Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/7876/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/7876/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Мещанінов А.М. (ордер серія АІ №1283739)

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва»

на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2023

у справі №910/7876/23 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Скубашевської Тетяни Станіславівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва»

про стягнення 252 000, 00 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 фізична особа-підприємець Скубашевська Тетяна Станіславівна звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м.Києва» про стягнення 242 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва» на користь фізичної особи-підприємця Скубашевської Тетяни Станіславівни заборгованість у розмірі 252 000 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 780 грн 00 коп.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до позивача із повідомленням про відмову від договору, а тому в зв`язку з порушенням відповідачем процедури повернення орендованого приміщення, передбаченого п.7.11 договору, в частині повідомлення позивача про відмову від договору за 30 календарних днів у письмовій формі, позивач має право на нарахування орендної плати.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2023 та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнути з ТОВ «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва» на користь фізичної особи-підприємця Скубашевської Тетяни Станіславівни 8129,04 грн заборгованості з орендної плати за 4 дні грудня 2022 року. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника:

1) повертаючи приміщення 04.12.2022 сторони дійшли спільної згоди щодо дострокового закінчення договору у зв`язку з відсутністю технічної можливості Орендарю здійснювати господарську діяльність у орендованому приміщенні з огляду на невжиття орендодавцем заходів щодо підключення альтернативних засобів тепла та електричної енергії у період їх відключення;

2) відповідач вважає за можливим стягнути з нього вартість 4 днів оренди у грудні із розрахунку 63000/31;

3) не підписання акту зумовлено діями позивача;

4) орендна плата з червня по серпень 2022 року не підлягає стягненню з огляду на те, що у зв`язку з введенням воєнного стану відповідач не мав прибутку до вересня 2022 року і у зв`язку з цим сторонами досягнуто згоди про скасування обов`язку по сплаті орендних платежів за літні місяці, про що на думку скаржника свідчить відсутність вимог по сплаті таких платежів в процесі господарської діяльності та при укладенні 30.06.2022 додаткової угоди №1 до договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 04.09.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/7876/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7876/23.

14.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7876/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 поновлено ТОВ «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі №910/7876/23, відкрито апеляційне провадження у справі №910/7876/23, зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/7876/23 до закінчення апеляційного провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 31.10.2023 .

20.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечував проти її задоволення з посиланням на те, що:

1) сторонами не було укладено у порядку п. 7.2 договору додаткової угоди, яка б засвідчувала розірвання договору за згодою стороні 04.12.2022;

2) відповідачем не дотримано визначеного п. 7.11 Договору порядку письмового повідомлення орендодавця за 30 днів; про розірвання договору;

3) ні умови договору, ні положення законодавства не містять вимог щодо закупівлі орендарем альтернативних джерел енергії;

4) між сторонами відсутні домовленості щодо звільнення відповідача від сплати орендної плати за червень-серпень 2022 р.;

5) відповідачем не підтверджено факту існування форс-мажорних обставин належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 розгляд справи було відкладено до 21.11.2023.

21.11.2023 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи в справі №910/7876/23.

21.11.2023 судове засідання не відбулось в зв`язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті Електронного суду, що в свою чергу призвело до неможливості проведення технічної фіксації судового засідання, відповідно до Акту Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 розгляд справи відкладено до 23.01.2024

15.01.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, в яких останній просить відмовити в задоволенні клопотання.

У судовому засіданні, 23.01.2024 колегія суддів заслухавши клопотання відповідача про поновлення строку на подачу клопотання про призначення експертизи, ухвалила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подачі клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки відповідачем належним чином необґрунтованого необхідність призначення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 розгляд справи було відкладено до 13.02.2024.

13.02.2024 розгляд справи не відбувся в зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 справу призначено на 26.03.2024.

25.03.2024 через канцелярію суду від представника відповідача вдруге надійшло клопотання призначення судової почеркознавчої експертизи.

26.03.2024 розгляд справи не відбувся в зв`язку з перебуванням суддів Пономаренко Є.Ю. та Барсук М.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 в зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А. у відрядженні, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвало Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 прийнято справу до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд справи призначено на 30.04.2024.

01.04.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Представник позивача, у судове засідання 30.04.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до їх електронних кабінетів через систему «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа, (а.с.25,26 т.2)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 30.04.2024.

У судовому засіданні, 30.04.2024 представник відповідача підтримав своє клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи просив його задовольнити.

Стосовно клопотання про призначення експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності тих умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідно спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку передбаченому нормами процесуального кодексу (ст. 86 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів, вважає, що відповідач не був позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням про призначення експертизи до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки відсутні підстави для її призначення.

Представник відповідача, у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21 травня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежилих приміщень, з згідно з п.1.1 договору позивач передає, а відповідач бере у тимчасове платне користування на умовах цього договору нежитлове приміщення г/п № 211, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Є.Чавдар, буд. 3, загальною площею 1555,60 кв.м. (а.в.8-12 т.1)

Відповідно до п. 1.4. договору оренди від 21.05.2021, приміщення передаються відповідачу в оренду на підставі акту прийому-передачі, що після його підписання є невід`ємною частиною цього договору.

Враховуючи положення цього договору, строком оренди за цим договором сторони визначили частину строку цього договору, протягом якого сторонами встановлено існування правовідносин оренди приміщень. (п.1.6 договору)

Правовідносини оренди приміщень, передбачені цим договором, виникають (а строк оренди приміщення починає відлік) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі приміщень, на підставі якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення, та закінчуються (а строк оренди приміщення закінчується) 30.06.2022 року (включно) та/або моментом підписання сторонами акту прийому-передачі (повернення приміщень, на підставі якого відповідач повернув, а позивач прийняв приміщення, а також при настанні підстав (передбачених цим договором), з якими сторони пов`язують дострокове припинення правовідносин оренди приміщень. (п.1.6.1 договору).

Пунктом 2.1 договору оренди від 12.05.2021 встановлено, що розмір орендної плати за 1 (один) повний календарний місяць оренди приміщень становить 63 000 (шістдесят три тисячі) грн 00 коп.

Згідно з п.п. 2.1.3., 2.1.4. п. 2.1. договору оренди від 21.05.2021 орендна плата сплачується відповідачем в безготівковому порядку щомісячно в поточному місяці за поточний місяць в строк до 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця на підставі договору. Не виставлення позивачем та/або не отримання відповідачем рахунку на орендну плату не звільняє останнього від обов`язку сплати орендної плати в строки, передбачені договором оренди від 21.05.2021 р.

Відповідно до п.2.5 договору, відповідач зобов`язується сплатити на користь позивача орендну плату за перший місяць оренди та гарантійну суму в розмірі щомісячної орендної плати протягом 3 (трьох) днів з дня підписання договору.

Гарантійна сума повертається відповідачу після припинення договору в разі відсутності зауважень до фізичного стану приміщень та відсутності заборгованості по орендній платі, комунальним платежам за весь термін оренди, штрафним санкціям, а також у разі не зарахування гарантійної суми у якості орендної плати (як повністю так і частково) за останній місяць оренди (п. 2.5.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, приміщення передаються відповідачу з майном, що в них встановлене та вказане в акті прийому-передачі, що після його підписання додається до договору і є його невід`ємною частиною.

За змістом п.4.3 договору відповідач зобов`язаний повернути (передати) приміщення позивачу з оренди за актом прийому-передачі протягом 2 (двох) календарних днів, які передують останньому дню строку оренди, встановленого п.п. 1.6.1 п. 1.6. цього договору, якщо сторони не домовилися про подовження строку оренди, або у випадку дострокового припинення правовідносин оренди з підстав, передбачених цим договором, - протягом 2 (двох) календарних днів, наступних за днем такого дострокового припинення правовідносин оренди.

Приміщення повертаються позивачу в стані, не гіршому, ніж на час передачі їх в оренду з урахуванням їх нормального зносу. Відповідач зобов`язаний здати приміщення без пошкоджень наявного інтер`єру, вивезти сміття (п.4.3 Договору).

В подальшому, 30 червня 2022 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 21.05.2021, якою продовжено строк оренди до 30.06.2023 (включно) та/або до моменту підписання сторонами акту прийому - передачі (повернення) приміщень. (а.с.14 т.1)

01.07.2021 на виконання положень укладеного між сторонами договору оренди, позивачем було передано, а відповідачем прийнято в оренду приміщення, що підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом прийому - передачі приміщення від 01.07.2021.(а.с.13 т.1)

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов договору оренди припинив сплачувати орендні платежі внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмір 189 000,00 грн на користь позивача за несплачену у червні, липні та серпні 2022 орендну плату у розмірі 63 000, 00 грн за кожний місяць.

