Рішення

від 23.11.2007 по справі 18/415

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/415

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/415

23.11.07

За позовом:          Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії

„Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Києві”;

До:                    ТОВ „Піріт” (відповідач 1);

                    ТОВ „Агрофірма „Озерищенська” (відповідач 2);

Про:                     стягнення 919 527,07 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Буцан О.В., представник, довіреність №722 від 12.04.2007 р.;

Від відповідача 1:            Грабар Я.М., представник, довіреність б/н від 23.08.2007 р.;

Від відповідача 2:          Грабар Я.М., представник, довіреність б/н від 11.10.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 17.10.2007 р. до 31.10.2007 р., з 31.10.2007 р. до 15.11.2007 р., з 15.11.2007 р. до 23.11.2007 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 17.10.2007 р., від 31.10.2007 р. та від 15.11.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути солідарно з відповідачів 919 527,07 грн. заборгованості, 10 579,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що на даний час проводяться виконавчі дії відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”, а саме, описане та арештоване майно відповідача 2 для реалізації та погашення заборгованості по кредитному договору №І-14/06 від 15.02.2006 р. перед позивачем, проведено оцінку майна боржника.

Згідно з висновком про вартість оцінки майнового комплексу, що переданий в іпотеку, загальна його вартість складає 2 900 000,00 грн. Майно відповідача 2, що арештоване державною виконавчою службою, буде реалізовано в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження” і відповідно до висновку про вартість оцінки майнового комплексу його достатньо для погашення заборгованості за кредитним договором №І-14/06 від 15.02.2006 р.

Відповідач 2 у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що 15.02.2006 р. між відповідачем 2 та позивачем укладений договір іпотеки, згідно з яким забезпечується виконання зобов'язань, які випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії №І-14/06 від 15.02.2006 р.

12.04.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис №723 на вищезазначеному договорі іпотеки.

28.04.2007 р. постановою ДВС у м. Канів та Канівському районі відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №723 від 12.04.2007 р.

На даний час проводяться виконавчі дії відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”: описане та арештоване майно відповідача 2 для реалізації та погашення заборгованості по кредитному договору №І-14/06 від 15.02.2006 р. перед позивачем, проведена оцінка майна боржника.

Згідно з висновком про вартість оцінки майнового комплексу, що переданий в іпотеку, загальна його вартість складає 2 900 000,00 грн. Відповідач 2 зазначає про те, що майно останнього, яке арештоване державною виконавчою службою, буде реалізоване в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження” і відповідно до висновку про вартість оцінки майнового комплексу його достатньо для погашення заборгованості за кредитним договором №І-14/06 від 15.02.2006 р.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

15.02.2006 р. між позивачем та відповідачем 2 укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №І-14/06, за умовами якого позивач надає відповідачеві 2 кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у розмірі, який не може перевищувати 1 000 000,00 грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 1 000 000,00 грн.

Згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом, який є додатком №1 до кредитного договору, відповідач 2 зобов”язався погасити кредит наступним чином:

—у грудні 2006 р. –200 000,00 грн.;

—у січні 2007 р. –300 000,00 грн.;

—у лютому 2007 р. –500 000,00 грн.

15.02.2006 р. між позивачем, відповідачами, ПП „Хімавтодор” та Чекменєвим О.Ю. укладений договір поруки №VІІІ-7/06, за умовами якого відповідачі зобов”язалися перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов”язаннях відповідача 2, що витікають з кредитного договору №І-14/06 від 15.02.2006 р., на суму 1 000 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 2 неналежним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача 2 перед позивачем за кредитним договором складає: 763 404,07 грн. за кредит та 77 183,03 грн. за відсотками по користуванню кредитом.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 78 939,97 грн., передбачена п. 5.1. кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що відповідальність відповідачів настає у випадку, коли позивач не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором.

Поручителі та відповідач 2 (позичальник) несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручителі відповідають по зобов'язаннях відповідача 2 у повному обсязі, а саме, за повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, за сплату штрафних санкцій, а також за відшкодування збитків, завданих позивачеві невиконанням або неналежним виконанням відповідачем 2 умов кредитного договору.

Посилання відповідачів на те, що на даний час проводяться виконавчі дії відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”, а саме, описане та арештоване майно відповідача 2 для реалізації та погашення заборгованості по кредитному договору №І-14/06 від 15.02.2006 р. перед позивачем, спростовуються нижчезазначеними обставинами.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 17 Закону України „Про іпотеку” іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Звернення стягнення на майно, що є предметом договору іпотеки, та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника є правами кредитора, які він може реалізовувати у будь-якому порядку. Звернення стягнення на предмет іпотеки є правом, а не обов'язком заставодержателя.

Таким чином, незалежно від того, чи кредитор звернув стягнення на предмет іпотеки чи ні, він має право звернуться до суду для стягнення заборгованості з боржника, іпотекодавця, чи боржника і іпотекодавця солідарно на підставі кредитного договору та статей 527, 625 Цивільного кодексу України.

Слід також зазначити про те, що у матеріалах справи відсутні докази, про задоволення позивачем своїх вимог за рахунок предмету іпотеки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Піріт” (юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 30; фактична адреса: інд. 03134, м. Київ, вул. Симиренко, 36, корпус Б, кім. 202; код ЄДРПОУ 31567441), Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Озерищенська” (інд. 09021, Черкаська область, Канівський район, с. Озерище, вул. Богдана Хмельницького, 7; код ЄДРПОУ 32567594) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Києві” (інд. 03126, м. Київ, бул. Лепсе, 91-а, код ЄДРПОУ 09322060) 919 527 (дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 07 коп. заборгованості, 10 579 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дев”ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко