ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2024 р. Справа № 480/6746/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військового ліцею Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2024, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/6746/23
за позовом ОСОБА_1
до Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України , Міністерства освіти і науки України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України (далі відповідач, Військовий ліцей), Міністерства освіти і науки України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з липня 2012 року по 30.11.2015 включно - «липень 2012 року», «вересень 2012 року», «жовтень 1012 року», «грудень 2012 року», «квітень 2013 року», «липень 2 013 року», «січень 2014 року», «листопад 2015 року», а за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно «січень 2008 року»;
- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з липня 2012 року по 30.11.2015 включно - «липень 2012 року», «вересень 2012 року», «жовтень 1012 року», «грудень 2012 року», «квітень 2013 року», «липень 2 013 року», «січень 2014 року», «листопад 2015 року», а за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно - «січень 2008 року».
Зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 включно - «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, Військовий ліцей подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військового ліцею.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Військовий ліцей Державної прикордонної служби України не є учасником спірних правовідносин та належним відповідачем в даній адміністративній справі, оскільки не виплачував та не повинен був виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015 до 28.02.2018.
Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на питання щодо неможливості встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року після набуття чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 (далі постанова №1013).
Крім цього зазначив, що позиція відповідача полягає в тому, що в силу вимог ст. 58 Конституції України, в якості підстави для зміни «базового місяця», нова редакція Порядку №1078, визначає зміну тарифних окладів, яка відбулась після 01.12.2015 (після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку №1078). Оскільки ж в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми.
Звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано той факт, що 02.01.2024 Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» ім. І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України змінив назву на Військовий ліцей Державної прикордонної служби України.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу Військового ліцею Державної прикордонної служби України без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду 11.01.2024 по справі № 480/6746/23 - без змін.
В обґрунтування зазначив, що відповідач веде бухгалтерський облік самостійно, отже, саме відповідач здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу, а тому саме Військовий ліцей Державної прикордонної служби України є належним відповідачем у даній справі.
Вважає, що застосування базового місяця, у якому відбулася зміна грошового забезпечення (січень 2008 року), відповідає нормам Порядку № 1078, усталеній судовій практиці та не свідчить про зворотну дію згаданого порядку.
Крім цього вважає, що зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника судового провадження, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула.
Міністерство освіти і науки України правом на подання відзиву не скористалось.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та, враховуючи положення ч.1 ст.308 КАС України,в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
28.02.2023 наказом начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України (далі - ліцей, відповідач) за № 77-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
15.03.2023 представником позивача направлено запит до ліцею про надання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням у них всіх складових.
21.04.2023 у відповідь на запит на адресу позивача надійшла довідка про види грошового забезпечення, що нараховані полковнику ОСОБА_1 за період з липня 2012 до лютого 2023 №01-04.
Як стверджує представник позивача, у день виключення зі списків особового складу 28.02.2023 року позивачу не було надано інформацію про належні до виплати сумі та розрахунки з ним було проведено не в повному обсязі.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) є січень 2008 року, а отже задоволенню підлягають вимоги саме в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно «січень 2008 року» та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпеченій, (базового місяця) за період за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно «січень 2008 року», з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст. 9 Закону 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно із абз. 3 ст. 1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов`язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, від 16.09.2020 по справі № 815/2590/18.
Крім того, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 в редакції, що набрала законної сили з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п. 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вищевказана постанова була чинною до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
Таким чином, починаючи з грудня 2015 повинен був застосовувати січень 2008 як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком № 1078.
Так, у ході судового розгляду не встановлено та відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, з огляду на що колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із урахуванням базового місяця - січень 2008.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем є січень 2008 року.
Доводи апелянта щодо того, що Військовий ліцей Державної прикордонної служби України не є учасником спірних правовідносин та належним відповідачем в даній адміністративній справі, оскільки не виплачував та не повинен був виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.12.2015 до 28.02.2018, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки відповідач веде бухгалтерський облік самостійно, отже, саме відповідач здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу, а тому саме Військовий ліцей Державної прикордонної служби України є належним відповідачем у даній справі.
Посилання апелянта на зміну назви юридичної особи відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки така зміна тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та на висновки суду щодо нарахування індексації грошового забезпечення не впливає з огляду на викладене вище.
На підставі вище викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язанийз належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першоїстатті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.242,243,311,315,316,325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військового ліцею Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року по справі № 480/6746/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2024 |
Оприлюднено | 09.05.2024 |
Номер документу | 118873373 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Любчич Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні