Рішення

від 06.05.2024 по справі 380/7304/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2024 рокусправа № 380/7304/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Сокільничанка» (вул. Січових Стрільців, 1, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 35665078) про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Сокільничанка», у якій позивач, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати порушення його права на інформацію комунальним підприємством «Сокільничанка», а саме: ненадання відповіді на запит від 06 грудня 2023 року; ненадання інформації та відповіді на запит від 06 грудня 2023 року своєчасно, в межах строку предбаченого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.12.2023 року звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, відповідь на який просив надіслати на його електронну адресу. Проте, відповіді на свій запит не отримав, в чому вбачає порушення своїх прав.

Ухвалою суду від 09.04.2024 позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 09.04.2024 про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 06.12.2023 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просив надати наступну інформацію: « 1. Повідомте, чи надходив до Вас мій лист №7901311754176 з описом вкладень надісланий поштовою службою АТ «Укрпошта»? 2. Повідомте, хто з уповноважених осіб КП «Сокільничанка» отримав мій лист №7901311754176 з описом вкладень відправлений мною 05.07.2023 року. 3. Повідомте, дати реєстрації та вхідні реєстраційні номери документів які мною були надіслані поштовою службою АТ «Укрпошта» листом №7901311754176 з описом вкладень до вашої адреси. Відповідь прошу надіслати саме до електронної адреси: 27eco.demo@gmail.com».

Відповідач не надав відповіді на запит позивача у встановлений строк.

Вважаючи порушеним своє право на доступ до публічної інформації, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюється Законом України «Про інформацію» від 02.10.1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 2657-XII встановлено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (стаття 2 Закону №2939-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених вказаним Законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 13, п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації, до яких, зокрема належать органи державної влади і органи місцевого самоврядування, зобов`язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частинами першою і другою ст. 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 вказаного Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 вказаного Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 вказаного Закону. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону №2939-VI).

В силу ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Таким чином, Законом України №2939-VI регламентовано такі варіанти поведінки розпорядника інформації у разі одержання запиту на інформацію: надання відповіді на запит на інформацію у строк, передбачений ст. 20 Закону №2939-VI; прийняття рішення про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію (ч.ч. 6, 7 ст. 22 Закону №2939-VI); відмова в задоволенні запиту на інформацію; направлення запиту належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 надіслав на адресу Комунального підприємства «Сокільничанка» запит на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проте, відповідач відповіді на запит позивача не надав.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI:

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг є розпорядниками інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

- державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, є розпорядниками інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Крім цього, у силу ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI комунальні підприємства є розпорядниками інформації щодо розпорядження комунальним майном, зокрема, інформації про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Аналізуючи запит позивача від 06.12.2023 про доступ до публічної інформації, суд робить висновок, що позивач у запиті не просив надати йому публічну інформацію, розпорядником якої, відповідно до норм Закону № 2939-VI, є відповідач як комунальне підприємство.

Водночас, одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VI, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина у розумінні Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР), розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п`ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом № 393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону № 393/96-ВР.

Аналогічний за змістом правовий висновок зробив Вищий адміністративний суд України у абз. 2 п. 3.4 Постанови Пленуму від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».

Статтею 23 Закону № 2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VІ).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не надав позивачу відповіді на його запит від 06.12.2023, не відмовив у задоволенні такого запиту, не повідомив позивача у п`ятиденний строк про те, що його запит буде розглянуто в порядку, визначеному Законом № 393/96-ВР, що свідчить про протиправність дій відповідача.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не надання позивачу відповіді на запит від 06.12.2023 у порядку та строк, що визначені Законом № 2939-VІ.

Щодо позовних вимог в частині ненадання інформації, суд робить висновок про відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки, як встановлено судом, позивач у запиті від 06.12.2023 не просив відповідача надати публічну інформацію, розпорядником якої, відповідно до норм Закону № 2939-VІ, є відповідач.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Сокільничанка» (вул. Січових Стрільців, 1, с. Сокільники, Львівський район, Львівська область, ЄДРПОУ 35665078) щодо не надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповіді на запит від 06.12.2023 у порядку та строк, що визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 06.05.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович