Рішення

від 25.04.2024 по справі 905/1741/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.04.2024 Справа №905/1741/23

за позовом: Заступника керівника Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, 22, корпус 2, код ЄДРПОУ 40477689)

до відповідача 1: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 11, код ЄДРПОУ 00191678) в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 11, код ЄДРПОУ 35397811)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» (02156, м.Київ, вул.Матеюка, 5Б, кв.77, код ЄДРПОУ 37414770)

про визнання припиненими правовідносин

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

прокурор: Мурза О.В. за посв.

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Донецької обласної прокуратури, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Покровськ, у якій просив суд визнати припиненими правовідносини, що виникли між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» за нікчемним договором про закупівлю №23-103 від 21.09.2023.

Ухвалою суду від 03.01.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1741/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірний договір про закупівлю укладений відповідачами з порушенням п.5 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою №1178 від 12.10.2022 Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим є нікчемним, що є підставою для припинення правовідносин.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на загрозу порушення інтересів держави, які полягають у забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів і порушення порядку проведення публічних закупівель. Щодо визначення позивачем по справі Східного офісу Державної аудиторської служби України, то прокурор зазначив, що саме цей орган здійснює фінансовий контроль за дотримання законодавства про державні закупівлі у формі моніторингу, однак вказаною установою не вжито належних заходів з метою самостійного захисту інтересів держави в суді.

Позивач у пояснення №040525-17/115-2024 від 10.01.2024 зазначив, що відповідач 1 не знаходився на території активних бойових дій і не мав підстав проводити публічні закупівлі без відкритих торгів, що підтверджено результатами моніторингу зафіксованого у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-22-013403-a від 02.11.2023, у зв`язку з чим укладений договір є нікчемним.

Відповідач 1 надав відзив №0.02/22 від 18.01.2024 на позовну заяву, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що виробничі дільниці Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» знаходяться на території Мар`їнської міської територіальної громади та Очеретинської селищної територіальної громади, які відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, є територіями активних бойових дій; підприємство відповідача 1 є критично важливою організацією для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Донецької області; у разі розірвання договору з відповідачем 2 у компанії буде відсутня можливість проводити відповідне знезараження та очистку води, що призведе до екологічної катастрофи у Донецькому регіоні, у зв`язку з чим наслідки припинення зобов`язань є непропорційними з виявленими недоліками.

Відповідач 2 відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №905/1741/23 та розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» не має електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення відповідачу 2 мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» зареєстровано за адресою: 02156, м.Київ, вул.Матеюка, 5Б, кв.77.

На вказану адресу господарським судом скеровувались ухвали у справі, для отримання яких відповідач 2 у поштове відділення не з`явився, внаслідок чого відповідні поштові відправлення повертались на адресу суду за закінченням встановленого терміну зберігання.

Виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 2 мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на дату ухвалення рішення відповідач 2 відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача 2 про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 28.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2024.

У судовому засіданні 18.04.2024 відкладено розгляд у справи по суті на 25.04.2024, про що судом постановлено ухвалу в протокольній формі.

Прокурор у судове засідання 25.04.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представники сторін у судове засідання 25.04.2024 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені, судом не викликались.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Поряд з цим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив:

21.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» (постачальник) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі директора Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (покупець) був укладений договір поставки №23-103, в преамбулі якого зазначено, що умови цього договору визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VII від 25 грудня 2015 року (у редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019) (далі Закон) із урахуванням положень Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі Особливості).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується передати товар покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити товар по найменуванню, цінам, і в кількості, вказаним в специфікації, яка є невід`ємним додатком до цього договору (додаток №1). Предметом поставки за цим договором є визначена родовими ознаками продукція виробничо-технічного призначення гіпохлорид кальцію (код CPV за ДК 021:2015-24310000-0 основні неорганічні хімічні речовини), іменований надалі «Товар».

Специфікацією №1 від 21.09.2023 до договору передбачено, що предметом закупівлі є гіпохлорид кальцію у загальній кількості 46080 кг на суму 12773376 грн з ПДВ.

21.09.2023 у системі публічних закупівель «Прозорро» Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» опубліковано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання системи закупівель UA-2023-09-22-013403-a.

Згідно з обґрунтуванням підстави для здійснення закупівлі згідно з підпунктом 2 п.13 Особливостей, Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» зазначено, що Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» перебуває в зоні проведення активних бойових дій, що підтверджується витягом з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України станом на 21.09.2023.

Наказом №35-з від 12.10.2023 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області «Про початок моніторингу закупівель» почато моніторинг закупівлі Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» UA-2023-09-22-013403-a 22.09.2023, у зв`язку з виявленими органом державного фінансового контролю ознаками порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами проведеного моніторингу Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-09-22-013403-a від 02.11.2023, відповідно до якого встановлено порушення пункту 5, підпункту 2 пункту 13 Особливостей (в редакції, яка діяла на дату укладання договору) та пункту 1 частини першої статті 43 Закону; зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів, забезпечити недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Донецька обласна прокуратура звернулась до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області з листом №15/2-190вих-23 від 09.11.2023, в якому просила повідомити чи буде звертатись Управління до суду з позовом про визнання недійсними договорів закупівлі та вживати заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

У відповідь на вказаний лист Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області повідомило Донецьку обласну прокуратуру, що норми статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певний дій (лист №040525-17/5506-2023 від 14.11.2023).

Державне підприємство «Прозорро», на лист Донецької обласної прокуратури від №15/2-192вих-23 15.11.2023, повідомляло, що у процедурі закупівлі UA-2023-09-22-013403-a замовник процедури закупівлі Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» подавало документи стосовно процедури закупівлі з авторизованого електронного майданчика zakupki.prom.ua (лист №206/01/1701/04 від 16.11.2023).

Донецька обласна прокуратура звернулась до Східного офісу Держаудитслужби з листом №15/2-212вих-23 від 22.12.2023, в якому повідомила про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та пред`явлення позовної заяви до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» про припинення правовідносин за нікчемним правочином, до суду.

За твердженням прокурора, укладення відповідачами договору про закупівлю без проведення електронних торгів, з порушенням п.5 Особливостей, свідчить про нікчемність договору, порушує інтереси держави в сфері бюджетних відносин, та є підставою для припинення правовідносин, у зв`язку з чим прокурор звернувся з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з ч.1 ст.41 вказаного закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пунктом 3-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою №1178 від 12.10.2022 Кабінету Міністрів України затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до п.5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).

Пунктом 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли, зокрема, замовник або його відокремлений підрозділ, що здійснює закупівлю згідно з абзацом другим пункту 15 цих особливостей, перебуває на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору про закупівлю.

За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.

Виходячи з викладених положень, замовник має право на придбання товарів та послуг, зокрема, сума яких перевищує 1,5 млн гривень без застосування відкритих торгів, за умови його перебування або перебування його відокремленого підрозділу, що здійснює закупівлю, на території активних бойових дій, які тривають на дату укладення договору, при цьому відповідний договір підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель, разом зі звітом про його укладення та обґрунтуванням підстави не проведення торгів.

В обґрунтування підстави для здійснення закупівлі згідно з підпунктом 2 пункту 13 Особливостей відповідач 1 зазначив, що Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» знаходиться за адресою: 85307, Донецька область, м.Покровськ, вул.Захисників України, 11, та перебуває в зоні проведення активних бойових дій, що підтверджується витягом з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України станом на 21.09.2023.

Відповідно до вказаного переліку Покровська міська територіальна громада з 24.02.2022 є територією можливих бойових дій.

Отже, враховуючи, що місцем перебування відокремленого підрозділу Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» є місто Покровськ, яке не належить до території активний бойових дій, укладення договору без застосування відкритих торгів на вказаній підставі є неправомірним.

Посилання відповідача 1 на те, що виробничі дільниці Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» знаходяться на території Мар`їнської міської територіальної громади та Очеретинської селищної територіальної громади, які є територіями активних бойових дій є безпідставними, оскільки в Законі України «Про публічні закупівлі» чітко визначено про перебування на території активних дій саме замовника або його відокремленого підрозділу, а не виробничих дільниць та підрозділів, які за своєю суттю є майном підприємства.

До того ж, обґрунтовуючи підставу для здійснення закупівлі без використання відкритих торгів відповідач 1 зазначив, що саме Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» перебуває на території активних бойових, що безпосередньо стало підставою для укладення договору, що також спростовує, викладені ним доводи.

Також, суд не приймає доводи прокурора щодо проведення закупівлі у м.Одеса, у зв`язку з завантаженням документів з ІР- адреси сервера у м.Одеса, оскільки, зміна ІР-адреси може відбуватись в умовах дистанційної роботи відповідального працівника юридичної особи. ІР-адреса - це унікальний числовий ідентифікатор мережевого рівня, що використовується для адресації комп`ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням стека протоколів TCP/IP. Вказаний числовий ідентифікатор може бути змінений за допомогою різноманітних програм, зокрема віртуальних приватних мереж та проксі серверів, проте вказане не свідчить про зміну місцезнаходження юридичної особи, яка використовує відповідну ІР-адресу та як наслідок не може бути доказом в підтвердження перебування у місці IP-адреси.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

Відповідачі уклали договір поставки №23-103 від 21.09.2023 без проведення процедури закупівлі, посилаючись на підпункт 2 пункту 13 Особливостей, у зв`язку з перебуванням відокремленого підрозділу відповідача 1 на території активних бойових дій, проте, як встановлено судом, відокремлений підрозділ відповідача 1 знаходиться на території можливих бойових дій, що свідчить про відсутність підстав для укладення договору без проведення процедури закупівлі та як наслідок укладений між відповідачами договір є недійсним в силу закону.

Прокурор у поданому позові зазначає, що оскільки договір недійсним в силу закону, а сторони помилково вважають, що між ними існують права та обов`язки, які виникли на його підставі, ефективним способом захисту інтересів держави є припинення правовідносин, які виникли між сторонами.

Згідно зі ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

Отже, оскільки недійсний правочин не створює для сторін прав та обов`язків, незалежно від їх думки, правовідносини між сторонами на підставі нікчемного договору не виникають, а тому не можуть бути припинені.

Разом з тим, за змістом позиції Верховного Суду, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63).

Верховний суд підкреслював, що надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У §145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення, та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Фактично в межах даної справи прокурор просить встановити факт припинення правовідносин між відповідачами в умовах відсутності факту їх виникнення, що не відповідає ефективності способу захисту, оскільки правовідносин між сторонами на підставі нікчемного договору не існує та в межах справи не заявлені вимоги про застосування реституції, як і не доведено факту виконання сторонами умов нікчемного правочину.

Стосовно посилання відповідача 1 на те, що у разі розірвання договору з відповідачем 2 у компанії буде відсутня можливість проводити відповідне знезараження та очистку води, що призведе до екологічної катастрофи у Донецькому регіоні, у зв`язку з чим наслідки припинення зобов`язань є непропорційними з виявленими недоліками, суд зауважує, що відповідно до встановлених обставин договір поставки №23-103 від 21.09.2023, укладений між сторонами не може бути розірваний в силу його недійсності. Відповідно до закону недійсний правочин не створює для сторін прав і обов`язків, у зв`язку з чим між відповідачами не може існувати правовідносин щодо виконання нікчемного правочину.

З огляду на викладене, позовна заява Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» про припинення правовідносин за нікчемним правочином підлягає залишенню без задоволення.

24.04.2024 до суду надійшла заява б/н від 24.04.2024 Донецької обласної прокуратури про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, в обгрунтування якої зазначалось, що на теперішній час спірний правочин не створює загрози для захищуваних державних інтересів оскільки за період з 21.09.2023 по 31.03.2024 на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілкарбон Україна» кошти, як оплата за договором №23-103 від 21.09.2023, не надходили.

Крім того, у судовому засіданні 18.04.2024 прокурор заявив клопотання, згідно з яким просив не розпочинати розгляд справи по суті та відкласти судове засідання на іншу дату з огляду на здійснення прокуратурою запитів стосовно виконання спірного договору.

Вказані клопотання залишені судом без задоволення, з огляду на наступне:

За приписами ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 вказаного кодексу, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.216 зазначеного нормативно-правового акту недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є визнання припиненими правовідносин, що виникли між сторонами за нікчемним договором про закупівлю і такий договір може бути визнаний недійсним лише з моменту вчинення, наявність або відсутність обставин виконання правочину сторонами не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Невиконання чи виконання договору повністю або частково, не позбавляє сторони (прокурора) права на звернення до суду з позовом, вимоги якого пов`язані з необхідність встановлення судом його недійсності. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2147,20 грн підлягає віднесенню на Донецьку обласну прокуратуру. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваної позовної заяви прокуратура на підставі платіжної інструкції №2695 від 18.12.2023 сплатила судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством (3220,80 грн, в тому числі, з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8 за подання позову в електронній формі), заявник позову не позбавлений права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі на підставі ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Вступну та резолютивну частину рішення складено 25.04.2024.

Повний текст рішення складено 06.05.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця