Рішення

від 10.04.2024 по справі 911/228/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/228/19

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендінвест 3000", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ", м. Київ

про розірвання договору

Представники сторін:

позивача Самборська Г.М.;

відповідача не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендінвест 3000» звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки № 04/24/06 від 10.06.2015 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом 16 місяців не вносив орендну плату по договору оренди № 04/24/06 від 10.06.2015 р. вчасно та в повній мірі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 2 694 грн. 84 коп.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на п. 2.4. договору, в якому зазначено про те, що орендодавець гарантує, що не вимагатиме розірвання або припинення договору в односторонньому порядку до закінчення строку дії договору, передбаченого п. 2.1. договору.

Позивачем подана заява про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 778 грн. 88 коп. заборгованості по орендній платі за період з 01.10.2017 р. по 31.01.2019 р., 359 грн. 82 коп. пені, 208 грн. 42 коп. штрафу, 414 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 111 грн. 46 коп. 3 % річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач до закінчення підготовчого засідання має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою суду від 22.05.2019 р. зупинено провадження у справі № 911/228/19 до розгляду пов`язаною з нею іншою справою № 911/854/19 за позовом ТОВ «ФК «Арсенал-Київ» до ТОВ «Лендінвест 3000» та ТОВ «Агролендінвест» про зобов`язання вчинити дії.

Предметом позовних вимог по справі № 911/854/19 стали вимоги позивача про зарахування коштів в рахунок орендних платежів за договорами оренди земельних ділянок, в тому числі за договором оренди земельної ділянки № 04/24/06 від 10.06.2015 р., які поніс ТОВ «ФК «Арсенал-Київ» під час здійснення поліпшення земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки за кадастровим номером: 3220888000:03:006:0050, що є предметом договору оренди земельної ділянки № 04/24/06 від 10.06.2015 р.

22.01.2024 р. через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 р. залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2022 р. по справі № 911/854/19, яким в позові відмовлено.

Ухвалою суду від 13.02.2024 р. поновлено провадження у справі № 911/228/19 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

06.03.2024 р. через систему «Електронний суд» представником позивача подані додаткові пояснення по справі, в яких повідомив суд, що 07.02.2024 р. Верховним судом відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «ФК «Арсенал-Київ» та залишено в силі рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2022 р.

Позов по справі № 911/854/19 мотивований тим, що поліпшення орендованих земельних ділянок на загальну суму 1 622 503,55 грн. (збудований цілісний майновий комплекс) були здійснені позивачем за згодою відповідачів, надану ними в Додаткових угодах, у зв`язку з чим позивач має право на зарахування вартості поліпшень в рахунок орендної плати.

Суди першої та апеляційної інстанцій констатували не доведення позивачем факту надання відповідачами згоди на поліпшення орендованого майна, тому з огляду на положення ч. 3 ст. 778 ЦК України у відповідачів не виник обов`язок з відшкодування позивачу таких витрат. При цьому суди відхилили посилання позивача на те, що згода на поліпшення була надана відповідачами в Додаткових угодах, оскільки висновки проведених у справі судових експертиз підтверджують підроблення підпису директора та печаток відповідачів на цих угодах, тобто Додаткові угоди відповідачі не укладали.

Верховний суд погодився із висновками попередніх судів та зазначив про те, що орендодавець ТОВ «Лендінвест 3000» не повинен зараховувати вартість поліпшень в суму орендної плати по справі № 911/228/19, з а тому вважає, що позов підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 13.03.2024 р. закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

10.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендінвест 3000» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 04/24/06, відповідно до п. 1.1. умов якого орендодавець зобов`язується передати у строкове платне користування орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування від орендодавця земельну ділянку площею 0,0211 га, що є частиною земельної ділянки площею 0,1016 га, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Щасливе, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0050, цільове призначення для розташування і обслуговування об`єктів нерухомості (господарських будівель і дворів).

Відповідно до п. 1.5. договору зазначена земельна ділянка повинна бути передана в оренду по акту прийму-передачі, який оформлюється одночасно з підписанням цього договору.

Згідно п. 2.8. договору після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Розмір орендної плати становить 173 грн. 68 коп. на місяць, без ПДВ (п. 3.2. договору).

Орендна плата сплачується щомісячно до 20 числа, що слідує за завітним, шляхом перерахування вказаної в п. 3.2. цього договору суми на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 3.4. договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації цього договору та діє до 10.06.2021 р. (п. 2.1. договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0211 га, яка є частиною земельної ділянки площею 0,1016 га, розташованої за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Щасливе, кадастровий номер: 3220888000:03:006:0050, цільове призначення для розташування і обслуговування об`єктів нерухомості (господарських будівель і дворів), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.06.2015 р.

03.01.2019 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано письмове повідомлення про припинення договорів оренди, в тому числі і договору від 10.06.2015 р. за №04/24/06.

Зазначене повідомлення мотивоване тим, що орендодавець вбачає порушення орендарем умов договору, зокрема, п. 3.4. щодо вчасного внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Так, орендна плата по вказаному договору не сплачується з 01.10.2017 р.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Також позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на п. 2.2. договору, яким передбачено, що орендодавець має право вимагати розірвання договору достроково за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов`язань за цим договором.

Оскільки орендар не вносив орендну плату по даному договору більше ніж 3 місяці, ТОВ «Лендінвест 3000» відмовляється від договору оренди земельної ділянки за № 04/24/06 та вимагає її повернення достроково.

Позивачем надано бухгалтерську довідку від 16.01.2019 р. за № 2 із якої вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 2694,84 грн. за період з з 01.10.2017 р. по 31.01.2019 р.

09.01.2019 р. відповідач надав відповідь № 09/01-5, в якій не погоджувався із розірванням договору та посилався на п. 2.4. договору, в якому зазначено про те, що орендодавець гарантує, що не вимагатиме розірвання або припинення договору оренди в односторонньому порядку до закінчення строку дії даного договору.

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди закінчився, позивач в судовому засіданні просить суд задовольнити позов з урахуванням змінених позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення суми боргу по орендній платі в розмірі 2 778 грн. 43 коп. підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 414 грн. 43 коп. інфляційних втрат та 111 грн. 46 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 359 грн. 82 коп. пені та 208 грн. 42 коп. штрафу.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 9.4. договору в разі порушення орендарем зобов`язань по сплаті орендної плати за договором , орендар зобов`язується сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України на момент порушення такого зобов`язання, від несплаченої/несвоєчасно сплаченої орендної плати за кожен день порушення зобов`язання до повного виконання орендарем зобов`язання по сплаті орендної плати за договором. В разі, якщо таке порушення буде тривати більше 20 календарних днів, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю додатково до пені штраф у розмірі 10 % від несплаченої/несвоєчасно сплаченої орендної плати.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам ч.ч. 2, 4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з оплати орендної плати нараховано 359 грн. 82 коп. пені та 208 грн. 42 коп. штрафу. відповідно до наданого розрахунку.

Розрахунок штрафних санкцій відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лисенка, буд. 13, код 39116334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендінвест 3000" (010010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, код 37747650) 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 88 коп. основного боргу, 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 111 (сто одинадцять) грн. 46 коп. 3 % річних, 359 (триста п`ятдесят дев`ять) грн. 82 коп. пені, 208 (двісті вісім) грн. штрафу та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 07.05.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована