Ухвала

від 07.05.2024 по справі 160/19460/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19460/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 160/19460/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «УКРЕКСПЕРТПРОЕКТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року задоволено позовні вимоги .

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало 19.04.2024 року до суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано строк 10 днів з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Без руху" від 23.04.2024 року по справі №160/19460/23 доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 23.04.24 о 15:02 годині.

03.05.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивоване відсутністю коштів та фінансування витрат на оплату судового збору за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» та введенням воєнного стану в Україні.

Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

В клопотанні про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник звертає увагу, і просить суд врахувати те, що контролюючий орган утримується за рахунок державного бюджету. Контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору на момент звернення з апеляційною скаргою та на момент подання клопотання, оскільки згідно інформації, наданої управлінням інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не надійшло.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заявником не було надано суду апеляційної інстанції жодного належного письмового доказу стосовно свого майнового стану, який робить неможливим або значно ускладнює сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі, у тому числі належних та допустимих доказів стосовно відсутності фінансування на рахунок КВЕК 2800 за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, внаслідок введеного воєнного стану, оскільки саме ці обставини на думку заявника апеляційної скарги роблять неможливим сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень своєчасних заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися належною підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у даній справі.

Посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні є необґрунтованим, оскільки сам лише факт введення воєнного стану на території держави не може слугувати безумовною та достатньою підставою для продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у цій справі під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги не впливає на його вирішення, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду поданого клопотання зроблено висновок про відсутність підстав для продовження скаржнику строку для усунення недоліку апеляційної скарги, як наслідок розгляд такого клопотання окремою ухвалою суду та направлення її скаржнику у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України без подальшого продовження строку не несе для скаржника ніяких правових наслідків, оскільки визначений законодавством та встановлений судом десятиденний строк для сплати судового збору для нього не змінився.

Розгляд поданого скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги до вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги і направлення скаржнику ухвал суду про відмову у задоволенні цього клопотання у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України, буде впливати виключно на дотримання формального характеру розгляду цього клопотання окремою ухвалою суду, безпідставного подовження строків розгляду цього питання судом та в свою чергу збільшить витрати бюджетних коштів на поштове пересилання скаржнику копії таких ухвал.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи заявника не дають підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для продовження процесуального строку

Станом на 07.05.2024 недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути заявнику.

Керуючись ст. 169, ч. 2, 6, 7 ст. 298, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 160/19460/23 - повернути.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун