Постанова

від 08.05.2024 по справі 523/11532/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/566/24

Справа № 523/11532/19

Головуючий у першій інстанції Жовтан П.В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року м. Одес

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши справу №523/11532/19 за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вилучення транспортного засобу, звернення стягнення на предмет застави за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2021 року у складі судді Жовтан П.В., -

в с т а н о в и в :

Позивач АТ «Ідея Банк», звернувшись 23 липня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №910.19979 від 18 грудня 2012 року, за яким надано кредит в розмірі 185907,4 грн. на строк до 18 грудня 2019 року на купівлю транспортного засобу автомобіля «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір застави транспортного засобу, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 24 грудня 2012 року, зареєстровано в реєстрі за №12397. ОСОБА_1 без письмової згоди АТ «Ідея Банк» здійснив відчуження транспортного засобу ОСОБА_2 . Посилаючись на невиконання умов кредитного договору, заборгованість станом на 08 липня 2019 року в загальній сум 422263,79 грн., збереження чинності застави при переході права власності на транспортний засіб, чинності обтяження при проведенні реєстраційних дій в органах МВС, позивач АТ «Ідея Банк» просив:

стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» за Кредитним договором №910.19979 від 18 грудня 2012 року заборгованість в сумі 422263,79 грн.;

вилучити у ОСОБА_2 та передати АТ «Ідея Банк» транспортний засіб автомобіль «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , що має реєстраційний номер НОМЕР_3 , на період його реалізації;

в рахунок погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» в сумі 422263,79 грн. звернути стягнення на предмет застави транспортний засіб автомобіль «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом продажу автомобіля будь-якій третій особі покупцю від імені власника за ціною не нижчою ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, для чого надати АТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов`язані з продажею автомобіля, тощо);

стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 6333,96 грн. (т.1 а.с.2-9).

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.50).

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року про відкриття провадження у справі скасовано, справу направлено до Комінтернівського районного суду Одеської області за встановленою підсудністю (т.1 а.с.134-137).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 14 липня 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.141).

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав.

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що є добросовісним набувачем транспортного засобу, який купив у ОСОБА_1 у 2012 році на підставі договору купівлі-продажу. Транспортний засіб було знято з обліку 28 грудня 2012 року для реалізації, а 29 грудня 2012 року транспортний засіб поставлено на облік та зареєстровано за ОСОБА_2 , отже відчуження було дозволено та на момент зняття автомобіля з обліку заборона відчуження не була зареєстрована. Відсутньою була й заборона на відчуження при реєстрації автомобіля за ОСОБА_2 . Крім того, про порушення ОСОБА_1 строків погашення кредиту банку стало відомо 31 липня 2013 року, проте до суду банк звернувся у 2019 році після спливу встановленої статтею 257 ЦК України позовної давності тривалістю у три роки. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові, тому у разі встановлення порушення прав позивача підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності (т.1 а.с.145-151).