Також, за твердженням позивача, відповідач повідомив його, що 04.12.2022 залишив орендоване згідно договору оренди приміщення, проте відповідного акту відповідачем не підписав, орендну плату за грудень 2022 року у сумі 63 000,00 грн не сплатив, а приміщення повернуто у стані гіршому стані ніж воно мало при передачі в оренду.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем підтверджено, а відповідачем не спростовано існування заборгованості по сплаті орендних платежів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку зі сплати орендних платежів на загальну суму 189 000,00 грн (за червень - серпень 2022 у сумі 63 000,00 грн в місяць) є таким, що настав, натомість відповідач не надав доказів того, що вказана сума заборгованості була ним погашена у визначеному договором порядку, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості у вказаному розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на те, що орендна плата з червня по серпень 2022 року не підлягає стягненню з огляду на те, що у зв`язку з введенням воєнного стану відповідач не мав прибутку до вересня 2022 року і у зв`язку з цим сторонами досягнуто усної згоди про скасування обов`язку по сплаті орендних платежів за літні місяці, про що на думку скаржника свідчить відсутність вимог по сплаті таких платежів ані в процесі господарської діяльності, ані при укладенні 30.06.2022 додаткової угоди №1 до договору, колегія суддів визнає необґрунтованими та такими, що зводяться до припущень з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.13 Договору всі доповнення та зміни до цього договору повинні бути укладені сторонами у письмовій формі, якщо інше не передбачено Сторонами.

Іншого способу зміни порядку регулювання правовідносин сторін за договором не передбачено.

Укладеною 30.06.2022 додатковою угодою № 1 сторонами погоджено виключно зміну терміну дії договору до 30.06.2023. Інших домовленостей, в т.ч. щодо зміни порядку нарахування чи звільнення орендаря від орендної плати в конкретні періоди вказана додаткова угода № 1 не містить, зважаючи на вказане колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України не підтверджено факту скасування його обов`язку по сплаті орендних платежів за червень-серпень 2022 року.

Укладений сторонами договір не містить, також, положень про порядок дій сторін у випадку настання форс-мажорних обставин, з огляду на що до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 617 ЦК, які можна використати у разі настання обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021р. у справі №910/9258/20.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк відповідач міг виконати свої зобов`язання за договором, чи були виконані дії, передбачені умовами договору для того, щоб сторона договору могла підпадати під дію форс-мажору, а також якими доказами підтверджується неможливість виконання своїх обов`язків за договором, оскільки підстави для звільнення від обов`язків за договором у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість звільнення сторони від виконання своїх обов`язків за договором має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

Саме по собі посилання відповідача на Указ Президента про введення воєнного стану від 24.02.2022 та лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, як на наявність форс-мажорних обставин без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів про неможливість здійснення господарської діяльності та не може вважатися безумовним доведенням обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

В той же час, відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання за укладеним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, як і не наведено причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що свідчили б про повне зупинення та/або переривання господарської діяльності відповідача у зв`язку із веденням військового стану та як наслідок виникнення обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання зобов`язань за договором щодо оплати орендних платежів за червень-серпень 2022 року, з огляду на що посилання скаржника на форс-мажорні обставини, як підстави для звільнення його відповідальності за невиконання вказаних зобов`язань - є безпідставними.

Щодо заборгованості позивача у розмірі 63 000,00 грн. по орендній платі за грудень 2022 року слід зазначити наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 19.12.2022 позивачем у месенджері Viber отримано смс-повідомлення, що відповідач виїхав з приміщення, г/п № 211, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1555,60 кв.м. ще 04.12.2022.(а.с. 182 т.1)

Надане позивачем електронне листування між позивачем та відповідачем містить інформацію про те, що 01.12.2022 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату орендної плати за грудень 2022.(а.с.97 т.1)

В подальшому, позивач 19.12.2022 звернувся до відповідача з попередженням про сплату оренди за грудень 2022, а 22.12.2022 - про приведення приміщення в належний стан та сплату оренди за грудень 2022 року.

Електронним листом від 22.12.2022 позивач повідомив відповідача, що результатами огляду приміщення по вул. Є.Чавдар, буд. 3 в м.Києві, яке знаходиться у відповідача в оренді, виявлена відсутність частини майна переданого останньому в оренду разом з приміщенням та виявлено пошкодження самого приміщення.

26.12.2022 позивач повторно звернувся до відповідача електронним листом-попередженням про приведення приміщення в належний стан та сплату орендної плати за грудень 2022. (а.с. 100 т.1)

У відповідь на вказаний лист, відповідач електронним листом від 26.12.2022 (а.с. 101 т.1) повідомив позивача, що 01.12.2022 він направив позивачу повідомлення про переїзд у нове приміщення з підстав неможливості використання орендованого у позивача приміщення у зв`язку із низькою температурою у ньому, спричиненою відключенням електроенергії та електричного опалення приміщення через масовані ракетні обстріли критичної інфраструктури України з боку країни-агресора. Також, повідомлено про те, що він не заперечує проти відшкодування вартості майна, яке було пошкоджено, або помилково вивезено під час переїзду. Проте, оскільки приміщення не використовувалось відповідачем з 02.12.2022, останній не вбачає підстав для нарахування йому орендної плати за грудень 2022.

Також, відповідач вказує, що Акт приймання-передачі приміщення від відповідача позивачу був переданий відповідачем, проте не підписаний позивачем на підставі відсутності чи пошкодження майна.

У відповідь на лист відповідача від 26.12.2022, позивач електронним листом від 29.12.2022 надав пояснення, у яких він зазначив, що не отримував попередження про переїзд відповідача з орендованого приміщення, а також підписаний відповідачем акт приймання-передачі приміщення, що свідчить про правомірність нарахування орендної плати за грудень 2022.

Електронним листом від 21.01.2023 позивач надав відповідачу розрахунок понесених збитків у розмірі 74 389,00 грн. та просив погасити їх у найкоротший термін.(а.с. 104 т.1)

Електронним листом від 23.01.2023, відповідач запропонував позивачу завершити процедуру закриття договору № 2105-21, передати підписаний акт прийому-передачі та задовольнятись отриманою на користь позивача гарантійною сумою в розмірі 63 000,00 грн. та покрити з цієї суми витрат на ремонт/відновлення пошкоджень від діяльності навчального закладу протягом оренди та скласти про це відповідний акт. (а.с.106 т.1)

При цьому, згідно з пунктом 7.11 Договору встановлено, що Сторони з розумінням норм чинного законодавства України за взаємною згодою встановили, що Орендар може відмовитись від цього Договору, якщо у нього - Орендаря відпала необхідність в оренді Приміщень, про що він письмово повідомляє Орендодавця за 30 (тридцять) календарних днів. Сторони за взаємною згодою встановили наступні правові наслідки відмови Орендаря від цього Договору: правовідносини оренди, встановлені цим Договором, припиняються достроково на тридцять перший календарний день з дня отримання Орендодавцем повідомлення про відмову від Договору.

Матеріали справи не містять, а відповідачем в процесі розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до позивача із повідомленням про відмову від договору у визначеному п. 7.11 Договору порядку.

Натомість, відповідно до п. 4.5. Договору Приміщення вважаються повернутими Орендарю з моменту підписання Акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі надається Орендарем Орендодавцю. Обов`язки Орендаря щодо сплати орендної плати та компенсації Орендодавцю витрат на комунальні послуги, що пов`язані з утриманням приміщень, припиняються з дня повернення Орендарем Орендодавцю приміщень з оренди, що зазначається в Акті прийому-передачі (про повернення Приміщень з оренди).

Також, за змістом п. 6.7. Договору сторонами погоджено, що у разі залишення Орендарем приміщень без письмового попередження, а також без складання Акту прийому-передачі Приміщень, Орендар несе повну матеріальну відповідальність за понесені в зв`язку з цим збитки в повному обсязі. При цьому Орендар не звільняється від сплати орендних платежів (орендної плати, компенсації витрат на комунальні послуги тощо) до повернення приміщень за Актом прийому-передачі.

Враховуючи викладене, а також порушення відповідачем визначеної п.7.11 договору процедури повернення орендованого приміщення, в частині повідомлення позивача про відмову від договору за 30 календарних днів у письмовій формі, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про можливість нарахування орендної плати за грудень 2022 року у розмірі 63 000,00 грн., та відповідно про наявність підстав для задоволення вимог стягнення її з відповідача.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість апеляційної скарги, докази на підтвердження вимог суду не надав, а тому погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2023 року у справі №910/7876/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватний ліцей КІДЗ СТУДІО м. Києва» на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/7876/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/7876/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/7876/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко