Ухвала

від 02.05.2024 по справі 398/1585/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/255/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.04.2024, якою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має малолітню доньку ОСОБА_8 , працюючого менеджером ТОВ «ГРІНС-Д», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з17 год 47 хв 19.04.2024 по 17 год 47 хв 17.06.2024 включно тавизначено заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 454 200 грн.

За участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_9 ,

захисника-адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.04.2024задоволено клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 ,про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Мотивуючи зазначену ухвалу, слідчий суддя вказав на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані, що підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, суттєва суспільна небезпечність якого підтверджена законодавцем через визначення покарання за його вчинення, що в свою чергу стає переконливими важелями для оцінки порушень цінностей суспільства. Враховуючи фактичні обставини інкримінованого підозрюваному умисного злочину, а саме активні дії підозрюваного під час імовірного вчинення злочину з погрозою насильства та пошкодженням майна, за попередньою змовою групою осіб, свідчать про його суспільну небезпеку і відношення до особливої категорії правопорушень, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного вказують на обґрунтованість ризику вчинити нові кримінальні правопорушення стосовно потерпілої та свідка.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 ,який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати його підзахисному запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому захисник вказує на те, що слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 не оцінено в сукупності всі обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, оскільки в матеріалах кримінального провадження та в клопотанні слідчого відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м`який запобіжний захід або його скасування не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.

Крім того, захисник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що його підзахисний офіційно працевлаштований,має міцні соціальні зв`язки, а саме постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно одружений, а також має на утримані малолітню дитину та матір інваліда третьої групи з онкологічними захворюваннями, яка потребує його догляду.

За вказаних обставин захисник просить застосувати до його підзахисного інший, менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив її задоволення, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024121060000288 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.

20.04.2024 старший слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 звернулася до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 на шістдесят діб.

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.04.2024задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з17 год 47 хв 19.04.2024 по 17 год 47 хв 17.06.2024 включно.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, при розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також те, що матеріали клопотання містять дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність вказаних ризиків свідчить той факт, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого кримінального правопорушення, суттєва суспільна небезпечність якого підтверджена законодавцем через визначення покарання за його вчинення, що в свою чергу стає переконливими важелями для оцінки порушень цінностей суспільства. Враховуючи фактичні обставини інкримінованого підозрюваному умисного злочину, а саме активні дії підозрюваного під час імовірного вчинення інкримінованого злочину з погрозою насильства та пошкодженням майна, за попередньою змовою групою осіб, свідчать про їх суспільну небезпеку і відношення до особливої категорії правопорушень, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного вказують на обґрунтованість ризику вчинити нові кримінальні правопорушення стосовно потерпілої та свідка.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 , повністю підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме: витягом з ЄРДР № 12024121060000288 від 20.02.2024 (а.м.к.10); рапортом чергового Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області № 3310 від 20.02.2024 (а.м.к.11); заявою ОСОБА_11 від 19.02.2024 про вчинення кримінального правопорушення (а.м.к.14-17); протоколом допиту свідка ОСОБА_11 (а.м.к.22-23); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (а.м.к.36-37); протоколом затримання ОСОБА_7 (а.м.к.63-64), які у сукупності свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Колегія суддів звертає увагу, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. На час розгляду клопотання зазначені умови виконані.

З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що на даному етапі розслідування, підозра відносно ОСОБА_7 є обґрунтованою, а зібрані докази вказують на його причетність до вчинення злочинів.

Доводи захисника про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вказаний запобіжний захід з великою вірогідністю може виявитися недостатнім для запобігання встановленим ризикам.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого і застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеною йому заставою у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 454 200 грн,за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 199, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.04.2024, якою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з17 год 47 хв 19.04.2024 по 17 год 47 хв 17.06.2024 включно тавизначено заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 454 200 грн- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2