Рішення

від 01.05.2024 по справі 397/873/23

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 397/873/23

н/п : 2/397/125/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.05.2024 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Максимович І.В.,

секретаря судового засідання Рум`янцевої О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ТВБВ №10010/0135 смт. Олександрівка Філія-Кіровоградське обласне управління та ОСОБА_2 , третя особа - Олександрівська державна нотаріальна контора Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про зняття заборони з нерухомого майна,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка на підставі ст. 15, 15, 316, 321 ЦПК України, звернулася до суду з позовом в якому просить зняти заборону з нерухомого майна житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , яка була внесена на підставі ухвали б/н Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.05.1998 та повідомлення б/н від 04.03.1994 року Ощадбанку Олександрівського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позову зазначила, що 03.11.2003 приватним нотаріусом Телюпою О.В. було посвідчено договір дарування, згідно якого її чоловік ОСОБА_3 став власником житлового будинку в АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстровано в Олександрівському КООБТІ 23.12.2003 за №3098/16. З 19.12.2003 вона та її чоловік здійснили реєстрацію проживання в даному будинку. 18.11.2021 її чоловік помер і їй довелося здійснювати процес оформлення його частини спадщини. 30.08.2022 державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2, яка виконує обов`язки щодо нотаріального обслуговування населення Кропивницького району в Олександрівській державній нотаріальній конторі Кіровоградської області ОСОБА_4 було підготовлено та видано їй свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , при цьому нотаріус надала їй інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно якого 17.05.2008 на вказаний житловий будинок внесено заборону на нерухоме майно, підставою обтяження була ухвала Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.05.1998, а власником будинку станом на 2003 рік була ОСОБА_2 . Вказана заборона вносилася Знам`янською міською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області. На її звернення Олександрівським районним судом Кіровоградської області повідомлено, що згідно алфавітних книг суду з 1998 року відсутня справа за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 .. На звернення до Олександрівської державної нотаріальної контори вона отримала відповідь про відсутність будь - яких архівних даних чи документів, а АТ «Ощадбанк» в свою чергу видано довідку про відсутність будь - яких претензій до ОСОБА_2 . Вважає, що порушено її право на володіння, користування та розпорядження майном, тому просить суд позовну заяву задовольнити.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимовича І.В. від 04.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с. 22-23).

13.10.2023 на адресу суду надійшов відзив представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Русіна В.С., відповідно до якого АТ «Ощадбанк» заперечує щодо позовних вимог позивача, не погоджується з ними вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зокрема вказує на те, що проведення реєстраційних дій із нерухомим майном на території України законодавцем віднесено до функцій державних реєстраторів, Банки не наділені такими повноваженнями, тобто не є суб`єктом організаційної системи державної реєстрації прав. Позивачем не наведено доказів які б свідчили про існування перешкод щодо реалізації ним права розпоряджатися своєю власністю (нерухомим майном) та не наведено доказів, які б вказували на вину Банку в неможливості реалізації позивачем своїх прав. Таким чином вважає, що у позивача відсутні правові підстави для звернення із зазначеним позовом до Банку. АТ «Ощадбанк» не входить до кола суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не може відповідати за внесення записів про обтяження на нерухоме майно, а також вказує на відсутність достатніх доказів, які б вказували на вчинення саме АТ «Ощадбанк» дій, що привели до реєстрації обтяжень нерухомого майна Тому просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 39-42).

12.03.2024 на адресу суду від позивачки надійшло заперечення (відповідь) на відзив, в якому вона серед іншого зазначила, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (заборона на нерухоме майно) здійснила нотаріальна контора на основі Повідомлення (серія, номер - б/н) видане 04.03.1994 року Ощадним банком Олександрівського району Кіровоградської області. Посилаючись на ст. 74 Закону України «Про нотаріат» вказує на те, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту) повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладання заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна. Але в даному випадку нотаріус не має правових підстав для зняття заборони з будинку, оскільки вищевказаного повідомлення з банку до нього не надходило. Тому вважає, що АТ «Ощадбанк» є належним відповідачем у даній справі (а.с. 80-82).

02.04.2024 на адресу суду від представника відповідача АТ «Ощадбанк» - адвоката Павленко Л.М. надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначив, що з позовної заяви вбачається, що позивачем пред`явлено до банку вимогу про зняття заборони з нерухомого майна житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 , яка була внесена на підставі ухвали б/н від 12.05.1998 Олександрівського районного суду Кіровоградської області та повідомлення б/н від 04.03.1994 року Ощадбанку Олександрівського району Кіровоградської області. Таким чином, обставини того, що оспорювані обтяження накладено саме Банком та в інтересах визначеного відповідача - Банку підлягає доведенню саме позивачем, як стороною, якою вимоги про їх зняття пред`явлено саме до банку. Крім цього, вказує на те, що обтяження підставами яких зазначено повідомлення б/н 04.03.1994 Ощадбанк Олександрівський район Кіровоградська область та ухвала б/н 12.05.1998 Олександрівський райсуд у Кіровогадській області, є двома різними обтяженнями з номерами 7193542 та 7203824 відповідно, реєстратором цих обтяжень зазначена - Знам`янська міська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, а їх заявником Олександрівська РДНК, а не Банк. Крім цього, вказує на те, що реєстратором обтяження за номером 7193542 вказана Знам`янська міська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, заявником вказаний не банк а інша особа Олександрівська РДНК, а дані про те, що підстава цього обтяження: повідомлення, б/н, 04.03.1994, Ощадбанк Олександрівський р., Кіровоградська обл., за відсутності інших ідентифікуючих ознак, як то ідентифікаційний код особи, тощо, за відсутності безпосередньо оригіналу або копії цього повідомлення та враховуючи, що Банк має інше повне та скорочене найменування не можуть вважатися належним, достатнім та достовірним доказом того, що саме Банк має відношення до цього обтяження. Вважає, що банк є неналежним відповідачем в даній справі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 94-95).

Позивач у судове засідання не з?явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, заперечення проти заочного розгляду справи відсутні (а.с.37).

Представник відповідача АТ "Державний ощадний банк України" у судове засідання не з?явився, надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, розгляд справи провести без його участі, судові витрати у справі залишити за позивачем (а.с.39-45).

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, проте в судове засідання повторно не з?явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзив не подала (а.с. 34, 54, 67-69, 76, 91-92).

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність (а.с. 31).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно договору дарування посвідченого 03.11.2003 приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Телюпою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1865, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) подарувала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (Обдаровані) житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Даруватель свідчить, що згаданий в договорі житловий будинок до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, не заставлений, у спорі та під арештом не перебуває (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області у віці 74 років помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 22.11.2021 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2, виконуючою обов`язки щодо нотаріального обслуговування населення Кропивницького району Кіровоградської області в Олександрівській державній нотаріальній конторі Кіровоградської області Сибірцевою О.В. 30.08.2022 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №5-310, відповідно до якого спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , спадщина складається з 1/2 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованого 30.08.2022, індексний номер витягу 308516951, власником житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 30.08.2022, індексний номер витягу 308515834, 16.05.2008 за №7193542 реєстратором Знам`янська міська державна нотаріальна контора Кіровоградської області на підставі обтяження: повідомлення, б/н, 04.03.1994, Ощадбанк Олександрівський р. Кіровоградська обл. на об`єкт - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, боржником зазначений ОСОБА_7 , додаткові дані значиться: архівний запис №86073-1312 від 05.09.2000, заявник: Олександрівська РДНК Реєстраційний номер обтяження 7193542. Крім цього, на підставі обтяження: ухвала, б/н, 12.05.1998, Олександрівський райсуд у Кіровоградській області, накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно на об`єкт будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане обтяження зареєстровано реєстратором Знам`янська міська державна нотаріальна контора Кіровоградської області 17.05.2008. Заявник Олександрівська РДНК. Реєстраційний номер обтяження: 7203824 (а.с. 12).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №302021012 від 03.06.2022 відомості щодо суб`єкта ОСОБА_3 у вказаних реєстрах відсутні (а.с. 13).

Щодо зняття заборони з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 листом від 31.10.2022 вих №335/01-16 повідомила ОСОБА_1 , що вказані обтяження необхідно зняти/припинити за рішенням суду (а.с. 14).

Листом від 22.03.2023 №237/02-14 Перша Знам`янська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомила, що надати копію повідомлення б/н від 04.03.1994 Ощадбанку та копію ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.05.1998 р. на підставі яких було внесено заборону на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не має можливості, у зв`язку з тим, що в 2008 році нотаріус Знам`янської міської державної нотаріальної контори виконувала обов`язки Олександрівської державної нотаріальної контори Кіровоградської області. Всі документи знаходяться на зберіганні в Олександрівській державній нотаріальній конторі та рекомендовано звернутися до останньої (а.с. 15).

Відповідно до повідомлення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2022 №8/17/22, згідно алфавітних книг суду за 1998 рік відсутня справа за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про арешт нерухомого майна (заборона відчуження) (а.с. 17).

Згідно довідки за №109.66/4-23/292 від 06.10.2022, виданої ТВБВ №10010/0135 філії - Кіровоградське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», у гр. ОСОБА_2 станом на 05.10.2022 відсутні невиконані зобов`язання перед АТ «Ощадбанк». Додатково повідомили, що будь-яких претензій майнового характеру відносно ОСОБА_2 АТ «Ощадбанк» не має та не заперечує, щоб на підставі даного повідомлення було знято заборону відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Дане повідомлення вчинено представником Банку на підставі документів, що підтверджують повний розрахунок та у відповідності до п.1 ст. 545 ЦК України є безспірним доказом виконання зобов`язання позичальником перед Банком в повному обсязі (а.с. 18).

Згідно з частинами першою, другою статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.1, 2 ст.321 ЦК України).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом на підставі належної оцінки наявних у справі доказів встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником спірного нерухомого майна, яке набула у власність разом з чоловіком ОСОБА_3 за договором дарування житлового будинку від 03.11.2003 року та в подальшому у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.08.2022 (а.с.10, 11, 16).

Докази на підтвердження оспорення та скасування в судовому порядку правовстановлюючих документів на майно сторонами до матеріалів справи не надано, а відтак право власності позивачем на майно набуто правомірно.

Разом із цим, 16 та 17 травня 2008 року відносно спірного нерухомого майна, яке є власністю позивача, Знам`янською міською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області внесено обтяження (заборони на нерухоме майно) реєстраційний номер 7193542 на підставі повідомлення б/н 04.03.1994 ІНФОРМАЦІЯ_2 та реєстраційний номер 7203824 на підставі ухвали б/н 12.05.1998 Олександрівський райсуд у Кіровоградській області (а.с.12).

Існуючі обтяження, які були вчинені вже після набуття позивачкою права власності на вказане нерухоме майно, не пов`язані з особою позивача та порушують її право власності та розпорядження цим майном.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV.

За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 5 частини першої статті 2 цього Закону: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження - заборона або обмеження розпорядення та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають, обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості: зокрема, заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; інші обтяження відповідно до закону.

При цьому необхідно зазначити, що обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (ч.2 ст. 3 вказаного Закону). Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ч.3 ст. 3 вказаного Закону). З цього слідує, що обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Законом до обтяжень віднесені: зокрема, заборона відчуження, арешт нерухомого майна, іпотека, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.

Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, чи його дубліката; 5-1) договору купівлі-продажу неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж), договору про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості; 5-2) заяви про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об`єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки; 5-3) заяви про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво); 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Отже, обтяження припиняються на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивачки, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивачка в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту та заборони відчуження з усього нерухомого майна, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та необхідність захисту її права шляхом скасування такої заборони відчуження з нерухомого майна, а відтак і про задоволення позову.

Твердження представника відповідача щодо неналежного відповідача у даній справі суд відхиляє з підстав його необґрунтованості, виходячи з наступного.

Частиною першою та другою статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Оскільки у даних правовідносинах нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави у нього немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача або відповідача.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові КЦС ВС від 15.04.2020 по справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19).

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

За таких обставин склад учасників, визначений позивачкою, відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки предметом оскарження є наявні зареєстровані обтяження у виді заборони на нерухоме майно, які стосуються належного позивачці нерухомого майна, а саме обтяження зареєстровано, зокрема в інтересах й відповідача ОСОБА_2 та за повідомленням Ощадбанк (уповноваженої особи його структурного підрозділу).

Наявні обтяження за умови відсутності у самого обтяжувача будь-яких претензій майнового характеру до власника майна порушує право власності позивачки, оскільки вона наразі обмежена у можливості реалізації своїх прав, у зв`язку із чим таке порушене право підлягає судовому захисту шляхом усунення перешкод у його користуванні та припинення зареєстрованого обтяження майна, що відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Отже, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 316, 321 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ТВБВ №10010/0135 смт. Олександрівка Філія-Кіровоградське обласне управління та ОСОБА_2 , третя особа - Олександрівська державна нотаріальна контора Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про зняття заборони з нерухомого майна - задовольнити.

Зняти заборону з нерухомого майна, а саме - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка була внесена на підставі ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області б/н від 12.05.1998 року (реєстраційний номер обтяження 7203824 від 17.05.2008) та повідомлення б/н від 04.03.1994 року Ощадбанку Олександрівського району Кіровоградської області (реєстраційний номер обтяження 7193542 від 16.05.2008).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На заочне рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 06.05.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" ТВБВ №10010/0135 смт. Олександрівка Філія-Кіровоградське обласне управління, місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Олександрівка, вул. Чкалова,94.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа: Олександрівська державна нотаріальна контора Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), місце знаходження: 27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України,27, код ЄДРПОУ - 02884598.

Суддя: І.В. Максимович