Постанова

від 06.05.2024 по справі 909/877/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2024 р. Справа №909/877/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" №58 від 15.01.2024 (вх. суду від 16.01.2024 №01-05/206/24)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023, повний текст рішення складено 01.01.2024, (суддя І.М. Скапровська, м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/877/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат", м. Івано-Франківськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Євроінс Україна", м. Київ,

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 393,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 393,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач будучи власником автомобіля, яким керував ОСОБА_1., визнаний винним у вчиненні правопорушення, не відшкодував виплачену позивачем, як страховиком потерпілої сторони, різницю між сумою страхового відшкодування сплаченою за договором та сумою страхового відшкодування виплаченою страховиком відповідача за полісом.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 позов задоволено, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" "УСГ" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 393,52 грн та 2 684 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що вимога позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 20 393,52 гривень як різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором та сумою страхового відшкодування виплаченою за полісом, є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано доводів позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі № 909/877/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що страховик відповідача, відшкодовуючи позивачу сплачену ним потерпілому суму, виплачену в зв`язку з настанням страхового випадку, всупереч Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Мін`юстом 24.11.2003 № 142/5/2092 врахував коефіцієнт фізичного зносу авто і частково відшкодував понесені позивачем витрати. Витрати, які за умови дотримання страховиком відповідача методики, мали бути компенсовані без урахування коефіцієнту зносу.

Також, скаржник покликається, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.08.2023 у справі № 344/16307/22, встановлено неправомірність застосування ПАТ «СК «Євроінс Україна» коефіцієнту фізичного зносу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі № 909/877/23 без змін.

Позивач вказує, що оскільки транспортний засіб був пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді, і його складові були відновлені шляхом проведення ремонтних робіт, то у відповідності до п.п. б п. 7.39 Методики, ПРАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» застосувало коефіцієнт фізичного зносу ТЗ 0.34.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 справу № 909/877/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 914/3267/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" №58 від 15.01.2024 (вх. суду від 16.01.2024 №01-05/206/24), ухвалено здійснити розгляд справи №909/877/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Відповідно до довідки № 115 від 22.05.2023, виданої Товариством з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат", ОСОБА_1 працював водієм автотранспортного засобу на ТДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» з 08.06.2017 по 30.11.2021.

До матеріалів справи додано подорожній лист № 22454 від 17.12.2020 вантажного автомобіля марки «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та табель обліку використання робочого часу у період з 01.12.2020 по 31.12.2020, що підтверджує виконання ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків як працівника ТДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат.

Як вбачається з постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.12.2020 у справі № 344/17921/20, провадження № 3/344/7697/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

У вказаній постанові встановлено, що 17.12.2020 о 6 год.45 хв. у м. Івано-Франківськ , по вул. Північний Бульвар , 2-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Mercedes» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 який належить ТОВ ОТП Лізинг.

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області кваліфікував дії ОСОБА_1 як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) та ТОВ ОТП Лізинг (Страхувальник), було укладено Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів , цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-00504 від 27.09.2018 року та Додаткова угода щодо страхування відповідного переліку ТЗ №124 від 02.01.2020 року та Додаток №1 до Додаткова угода щодо страхування відповідного переліку ТЗ №124 від 02.01.2020 року до Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів , цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , водіїв і пасажирів від нещасного випадку №28-0199-00504 від 27.09.2018 року, згідно з якими позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Mercedes» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

18.12.2020 Страхувальник ТОВ ОТП Лізинг звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховим випадком.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого (ТОВ ОТП Лізинг) пошкодженого внаслідок ДТП, склала 105 602 ( сто п`ять тисяч шістсот дві ) грн. 46 коп.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилися на основі:

- Акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 29.12.2020 року;

- Рахунку № 0015604 від 28.12.2020 року;

- Страхового акту № ДККА-74121 від 12.04.2021 року;

- Розрахунку суми страхового відшкодування від 12.04.2021 року

Згідно з платіжним дорученням № 9304 від 12.04.2021, позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту виплатив страхове відшкодування у розмірі 105 602 грн. 46 коп.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "СК "Євроінс Україна" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АР5114714.

Приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" звернулось до страхової компанії відповідача із заявою № 44454 від 11.05.2021 про виплату (страхового) відшкодування за договором № АР5114714, за яким страхова компанія відповідача здійснила виплату в розмірі 85 208,94 грн (платіжне доручення №10667_8D01Q/334 від 13.08.2021).

Враховуючи наведене, ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до місцевого суду з позовом про відшкодування Товариством з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" різниці (20 393,52 грн) між сумою страхового відшкодування сплаченою позивачем потерпілому ( 105 602,46 грн) за договором та сумою страхового відшкодування виплаченою страховиком відповідача позивачу за полісом (85 208,94 грн).

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик це - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування").

Статтею 990 ЦК України унормовано, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування").

Згідно з положеннями ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"

Відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 названого Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, у матеріалах справи наявна постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.12.2020 у справі № 344/17921/20, провадження № 3/344/7697/20, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджено, виплачену суму страхового відшкодування, сплаченою позивачем ТОВ ОТП Лізинг в розмірі 105 602,46 гривень за договором та сумою страхового відшкодування виплаченою страховиком Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" позивачу за полісом (85 208,94 грн).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичними розміром і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо доводів скаржника стосовного того, що страховик ПрАТ "СК "Євроінс Україна", всупереч Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Мін`юстом 24.11.2003 № 142/5/2092 врахував коефіцієнт фізичного зносу авто, то апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7.38 значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Винятками стосовно використання зазначених вимог є:

а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);

б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини));

в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;

г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;

ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.

У свою чергу відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази неможливості застосувати коефіцієнт фізичного зносу ТЗ, а саме доказів відсутності винятків, передбачених п. 7.39 Методики, стосовно використання вимог п. 7.38 Методики.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.08.2023 у справі № 344/16307/22, на яку посилається апелянт, зазначено: «Врахування ПАТ «СК «Євроінс Україна» коефіцієнту фізичного зносу може вважатися неправомірним, оскільки строк експлуатації автомобіля Мерседес на момент спричинення пошкодження становив 2 роки і 10 місяців. Але, позивач не вважав за необхідне пред`являти вимоги до ПАТ «СК «Євроінс Україна».

Відтак, доводи скаржника про необхідність скасування рішення в силу того, що у вказаному судовому рішенні встановлено неправомірність застосування ПАТ «СК «Євроінс Україна» коефіцієнту фізичного зносу, не може слугувати підставою для такого скасування.

Доказів пред`явлення позовних вимог до ПАТ «СК «Євроінс Україна» про оскарження застосування ним коефіцієнту фізичного зносу чи будь-яких інших доказів оспорювання такого застосування, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 20 393,52 грн.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі № 909/877/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківський хлібокомбінат" № 58 від 15.01.2024 (вх. суду від 16.01.2024 №01-05/206/24) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 у справі № 909/877/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець