Ухвала

від 30.04.2024 по справі 927/561/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"30" квітня 2024 р. Справа№ 927/561/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Муковоз В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Таболін О.С.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Єлманова В.А.;

від відповідача 3: Нужняк С.М.;

від відповідача 4: ОСОБА_1 ;

від відповідача 5: не з`явився;

від відповідача 6: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 року (повний текст складено 14.02.2022)

у справі №927/561/21 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_1

5. ОСОБА_5

6. ОСОБА_6

про стягання шкоди в розмірі 434 526 950,08 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про солідарне стягнення 434 526 950,08 грн шкоди.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі № 927/561/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі №927/561/21 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №927/561/21 скасовано та справу №927/561/21 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №927/561/21 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 05.03.2024.

На адресу суду від ОСОБА_4 , через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 04.03.2024 в задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні 05.03.2024 о 14:40 год. у справі №927/561/21 в режимі відео конференції відмовлено.

В судове засідання 05.03.2024 з`явився представник позивача, відповідача 2 та відповідач 4. Інші учасники справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 05.03.2024 відкладено розгляд справи на 09.04.2024.

На адресу суду від ОСОБА_4 , через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 11.03.2024 задоволено заяву ОСОБА_4 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що існує об`єктивна необхідність зупинення справи № 927/561/21 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/3724/21

Засідання суду, призначене на 09.04.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 15.04.2024 призначено розгляд справи на 30.04.2024.

У судове засідання 30.04.2024 з`явились представники позивача, відповідачів 3, 4, 5. Решта представників сторін не з`явились, були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 30.04.2024 було поставлено на вирішення питання можливості зупинення апеляційного провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 916/3724/21.

Представники відповідачів можливість зупинення апеляційного провадження у справі підтримали. Представник позивача стосовно вирішення даного питання поклався на розсуд суду.

Згідно з ч. 1 п. 7 ст. 228 ГПК України суд має право зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Предметом даного спору є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 434 526 950,08 грн шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "БАНК "ДЕМАРК", Фондом гарантування було виявлено факти прийняття пов`язаними особами банку необґрунтованих рішень з кредитування юридичних - осіб, без додержання основних принципів кредитування, у тому числі перевірки кредитоспроможності позичальників та без перевірки наявності ліквідного забезпечення таких кредитів, за результатом яких здійснено ряд завідомо збиткових активних операцій, які прямо протирічили інтересам Банку та його кредиторам, тим самим було завдано збитків на суму 434 526 950,08 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов до висновку, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідачами під час прийняття рішень про намір укласти спірні кредитні договори або під час укладення таких договорів було не дотримано чинне законодавство, індивідуальні приписи НБУ, нормативи діяльності самого банку або допущено інші порушення. Усі доводи позивача зводяться до суб`єктивної оцінки дій відповідачів.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено суму збитків, оскільки відхилив звіти про незалежну оцінку вартості прав вимог, що були передані в заставу ПАТ "Банк "Демарк", так як зазначених звітів складені рецензії ТОВ Агенство нерухомості" "Експертус", згідно з якими вказані звіти не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійними і не можуть бути використані.

Також, судом не встановлено наявності протиправної поведінки відповідачів, а позивачем не доведено які саме дії відповідачів завдали шкоди банку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі № 927/561/21 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- відповідачі - члени кредитного комітету та правління Акціонерного товариства "БАНК "ДЕМАРК" протягом 2013-2014 років здійснювали економічно невиправдану ризикову діяльність із проведення активних операцій щодо кредитування неплатоспроможних позичальників - юридичних осіб;

- виникнення великого розміру простроченої заборгованості перед Акціонерним товариством "БАНК "ДЕМАРК" стало наслідком невиваженої кредитної політики з боку керівників та зловживання своїми повноваженнями при здійсненні активних операцій, що не було адекватним існуючому кредитному ризику та прямо протирічило інтересам банку, вкладників та інших його кредиторів;

- проведення керівниками банку ризикової діяльності (кредитування) призвело до відсутності у банку коштів для виконання своїх зобов`язань перед вкладниками і кредиторами, порушення нормативів Національного банку України, віднесення банку до категорії неплатоспроможних та його ліквідації, відповідно завдання шкоди банку, вкладникам та іншим його кредиторам, у загальному розмірі 434 526 950,08 грн.

У постанові суду апеляційної інстанції також було вказано про те, що позивачем у даній справі не пропущено строку позовної давності. При цьому суд апеляційної інстанції керувався правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, згідно з яким розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків. Відповідно, у таких випадках перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №927/561/21 скасовано та справу №927/561/21 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відправляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд, зокрема, зазначив наступне:

- оскаржувана постанова не містить будь-яких посилань на дослідження обставин щодо балансової вартості активів (за кредитними договорами) на дату початку виведення банку з ринку;

- судом апеляційної інстанції взагалі не надано оцінки вартості активів за договорами застави, у тому числі на дату початку виведення банку з ринку. Судом апеляційної інстанції не досліджено долю прав вимоги за такими договорами (чи право вимоги за договорами застави було продано, чи залишилось у Банку тощо);

оскаржувана постанова не містить спростування висновків суду першої інстанції про відхилення звітів про незалежну оцінку вартості прав вимог, що були передані в заставу банку;

- оскаржувана постанова свідчить про те, що судом апеляційної інстанції не встановлювалась оціночна вартість активів (кредитні договори та договори застави), визначена незалежним оцінювачем у процедурі ліквідації;

- судом апеляційної інстанції не досліджувались відповідні рішення господарських судів (справи № 910/23152/15, № 910/22685/15, № 913/757/15), та не встановлювалось: розміру грошових коштів стягнутих за такими рішеннями;

- судом апеляційної інстанції не досліджувались доводи відповідачів щодо відсутності їх вини, доводи про відповідність їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності, зокрема, що надані забезпечення за кредитними договорами відповідали чинним на той час вимогам щодо забезпечення активної банківської діяльності;

- постанова суду апеляційної інстанції не містить доводів, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не довів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів і визначеною Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заподіяною відповідачами банку шкодою;

- розглядаючи питання щодо строку позовної давності суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не пропущено строку позовної давності. Однак, зважаючи на те, що у даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог, то, відповідно, вирішення питання щодо застосування інституту позовної давності є також передчасним.

Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024 справу № 916/3724/21 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити/уточнити висновки, викладені у постанові від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22.

Колегія суддів відзначила, що у вказаній постанові у справі № 916/1489/22 Верховний Суд сформував висновок про те, що саме з моменту припинення банку як юридичної особи, кредиторам, вимоги яких до банку не були задоволені, а погашені через недостатність майна банку, була завдана шкода (для них наступили негативні майнові наслідки), відтак у спорі, де Фонд звертається з позовом до пов`язаних з банком осіб від власного імені в інтересах кредиторів банку, позовну давність слід відраховувати саме з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію банку.

Однак колегія суддів в ухвалі від 08.02.2024 вважає за необхідне відступити від вказаного вище висновку, що міститься у постанові від 08.11.2023 у справі №916/1489/22, оскільки вважає, що положення частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції на день звернення Фонду з даним позовом (згідно з яких Фонд має право звертатися з такими позовами до судів належної юрисдикції (в тому числі іноземних судів) протягом процедури ліквідації банку та протягом трьох років після внесення запису про припинення банку як юридичної особи (спеціальна позовна давність)) не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, адже зміни до вказаного закону були прийняті лише 30.06.2021, тобто через 3 роки після спливу позовної давності щодо стягнення майнових збитків з відповідача у цій справі.

При цьому колегією суддів відзначено, що позовна давність у даних правовідносинах сплила, тобто правовідносини у справі виникли і закінчилися до набрання чинності частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції від 30.06.2021, а отже, така норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Тобто фактично на вирішення палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у контексті спірних правовідносин поставлено питання, яка норма (редакція) статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" підлягають застосуванню, а саме на час виникнення спірних правовідносин чи на час звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2024 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №916/3724/21 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2022. Розгляд справи на теперішній час триває.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказала, що задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.

З огляду на те, що у справі № 927/561/21 та у справі № 916/3724/21, яку передано на розгляд палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, буде розглядатися питання, які матимуть значення для розгляду та вирішення справи № 927/561/21, оскільки правовідносини у даних справах є подібними, зокрема, у справі № 927/252/21 також мають бути досліджені норми, які регламентують питання позовної давності щодо заявлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вимог до посадових осіб банку про стягнення шкоди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі, виходячи з обставин даної справи, меж та підстав апеляційного перегляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 228, 229, 232, 234, 281 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.02.2022 у справі № 927/561/21 до закінчення розгляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3724/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

2. Зобов`язати учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі із наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко