Рішення

від 23.04.2024 по справі 910/3396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2024Справа № 910/3396/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД УКРАЇНА»

до Міністерства оборони України

про стягнення 13 158 600,00 грн

за участю представників:

від позивача: Кравцов В.Ю.

від відповідача: Хмара Ю.О.

вільний слухач: Прокопенко К.С.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 13 158 600, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби №286/3/23/277 від 21.04.2023.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі №910/3396/24 на 10.04.2024.

28.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД Україна» надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в справі №910/3396/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.03.2024 задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД Україна» про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.04.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.

У підготовчому засіданні 10.04.2024 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.04.2024, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 23.04.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2024 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 23.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16 лютого 2024 року ТОВ «ТС ТРЕЙД Україна» звернулося до Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України з листом про надання дозволу на постачання залишку товару у кількості 186 500 одиниць згідно з договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби №286/3/23/277 від 21.04.2023. 23 лютого 2024 року Центральне управління речового забезпечення Тилу Командування логістики Збройних Сил України звернулося до військової частини НОМЕР_1 з проханням організувати приймання від ТОВ «ТС ТРЕЙД Україна» недопоставленого товару згідно з договором №286/3/23/277 від 21.04.2023.

На виконання умов договору № 286/3/23/277 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2023 позивач поставив відповідачу товар у кількості 70 000 на загальну суму 13 158 600,00 грн, на підтвердження чого позивач надав видаткову накладну № 11 від 08.03.2024, Оголошення № 9 від 07.03.2024, Акт приймального контролю товару за якістю від 07.03.2024, Повідомлення-підтвердження № 19 на отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, оплачених у централізованому порядку від 08.03.2024, Акт приймання-передачі військового майна від 08.03.2024.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за поставлений позивачем товар у повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим у позивача виникла заборгованість у сумі 13 158 600,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що надані до суду докази не підтверджують того, що відповідач має сплатити товариству кошти в розмірі 13 158 600,00 грн.

Відповідач вважає, що позивачем порушено умови надання документів на оплату, оскільки, п. 4.5 та 11.2 договору передбачено, що після закінчення терміну дії договору, комплект документів визначений п. 4.4. договору замовником не приймається та повертається постачальнику без реалізації.

Також відповідач посилався на відсутність бюджетних коштів на відповідний рік.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД УКРАЇНА» (постачальник, позивач) та Міністерством оборони України (замовник, відповідач) було укладено договір № 286/3/23/277 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір), предметом якого є Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Чохол для шолома бойового балістичного (тканина тип 3, клас 8)) - (далі - товар).

Підставою для укладення договору є постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».

Відповідно до п. 1.2. договору постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

У пункті 1.3. договору сторонами визначено, що номенклатура товару, передбаченою до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються Специфікацією, відповідно до якої: найменування товару - Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Чохол для шолома бойового балістичного (тканина тип 3, клас 8)); нормативні або/та технічні документи (технічна специфікація), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТС А01ХJ.14312-223:2020 (01); строки постачання: до 01.07.2023 (включно); загальна кількість товару - 315 000 шт.; ціна за одиницю товару з врахуванням марк., тари (упак), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 156,65 грн; ціна товару, з врахуванням марк., тари (упак), вант. робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) - 49 344 750,00 грн; ціна товару з ПДВ 59 213 700,00 грн.

Основні умови договору щодо предмету договору, ціни, строків (терміни) постачання не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (п. 1.5. договору).

Згідно з п. 3.1. договору ціна цього договору становить: 59 213 700 (п`ятдесят дев`ять мільйонів двісті тринадцять тисяч сімсот) гри. 00 коп., у тому числі ПДВ 9 868 950 (дев`ять мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гри. 00 коп. (за загальним фондом).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами.

У відповідності до п. 4.2. договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 30 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).

Відповідно до п. 4.4. договору до рахунку додаються: видаткова накладна постачальника; акт приймального контролю (якості) товару, що підтверджує одержання товару відповідної якості, що відповідає вимогам договору та який оформлений та підписаний відповідно до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375; відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329 оформлені та підписані: Оголошення, Повідомлення та Посвідчення, що підписані одержувачем товару та вказано фактичну кількість товару, що прийнятий на облік одержувачем товару; повідомлення-підтвердження, яке оформлюється одержувачем товару відповідно до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 31 грудня 2016 року № 757.

Згідно з п. 4.5. договору у випадку, якщо документи передбачені п. 4.4 договору постачальником надано після закінчення бюджетного року, то такі документи до оплати замовником не приймаються, оплата за такими документами не здійснюється та комплект документів повертається постачальнику без реалізації.

Товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору строк поставки товару визначений у специфікації до договору (п. 1.3.).

У відповідності до п. 5.3. договору місцем поставки товару (партій товару) є одержувачі замовника (Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України), що зазначені у рознарядці та ростовці Міністерства оборони України, які є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1 та Додаток 2), згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

За умовами п. 5.9. договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем товару у Посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року № 375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2017 року за № 1461/31329.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 11.2. договору після закінчення бюджетного року, товар визначений в п. 1.3. договору, може не прийматися замовником та одержувачем замовника за цим договором. Комплект документів визначений п. 4.4 замовником може не прийматися та повертається постачальнику без реалізації.

ТОВ «ТС ТРЕЙД Україна» звернулося до Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства оборони України з листом за вих. № 80 від 16.02.2024 про надання дозволу на постачання залишку товару у кількості 186 500 одиниць згідно з договору № 286/3/23/277 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2023.

Департамент ресурсного забезпечення Міністерства оборони України звернувся до Центрального управління речового забезпечення Тилу Командування логістики Збройних Сил України з листом за вих. № 220/14/477 від 16.02.2024, в якому просив повідомити щодо наявності подальшої потреби у недопоставленому товарі згідно з договором № 286/3/23/277 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2023.

Центральне управління речового забезпечення Тилу Командування логістики Збройних Сил України Міністерства оборони України звернулося до військової частини НОМЕР_1 листом за вих. № 2398/1/0757 від 23.02.2024, в якому просило військову частину організувати приймання товару згідно з договором № 286/3/23/277 від 21.04.2023.

07.03.2024 позивачем було пред`явлено на приймальний контроль якості Міністерству оборони України Товар у кількості 70 000 одиниць і повідомлено про його відправлення на адресу замовника автомобільним транспортом, що підтверджується Оголошенням № 9 від 07.03.2024.

07.03.2024 уповноваженими представниками Міністерства оборони України та ТОВ «ТС ТРЕЙД Україна» підписано Акт № 9 приймального контролю товару за якістю, відповідно до якого прийнято товар на зальну кількість 70 000,00 одиниць.

08.03.2024 Начальником (командиром в/складу (в/ч) п-к В.Мурашко і Начальником обліково-операційного відділення к-н О.Соляром підписано Повідомлення про завезення на склад в/ч НОМЕР_1 товарів у кількості 70 000 одиниць та прийняття їх на облік.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар у кількості 70 000 шт. на загальну суму 13 158 600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 11 від 08.03.2024.

Командиром військової частини НОМЕР_1 , помічником командира Начальником ФЕС і начальником речового складу складено та підписано Повідомлення-підтвердження № 19 на отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, оплачених у централізованому порядку, а саме Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Чохол для шолома бойового балістичного (тканина тип 3, клас 8)); ТС А01ХJ.14312-223:2020 (01); сума з ПДВ - 13 158 600,00 грн.

ТОВ «ТС ТРЕЙД Україна» та військовою частиною НОМЕР_1 складено і підписано акт приймання-передачі військового майна, відповідно до якого військова частина НОМЕР_1 прийняла від позивача товар загальною кількістю 70 000, на загальну суму 13 158 600,00 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 11 від 08.03.2024 на суму 13 158 600,00 грн.

Листом за вих. № 220/14/602 від 14.03.2024 відповідач з посиланням на п. 4.5. та п. 11.2. договору повідомив позивача про повернення комплекту документів без реалізації, оскільки документи надано після закінчення бюджетного року.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не здійснив оплату поставленого товару у розмірі 13 158 600,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Як встановлено судом, у пунктах 1.2. та 1.3. договору сторонами визначено, що позивач зобов`язався у 2023 році поставити відповідачу товар загальною кількістю 315 000 шт, у строк до 01.07.2023 (включно).

Як підтверджено наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 11 від 08.03.2024, позивач на виконання умов договору № 286/3/23/277 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 21.04.2023 здійснив відповідачу поставку товару у кількості 70 000 одиниць на загальну суму 13 158 600,00 грн.

Видаткова накладна № 11 від 08.03.2024 підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками.

Поставка позивачем відповідачу товару у кількості 70 000 одиниць на загальну суму 13 158 600,00 грн також підтверджується Актом приймального контролю товару за якістю від 07.03.2024, Повідомленням-підтвердженням № 19 на отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, оплачених у централізованому порядку від 08.03.2024, Актом приймання-передачі військового майна від 08.03.2024, Повідомленням від 08.03.2024.

Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази, згідно яких позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 13 158 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 4.2. договору сторонами погоджено, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товарів протягом 30 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 11 від 08.03.2024 на суму 13 158 600,00 грн.

Відповідачем рахунок на оплату не оплатив, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок надання документів на оплату товару, тому у Міністерства оборони України відсутні підстави для реєстрації зобов`язань та оплати, суд зазначає наступне.

У пункті 4.4. договору сторонами було узгоджено пакет документів, які постачальник зобов`язується додати до рахунку замовнику.

Пунктом 4.5. договору сторони погодили, що у випадку, якщо документи передбачені п. 4.4 договору постачальником надано після закінчення бюджетного року, то такі документи до оплати замовником не приймаються, оплата за такими документами не здійснюється та комплект документів повертається постачальнику без реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство оборони України листом за вих. № 220/14/602 від 14.03.2024 було повернуто пакет документів без реалізації, оскільки документи надано після закінчення бюджетного року.

Водночас, суд звертає увагу, що поставка товару позивачем була здійснена у 2024 році, більш того саме відповідачем листом за вих. № 2398/1/0757 від 23.02.2024 було надано згоду на приймання залишку товару у 2024 році згідно з договором № 286/3/23/277 від 21.04.2023, а відтак позивач міг виставити відповідачу рахунок на оплату та передати пакет документів, визначений у п. 4.4. договору не раніше погодження останнім прийняття товару, тобто не раніше 23.02.2024.

При цьому, пункт 4.2. договору встановлює строки оплати протягом 30 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату, без посилання на закінчення бюджетного року.

Поряд з тим, судом враховано, що в п. 11.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною другою цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України та статтею 202 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Разом з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору.

Тобто зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18, у справі № 910/11592/19 від 17.03.2021.

Посилання відповідача на ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, суд відхиляє з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з положень ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України і ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" та від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" вказав, що відсутність відповідних асигнувань у Державному бюджеті не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446).

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від зобов`язання зі сплати заборгованості за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2019 у справі №910/4377/18 та від 08.07.2019 у справі №910/4375/18, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Відповідно до пункту 2.15 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 в міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов`язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.

Таким чином, надання у 2024 році позивачем документів на оплату поставленого відповідачу за договором товару не спростовує права позивача на отримання плати за поставлений товар.

Крім того, суд відзначає, що пунктом 6.2.3 договору передбачено право замовника у разі систематичного та/або грубого порушення постачальником умов договору в частині поставки товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у Специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов договору відмовитися від подальшого приймання виконання зобов`язань постачальником за договором.

Однак, відповідач передбаченим п. 6.2.3. правом на відмову від прийняття товару не скористався, а навпаки, як було встановлено судом, листом за вих. № 2398/1/0757 від 23.02.2024 надав згоду на приймання залишку товару згідно з договором № 286/3/23/277 від 21.04.2023, а тому п. 11.2 договору не може бути застосований у даному випадку та повернення відповідачем документів на оплату без реалізації є безпідставним.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 158 600,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 13 158 600,00 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 13 158 600,00 грн.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД УКРАЇНА» до Міністерства оборони України.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ТРЕЙД УКРАЇНА» ( 61058, м. Харків, Свободи майдан 7, корп. 2, оф. 411, ідентифікаційний код 43727568) заборгованість у сумі 13 158 600,00 грн та судовий збір у сумі 197 379,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.05.2024.

Суддя О.В. Гулевець