Позивачем АТ «Ідея Банк» надано відповідь на відзив, за змістом якої вказано, що у заставу передано транспортний засіб автомобіль «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; відомості про заставу внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 26 грудня 2012 року з терміном дії до 26 грудня 2017 року, а з 13 грудня 2017 року термін дії застави було продовжено строком до 13 грудня 2022 року. Відповідно до пункту 2 параграфу 2 Договору застави відчуження предмета застави здійснюється заставодержателем тільки за письмовою згодою застоводержателя. ОСОБА_1 кредитні зобов`язання не виконав, тому договір застави та право застави продовжує діяти. ОСОБА_1 відчуження заставленого автомобіля здійснив без згоди банку. ОСОБА_2 набув автомобіль 29 грудня 2012 року під час перебування транспортного засобу у заставі, відповідне обтяження було зареєстровано в Державному реєстрі з 26 грудня 2012 року. Зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, так як АТ «Ідея Банк» як обтяжувач не надавав згоду на відчуження боржником рухомого майна без збереження обтяження. Вимоги про звернення стягнення на предмет застави та його вилучення у ОСОБА_2 є законними, так як зареєстроване обтяження зберегло свою силу для ОСОБА_2 . Посилання ОСОБА_4 у відзиві на те, що при переході права власності на автомобіль у Державному реєстрі не було зареєстрованим обтяження, не підтверджені доказами. Крім того, на час придбання ОСОБА_5 29 грудня 2012 року предмету застави перевірка наявності обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не була на той момент обов`язком представників МВС. Посилання на сплив позовної давності безпідставні, так як за умовами кредитного договору строк позовної давності для стягнення боргу встановлено тривалістю в 5 років, відповідно до Додатку 1 (Графік щомісячних платежів) до Кредитного договору №910.19979 від 18 грудня 2012 року останній платіж з повернення кредиту та процентів повинен був бути здійснений ОСОБА_1 18 грудня 2019 року, отже позов подано в межах строку позовної давності (т.1 а.с.158-162).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопада 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.187).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2021 року позов задоволено (т.1 а.с.229-233).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави (т.2 а.с.1-6).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_1 14 грудня 2012 року, кредитний договір укладений 18 грудня 2012 року, тобто після реєстрації транспортного засобу. Отже, ОСОБА_1 не придбавав автомобіль за кредитні кошти і у кредитному договорі безпідставно вказано, що грошові кошти банком надано у кредит для фінансування купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , так як на дату укладення кредитного договору автомобіль вже з 14 грудня 2012 року був зареєстрований за ОСОБА_1 . В договорі застави ОСОБА_1 вказав, що предмет застави є його особистою приватною власністю, куплений за особисті кошти. Отже, банк надав кредитні кошти на придбання автомобіля, який на момент укладення кредитного договору вже був у власності ОСОБА_1 та був придбаний за його власні кошти. Транспортний засіб знятий з обліку ОСОБА_1 28 грудня 2012 року та зареєстрований за ОСОБА_5 29 грудня 2012 року у встановленому законом порядку. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу у ОСОБА_1 були відсутні будь-які відмітки про придбання автомобіля в «розстрочку», що унеможливлювало б зняття автомобіля з обліку без згоди банку. Передбачені пунктом 41 діючого станом на 28 грудня 2012 року Порядку державної реєстрації транспортних засобів обтяження в Реєстрах були відсутні. Банк про це знав, так як надав кредитні кошти на автомобіль вже був куплений за власні кошти позичальника, тим самим банк сприяв подальшому безперешкодному продажу автомобіля. На момент реєстрації автомобіля на ОСОБА_4 інформація про обтяження також була відсутня. Про злочин подано заяву до поліції. Суд не взяв до уваги те, що станом на 28 грудня 2012 року та на 29 грудня 2012 року відповідно до діючого порядку зняття з обліку транспортних засобів в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не вимагалася перевірка реєстру обтяжень рухомого майна при знятті з обліку транспортного засобу, тому ОСОБА_6 не міг дізнатися про наявність заборон на відчуження транспортного засобу, та був упевнений у законності постановки на облік та знятті з обліку транспортного засобу. Крім того, суд не звернув увагу на пропуск строк позовної давності, так як банк звернувся до суду через 6 років після здійснення ОСОБА_7 останнього платежу на погашення кредитної заборгованості.

В апеляційній скарзі зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, викладені у додаткових письмових поясненнях ОСОБА_4 , що надіслані поштою 29 вересня 2021 року та надійшли до суду першої інстанції 06 жовтня 2021 року, тобто після ухвалення судового рішення (т.1 а.с.237-246).

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Перед укладенням кредитного договору 12 грудня 2012 року АТ «Ідея Банк» було видано директору ТОВ «Віді Пальміра» гарантійний лист, в якому зазначалось, що ОСОБА_1 будуть виділені кредитні кошти для купівлі автомобіля «Toyota Avеnsis» після виконання ним всіх необхідних дій, передбачених умовами надання кредитів АТ «Ідея Банк» на придбання автомобілів, подання автосалоном рахунку-фактури на пропонований ним автомобіль з вказанням вартості автомобіля, за умови оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без обмеження строку дії, наявності в полі особливі відмітки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позначки Кредит/Розстрочка ПАТ «Ідея Банк», або іншої відмітки про те, що придбаний в кредит транспортний засіб знаходиться в заставі. За умовами такого гарантійного листа ОСОБА_1 брав на себе обов`язок по сплаті першого внеску на заставлений транспортний засіб за власні кошти в сумі 30951,00 грн. ОСОБА_1 сплатив 13 грудня 2012 року на рахунок ТОВ «Віді Пальміра» грошові кошти в сумі 30951,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком. ТОВ «Віді Пальміра» надано ОСОБА_1 рахунок-фактуру №ВПрС-0000895. 18 грудня 2012 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №910.19979, на підставі якого 19 грудня 2012 року АТ «Ідея Банк» здійснено перерахунок коштів в сумі 175383,40 грн. на фінансування купівлі ОСОБА_1 транспортного засобу автомобіля «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , та в сумі 10524,00 на фінансування страхового платежу за страхування життя ОСОБА_1 . Тому доводи ОСОБА_2 про те, що кредитний договір не є укладеним, так як не фінансував купівлю транспортного засобу, спростовані. ОСОБА_2 придбав автомобіль 29 грудня 2012 року, на час придбання автомобіля такий як предмет застави перебував у заставі Банку та щодо нього було зареєстроване відповідне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, перевірка наявності яких в ході відчуження транспортних засобів на той момент не було обов`язком працівників МВС. Щодо відсутності зазначення у документах про придбання автомобіля в «розстрочку», то заставлений автомобіль придбаний відповідно до умов кредитного договору не у розстрочку, а плата за такий автомобіль була проведена одним платежем, що підтверджено меморіальним ордером. Позов подано в межах строку позовної давності, який сторонами кредитного договору за домовленістю збільшено до п`яти років. Останній платіж з повернення кредиту та процентів повинен був бути здійснений ОСОБА_1 18 грудня 2019 року. До відзиву додано докази (гарантійний талон, квитанцію на здійснення операції 13 грудня 2012 року по сплаті 30951,00 грн., рахунок-фактуру №ВПрС-0000895), що не були подані до суду першої інстанції та подаються з огляду на доводи апеляційної скарги (т.2 а.с.39-40).

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про вилучення транспортного засобу, звернення стягнення на предмет застави та ухвалення в цій частині вимог нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про вилучення транспортного засобу, звернення стягнення на предмет застави з огляду на наступне.

Між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) укладено Кредитний договір №910.19979 від 18 грудня 2012 року, за яким надано в кредит грошові кошти в сумі 185907,40 грн. на строк 84 місяців (з них в сумі 175383,40 грн. на фінансування купівлі транспортного засобу марки «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 ; в сумі 10524,00 грн. на фінансування страхового платежу за страхування життя позичальника).

За умовами Кредитного договору №910.19979 від 18 грудня 2012 року за дорученням позичальника кредитні кошти підлягали перерахуванню банком після надання позичальником забезпечення (застави) та договору страхування: 1)в сумі 175383,40 грн. на поточний рахунок ТОВ «Віді Пальміра» №26…03 в банку ПАТ «Терра Банк», код ЄДРПОУ 35038593; 2)в сумі 10524,00 грн. за страхування життя позичальника на поточний рахунок ЗАТ «СК Уніка Життя», код ЄДРПОУ 14305909.

За умовами Кредитного договору №910.19979 від 18 грудня 2012 року строк позовної давності для стягнення боргу встановлено тривалістю в 5 років.

Додатком №1 до Кредитного договору №910.19979 від 18 грудня 2012 року є Графік щомісячних ануїтетних платежів в сумі 4127,18 грн. (погашення кредиту, погашення процентів) на строк з 18 січня 2013 року по 18 грудня 2019 року (т.1 а.с.12-15).

Згідно Меморіального ордеру №910.19979 від 19 грудня 2012 року ПАТ «Ідея Банк» перераховано ТОВ «Віді Пальміра» на рахунок в ПАТ «Терра Банк» згідно з рахунком-фактурою ОСОБА_8 грошові кошти 175383,40 грн. (т.1 а.с.23, т.2 а.с.41-43).

Згідно Меморіального ордеру №910.19979 від 19 грудня 2012 року ПАТ «Ідея Банк» перераховано ЗАТ «СК Уніка Життя» на рахунок в ПАТ «Ідея Банк» згідно договору страхування №ПБ001 від 01 грудня 2008 року грошові кошти 10524,00 грн. (т.1 а.с.24).

Між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №910.19979 від 18 грудня 2012 року укладено Договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 24 грудня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за №12397, за яким передано в заставу транспортний засіб марки «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 14 грудня 2012 року, належний заставодавцю ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_5 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 14 грудня 2012 року (т.1 а.с.25-26).

В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26 грудня 2012 року зареєстровано обтяження «застава рухомого майна» на підставі Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 24 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №12397; строк виконання зобов`язання 18 грудня 2019 року; термін дії обтяження 26 грудня 2017 року; в подальшому термін дії обтяження продовжено до 13 грудня 2022 року; звернення стягнення зареєстровано 19 липня 2019 року (т.1 а.с.29-35).

За Кредитним договором №910.19979 від 18 грудня 2012 року останній платіж здійснено 31 липня 2013 року, заборгованість станом на 08 липня 2019 року визначена рівною 422263,79 грн. (основний борг 24363,12 грн., прострочений борг 159582,07 грн., прострочені проценти 230133,34 грн., строкові проценти 2002,68 грн., пеня 0,00 грн., дебіторська заборгованість 1534,89 грн., інші штрафні санкції 4647,69 грн.) (т.1 а.с.38, 39).

23 липня 2019 року в суді зареєстровано позов АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вилучення транспортного засобу, звернення стягнення на предмет застави.

За даними Головного сервісного центру МВС станом на 15 серпня 2019 року транспортний засіб марки «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1

прийнятий на облік 14 грудня 2012 року на власника ОСОБА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , (реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації; ВРЕР №1 м. Одеса);

знятий з обліку для реалізації 28 грудня 2019 року власником ОСОБА_1 (ВРЕР №1 м. Одеса);

прийнятий на облік 29 грудня 2012 року на власника ОСОБА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , (вторинна реєстрація транспортного засобу, придбаного в торговельній організації; ВРЕР №2 м. Запоріжжя) (т.1 а.с.64, 65).

За умовами Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 24 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №12397, передбачено, зокрема, що:

заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором та/або цим Договором, виявлення заставодержателем погіршення стану предмету застави або зменшення його вартості понад нормальний фізичний знос, або фактичної часткової відсутності предмету застави, смерті заставодавця та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.1 параграф 5 Договору);

звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі (п.2 параграфу 5 Договору);

в разі здійснення звернення на предмет застави в позасудовому порядку заставодержатель надсилає про це повідомлення заставодавцю; повідомлення, надіслане рекомендованим чи іншим листом на адресу заставодавця, вказану в Договорі, вважається врученим заставодавцю належним чином у день його відправки (п.3 параграфу 5 Договору);

в разі, якщо заставодавець протягом 30 днів після надіслання заставодержателем повідомлення про звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття предмета застави у власність не усуне вказаного в повідомленні порушення, право власності на предмет застави переходить до заставодержателя на наступний день після закінчення вказаного 30-денного строку (п.4 параграфу 5 Договору).

Звернення стягнення на предмет застави передбачено статтею 590 ЦК України, частиною 1 даної норми права визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 591 ЦК України визначено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом; порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Згідно Закону України «Про заставу» №2654-ХП від 02 жовтня 1992 року (зі змінами та доповненнями) заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч.1 ст.20 Закону); звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч.7 ст.20 Закону); реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч.8 ст.20 Закону).

Згідно Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІУ від 18 листопада 2003 року (зі змінами та доповненнями) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (ч.1 ст.24 Закону); використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обяжувача або третіх осіб звернутися до суду (ч.2 ст.24 Закону); обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження (ч.3 ст.24 Закону); обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ч.1 ст.25 Закону); у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, серед іншого, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону (п.4 ч.2 ст.25 Закону); якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом (ч.3 ст.25 Закону).

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІУ від 18 листопада 2003 року (зі змінами та доповненнями) у статті 26 визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Так, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1)передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпечувального зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом, зокрема: 2)продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах (п.п.1,2 ч.1 ст.26 Закону).

За умовами Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 24 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №12397, передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі (п.2 параграфу 5 Договору).

У розумінні статей 590, 591 ЦК України, статті 20 Закону України «Про заставу», статей 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду передбачає реалізацію предмета застави шляхом його продажу з публічних торгів.

За позовними вимогами позивач АТ «Ідея Банк» просить в рахунок погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» в сумі 422263,79 грн. звернути стягнення на предмет застави транспортний засіб автомобіль «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом продажу автомобіля будь-якій третій особі покупцю від імені власника за ціною не нижчою ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, для чого надати АТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов`язані з продажею автомобіля, тощо).

Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» №1255-ІУ від 18 листопада 2003 року, умовами Договору застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. 24 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №12397, звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі віднесено до позасудового порядку звернення стягнення на предмет застави.

Закон України «Про заставу», статті 590, 591 ЦК України, укладений сторонами Договір застави транспортного засобу від 24 грудня 2012 року не відносять звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу предмету застави третій особі до звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду.

Отже, позивач АТ «Ідея Банк» пред`явив до суду позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави у спосіб, який віднесений до позасудового порядку звернення стягнення на предмет застави.

Зазначені обставини є підставою для відмови у позові за позовними вимогами про вилучення транспортного засобу та звернення стягнення на предмет застави.

Оскільки йдеться про спосіб звернення стягнення на предмет застави, який у даній справі є неправильним, то оцінка доводам щодо розміру заборгованості, застосування наслідків спливу позовної давності, добросовісності набувача рухомого майна тощо у даній справі не надається.

Рішення суду в частині позовних вимог АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 422263,79 грн. та судових витрат не оскаржено, тому, в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції законність рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат при даному апеляційному розгляді справи не перевіряється.

Понесені та документально підтверджені витрати ОСОБА_2 на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 4642,50 грн. підлягають покладенню на АТ «Ідея Банк» (т.2 а.с.21, 25).

Справа в провадженні суду першої інстанції з липня 2019 року, суду апеляційної інстанції з жовтня 2021 року, призначалась до розгляду на 18 серпня 2022 року, 02 березня 2023 року, 25 липня 2023 року, 11 квітня 2024 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 11 квітня 2024 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2021 року в частині позовних вимог акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вилучення транспортного засобу, звернення стягнення на предмет застави скасувати.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 жовтня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на сплату судового збору скасувати.

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про вилучення у ОСОБА_2 та передачу акціонерному товариству «Ідея Банк» транспортного засобу автомобіля «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на період його реалізації відмовити.

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення в рахунок погашення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед акціонерним товариством «Ідея Банк» в сумі 422263,79 грн. стягнення на предмет застави - транспортний засіб автомобіль «Toyota Avensis», 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , шляхом продажу автомобіля будь-якій третій особі покупцю від імені власника за ціною не нижчою ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, з наданням АТ «Ідея Банк» усіх прав та повноважень на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов`язані з продажею автомобіля, тощо) відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПРОУ 19390819) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 4642 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 травня 2024 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова