?язані з перевезенням. (п. 1.3. Договору).

11.12.2023p. між ТОВ «Ель Логістик» та ТОВ «Югавтотранс», було укладено Договір про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 11/12.

За даним Договором Експедитор зобов?язується від свого імені за дорученням за рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов?язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або внутрішньодержавному (регіональному) сполученні, a Перевізник в свою чергу надає послуги по організації перевезення вантажним транспортом. (п. 1.1. Договору).

Згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 11 від 10.01.2024р., вартість транспортних послуг склала: 125 790,00 грн, а саме: транспортні послуги за межами України - 67 300,00 грн; Транспортно-експедиційні послуги по території України - 58 940,00 грн.

У довідці про транспортні витрати № 10/01/2 від 10.01.2024р., виданої ТОВ «Компанія Траст Груп», для пред?явлення в митних органів України, підтверджено, що вартість транспортно-експедиційних витрат по доставці вантажу за маршрутом: м. Кладно, Чеська Республіка - Київ, Україна автомобілем реєстраційний номер: А06903ECXF, призначеного для Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» складає: м. Кладно, Чеська Республіка - м/ п Шегині, Україна: 67 300,00 грн.; м / п Шегині/ Україна: - Київ, Україна: 58 940,00 грн. Страхування вантажу не передбачене.

Таким чином, всі вищевказані документи містять інформацію щодо витрат на перевезення, в т.ч., до державного кордону України, а також інформацію щодо вартості послуг перевізника з контролю за завантаженням товару.

Також у рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 зазначено, що «відповідно до п. 5.2 Договору на перевезення 01/ 08/2022 замовник проводить оплату у безготівковій формі, згідно з заявкою на кожне окреме перевезення. Заявка до митного оформлення не надана».

В той же час судом встановлено, що скан-копія заявки на перевезення вантажу № 14 від 08.01.2024р. надавалася Львівській митниці, що підтверджується ідентифікатором повідомлення 0649F360-6376-4708-9052-B4DFEEE1BA06 від 17.01.2024р., в якому під порядковим номером документу № 5 зазначено електронний документ № 14.

Крім цього, відповідач зазначив, що відповідно до розділу 5 контракту платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості кожної партії товару повинна бути здійснена на умовах, передбачених у інвойсах (інформація щодо умов розрахунків відсутня).

Як було встановлено судом а зазначено вище, 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/ 18.

Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах.

Відповідно до п. 6.2 Договору поставки № 006/18 поставка Товару від Постачальника Покупцю здійснюється на умовах INKOTERMS 2010 детально передбачених у відповідних інвойсах, погоджених Сторонами та в строки, що вказані у відповідних інвойсах.

Згідно п. 5.1. Договору платежі за поставлений Товар за цим Договором здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний в Цьому Договорі. Оплата здійснюється згідно виставленого інвойсу.

Згідно інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р. передбачений строк оплати, а саме 08.02.2024p. Поставка товару була здійснена саме на умовах інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р., про що свідчать дані CRM від 09.01.2024р. № б/н., в якому вказано дані саме цього інвойсу: № 1032400005.

Таким чином, в інвойсі № 1032400005 від 09.01.2024р. зазначені всі необхідні данні щодо умов оплати, а також характеристик, кількості товару, вартості товару за одиницю, вартість парти товару загалом та умов поставки.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов?язаний надати такі документи в разі їх наявності.

Слід зазначити, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду України у від 31.03.2015 (справа № 21-127a15), в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2021 (справа № 826/16699/16), від 19.03.2021 (справа № 820/5525/16), від 03.06.2021 (справа № 826/11011/16), від 15.02.2022 (справа № 809/315/17).

Таким чином, ненадання запитуваних документів з причини їх відсутності внаслідок не вчинення певних дій не може бути достатньою підставою для відмови в митному оформленні товарів за 1 методом.

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України відповідно до якої здійснювалось коригування визначено, що цей метод застосовується у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з. часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (ч. 7 ст. 59 Митного кодексу України).

Відповідно до позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 07.04.2020 по справі №160/5506/19: «Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів зі застосуванням другорядних методів.»

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов?язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування

Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості. заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом. та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічний висновок викладений у правовій позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, а тому зазначення у графі 33 оскаржуваного рішення лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не є мотивованим у контексті положень п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

В рішенні про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не довів аргументовано, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Принцип обґрунтованості рішення суб?єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання Рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні № 37801/97 від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов?язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх Рішення, а в рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 8709,87 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Львівської митниці.

Питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, Львівської митниці.

Стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8709,87 грн. користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41958197) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.