Рішення

від 19.11.2007 по справі 15/291-07-7574

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/291-07-7574

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "19" листопада 2007 р.Справа  № 15/291-07-7574

Господарський суд Одеської області  у складі:

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –                             Дмитрієв В.П.,

від відповідача –                         не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива-1” про стягнення 646 840,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:  

Відкрите акціонерне товариство „Одеський завод „Строммашина” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива-1” частини доходів, отриманих від використання майна, що знаходиться у спільній частковій власності, в розмірі 646 840,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

24.02.2004 р. ВАТ „Одеський завод „Строммашина” було придбано на прилюдних торгах 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: м. Одеса, Перший Амурський провулок, 1-А, та належала відповідачу. Таким чином, позивач став власником 34% автозаправної станції, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.02.2004 р. Так, у зв'язку з наведеним позивач зазначає, що має право на отримання прибутку від використання автозаправної станції пропорційно до своєї частки власності, а саме: 34% прибутку, що становить за період з 24.02.2004 р. по 25.07.2007 р.  646 840 грн., виходячи з одержаного відповідачем доходу в розмірі 1 902 471,32 грн. згідно довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.від 23.08.2007 р.        

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2007 р. порушено провадження у справі № 15/291-07-7574 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду про призначення справи до судового розгляду. Також відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.   

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності № 014615, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.07.2001 року, Товариству з обмеженою відповідальністю „Нива-1” належало право власності на автозаправну станцію  на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: м. Одеса, Перший Амурський  провулок, 1-А.   

Як з'ясовано судом, Відкритим акціонерним товариством „Одеський завод „Строммашина” було придбано 24.02.2004 р. на прилюдних торгах 34% вказаної  автозаправної  станції, що належала відповідачу.   

25.02.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу було видано позивачу свідоцтво про право власності на 34% вказаної автозаправної  станції, яке     06.04.2004 року було зареєстровано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості за № 1218 у книзі 31неж  на стор. 119.

Так, позивач є власником 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: м. Одеса, Перший Амурський провулок, 1-А, а відповідач відповідно є власником 66% зазначено автозаправної станції, тобто вказана автозаправна станція належить позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Разом з тим, як з'ясовано судом, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала та обставина, що відповідач, користуючись майном, що знаходиться у спільній частковій власності сторін, не переховував позивачу частку прибутку від використання цього майна.      

Між тим відповідно до ст. 359 Цивільного кодексу України плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

Як вбачається з наданої до позивачем до суду копії довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 23.08.2007 р. № 27519/10-110 (оригінал довідки залучено до матеріалів господарської справи № 26/235-07-4954 зі спору між тими ж сторонами), з лютого 2004 року по червень 2007 року розмір доходів ТОВ „Нива-1” на підставі наданих звітів використання реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого на АЗС, що розташована за адресою: м. Одеса, Перший Амурський провулок, 10-А, склав 1 902 471,32 грн. Так, позивач просить стягнути з відповідача 34% частини доходів від суми одержаного відповідачем доходу від використання автозаправної станції, що становить 646 840,00 грн. (1 902 471,32грн. х 34%).

Проте, враховуючи те, що право позивача на одержання частини доходів від використання спільної автозаправної станції, виникло з моменту підтвердження його права власності на 34% АЗС, господарський суд вважає, що частина прибутку позивача від використання відповідачем АЗС повинна бути розрахована, виходячи з розміру одержаного відповідачем доходу за період, що починається з моменту підтвердження переходу до позивача права власності на 34% АЗС, тобто з моменту видачі нотаріусом свідоцтва про право власності, а саме: з 25.02.2004 р. (наприкінці місяця). Однак, згідно довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 23.08.2007 р. № 27519/10-110 сума одержаного відповідачем прибутку вказана за повний місяць лютого 2004 року. У зв'язку з цим, на думку суду, частина доходів від використання спільної автозаправної станції, що підлягає перерахуванню позивачу, на підставі довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 23.08.2007 р. № 27519/10-110 повинна бути розрахована без врахування одержаної відповідачем суми доходу від використання спільної автозаправної станції за повний місяць лютого 2004 року. Таким чином, відповідно частина одержаного позивачем доходу від використання спільної автозаправної станції становить 623 487,51 грн. (1 833 786,80 грн. х 34%).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст. 16 вказаного Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина” частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                 В И Р І Ш И В:

1.          Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива-1” про стягнення 646 840,00 грн. задовольнити частково.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нива-1” (65076, м. Одеса, пров. Москвіна, 4; код ЄДРПОУ 20933484; р/р 26009310234601 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Строммашина” (65031, м. Одеса, вул. Чапаєва, 5; код ЄДРПОУ 00240170; р/р 26004000940001 у ФКБ „Імексбанк”, МФО 388584) 623487/шістсот двадцять три тисячі чотириста вісімдесят сім/грн. 51 коп. частини доходів від використання спільної власності, 6234/шість тисяч двісті тридцять чотири/грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита, 113/сто тринадцять/грн. 73 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

3.          В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                      Суддя                                                                                       Петров В.С.