Рішення

від 06.05.2024 по справі 344/21347/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/21347/21

Провадження № 2/344/226/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Максимів Н.С., Мрічко Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «ГОЛОС», ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «ГОЛОС», ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначається, що 23.01.2021 року на сайті щоденної онлайн газети - газета Голос ІФ ( ІНФОРМАЦІЯ_1 була опублікована стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Посилання на сторінку в Інтернеті: (ІНФОРМАЦІЯ_9. Вказана інформація була наступного змісту: « ОСОБА_7 інвалід дитинства другої групи, повертаючись із заробітків в місті Івано-Франківську вирішив розмитнити автомобіль, придбаний у Європейському союзі. 30 грудня ОСОБА_7 приїхав на митний пост «Прикарпаття», що знаходиться в АДРЕСА_1 , зайшов до кабінету брокерів ФОП « ОСОБА_1 », де побачив трьох осіб, один з яких виявився ОСОБА_8 , дані особи розпивали спиртні напої, поводилися агресивно, виражалися нецензурною лайкою у громадському місці та групою осіб, безпричинно, із хуліганських спонукань з застосуванням рушниці спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Потерпілий від рук митних брокерів ОСОБА_7 викликав поліцію. Поліцейські, приїхавпш на місце, не затримали підозрюваних у вчиненні зухвалого злочину та не освідчили хуліганів на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки почувши у свою адресу погрози та нецензурну лайку, покинули місце вчинення злочину. В ході журналістського розслідування кореспонденти Голос ІФ відвідали ФОП « ОСОБА_1 », однак брокери, які в той час знаходилися у приміщенні, поводилися агресивно та відмовилися надавати будь-які коментарі із приводу побиття ОСОБА_11 . Керівник Митного Посту Юрій Івасик підтвердив, що на території ввіреного йому підрозділу сталася надзвичайна подія і він, як представник Митних органів, зробить усе для того, щоб подібні ситуації ніколи не повторювалася у майбутньому.». Також дана стаття містила посилання на відео-сюжет (ІНФОРМАЦІЯ_10). У даному сюжеті міститься інформація про те, що ОСОБА_7 , повертаючись із заробітків, вирішив розмитнити авто яке придбав на території Європейського Союзу. 30 грудня ОСОБА_7 приїхав на митний пост Галицька митниця, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Зайшов до кабінету до брокерів ФОП ОСОБА_1 , де побачив трьох осіб одним із яких виявився ОСОБА_8 (20 секунда відеозапису). Дані особи розпивали спиртні напої, поводилися агресивно, виражалися нецензурною лайкою у громадському місці та групою осіб, безпричинно, із хуліганських спонукань з застосуванням рушниці спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження Гдане відео міститься на 20 секунді відеозапису). На вказаному відео чітко проглядається табличка «Митний пост Прикарпаття» та табличка із надписом «Митні брокери ФОП ОСОБА_1 ».

Поширена про ОСОБА_1 інформація є недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Вказана інформація стосується його особистості, оскільки у ній використовується його прізвище, ім`я, ім`я по батькові. Відеозапис, на якому зображено його кабінет із вивіскою ФОП ОСОБА_1 , виключає будь-які сумніви, що розповсюджена інформація стосується його. Вищевказані відомості були розміщені у мережі Інтернет на сайті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 який являє собою онлайн-газету Голос ІФ, яка є інтернет версією газети «Голос ІФ». Вказана газета «Голос ІФ» діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації» № ІФ 590-358 ПР від 12.04.2012 року, засновником якої є Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «ГОЛОС». До дня звернення із позовною заявою вказана інформація була відкритою для перегляду та доступна для необмеженого кола осіб. Сюжет містив фактичні твердження про скоєння ОСОБА_1 умисного злочину, такого як спричинення з хуліганських мотивів тілесних ушкоджень ОСОБА_13 групою осіб.

Разом з тим, усупереч принципу презумпції невинуватості, поширена інформації не містить жодного посилання на вирок суду, яким встановлена вина ОСОБА_1 та який набрав законної сили. Оскільки поширена інформація є негативною та створює у широкого кола осіб викривлене уявлення про його діяльність, сприймається як звинувачення його у вчиненні кримінально-караних діянь (злочину), наведене дає підстави для висновку, що зазначена інформація є недостовірною, порушує особисті немайнові права, принижує честь, гідність та ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню. Автор поширивши про ОСОБА_1 неправдиву інформацію принизив його честь, гідність та ділову репутацію, внаслідок чого він зазнав душевних страждань, втратив спокійний сон та переніс нервові страждання. Через поширення вказаної інформації ОСОБА_1 постійно переживає душевні страждання через те, що його знайомі, друзі та родичі обговорюють поза його спиною факт вчинення злочину та побиття особи. Вказана недостовірна інформація завдає шкоди його діловій репутації, як брокеру, який надає відповідні послуги. ОСОБА_1 не розпивав спиртних напоїв, не поводився агресивно, не виражався нецензурною лайкою та із групою осіб із застосуванням рушниці не спричиняв ОСОБА_14 тілесні ушкодження. Через поширення вказаної недостовірної інформації, на адресу ОСОБА_1 було направлено з ТзОВ «Кобра» лист, у якому просять звільнити орендоване ним приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до 01.03.2021 року. Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2020 року, ТзОВ «Кобра» передав ФОП ОСОБА_1 в оренду приміщення по АДРЕСА_1 на строк до 01.11.2021 року. У листі зазначено, що підставою для дострокового розірвання договору оренди є ситуація, що виникла 30.12.2020 року, яка призвела до втрати ділової репутації місця доставки ТОВ «Кобра», а також порушенням санітарних норм, загальних норм поведінки, розпиванням алкогольних напоїв в орендованому приміщенні, образливому ставленні до відвідувачів митного органу. Через зазначену інформацію у ОСОБА_1 зменшилась кількість клієнтів та погіршились відносини із орендодавцем. Він був змушений доводити орендодавцю свою правоту та невинуватість у вчиненні зазначеного вище правопорушення.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що вказана інформація про те, що «30 грудня ОСОБА_7 приїхав на митний пост «Прикарпаття», що знаходиться в АДРЕСА_1 , зайшов до кабінету брокерів ФОП « ОСОБА_1 », де побачив трьох осіб, один з яких виявився ОСОБА_8 , дані особи розпивали спиртні напої, поводилися агресивно, виражалися нецензурною лайкою у громадському місці та групою осіб, безпричинно, із хуліганських спонукань з застосуванням рушниці спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження» є недостовірною і її необхідно спростувати.

Також, представник позивача покликається на те, що ОСОБА_1 , внаслідок поширення стосовно нього недостовірної інформації, зазнав душевних страждань, втратив спокійний сон, переніс нервові страждання. Йому було завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 100 000 грн.

Відповідно до ухвали суду від 25 квітня 2023 року до участі у справі залучено як співвідповідача - ОСОБА_3 .

З урахуванням заяви, поданої 16.05.2023 про зміну предмету позову, позивач позовними вимогами просить:

визнати недостовірною і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію інформацію стосовно позивача, ОСОБА_1 поширену ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет на сайті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 який являє собою онлайн-газету Голос ІФ, яка є інтернет версією газети «Голос ІФ», а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що знаходиться в АДРЕСА_1 , зайшов до кабінету брокерів ФОП « ОСОБА_1 », де побачив трьох осіб, один з яких виявився ОСОБА_8 , дані особи розпивали спиртні напої, поводилися агресивно, виражалися нецензурною лайкою у громадському місці та групою осіб, безпричинно, із хуліганських спонукань з застосуванням рушниці спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження» і зобов`язати ОСОБА_3 , Громадську організацію «Всеукраїнське об`єднання «ГОЛОС» у мережі Інтернет на сайті (https://www.golos.if.ua/), який являє собою онлайн-газету Голос ІФ, яка є інтернет версією газети «Голос ІФ», спростувати поширену недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 , опублікувавши про ухвалене судове рішення із зазначенням резолютивної частини судового рішення, не пізніше одного місяця з дня набрання ним законної сили;

стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;

стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 подав заперечення на позовну заяву, у якому вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову та притягнення його до відповідальності, як автора статті «В Івано-Франківську митні брокери на території Митниці жорстоко побили інваліда дитинства?» на сайті щоденної онлайн газети «Голос ІФ» та сюжету на ютубканалі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », які є інтернет та відеоверсією газети «Голос ІФ», що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № ІФ 590-358 ПР від 12.04.2012 року, про що зазначено у розділі «Про нас» на сайті щоденної онлайн газети «Голос ІФ». Відповідач вважає, що стаття на сайті щоденної онлайн газети «Голос ІФ» та сюжет на ютубканалі «Голос ІФ» мають суспільний інтерес, адже пан ОСОБА_1 є не простим підприємцем, а працює у сфері суспільних інтересів на Митниці і його робота мала би бути максимально відкритою та прозорою з огляду на корупційні ризики та нарікання суспільства на цю сферу діяльності в умовах молодої демократії в Україні.

Відповідач ОСОБА_3 зазначив, що 15 січня 2021 року до редакції щоденної онлайн-газети «Голос ІФ» звернувся інвалід дитинства ОСОБА_5 , який надав посвідчення інваліда, виписки з травмпункту, направлення на СМЕ та корінець про реєстрацію повідомлення про злочин до ЄРДР Івано-Франківського відділу поліції за ст. 125 КК України (Умисне легке тілесне ушкодження). У відповідності до редакційного завдання були складені інформаційні запити до ФОП « ОСОБА_1 » та до керівника Митного посту «Прикарпаття» Юрія Івасика . Виїхавши на місце, знімальна група щоденної онлайн-газети «Голос ІФ» передала запит керівнику Митного посту Юрію Івасику, який у свою чергу підтвердив, що знає, що на території ввіреного йому підрозділу сталася надзвичайна подія і він, як представник Митних органів, засуджує таку поведінку митних брокерів і зробить усе для того, щоб подібні ситуації ніколи не повторювалися у майбутньому. Брокери, які знаходилися у приміщені ФОП ОСОБА_1 , поводили себе агресивно та відмовилися надавати будь-які коментарі з приводу побиття ОСОБА_11 . Інформаційний запит було залишено митним брокерам із зазначенням контактів та проханням надати ОСОБА_1 коментар з приводу інциденту. Однак із журналістами пан ОСОБА_1 не тільки не зв`язався, але й через ютуб-канал Голос ІФ у коментарях під відео «У Франківську митні брокери жорстоко побили інваліда дитинства...?» пригрозив журналістам. Зокрема написавши з акаунту ІНФОРМАЦІЯ_7 : «Стаття 151 2. Наклеп 1. Наклеп, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, - карається штрафом в розмірі від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі до двох років. 2. Ті самі дії, вчинені шляхом публічного демонстрування у творах, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, - караються штрафом в розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п`яти років,- 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, - караються обмеженням волі на строк від двох до п`яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого». ШКОДА ЩО ЦЕЙ ЗАКОН НЕ ВСТУПИВ В СИЛУ. Тому вони і займаються ЗАКАЗУХОЮ. КОМУ ЦІКАВО, ЩО САМЕ ВІДБУЛОСЯ 30.12.2020, ЧЕКАЄМО В ОФІСІ ЗА ВИЩЕ НАВЕДЕНОЮ АДРЕСОЮ. А з вами шановні так звані «побиті» «голос» і « ОСОБА_16 , який все перевірив і на мою думку замовив» до зустрічі в суді. Де я буду просити спростування інформації на всіх національних каналах і відшкодування моральної і матеріальної шкоди в розмірі 1 грн.».

Зокрема на цей коментар він відповів з акаунту ІНФОРМАЦІЯ_11 пану ОСОБА_1 наступне: « Редакція Голос ІФ зверталася до ФОП « ОСОБА_1 ». Люди, які там знаходилися, відмовилися представитись, показати документи, відповісти на питання та прийняти запити про інформацію, у той же час поводилися зухвало. Надати контакти керівника теж відмовилися. Конфлікт підтвердили, окрім потерпілого, представники митниці та поліції. Вказані дії представників ФОП зазнято на відео. Якщо представники ФОП « ОСОБА_1 » бажають надати свою версію події, ми обов`язково її викладемо у той же час. Просимо Вас також надати наявні у Вас відеофайли події. Щодо звернення до суду це Ваше право ми люб"язно надамо усім сторонам конфлікту наявне у нас відео».

ОСОБА_7 в інтерв`ю щоденній онлайн газеті «Голос ІФ» виклав події, які сталися з ним 30.12.2020 року. У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 на інформаційний запит не відповів, на контакт з редакцією не йшов, а митні брокери, які знаходились у приміщені ФОП « ОСОБА_1 коментувати надзвичані події з побиття ОСОБА_11 відмовились, тому сюжет та його письмова версія на сайті щоденної онлайн газети «Голос ІФ» під загальною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » вийшли без коментаря представників ФОП ОСОБА_1 . Однак редакція газети «Голос» завжди готова викласти версію події, яка мала місце у ФОП « ОСОБА_1 у любий зручний час для позивача, про що йому наголошували неодноразово до звернення до суду так і під час судового процесу.

Щоденна онлайн газета «Голос ІФ» не робила ніяких тверджень, а з огляду на резонансність події та суспільний інтерес до події, яка відбулася у громадському публічному місці, а саме на Митному Пості «Прикарпаття», надала площадку ОСОБА_5 для висловлення своїх оціночних суджень, що і було надруковано у виданні. ОСОБА_3 є автором сюжету, у якому змонтовані оціночні судження потерпілого ОСОБА_11 та керівника Митного Посту Прикарпаття Юрія Івасика. Таким чином друкована та відеоверсія під загальною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 » є відтворенням слів фізичної особи, потерпілого, інваліда дитинства ОСОБА_5 , досудове слідство про побиття останнього триває.

Твердження пана ОСОБА_1 що нібито публікація принижує його честь, гідність та ділову репутацію відповідач вважає сумнівними з огляду на те, що пан ОСОБА_1 неодноразово мав проблеми із Законом. На даний час пан ОСОБА_1 є обвинуваченим у справі 344/591/19 за ч. 1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК, ч. 3 ст. 354 КК України, ЄРДР 42018090780000152, суддя Зеленко О.В.

Зважаючи на те, що розслідування у кримінальному провадженні щодо побиття ОСОБА_5 триває у Івано-Франківському РУП і його оціночні судження висловленні у статті «В Івано-Франківську митні брокери на території Митниці жорстоко побили інваліда дитинства?» на сайті щоденної онлайн газети «Голос ІФ» не можна визнати недостовірними і такими, що порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 . При цьому позивач, стверджуючи про порушення його особистих немайнових прав поширеною на сайті щоденної онлайн-газети «Голос ІФ» у статті «В Івано-Франківську митні брокери на території Митниці жорстоко побили інваліда дитинства?» і завдання йому моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, всупереч вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України та пункту 18 Постанови ПВСУ № 1, не навів у своїй позивній заяві фактичних даних, як і не надав суду доказів котрі б свідчили про порушення особистих немайнових прав позивача поширеною відповідачами інформацію. У своїй переписці із редакцією газети «Голос ІФ» ОСОБА_1 зазначив: «А з вами шановні так звані «побиті» «голос» і « ОСОБА_16 , який все перевірив і на мою думку замовив» до зустрічі в суді. Де я буду просити спростування інформації на всіх національних каналах і відшкодування моральної і матеріальної шкоди в розмірі 1 грн.». Однак очевидно пан ОСОБА_1 передумав і вирішив своїм позовом про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. вплинути на потерпілого ОСОБА_5 та незалежний засіб масової інформації газету «Голос ІФ», поставивши їх «на коліна» непомірними грошовими вимогами. Про мораль, честь та гідність у цьому випадку звинуваченого у шахрайстві та отриманні неправомірної вигоди п. ОСОБА_1 говорити взагалі не приходиться. Твердження позивача про порушення його немайнових прав та завдання моральної шкоди не підтверджено жодним належним і допустимим засобом доказування у розумінні ЦПК України. А отже враховуючи вищевикладене, котре у своїй сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог позивача.

Просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали у повному обсязі. Просять задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив позовні вимоги, покликаючись на обставини, що викладені у його письмовому запереченні на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог, покликаючись на те, що позов є завідомо безпідставним, не пов`язаний із захистом порушеного права, яке в ньому зазначено і таким, що не підлягає задоволенню. Надані ОСОБА_5 журналісту відомості щодо конфлікту, який мав місце 30.12.2020, повністю підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі: витягом з ЄРДР, протоколом допиту потерпілого, висновками судово-медичних експертів, протоколом огляду відеозапису, відеозаписами. Жодним доказом не встановлено існування твердження відповідачів про те, що позивач визнаний винним. ОСОБА_1 звернувся за захистом як фізична особа, а не як ФОП, хоча події щодо яких подана позовна заява безпосередньо стосуються підприємницької діяльності, в даному випадку митного брокера безпосередньо на території митного поста. З відеозапису, доданого позивачем, керівник митного поста, де стався інцидент підтвердив порушення митним брокером. Крім того, митний брокер публічно надає послуги у громадському місці - митному пості, а тому має бути готовим до підвищеного рівня критики, у порівнянні з приватною собою. Позивачем не спростовано, що відповідач ОСОБА_3 , як представник медіа, звертався до позивача з пропозицією надати відповідь, що передбачено ст. 277 ЦК України, проте позивач не бажав цим правом скористатися. Твердження, наведені заявником у скаргах до правоохоронних органів, були висловлені з основною метою їхньої перевірки компетентними органами державної влади і лише той факт, що подання скарг призвело до розслідування, не можна розглядати як надмірне зазіхання на репутацію позивача. Інформація про обставини, які б засвідчили факт завдання позивачу шкоди та її розміру, відсутня. Ним не надано жодного належного доказу завдання моральної шкоди, а також причинного зв`язку між завданням шкоди та діями. Просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 23.01.2021 року на сайті щоденної онлайн газети - Голос ІФ ( ІНФОРМАЦІЯ_1 була опублікована стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Посилання на сторінку в Інтернеті: (v-ivano-frankivsku-mitni-brokeri-na-teritori%dl%97-mitnici-zhorstoko-pobili-invalida-ditinstva-videofoto/.

У вказаній статті викладена інформація наступного змісту: « ОСОБА_7 інвалід дитинства другої групи, повертаючись із заробітків в місті Івано-Франківську вирішив розмитнити автомобіль, придбаний у Європейському союзі.

30 грудня ОСОБА_7 приїхав на митний пост «Прикарпаття», що знаходиться в АДРЕСА_1 , зайшов до кабінету брокерів ФОП « ОСОБА_1 », де побачив трьох осіб, один з яких виявився ОСОБА_8 , дані особи розпивали спиртні напої, поводилися агресивно, виражалися нецензурною лайкою у громадському місці та групою осіб, безпричинно, із хуліганських спонукань, з застосуванням рушниці, спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження. Потерпілий від рук митних брокерів ОСОБА_7 викликав поліцію. Поліцейські, приїхавши на місце, не затримали підозрюваних у вчиненні зухвалого злочину та не освідчили хуліганів на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки почувши у свою адресу погрози та нецензурну лайку, покинули місце вчинення злочину. В ході журналістського розслідування кореспонденти Голос ІФ відвідали ФОП « ОСОБА_1 », однак брокери, які в той час знаходилися у приміщенні, поводилися агресивно та відмовилися надавати будь-які коментарі із приводу побиття ОСОБА_11 . Керівник Митного Посту Юрій Івасик підтвердив, що на території ввіреного йому підрозділу сталася надзвичайна подія і Він, як представник Митних органів зробить усе для того щоб подібні ситуації ніколи не повторювалася у майбутньому.».

Також вищезазначена стаття містила посилання на відео-сюжет (ІНФОРМАЦІЯ_10). У даному сюжеті міститься інформація про те, що ОСОБА_7 , повертаючись із заробітків вирішив розмитнити авто яке придбав на території Європейського Союзу. 30 грудня ОСОБА_7 приїхав на митний пост Галицька митниця, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Зайшов до кабінету до брокерів ФОП ОСОБА_1 , де побачив трьох осіб одним із яких виявився ОСОБА_8 (20 секунда відеозапису). Дані особи розпивали спиртні напої, поводилися агресивно, виражалися нецензурною лайкою у громадському місці та групою осіб, безпричинно, із хуліганських спонукань з застосуванням рушниці спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження Гдане відео міститься на 20 секунді відеозапису). На вказаному відео чітко проглядається табличка «Митний пост Прикарпаття» та табличка із надписом «Митні брокери ФОП ОСОБА_1 ».

Сторона позивача покликається на те, що поширена про ОСОБА_1 інформація є недостовірною і такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, стосується його особистості, оскільки у ній використовується його прізвище, ім`я, ім`я по батькові. Відеозапис, на якому зображено його кабінет із вивіскою ФОП ОСОБА_1 , виключає будь-які сумніви, що розповсюджена інформація стосується його. До дня звернення із позовною заявою вказана інформація була відкритою для перегляду та доступна для необмеженого кола осіб. Сюжет містив фактичні твердження про скоєння ОСОБА_1 умисного злочину, такого як спричинення з хуліганських мотивів тілесних ушкоджень ОСОБА_13 групою осіб. Автор поширивши про ОСОБА_1 неправдиву інформацію принизив його честь, гідність та ділову репутацію, внаслідок чого він зазнав душевних страждань, втратив спокійний сон та переніс нервові страждання. Вказана недостовірна інформація завдає шкоди його діловій репутації, як брокеру, який надає відповідні послуги.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано копію листа ТзОВ «Кобра», у якому його просять звільнити орендоване ним приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до 01.03.2021 року. У листі зазначено, що підставою для дострокового розірвання договору оренди є ситуація, що виникла 30.12.2020 року, яка призвела до втрати ділової репутації місця доставки ТОВ «Кобра», а також порушенням санітарних норм, загальних норм поведінки, розпиванням алкогольних напоїв в орендованому приміщенні, образливому ставленні до відвідувачів митного органу.

