Ухвала

від 07.05.2024 по справі 921/844/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 травня 2024 року м.Тернопіль Справа № 921/844/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву без номера від 25.04.2024 (вх.№3354 від 25.04.2024) Акціонерного товариства "2 ремонтний завод засобів зв`язку", м. Бережани Тернопільської області

про відстрочення виконання судового рішення

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", м.Тернопіль

до відповідача: Акціонерного товариства "2 ремонтний завод засобів зв`язку", м.Бережани Тернопільської області

про стягнення 576 476,23 грн,

за участю представників:

заявника (відповідача): Гецко Н.М., довіреність №25 від 22.01.2024;

стягувача (позивача): Мамчур Ю.В., юрисконсульт відділу правового та корпоративного забезпечення, довіреність №1803/08 від 21.12.2023.

Зміст поданої заяви.

Акціонерне товариство "2 ремонтний завод засобів зв`язку", м.Бережани Тернопільської області, звернулося 25.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Тернопільської області з заявою без номера від 25.04.2024 (вх.№3354 від 25.04.2024) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 березня 2024 року про стягнення з АТ "2 ремонтний завод засобів зв`язку" на користь ТОВ "Тернопільелектропостач" 463029,61грн основного боргу; 7 095,83грн - 3% річних, 5 804,85грн інфляційних втрат, 39 492,22грн пені та 8 323,72грн судового збору, терміном на один рік.

В обґрунтування заяви АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку» посилається на складне фінансове становище підприємства, про що свідчить долучений до заяви Баланс (Звіт про фінансовий стан) товариства станом на 31.12.2023, згідно з яким поточні зобов`язання складають 24 59000 грн, а розмір збитку складає 12 104 000 грн.

Товариство є боржником у шести виконавчих провадженнях, зокрема щодо стягнення заборгованості зі сплати податків (обов`язкових платежів) до бюджету на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до подання щодо прийняття рішення від 11.01.2024 №248/6/19-00-13-13 ГУ ДПС у Тернопільській області повідомлено АТ «Українська оборонна промисловість» (правонаступник Державного концерну «Укроборонпром») про наявність у АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку» податкового боргу, зокрема, у сумі 6 323 850, 26 грн.

Бережанським відділом державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику (до заяви долучено копії відповідних постанов органу ДВС).

Крім того, станом на початок 2024 року АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку» має заборгованість по виплаті заробітної плати на суму 3462, 1 тис. грн.

На думку заявника, наведені обставини в сукупності підтверджують складне фінансове становище АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку», що позбавляє можливості у добровільному порядку спрямувати кошти на виконання судового рішення від 11.03.2024, оскільки усі кошти та майно товариства перебувають під арештом, а спрямування коштів підприємства здійснюється органами державної виконавчої служби.

Окрім того заявник просить врахувати те, що АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку» є підприємством оборонно-промислового комплексу, котре надає послуги з ремонту техніки зв`язку Збройних сил України. Здійснення такої діяльності є важливим в умовах збройної агресії ворога та впливає на забезпечення обороноздатності держави в цілому. Відтак, вважає, що розумним є вжиття заходів щодо полегшення фінансового навантаження на підприємство оборонно-промислового комплексу, одним із яких може виступати саме відстрочення сплати боргу за судовим рішенням, що також забезпечить можливість підприємству своєчасно виконувати державні замовлення та продовжувати вести господарську діяльність.

З урахуванням поданих позивачем заперечень на заяву, заявником додатково долучено до справи довідку АТ "ПРИВАТБАНК" від 26.04.2024 про рух грошових коштів по банківських рахунках боржника за останні 12 місяців перед поданням заяви про відстрочку виконання рішення та розшифровку до довідки (клопотання про долучення доказів від 01.05.2024 за вх.№3508).

Заперечення стягувача (позивача) щодо заяви.

У запереченнях без номера від 01.05.2024 (вх.№3533 від 01.05.2024), без номера від 01.05.2024 (вх.№3537 від 02.05.2024) ТОВ "Тернопільелектропостач" вважає доводи боржника недостатньо обґрунтованими, тому просив відмовити у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення. Вказує, що боржник проводить господарську діяльність та надає послуги з ремонту техніки зв`язку Збройних сил України, відповідно отримує за свою роботу оплату; про спроможність виконати рішення посилається на обставину проведення у січні 2024 року часткового погашення заборгованості в розмірі 30000 грн, тобто у період, коли ДВС були арештовані рахунки, що свідчить про наявність інших додаткових рахунків у підприємства.

З приводу скрутного фінансового становища боржника зазначає, що підприємство є самостійним суб`єктом господарювання і свою діяльність здійснює на власний ризик, самостійно планує свої видатки.

Вважає, що надані відповідачем Звіт про фінансові результати за 2023 рік, Баланс на 31.12.2023, довідка з банку про обіги та сальдо на поточному рахунку від 26.04.2024, розшифровка до довідки з банку, постанови державної виконавчої служби про арешт майна/коштів, не можуть беззаперечно свідчити про складне фінансове становище відповідача, оскільки такі докази не дають змоги встановити реальний майновий стан відповідача.

Також звертає увагу на ненадання довідки відповідачем про всі відкриті рахунки у банках та інших фінансових установах, про наявність коштів на таких рахунках. Надана до заяви розшифровка до довідки з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стосується лише одного з двох рахунків відповідача.

До того ж, відповідачем не доведено факту відсутності у нього будь-якого рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого можна було б погасити заборгованість; відповідач не здійснює оплати боргу що спричиняє його зростання.

Зазначає, що ТОВ «Тернопільелектропостач» теж знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується Звітом про фінансові результатами за 2023 рік, однак, незважаючи на це, докладає значних зусиль для функціонування в штатному режимі та забезпечення сталого постачання електроенергією населення всієї Тернопільської області та інших споживачів, вважає, що діяльність ТОВ «Тернопільелектропостач» є не менш важливою в умовах збройної агресії проти України, має соціальну спрямованість, стратегічне значення та першочергово залежить від сумлінного і своєчасного виконання споживачами, одним з яких є боржник, їх грошових та інших зобов`язань.

Процесуальні дії суду по розгляду заяви.

На момент звернення боржника до суду із заявою суддя Охотницька Н.В., яка розглядала дану справу, перебувала у відпустці, тому з метою дотримання процесуального строку розгляду заяви АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку», на підставі розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 25.04.2024 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу" здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О. (Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024).

Ухвалою суду від 25 квітня 2024 року прийнято до розгляду заяву АТ "2 ремонтний завод засобів зв`язку" про відстрочення виконання судового рішення від 11.03.2024 в судовому засіданні, яке призначено на 07.05.2024, про що повідомлено учасників справи.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, наведені у заявах щодо відстрочення виконання судового рішення, ухваленого у даній справі, з посиланням на долучені до справи докази.

В судовому засіданні присутнім учасникам оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11 березня 2024 року задоволено частково позовні вимоги; стягнуто з Акціонерного товариства "2 ремонтний завод засобів зв`язку" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" 463 029,61грн основного боргу, 7 095,83грн - 3% річних, 5 804,85грн інфляційних нарахувань, 39 492,22 пені та 8 323,72грн судового збору. В решті позову відмовлено.

На виконання цього рішення 09.04.2024 судом видано відповідний наказ, котрий надіслано 11.04.2024 стягувачу у паперовій формі.

25.04.2024 Акціонерне товариство "2 ремонтний завод засобів зв`язку" звернулося до господарського суду із заявою без номера від 25.04.2024 (вх.№3354 від 25.04.2024) про відстрочення терміном на один рік виконання судового рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище товариства, яке зумовлене наявністю заборгованості по сплаті податкового боргу в загальному розмірі 6 323 850 грн 26 коп., по заробітній платі в розмірі 34 62,1 тис. грн., наявністю виконавчих проваджень, зокрема ВП №№73707259, 73097139, 72185234, 73164895, 73707259.

На підтвердження своїх доводів заявником долучено Баланс (Звіт про фінансовий стан) товариства станом на 31.12.2023, відповідно до якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок звітного року становив 11 917 00,00грн, в той час як на кінець звітного періоду він збільшився до 24 021 000,00грн. Балансова вартість підприємства на кінець звітного періоду склала 24 032 000, 00 грн; поточні зобов`язання - 24 059 000,00 грн. На кінець звітного 2023 року рахується чистий збиток на сумі 12 104 000,00грн; довідку про обіг та сальдо №240426SU14545602 від 26.04.2024, видану АТ КБ «Приватбанк», та розшифровку до довідки про залишок і рух грошових коштів на поточному банківському рахунку АТ « 2РЗЗЗ» № НОМЕР_1 (АТ КБ «Приватбанк») за період з 01.04.2023 по 01.04.2024, згідно з якою обіг коштів по поточному рахунку № НОМЕР_2 за період з квітня 2023 по квітень 2024 відсутній. Із Розшифровки, в якій детально розкрито статті надходжень та видатків за поточним рахунком № НОМЕР_1 , що підтверджується і довідкою від 26.04.2024 убачається, що протягом запитуваного періоду вихідний залишок по рахунку становить 22931, 46 грн.

Також, на підтвердження перебування в органі ДВС виконавчих проваджень де заявник виступає боржником, долучено:

- постанову про арешт майна боржника від 03.01.2024, постанову про арешт коштів боржника від 03.01.2024 (вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-30841-1921 У від 04.12.2023) на загальну суму 200663, 53 грн (виконавче провадження №73707259);

- постанову про відкриття виконавчого провадження №73097139 від 20.10.2023 (вимога про сплату боргу № Ю-30841-1921 У від 04.09.2023) на загальну суму 643868, 24 грн, в межах якого також накладено арешт на майно та кошти боржника; постанову про арешт майна боржника від 07.07.2023, постанову про арешт коштів боржника від 07.07.2023 (вимога № Ю-30841-1921 від 02.06.2023) на загальну суму 664334, 75 грн (№72185234);

- постанову про арешт коштів боржника в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 56335, 65 грн (виконавче провадження №73164895);

- постанову про відкриття виконавчого провадження №73164980 від 27.10.2023; постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №73707259 від 03.01.2024, від 03.01.2024 про арешт коштів боржника. Окрім того заявником долучено до справи роздруківку із Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Відтак, з посиланням на відсутність достатньої суми коштів на поточних рахунках АТ « 2 ремонтний завод засобів зв`язку» для оплати заборгованості за судовим рішення у даній справі, заявник, з посиланням на зазначені докази, вказує на наявність виключних обставин, які ускладнюють своєчасне добровільне виконання рішення, що і стало підставою для звернення до суду із заявою про відстрочення виконання рішення від 11.03.2024.

В судовому засіданні представник заявника зазначив, що підприємство надає послуги з ремонту техніки зв`язку Збройних сил України, і така діяльність є важливою в умовах збройної агресії ворога та впливає на забезпечення обороноздатності держави в цілому.

Замовниками робіт та послуг товариства за договорами з підприємствами оборонно-промислового виступають уповноважені суб`єкти Сил безпеки та оборони, які формують замовлення з урахуванням потреб держави у виробництві, постачанні та ремонті військової техніки. По цій причині попередньо визначити орієнтовну кількість замовлень та обсяги надходжень за результатами їх виконання є неможливим. Також представник заявника не зміг надати суду інформацію про кількість укладених підприємством контрактів на виконання державних замовлень в період повномасштабної війни.

Мотиви, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу.

Стаття 129 Конституції України та частина перша статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до приписів частин 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для боржника, так і для стягувача.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення, а також можливість виконання рішення суду в подальшому.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

В підтвердження доводів заяви заявник посилається на скрутний фінансовий стан підприємства та відсутністю у нього коштів для оплати заборгованості, присудженої до стягнення на користь позивача за судовим рішення від 11.03.2024.

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання даного судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків господарської діяльності. При цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів і стягувача і боржника.

Подані відповідачем докази щодо відсутності коштів для погашення заборгованості за судовими рішення від 11.03.2024, а саме довідка про обіг та сальдо №240426SU14545602 від 26.04.2024, видана АТ КБ «Приватбанк» та розшифровка до довідки вказаної банківської установи про залишок та рух грошових коштів на поточному банківському рахунку АТ « 2РЗЗЗ» № НОМЕР_1 (АТ КБ «Приватбанк») за період з 01.04.2023 по 01.04.2024, свідчать про відсутність обороту грошових коштів на поточному рахунку № НОМЕР_2 за вказаний період.

Із розшифровки до довідки вбачається про наявність у вказаному періоді надходжень та видатків за поточним рахунком № НОМЕР_1 , що підтверджується також довідкою від 26.04.2024 відповідно до якої вихідний залишок по рахунку становить 22931, 46 грн.

Також долученими до справи доказами підтверджується наявність у боржника податкового боргу перед податковим органом.

Наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають в певній частині поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний період.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема самостійного формування програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Таким чином, результати господарської діяльності відповідача є результатом його власної поведінки і вона не може ставити в залежність виконання товариством грошових зобов`язань, зокрема перед кредиторами, контрагентами.

Разом з тим, суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Суд бере до уваги, що заборгованість, яку стягнуто на підставі рішення від 11.03.2024 виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті спожитої в результаті діяльності підприємством електричної енергії .

Складне фінансове становище Акціонерного товариства "2 ремонтний завод засобів зв`язку", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Також, для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначати про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, обґрунтовуючи можливість виконання рішення у даній справі в майбутньому заявник посилається на те, що він є підприємством оборонно-промислового комплексу, що надає послуги з ремонту техніки зв`язку Збройних сил України.

Утім ні в поданій заяві, ані його представник в судовому засіданні не навів скільки контрактів підприємством було укладено та на яку суму було виконано робіт на замовлення держави щодо ремонту техніки зв`язку для потреб ЗСУ з 24.02.2022 року, що унеможливлює надання судом оцінки таким твердженням та неможливість спрогнозувати результати ведення підприємством господарської діяльності саме з урахуванням особливості його правового статусу як підприємства оборонно-промислового комплексу.

Між тим, залишаються незрозумілими причини допущення товариством заборгованості по оплаті електроенергії за спірний період, а також обставин її несплати в подальшому на підставі судового рішення, з огляду на наявність державних замовлень на ремонтні роботи, про що боржник сам зазначає, та, враховуючи надходження коштів на рахунок відповідача, зокрема у серпні 2023 року в сумі 403365,83 грн, у жовтні 2023 року у сумі 402709,39 грн, в листопаді 2023 року в сумі 283258,25 грн, в грудні 2023року в сумі 557254,17 грн, в січні 2024 року в сумі 35636,33грн, в лютому 2024 року в сумі 647705,00грн, в березні 2024 року в сумі 306909,07грн., що вбачається з довідки підприємства про надходження та використання коштів.

Таким чином, докази, наявні у справі та долучені до заяви, в сукупності не підтверджують ані неможливості виконання судового рішення, ані обґрунтованості строку відстрочення виконання рішення; відповідачем не в достатній мірі доведена винятковість обставин для надання відстрочки виконання судового рішення у цій справі саме на один рік; не надано доказів можливості в подальшому виконати судове рішення, а доводи щодо цього базуються на припущеннях, побудованих на можливих замовленнях по ремонту техніки зв`язку, кількість та вартість яких, за твердженнями самого заявника, неможливо передбачити та запланувати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини Суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

При цьому, при розгляді заяви підприємства судом враховуються підстави для надання відстрочення виконання рішення суду, встановлені ст. 331 ГПК України, які в даному випадку не свідчать, що затримка з боку відповідача у виконанні рішення суду зумовлена саме виключними обставинами.

Окрім того, суд зазначає, що в період воєнного стану, запровадженого в Україні, одним з основних завдань господарських судів є забезпечення роботи економіки, шляхом вирішення в максимально короткі строки спорів між суб`єктами господарювання, з метою відновлення товарно-грошових відносин між ними, що, в свою чергу, призводить до наповнення бюджету країни, який в період воєнного стану дає можливість підвищувати обороноздатність країни. Наведене стосується і швидкого виконання судових рішень, котрі набрали законної сили та підлягають обов`язковому виконанню, оскільки відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні. Суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

У цій справі боржник не надав достатніх доказів, які в сукупності, свідчать про відсутність у нього обігових грошових коштів. Подані відповідачем докази не можуть підтверджувати реальність виконання рішення суду в цій справі протягом запропонованого відповідачем терміну відстрочення.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, суд вважає, що довготривале невиконання рішення суду порушуватиме гарантовані Конституцією України та Конвенцією права позивача на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, відтак, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ "2 ремонтний завод засобів зв`язку" про відстрочення виконання судового рішення від 11.03.2024 у справі №921/844/23 терміном на один рік з наведених у ній мотивів.

Керуючись ст.ст.4, 42, 46, 74-78, 86, 232-235, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви без номера від 25.04.2024 (вх.№3354 від 25.04.2024) Акціонерного товариства "2 ремонтний завод засобів зв`язку", м. Бережани Тернопільської області, про відстрочення виконання судового рішення у справі №921/844/23, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 08.05.2024.

Суддя Н.О. Андрусик