Постанова

від 15.10.2024 по справі 320/8310/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8310/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, Львівської митниці.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, вважає ix незаконними та необґрунтованими, адже позивачем було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За твердженням апелянта, при декларуванні товару позивачем не було надано митному органу документального підтвердження наявності або відсутності впливу взаємозв`язку сторін зовнішньоекономічного контракту на ціну спірного товару, ціна товару занижена, що свідчить про надання спеціальних цін позивачу, це суперечить статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, також звертає увагу, що мало місце ненадання всіх документів, які б підтверджували митну вартість імпортованого товару.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов?язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов?язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.

Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах.

В рамках вказаного Договору поставки Компанія «SOLARITY S.R.O.» здійснила поставку товару.

Відповідно до інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р. предметом поставки стала наступна Продукція: сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, Фотоелектричний модуль 550W mono загально-промислового призначення, нові: (JAM72S30_MR_550 SF), кат. номер 100-156, к-ть 704 шт; вартість за одиницю - 66,41 EUR, сумарна вартість - 46 752,64 EUR.

Загальна вартість Продукції, відповідно до проформ-інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р. склала 46 752 (сорок шість тисяч сімсот п?ятдесят два Євро) 64 євроцентів.

Вказана Продукція була запакована та підготовлена Компанією для доставки на адресу ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» згідно митної декларації № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р.

Організацією доставки Продукції з країни Чехія, міста Кладно до м. Києва (Україна) займалась ТОВ «Компанія Траст Груп», яке діяло як експедитор відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені від 01.08.2022 року № 01/08/22, укладеного з ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Клієнтом (Замовником).

Перевезення вантажу було здійснено на підставі заявки на перевезення вантажу № 14 від 08.01.2024р., передбаченою договором про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 13.06.2018 № 006/18, місцем відвантаження товару є склад постачальника, який знаходиться A.P. Moller Maersk Logistics VGP logistics park Kladno Krocehlavska street 1040 Dubi, 272 01 Kladno, а згідно п. 6.2. цього ж контракту, умови поставки детально передбачені в інвойсі.

Поставка Продукції здійснювалась вантажним транспортним засобом, яким здійснювалось перевезення, a саме автомобілем з причіпом д.н.з. НОМЕР_1 , згідно автотранспортною накладною CMR від 09.01.2024р. № б/н.

Після прибуття вказаної Продукції до м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 17.01.2024 року було подано до Львівської митниці вантажну митну декларацію № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору).

Митна вартість Продукції була визначена за першим, основним, методом визначення митної вартості ціною договору, а саме згідно інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р.

Позивачу від митного органу надійшло повідомлення, де відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

18.01.2024 року ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» листом (заявою) № 1801-004850 у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. звернулась до Львівської митниці, в якій повідомило, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, після чого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024р, де зазначив наступне: «Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв?язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст.59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товар слугувала МД 24UA100390400662U1 від 15.01.2024 де вартість такого товару становить 5,22 дол. США за кг».

Разом з тим, на підставі вказаного вищевказаного рішення було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, відповідно до якої були задекларовані митні платежі.

Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 та карткою відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000098, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов?язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов?язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором.

Згідно з матеріалами справи, після прибуття вказаної Продукції до м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 17.01.2024 року було подано до Львівської митниці митну декларацію № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору), зокрема:

- скан-копію договору поставки товару від 13 червня 2018 року № 006/ 18;

- скан-копію додаткової угоди № 1.1 від 01.01.2021р.;

- скан-копію додаткової угоди № 5 від 01.08.2023р.;

- скан-копію рахунку-фактури (інвойсу) № 1032400005 від 09.01.2024р.;

- скан-копію договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 01/08/22 від 01.08.2022 року;

- скан-копію договору про надання транспортно - експедиційних послуг № 14/07 від 14.07.2021р.;

- скан-копію договору про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 11/12 від 11.12.2023р.;

- скан-копію рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 11 від 10.01.2024р.;

- скан-копію заявки на перевезення вантажу № 14 від 08.01.2024р.;

- скан-копію автотранспортної накладної CMR від 09.01.2024р. № б/н.;

- скан-копію довідки про транспортні витрати № 10/01/2 від 10.01.2024р.;

- скан-копію експортної декларації країни відправлення № 24C251000000DT12A6;

- скан-копію Договору про надання послуг митного брокера Т200521 від 20.05.2021 р.;

- скан-копію експортної декларації країни відправлення 24CZ51000000DT12A6;

- скан-копію Митної декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р.

Позивачу від митного органу надійшло повідомлення, де відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а позивач листом у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації № 24UA209230004850U0 від 17.01.2024р. звернувся до Львівської митниці, в якій повідомив, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.

Як слідує з Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 про коригування митної вартості, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024.

У рішенні, зокрема зазначено, що «Підпис та штамп відправника» міститься відтиск штампу перевізника, документи що висвітлюють договірні відносини із даною фірмою при виконанні угоди відсутні, а надана Довідка про транспортні витрати видана ТОВ «Компанія Траст Груп». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір вищезазначеними суб?єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Судом встановлено, що 01.08.2022p. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соларіті Україна», в особі директора Міхала Адріана, який діє на підставі Статуту, надалі - «Замовник» та ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі - «Експедитор», укладено Договір № 01/08/22 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені.

14.07.2021р. між ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі - «Експедитор 1» та ТОВ «Ель Логістик», надалі - «Експедитор 2», було укладено Договір про надання транспортно - експедиційних послуг № 14/07 (далі - Договір-2).

Експедитор 2 від свого імені та за рахунок Експедитора-1 забезпечує організацію перевезення вантажів. Сторони погодили, що Експедитор-2 має право від свого імені або від імені Експедитора-1 за його письмовою згодою, укладати договори перевезення, забезпечити від правку і одержання вантажу, а також інші зобов?язання, пов?язані з перевезенням. (п. 1.3. Договору).

11.12.2023p. між ТОВ «Ель Логістик» та ТОВ «Югавтотранс», було укладено Договір про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 11/12.

За даним Договором Експедитор зобов?язується від свого імені за дорученням за рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов?язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або внутрішньодержавному (регіональному) сполученні, a Перевізник в свою чергу надає послуги по організації перевезення вантажним транспортом. (п. 1.1. Договору).

Згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 11 від 10.01.2024р., вартість транспортних послуг склала: 125 790,00 грн, а саме: транспортні послуги за межами України - 67 300,00 грн; Транспортно-експедиційні послуги по території України - 58 940,00 грн.

У довідці про транспортні витрати № 10/01/2 від 10.01.2024р., виданої ТОВ «Компанія Траст Груп», для пред?явлення в митних органів України, підтверджено, що вартість транспортно-експедиційних витрат по доставці вантажу за маршрутом: м. Кладно, Чеська Республіка - Київ, Україна автомобілем реєстраційний номер: А06903ECXF, призначеного для Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» складає: м. Кладно, Чеська Республіка - м/ п Шегині, Україна: 67 300,00 грн.; м / п Шегині/ Україна: - Київ, Україна: 58 940,00 грн. Страхування вантажу не передбачене.

Таким чином, всі вищевказані документи містять інформацію щодо витрат на перевезення, в т.ч., до державного кордону України, а також інформацію щодо вартості послуг перевізника з контролю за завантаженням товару.

Також у рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100035/2 від 18.01.2024 зазначено, що «відповідно до п. 5.2 Договору на перевезення 01/ 08/2022 замовник проводить оплату у безготівковій формі, згідно з заявкою на кожне окреме перевезення. Заявка до митного оформлення не надана».

В той же час судом першої інстанції вірно встановлено, що скан-копія заявки на перевезення вантажу № 14 від 08.01.2024р. надавалася Львівській митниці, що підтверджується ідентифікатором повідомлення 0649F360-6376-4708-9052-B4DFEEE1BA06 від 17.01.2024р., в якому під порядковим номером документу № 5 зазначено електронний документ № 14.

Крім цього, відповідач зазначив, що відповідно до розділу 5 контракту платежі за поставлений товар здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Оплата вартості кожної партії товару повинна бути здійснена на умовах, передбачених у інвойсах (інформація щодо умов розрахунків відсутня).

Як було встановлено судом та зазначено вище, 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/ 18.

Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах.

Відповідно до п. 6.2 Договору поставки № 006/18 поставка Товару від Постачальника Покупцю здійснюється на умовах INKOTERMS 2010 детально передбачених у відповідних інвойсах, погоджених Сторонами та в строки, що вказані у відповідних інвойсах.

Згідно п. 5.1. Договору платежі за поставлений Товар за цим Договором здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний в Цьому Договорі. Оплата здійснюється згідно виставленого інвойсу.

Згідно інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р. передбачений строк оплати, а саме 08.02.2024p. Поставка товару була здійснена саме на умовах інвойсу № 1032400005 від 09.01.2024р., про що свідчать дані CRM від 09.01.2024р. № б/н., в якому вказано дані саме цього інвойсу: № 1032400005.

Таким чином, в інвойсі № 1032400005 від 09.01.2024р. зазначені всі необхідні данні щодо умов оплати, а також характеристик, кількості товару, вартості товару за одиницю, вартість парти товару загалом та умов поставки.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов?язаний надати такі документи в разі їх наявності.

Слід зазначити, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду України у від 31.03.2015 (справа № 21-127a15), в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2021 (справа № 826/16699/16), від 19.03.2021 (справа № 820/5525/16), від 03.06.2021 (справа № 826/11011/16), від 15.02.2022 (справа № 809/315/17).

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені ч. 2 статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог ч.ч. 4, 5 статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідач просто вказує на існування розбіжностей у поданих позивачем документах, не зазначаючи при цьому, які саме дані не співпадають, в яких документах містяться суперечливі дані та яким чином скаржник виявив такі розбіжності.

Воднчоас, щодо висновків відповідача про пов`язаність покупця ТОВ «СОЛАРІТІ Україна» та продавця компанія «Solarity S.R.O.» (Чеська Республіка), яка вплинула на ціну поставленого товару, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За змістом частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (частини шістнадцята та сімнадцята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом четвертим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для визначення пов`язаності осіб до якої відсилають положення частини шістнадцятої статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 (пункт 5 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

Так, як вказує митниця, з відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, власником 99 % акцій ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" являється фірма продавець - Solaritys.r.o.

Згідно з ч.18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: (1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; (2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; (3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Поряд з цим, згідно з ч.12 ст.58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце (ч.13 ст.58 МК України).

Відповідно до ч.14 ст.58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.18 ст.58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналізуючи оскаржуване рішення, колегія суддів зауважує, що в обставинах прийняття рішення та джерел інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості не встановлено, яким чином пов`язаність продавця та покупця вплинула на ціну оцінюваних товарів.

Таким чином, як зазначалось вище, саме по собі посилання на те, що власником 99 % акцій ТОВ "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" являється фірма продавець - Solaritys.r.o. не є належним обгрунтуванням обставин взаємозвязку між продавцем та покупцем, як і не зрозуміло у з`язку з чим це вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Крім того, з оскаржуваного рішення не зрозуміло, яким чином такі сумніви можна спростувати.

Таким чином, в апеляційній скарзі відповідачем не було доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару, містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував суд першої інстанції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваного рішення та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за другорядним методом, а саме за резервним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необгрунтованим, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Отже при винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев