Ухвала

від 29.04.2024 по справі 582/1149/20

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 4-с/582/1/24

Справа № 582/1149/20

Копія

Недригайлівський районний суд Сумської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2024 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенко Н.М., за участю секретаря Ярмоленко А.І., з участю скаржника ОСОБА_1 , представника скаржника ОСОБА_2 , розглядаючи у залі суду смт Недригайлів у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ,

В С Т А Н О В И В :

До Недригайлівського районного суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. щодо здійснення розрахунку заборгованості від 11.04.2024. в частині неприйняття до уваги при розрахунку заборгованості квитанцій, наданих боржником ОСОБА_1 , про перерахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 та банківський рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 , згідно квитанцій зазначених у скарзі та просив зобов`язати його чи іншого державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням наданих боржником квитанцій про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . ОСОБА_3 .

Скарга обґрунтована тим, що Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.02.2021 у справі №582/1149/20 була затверджена мирова угода, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на певних умовах. П.6 цієї угоди визначав, що ОСОБА_1 щомісячно з моменту реєстрації та проживання в квартирі доньки ОСОБА_4 , зобов`язався перераховувати грошові кошти у розмірі 8000 гривень 00 копійок, як аліменти її матері ОСОБА_3 шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_1 в

Приватбанку, або шляхом грошового переказу Укрпоштою на адресу проживання, або шляхом надання готівкою безпосередньо ОСОБА_3 , яка на підтвердження отримання їх готівкою надає ОСОБА_1 відповідну розписку.

Після затвердження зазначеної мирової угоди ОСОБА_1 виконував і виконує всі умови та зобов`язання, визначені даним рішенням суду, в тому числі і щодо сплати обумовленої угодою суми коштів на утримання дитини (аліментів), які сплачував як у готівковій формі, так і в безготівковій формі на картковий банківський рахунок ОСОБА_3 в ПриватБанку, номер якого був зазначений в ОСОБА_5 угоді - на № НОМЕР_1 а також з 15.01.2023 в безготівковій формі на банківський рахунок ОСОБА_3 , який був наданий нею ОСОБА_1 10.01.2023 у зв`язку з закінченням строку дії картки, зазначеної в Мировій угоді № НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк». З 28.03.2023 ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_3 почав зазначати у призначенні платежу «Аліменти на дитину».

До 28.03.2023р. ОСОБА_1 відправляв кошти зі стандартним призначенням платежу «Переказ власних коштів», так як про необхідність зазначення спеціального призначення коштів не була зазначена в ОСОБА_5 угоді і він не володів інформацією про те, що при незазначені призначення платежу можуть виникнути спірні питання.

08.03.2022 у зв`язку з війною в Україні ОСОБА_3 з дитиною переїхала з м.Харкова до батьків у смт Недригайлів, де вони отримали статус внутрішньо переміщених осіб, місце їх тимчасового перебування було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Деякий час після переїзду до смт Недригайлів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зберігалися добрі відносини, він регулярно бачився з дитиною, приїжджаючи до смт Недригайлів, і у ОСОБА_3 це не викликало жодних заперечень та у неї не було жодних претензій до ОСОБА_1 щодо сплати аліментів.

Однак починаючи з жовтня 2022 року ОСОБА_3 стала відмовляти ОСОБА_1 у побаченнях з дитиною. У зв`язку з перешкодами у спілкуванні з дитиною ОСОБА_1 , отримав в суді виконавчий лист у справі №582/1149/20 та звернувся до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з заявою про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди. На підставі його заяви було відкрито виконавче провадження №70206831 від 02.11.2022, яке перебуває на примусовому виконанні старшого державного виконавця Недригайлівського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Також рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.02.2023р. у справі №638/6006/22 за позовом ОСОБА_1 були зменшені аліменти, визначені мировою угодою, до 5000 грн. на місяць. Дане рішення залишено в силі постановою Харківського апеляційного суду від 27.04.2023р. Під час розгляду справи ОСОБА_3 не вказувала на наявність заборгованості по аліментам.

Крім того, додатковим підтвердженням відсутності у ОСОБА_3 будь-яких претензій до ОСОБА_1 щодо аліментів є її поведінка та надані нею документи під час здійснення перевірок Службою у справах дітей Недригайлівської селищної ради на підставі заяв ОСОБА_1 про нецільове використання аліментів, під час яких ОСОБА_3 ніяких претензій щодо несплати ним аліментів не висловлювала.

У зв`язку з нецільовим витрачанням аліментів ОСОБА_1 подав до Недригайлівського районного суду Сумської області позов про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини (справа № 582/712/23, яка на теперішній час не розглянута).У даній справі ОСОБА_3 надала суду відзив від 09.02.2024, в якому стверджує, що всі отримані від ОСОБА_1 аліменти вона використала за цільовим призначенням. У даному відзиві ОСОБА_3 не зазначала про те, що вона аліменти не отримувала.

Незважаючи на вказані обставини, 29.02.2024 ОСОБА_3 направила до Шевченківського ВДВС у м.Харкові Східного МУМЮ заяву про примусове стягнення аліментів, в якій зазначила, що ОСОБА_1 нібито сплатив аліментів : за 2021 рік - 0 грн., за 2022 рік - 0 грн., за січень, лютий 2023 року - 0 грн., за березень, квітень 2023 року 16000 грн., за травень 2023 року - січень 2024 року - по 5000 грн щомісячно.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження №74382038 від 19.03.2024.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам від 11.04.2024., який отриманий ОСОБА_1 особисто 16.04.2024, заборгованість по аліментам за період з березня 2021 pоку по березень 2024 року становить 171 703,17 грн.

При здійсненні розрахунку державний виконавець відмовив у прийнятті до уваги банківських квитанцій, наданих ОСОБА_1 , у яких не зазначено призначення платежу «Аліменти».

Такі дії державного виконавця ОСОБА_1 вважає неправомірними та такими, що грубо порушують його права, а також суттєво обмежують його права внаслідок накладення арешту на майно та вжиття інших заходів примусового виконання рішення суду.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 скаргу підтримали з мотивів, що в ній викладені та просили її задовольнити.

Скаржник ОСОБА_1 додатково пояснив, що між ним та ОСОБА_3 не існує ніяких інших майнових відносин ніж відносини зі сплати аліментів, які визначені у мировій угоді та рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова. Крім того, йому було невідомо про необхідність під час переказу коштів зазначати в призначенні платежу ці кошти є саме аліментами, оскільки з 2021 року до цього часу ніяких претензій щодо перерахування аліментів ОСОБА_3 до нього не мала. В подальшому вже в 2023 році вона особисто попросила його зазначати в призначенні платежу аліменти, для того, що б на ці кошти державний виконавець не наклав арешт, оскільки щодо ОСОБА_3 також було відкрито виконавче провадження. Він дослухався до її прохання та з 2023 року почав зазначати в призначенні платежу що це саме аліменти. Також частину коштів на утримання дитини він сплачував особисто ОСОБА_3 готівкою, але розписок від неї не брав. Тому можливо на даний час за ним існує якась невелика заборгованість, яку він готовий сплатити після того, як державний виконавець перерахує заборгованість по аліментах з врахуванням наданих йому квитанцій.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився. Надав до суду копію заяви ОСОБА_3 про прийняття виконавчого листа на виконання, в якій ОСОБА_3 вказала періоди заборгованості зі сплати аліментів. Заперечення проти скарги надійшло до суду після початку розгляду скарги по суті. В запереченні державний виконавець зазначає, що оскільки в призначенні платежу в наданих боржником квитанціях не було зазначено, що це є аліменти а також від стягувача не надійшло підтвердження, що вона отримала від ОСОБА_1 кошти саме як аліменти, то у державного виконавця не було підстав враховувати надані боржником платіжні інструкції при здійсненні розрахунку про сплату аліментів.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, заперечень проти скарги не надала, направила до суду заяву в якій просила розгляд скарги відкласти на іншу дату, не заначивши при цьому будь яких поважних причин для відкладення розгляду.

З огляду на стислі строки розгляду скарги та можливість розгляду без участі належно повідомленого стягувача судом ухвалено проводити розгляд скарги без участі ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно з ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ст. 5 цього закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Стаття 5 цього закону визначає, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов`язки і права виконавців під час здійснення ними примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема в ній зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: серед іншого здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 71 Закону "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувану і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувана. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувана і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувана; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України. Форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів визначено в пункті 4 розділу XVI додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що на виконання п. 6 мирової угоди, затвердженої ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 26.02.2021 у справі №582/1149/20 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. від 19.03.2024 відкрито виконавче провадження №74382038 та копія постанови направлена сторонам виконавчого провадження (а.с.32-33).

11.04.2024 державним виконавцем сформовано розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, з врахуванням рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.02.2023. у справі №638/6006/22 за позовом ОСОБА_1 , відповідно до якого визначені мировою угодою аліменти були зменшені до 5000 грн. на місяць( а.с.34-35).

Відповідно до розрахунку від 11.04.2024 за період з 20.05.2021 по 01.03.2023 у ОСОБА_1 існує заборгованість зі сплати аліментів перед ОСОБА_3 на загальну суму 171 703 грн 17 коп.

При цьому, при складенні розрахунку не були раховані квитанції (платіжні інструкції) надані боржником за період з березня 2021 по березень 2024 року з призначенням платежу - переказ власних коштів.

Суд вважає, що такі дії державного виконавця не є цілком обґрунтованими та правомірними огляду на таке.

Як вбачається зі змісту п. 6 мирової угоди, яка вказана в виконавчому листі, який виданий 23.02.2023 в цивільній справі №582/1149/20, ОСОБА_1 щомісячно з моменту реєстрації та проживання в квартирі відповідно до п. 2 даної мирової угоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сплачує на утримання доньки ОСОБА_4 , грошові кошти у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, як аліменти її матері ОСОБА_3 шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_4 в Приватбанку, або шляхом грошового переказу Укрпоштою на адресу проживання, або реєстрації ОСОБА_3 або шляхом надання готівкою безпосередньо ОСОБА_3 , яка на підтвердження отримання їх готівкою надає ОСОБА_1 відповідну розписку .

Наданих ОСОБА_1 копій платіжних інструкцій (а.с.36-105) вбачається, що переказ коштів боржником здійснювався отримувачу ОСОБА_3 на вказаний у рішенні суду картковий рахунок стягувача, тобто боржник сплачував аліментів саме в порядку, передбаченому п. 6 мирової угоди. В подальшому ОСОБА_1 сплачував кошти на рахунок ОСОБА_3 та з березня 2023 року почав в призначенні платежу зазначати, що сплачувані кошти на користь ОСОБА_3 є аліментами.

Як вбачається з досліджених доказів, після затвердження мирової угоди, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов`язався перераховувати кошти ОСОБА_3 на утримання спільної дитини сторін, та по теперішній час боржник щомісячно перераховує кошти на користь стягувача, отже сплата боржником на користь стягувача грошових коштів у спірний період здійснювалась зі сталою періодичністю (щомісячно), що відповідає періоду сплати аліментів на утримання дитини.

Таким чином платіжні інструкції без зазначення призначення платежу "аліменти", надані на підтвердження сплати боржником на користь стягувача аліментів, повинні бути враховані державним виконавцем при обчисленні заборгованості ОСОБА_1 за аліментами, оскільки доказів на підтвердження наявності інших зобов`язань боржника перед стягувачем матеріали справи не містять, як і не надано доказів відмови останньої від отримання грошових переказів від боржника.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові №206/2658/22 від 10.08.2023 року.

Крім того в матеріалах справи містяться інші докази, які підтверджують, що отримувані ОСОБА_3 кошти від ОСОБА_1 є саме аліментами.

Зокрема за заявами ОСОБА_1 . Службою у справах дітей Недригайлівської селищної ради неодноразово проводилися перевірки цільового використання отриманих ОСОБА_3 аліментів протягом грудня 2022 року - червня 2023 року.

Для вирішення заяви ОСОБА_1 була створена відповідна комісія, якій ОСОБА_3 , надавала звіт про витрачені аліменти, зазначаючи, що мала витрати у розмірі 38 676,32 грн. за період з 18.07.2022 по 30.11.2022. Також з протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Недригайлівської селищної ради від 03.04.2023 вбачається, що витрачання коштів (аліментів) ОСОБА_3 є таким, що не відповідає призначенню. З Висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 24.03.2023 встановлено, що одержувач аліментів ОСОБА_3 не забезпечує потреб дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуму для дитини відповідного віку. З рішення виконавчого комітету Недригайлівської селищної ради Сумської області від 21.04.2023р. №37 вбачається, що витрачання аліментів на дитину, отриманих ОСОБА_3 , є таким, що не відповідає призначенню. Цим рішенням рекомендовано ОСОБА_3 витрачати аліменти за цільовим призначенням. Як вбачається з Витягу з протоколу №9 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Недригайлівської селищної ради від 16.06.2023, проводилась перевірка за заявою ОСОБА_1 про нецільове витрачання аліментів. ОСОБА_3 не з`явилася на засідання комісії, документи щодо витрачання аліментів не надала, тому за результатами розгляду не вдалося встановити цілі, на які були витрачені кошти (а.с.111-135).

При цьому ОСОБА_3 під час проведення зазначених перевірок не заявляла про наявність у ОСОБА_1 заборгованості по аліментам.

Також Недригайлівським районним судом Сумської області слухається справа №582/712/23 за позовом ОСОБА_1 про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини, яка на теперішній час не розглянута. У даній справі ОСОБА_3 надала суду відзив від 09.02.2024, в якому стверджує, що всі отримані від ОСОБА_1 аліменти вона використала за цільовим призначенням (а.с.154-165).

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо визнання дій в частині проведення розрахунку заборгованості за аліментами без врахування квитанції наданих боржником неправомірними, та зобов`язує державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості за аліментами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 83, 259, 268, 450, 451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нагорного Р.О. щодо здійснення розрахунку заборгованості від 11.04.2024. в частині неприйняття до уваги при розрахунку заборгованості квитанцій, наданих боржником ОСОБА_1 , про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 та банківський рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 , згідно квитанцій від 22.03.2021, 03.04.2021, 24.04.2021, 11.05.2021, 19.05.2021, 26.05.2021, 04.06.2021, 10.06.2021,17.06.2021, 02.07.2021, 09.07.2021, 18.07.2021, 21.07.2021, 30.09.2021, 15.10.2021, 24.10.2021, 28.10.2021, 01.11.2021, 03.11.2021, 08.11.2021, 16.09.2021, 17.11.2021, 23.11.2021, 30.11.2021, 02.12.2021, 06.12.2021, 14.12.2021, 16.12.2021, 20.12.2021, 05.01.2022, 17.01.2022, 07.02.2022, 07.02.2022, 14.02.2022, 21.02.2022, 04.03.2022, 28.05.2022, 27.06.2022, 05.07.2022, 07.07.2022,19.07.2022, 26.07.2022, 19.07.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 27.09.2022, 30.10.2022, 07.11.2022, 21.11.2022, 02.12.2022, 18.12.2022, 30.12.2022, 30.12.2022, 15.01.2023, 04.02.2023, 16.02.2023, 28.02.2023.

Зобов`язати державного виконавця Шевченківського ВДВС у м.Харкові Східного МУМЮ Нагорного Р.О. або іншого державного виконавця, який буде здійснювати виконавчі дії у виконавчому провадженні, здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням квитанцій про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1 та банківський рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 , згідно квитанцій від 22.03.2021, 03.04.2021,24.04.2021, 11.05.2021, 19.05.2021, 26.05.2021, 04.06.2021, 10.06.2021,17.06.2021, 02.07.2021, 09.07.2021, 18.07.2021, 21.07.2021, 30.09.2021, 15.10.2021, 24.10.2021, 28.10.2021, 01.11.2021, 03.11.2021, 08.11.2021, 16.09.2021, 17.11.2021, 23.11.2021, 30.11.2021, 02.12.2021, 06.12.2021, 14.12.2021, 16.12.2021, 20.12.2021, 05.01.2022, 17.01.2022, 07.02.2022, 07.02.2022, 14.02.2022, 21.02.2022, 04.03.2022, 28.05.2022, 27.06.2022, 05.07.2022, 07.07.2022,19.07.2022, 26.07.2022, 19.07.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 27.09.2022, 30.10.2022, 07.11.2022, 21.11.2022, 02.12.2022, 18.12.2022, 30.12.2022, 30.12.2022, 15.01.2023, 04.02.2023, 16.02.2023, 28.02.2023.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких було проголошена ухвала протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали складено 06 травня 2024 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: Н. М. Яковенко