Рішення

від 24.04.2024 по справі 380/1278/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 рокусправа №380/1278/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняШийович Р.Я.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» (далі позивачка, ТОВ «Лактос Україна») з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №10462/13010704 від 01.11.2022, винесене Головним управлінням ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №10461/1301-07-04 від 01.11.2022, винесене Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Ухвалою суду від 27.01.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі /Т.І арк.спр.190/.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ГУ ДПС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складено Акт №11093/13-01-07-04/38557838 від 11.10.2023, в якому вказано, що податковий орган дійшов висновку про відмову в отриманні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2022 року в сумі 167962,00 грн., а також про завищення сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2022 року на суму 1409129,00 грн. На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкові-повідомлення рішення №10462/13010704 від 01.11.2022 та №10461/1301-07-04 від 01.11.2022. Вважає, що такі рішення податкового органу є необґрунтованими та безпідставними, а тому, їх слід скасувати.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві /Т.І арк.спр.195-199/. Вказав, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 11.10.2022 №11093/13-01-07-04/38557838, яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. Безпідставне включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість виникло в результаті порушень, які описані в акті перевірки ТОВ «Лактос Україна» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.06.2022 №4353/13-01-07-01/38557838, та вплинуло на показники декларації по податку на додану вартість за березень 2022 року. Встановлені порушення спричинили завищення бюджетного відшкодування на суму 167962,00 грн. та завищення від?ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1409129,00 грн.

Оскільки в процесі проведенні перевірок оформлених актами перевірки 17.06.2022 №4353/13-01-07-01/38557838 та 17.06.2022 №4354/13-01-07-01/38557838 встановлено безпідставне формування податкового кредиту та заявлення до відшкодування сум ПДВ на підставі нереальних господарських операцій з ТОВ «Регіон Оптторг 2020» та зважаючи, що станом на 11.10.2022 позивачем не оскаржені результати попередньо проведених перевірок, позивач був зобов?язаний уточнити всі показники наступних податкових декларацій та виключити спірні суми. Водночас позивач вказаних дій не вчинив, що спричинило необхідності проведення перевірки та виключення таких показників шляхом винесення податкових повідомлень-рішень.

Відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі /Т.ІІ арк.спр.1-3/.

Ухвалою суду від 05.04.2023 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №380/13279/22 /Т.ІІ арк.спр.155/.

Позивач подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі /Т.ІІ арк.спр.158/.

Ухвалою суду від 07.02.2024 провадження у справі поновлено /Т.ІІ арк.спр.187/.

Ухвалою суду від 21.02.2024. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ арк.спр.192/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав вступні слова представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» зареєстроване як юридична особа 08.01.2013, податковий номер платника податків: 38557838; основний вид економічної діяльності: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

ГУ ДПС у Львівській області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лактос Україна» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки складено акт №11093/13-01-07-04/38557838 від 11.10.2023 /Т.І арк.спр.68-80/.

Вказаною перевіркою зафіксовано порушення позивачем пункту 50.1 статті 50, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- форми «В1» №10462/13010704 від 01.11.2022, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій 83981,00 грн. /Т.І арк.спр.37-38/;

- форми «В4» №10461/1301-07-04 від 01.11.2022, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ у сумі 1409129,00 грн. /Т.І арк.спр.39-40/.

Оскільки позивач з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Положеннями статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно абзацу 3 пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзацами 1-3 пункт 198.6 статті 198 ПК України ).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пунктами 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз викладених правових норм дає підстави виснувати, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2022 у справі №380/7683/20.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХІV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з статтею 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю за впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтями 1 та 3 Закону №996-ХІV передбачено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 Закону №996-ХІV).

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, у тому числі податковий кредит, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Зазначене випливає зі змісту частини 1 статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до змісту акта перевірки причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за період березень 2022 року є:

- операції з експорту казеїну технічного кислотного та масла солодковершкового «Екстра» з масовою часткою жиру 82,5% жиру 20000 кг. ДСТУ 4399:2005 у Німеччину та Казахстан, що оподатковується за ставкою « 0» на загальну суму 5289052 грн.;

- операції з придбання на митній території України казеїну технічного кислотного, масла солодковершкового «Єкстра».

Перевіркою достовірності та правильності визначення і врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації суми податкового кредиту відповідно до декларації з ПДВ за березень 2022 року (рядок 17 (колонка Б) декларації) встановлено завищення на суму 1577091 грн.

Актом позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.062022 №4354/13-01-07-01/38557838 встановлено, що ТОВ «Лактос Україна» внаслідок проведених нереальних господарських операцій з ТОВ «Регіон Оптторг 2020» у липні-грудні 2022 року. ТОВ «Лактос Україна» відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за січень 2022 року в сумі 16666 грн. та встановлено завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1577091 грн.

На момент перевірки (11.10.2022) результати перевірки, викладені в акті від 17.06.2022 №4354/13-01-07-01/38557838, та які вплинули на показники податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, узгоджені. ТОВ «Лактос Україна» не подано до податкового органу уточнюючих розрахунків «податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» податкових декларації з податку на додану вартість за результатами перевірки (акт від 17.06.2022 №4354/13-01-07-01/38557838).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289 (далі Порядок №21).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу III Порядку №21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пункти 9, 11 розділу III Порядку №21).

При заповненні розділу III декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов`язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації). При цьому, до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від`ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку №21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).

Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від`ємного значення попереднього звітного періоду.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту отримано від`ємне значення, то таке від`ємне значення звітного (податкового) періоду може бути, зокрема, заявлене до бюджетного відшкодування або зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на викладене, слід виснувати, що контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В4» №10461/1301-07-04 від 01.11.2022, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ у сумі 1409129,00 грн., на підставі акта перевірки №11093/13-01-07-04/38557838 від 11.10.2023, оскільки результати перевірки, викладені в акті від 17.06.2022 №4354/13-01-07-01/38557838 щодо нереальності господарських операцій з ТОВ «Регіон Оптторг 2020» та завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1577091 грн., та які вплинули на показники податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року на момент перевірки 11.10.2023 були узгоджені, а позивач самостійно не уточнив всі показники наступних податкових декларацій та не виключив спірні суми.

Реальність господарських операцій між ТОВ «Лактос Україна» та ТОВ «Регіон Оптторг 2020» була предметом розгляду у справі №380/13279/22.

Відповідно до частин 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом рішення від 27.02.2023 у справі №380/13279/22: «Суд зазначає, що на підтвердження реальності (товарності) спірних операцій позивачем надано копії первинної документації, складеної за результатами фінансово-господарських операцій позивача з ТзОВ «Регіон Оптторг 2020» та ТзОВ «Єврологістика Тревел Плюс», а також докази використання у власній господарській діяльності, за результатами дослідження яких підтверджено факти здійснення господарських операцій, що також не спростовано відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час перевірки позивача.

Відповідачем також не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

[…] Таким, чином, оскільки до перевірки було представлено всі господарські та фінансові документи, що обґрунтовують факт, зміст і обсяг господарських операцій, суд вважає, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) ПДВ від господарських операцій з вищевказаним контрагентом, по яких необґрунтовано встановлено «нереальність здійснення господарських операцій».

За результатами розгляду справи №380/13279/22 рішенням від 27.02.2023 визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області, які складені на підставі актів перевірок від 17.06.2022 №4353/13-01-07-01/38557838 та 17.06.2022 №4354/13-01-07-01/38557838, №4619/13-01-07-01 від 12.07.2022, №4620/13-01-07-01 від 12.07.2022, (форма В-1), яким зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 16666 грн., №4621/13-01-07-01 від 12.07.2022, (форма В-4), яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ у сумі 1577091 грн.

Окрім цього, до матеріалів даної справи на підтвердження реальності господарських операції позивач долучив, зокрема:

- договір поставки від 09.07.2021 №227, укладений між ТОВ «Лактос Україна» (Покупець) та ТОВ «Регіон Отторг 2020» (Постачальник);

- договір транспортного експедирування №ДЗ-130219 від 13.02.2019, укладений ТОВ «Лактос Україна» (Замовник) та ТОВ «Єврологістика Тревел Плюс» (Експедитор);

- акти звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Лактос Україна» та ТОВ «Регіон Оптторг 2020», ТОВ «Єврологістика Тревел Плюс»;

- видаткові та товаро-транспортні накладні;

- копії актів здачі-приймання робіт;

- платіжні інструкції;

- митні декларації;

- міжнародні ветеринарні сертифікати;

- додатки до контракту №5 від 19/08/2017, укладеного між ТОВ «Лактос Україна» та «Lactos GmBH»;

- докази транспортування товару за кордон.

Отже, позивач надав докази реальності господарських операцій з контрагентами та докази скасування попередніх податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі попередніх актів перевірки, а результати яких вплинули на показники суми податкового кредиту, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету податкової декларації за березень 2022 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень діяв без врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) що призвело до безпідставного прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З позиції суду, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №10462/13010704 від 01.11.2022 та №10461/1301-07-04 від 01.11.2022, винесені Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити повністю.

Судовий збір згідно з частиною 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №10462/13010704 від 01.11.2022.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №10461/1301-07-04 від 01.11.2022.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, вул. Стрийська, 35, м. Львів; ЄДРПОУ ВП 43968090) судовий збір у сумі 24916 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн. 09 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лактос Україна» (79028, вул. Навроцького, 33/1, м. Львів; ЄДРПОУ 38557838).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2024.

Суддя Кравців О.Р.