Відповідно до частин 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв`язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (надалі - Постанова) судам роз`яснено, що статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У пункті 15 Постанови роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У пункті 19 вказаної Постанови також роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Варто зазначити, що поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тушалп проти Туреччини» (Tusalp v. Turkey) від 21.02.2012 року Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бодрожич та Вуїін проти Сербії» (Bodrohic and Vujic v. Serbia) від 23.06.2009 року вказано, що свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. При чому, це стосується не лише тієї «інформації» чи «ідей», які «приємно» отримувати та які не є образливими, а також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) від 08.07.1986 року, «Бладет Тромсо і Стенсаас проти Норвегії» (Bladet Tromso and Stensaas v. Norway) від 20.05.1999 року та «Українська прес-група» проти України» (Ukrainian media group v. Ukraine) від 29.03.2005 року підкреслено, що не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, що являє собою громадський інтерес, але і громадськість має право її отримувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Так, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

На підтвердження конфлікту, який мав місце 30.12.2020, відповідачем ОСОБА_5 надано:

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020095010000824, з якого вбачається, що 30.12.2020 в чергову частину Івано-Франківського ВП ГУНП надійшла заява від ОСОБА_5 , про те, що 30.12.2020 приблизно о 17.00 год в приміщенні ТзОВ «Кобра», що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова 6, в ході словесного конфлікту невідома особа спричинила тілесні ушкодження заявнику (а.с. 58);

протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 59-61);

висновки судово-медичних експертів (а.с. 62-66);

протокол огляду відеозапису (а.с. 67);

відеозаписи (а.с. 83).

Позивач ОСОБА_1 є митним брокером та надає послуги на митному пості Галицька митниця.

Як вбачається з оспорюваної статті, події, зазначені у ній, стосуються здійснення підприємницької діяльності як митного брокера безпосередньо на території митного поста.

Зважаючи, що митний брокер публічно надає послуги у громадському місці - митному пості, а відтак має бути готовим до підвищеного рівня критики, у порівнянні з приватною собою.

Також з опублікованої статті та відеозапису, доданого позивачем, вбачається, що керівник митного поста, де стався інцидент - Юрій Івасик , підтвердив, що 30.12.2020 на території ввіреного йому підрозділу сталася надзвичайна подія, і він зробить усе, щоб подібні ситуації ніколи не повторювалися у майбутньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи. Суд враховує правову позицію ЄСПЛ щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти». Так, у п.39 рішення ЄСПЛ від 28.03.2013 у справі «Нова Газета» і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У п. 75 рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Позивач повинен довести факт поширення саме недостовірної інформації відповідачем (а не оціночних суджень), а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При виборі і застосуванні норм права для розгляду цієї справи суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 року по справі № 591/7099/16-ц, в якій зазначено, що будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Також суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року по справі №758/14324/15-ц, відповідно до якого мовні обороти, які не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно особи позивача не є порушенням балансу між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію.

Стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів стосовно порушення особистих немайнових прав, завдання шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджання йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право внаслідок поширення оспорюваної інформації. Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року, зазначені обставини є обов`язковою ознакою юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову в зазначеній категорії справ.

Таким чином, зазначена інформація не є такою, що носить стверджувальний характер, а носить характер оціночних суджень і є ні чим іншим, як суб`єктивною думкою авторів спірних публікацій. Аналогічні обставини викладені в ухвалі ВССУ від 06.09.2017 року по справі № 161/10978/15-ц, а також схожу позицію ВССУ викладено в ухвалі від 31.05.2017 року по справі № 757/1751 1/15-ц, в якій суд відхилив доводи позивача в аналогічній справі виходячи з того, що «...висловлювання відповідачів є критикою та оціночним судженням, оскільки, є лише вираженням їх особистих поглядів про процеси, пов`язаних зі схемами позивача, і ніяким чином не ствердженням про конкретні дії в цьому позивача».

Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача, а стороною позивача у судовому засіданні не доведено, яку саме шкоду йому було завдано.

Враховуючи, що стороною позивача не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, то у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «ГОЛОС», ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2024 року.