Ухвала

від 07.05.2024 по справі 914/390/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.05.2024 Справа№914/390/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Арк, м. Львів

про: забезпечення позову

у справі №914/390/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Арк, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Інжиніринг Сервіс, м. Львів

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (48)", м. Львів

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ДУ "Львівська виправна колонія №48", м. Львів

про примусове виконання обовязку в натурі

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Арк, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Девелопмент Інжиніринг Сервіс, м. Львів, в якій позивач просить збовязати Товариство з обмеженою відповідальністю Девелопмент Інжиніринг Сервіс (ідентифікаційний код юридичної особи: 39950055) надавати Товариству з обмеженою відповідальністю Альянс-Арк цілодобовий доступ до нерухомого майна, що є предметом Договору оренди автозаправної станції (обєкта нерухомості) та майна від 01.12.2002 року, а саме, будки оператора АЗС та складу паливно-мастильних матеріалів, гаражів загальною площею 270,3 кв.м. та земельної ділянки для обслуговування обєкту, що орендується площею 7710 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Рух справи в ухвалах суду.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх.№1759). Просить постановити ухвалу, якою застосувати заходи забезпечення позову у справі № 914/390/22 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Інжиніринг Сервіс» здійснювати демонтаж (знесення) наступних об`єктів нерухомого майна - Будівлю «Заправка літера «Т-l», площею 8,8 кв.м., інвентарний номер: 10310059, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2; та Будівлю «Склад заправки (ПММ)», літера «У-1», площею 23,8 кв.м., інвентарний номер: 10310060, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заявник вказує, що оскільки предметом позову є зобов`язання виконання Відповідачем - як власником та орендодавцем нерухомого майна, яке орендується Позивачем, - свого обов`язку в натурі - надавати Позивачу цілодобовий доступ до нерухомого майна, що є предметом Договору оренди автозаправочної станції (об`єкта нерухомості) та майна від 01.12.2002, так як такий обов`язок Орендодавця передбачений абз. 1 п. 6 Договору оренди автозаправочної станції (об`єкта нерухомості) та майна від 01.12.2002, і вказане нерухоме майно перебуває у юридичному та фактичному володінні Відповідача, який має до нього безперешкодний доступ, - то існує ризик демонтажу (знесення) вказаного майна самим Відповідачем до завершення розгляду цього спору - з метою усунути об`єкт позову, без якого предмет позову у цій справі не може існувати або з метою унеможливити виконання рішення суду, якщо таке буле прийнято на користь Позивача. у випадку демонтажу (знесення) Відповідачем заправки літ «Т-1», площею 8,8 кв.м (інвентарний номер 10310059), та складу ПММ літ. «У-1», площею 23,8 кв.м (інвентарний номер 10310060) - такі об`єкти перестануть існувати, як об`єкти цивільних прав та в силу закону договір оренди на такі об`єкти припиниться.

Дослідивши обставини та докази, якими позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до положень ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

В силу приписів, викладених в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п.3 цієї постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначено вище, позивач просить постановити ухвалу, якою застосувати заходи забезпечення позову у справі № 914/390/22 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Інжиніринг Сервіс» здійснювати демонтаж (знесення) наступних об`єктів нерухомого майна - Будівлю «Заправка літера «Т-l», площею 8,8 кв.м., інвентарний номер: 10310059, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2; та Будівлю «Склад заправки (ПММ)», літера «У-1», площею 23,8 кв.м., інвентарний номер: 10310060, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Проте те у заяві зазначає і ця обставина ним не оспорюється, що Відповідач є власником нерухомого майна, що орендується Позивачем.

Заявник зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації: окремого майна Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, за результатами аукціону без умов від 30.06.2021 зареєстрованого в реєстрі за № 311 та акту № 1514 приймання-передачі об`єкта малої приватизації: окремого майна Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» від 09.07.2021 РВ ФДМ України по Львівській, Закарпатські та Волинській областях було передано у власність Відповідача нерухоме майно в складі 48 будівель та споруд за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2. До переліку цих об`єктів входить і майно, що є предметом вищенаведеного Договору оренди автозаправочної станції (об`єкта нерухомості) від 01.12.2002, а саме, заправка літера «Т-1»„ площею 8,8 кв.м. та склад заправки (ПММ), літера «У-l», площею 23.8 кв.м.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном чи коштами іноді призводить до незворотних наслідків.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (правова позиція Верховного суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №211/129/18-ц від 3 квітня 2019 року).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Заявник у заяві про забезпечення позову зазначає, що « у випадку демонтажу (знесення) Відповідачем заправки літ «Т-1», площею 8,8 кв.м (інвентарний номер 10310059), та складу ПММ літ. «У-1», площею 23,8 кв.м (інвентарний номер 10310060) - такі об`єкти перестануть існувати, як об`єкти цивільних прав та в силу закону договір оренди на такі об`єкти припиниться. Вказане унеможливить виконання рішення суду про зобов`язання Відповідача надавати цілодобовий доступ до вказаних об`єктів оренди, а отже - застосування заходів забезпечення позову у цій справі є абсолютно необхідним.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Належних та допустимих доказів вчинення власником майна (Відповідачем) дій щодо демонтажу (знесення) належного йому майна (наявність робочої техніки на об`єкті, виконання будівельних робіт тощо) заявником не надано.

Оскільки доказів існування загрози чи вже здійснення таких дій на момент подачі заяви позивачем на подано, суд доходить висновку що має місце припущення можливості вчинення чи не вчинення чогось.

Отже, подана заявником заява про забезпечення позову ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо настання можливих негативних наслідків. Суд доходить висновку що заявник не довів намірів відповідача знищити власне майно або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Посилання в заяві про потенційну можливість власника майна вчинити дії щодо знищення свого майна в майбутньому без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення. Позивачем не доведено та не надано доказів в обгрунтування правової позиції, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову у справі №914/390/22.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Коссак С.М.