Постанова

від 07.05.2024 по справі 335/3067/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3067/24 2-а/335/70/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Печерей О.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Романюти Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРО» та поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області Хорошун Ігор Володимирович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить скасувати постанову у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія БАД № 020194 від 12.03.2024), про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 3400,00 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтований тим, що оскаржувана постанова складена за відсутності для цього законних підстав.

Так, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 12.03.2024 він керував автомобілем Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ «ЮГАГРО», який не пройшов обов`язковий технічний контроль. Водночас, на думку позивача, в силу ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» вказаний автомобіль не підлягає обов`язковому технічному контролю, оскільки не використовується для перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку, а є службовим автомобілем, який використовується для забезпечення внутрішньогосподарської діяльності підприємства. В момент зупинки працівником поліції позивач перебував у салоні автомобіля один, не перевозив ані пасажирів, ані вантажі, тому в його діях не було і не могло бути складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою суду від 22.03.2024 провадження у справі було відкрите.

Відповідач УПП в Запорізькій області надіслав відзив на позов із запереченнями проти його задоволення, посилаючись на відсутність порушень з боку працівника поліції при винесенні оскаржуваної постанови, а також на те, що вказаний у протоколі факт є підтвердженим відповідними доказами, зокрема, відеозаписом, копія якого додана до відзиву.

Позивач надав письмову відповідь на відзив, зауваживши, що наданий відповідачем відеозапис з фіксацією підстав та процесу складання оскаржуваної постанови не містить жодних доказів правомірності цієї постанови.

Третя особа ОСОБА_2 письмових пояснень по суті позовних вимог не подав, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

Третя особа ТОВ «ЮГАГРО» надала письмові пояснення по суті позовних вимог, а саме підтвердила, що автомобіль Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить цьому підприємству на праві власності, використовується як службовий автомобіль і не задіяний у діяльності з надання послуг перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, а тому третя особа вважає позовні вимоги законними і обгрунтованими.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав, пославшись на факти і норми права, викладені в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник ТОВ «ЮГАГРО» Романюта Л.В. позовні вимоги підтримала.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до такого.

Як випливає з матеріалів справи, Постановою серії БАД № 020194 від 12.03.2024 по справі про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ВДБР УПП в Запорізькій області Хорошуном І.В., позивач був визнаний винуватим у тому, що 12.03.2024 о 10 год. 15 хв. позивач в м. Запоріжжя, по вулиці Космічній, 144, керуючи транспортним засобом Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ «ЮГАГРО», надаючи послуги з перевезення з метою отримання прибутку, не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху. Цією постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Касаційний адміністративнийсуд ускладі ВерховногоСуду упостанові від26.04.2018року усправі №338/1/17 зробив висновок про те, що сама постанова про адміністративне правопорушення не може розцінюватись як беззаперечний доказ вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Частиною третьою статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «ЮГАГРО», на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 .

Згідно довідки від 12.03.2024 за підписом директора ТОВ «ЮГАГРО», вказаний автомобіль використовується тільки для забезпечення службових потреб підприємства і не використовується для отримання прибутку.

Як випливає із змісту наданого відповідачем відеозапису, позивач дійсно керував 12.03.2023 вказаним автомобілем, і був зупинений на блок-посту на виїзді з м. Запоріжжя у напрямку м. Оріхів для перевірки. При цьому працівник поліції, дізнавшись про те, що автомобіль належить юридичній особі, відразу висловив вимогу про надання доказів підтвердження проходження обов`язкового технічного контролю, не перевіряючи, з якою метою рухався автомобіль, і, зокрема, чи здійснювалось перевезення пасажирів або вантажу. З висловів працівника поліції випливало, що, на його думку, самий факт реєстрації автомобіля за юридичною особою породжує обов`язок проходження технічного контролю.

Однак суд не погоджується з такими мотивами особи, що винесла оскаржувану постанову.

Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначеніЗаконом України"Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Із системного аналізу вказаних правових норм випливає, що легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них, мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби, які не використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, - не підлягають обов`язковому технічному контролю незалежно від того, якій особі вони належать на праві власності.

При цьому ключовою є використання автомобіля саме для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тобто надання володільцем відповідних послуг перевезення іншим особам в обмін на плату за це, а не перевезення тих інших осіб та (або) предметів для забезпечення внутрішньогосподарської діяльності підприємства.

Таким чином, відсутні підстави для висновку про те, що вказаний автомобіль підлягав обов`язковому технічному контролю.

Відповідно доч.1,ч.2ст.283КУпАП постановау справіпо адміністративнеправопорушення повиннамістити:найменування органу(прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; датурозгляду справи; відомостіпро особу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акту,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

При цьому опис обставин правопорушення, інкримінованого особі, має містити чітке і не двозначне викладення обставин, які характеризують всі елементу складу адміністративного правопорушення: об`єкт, суб`єкт, об`єктивну та суб`єктивну сторони.

В даному випадку це означає, що оскаржувана постанова мають містити чіткі і недвозначні відомості принаймні щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованого ОСОБА_1 діяння, тобто має бути зазначено, коли, де, як і які конкретні дії вчинила або не вчинила позивач.

В оскаржувані постанові ОСОБА_1 інкриміноване те, що він, «керуючи транспортним засобом Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ТОВ «ЮГАГРО», надаючи послуги з перевезення з метою отримання прибутку, не пройшов обов`язковий технічний контроль».

Отже, фактично ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за те, що не пройшов обов`язковий технічний контроль, що не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 121 КУпАП, якою передбачено відповідальність за керування транспортним засобом, що не пройшов такий контроль.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що автомобіль Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Відсутні й докази того, що позивач ОСОБА_1 безпосередньо 12.03.2024 надавав такі послуги.

Відповідно дост.90КАС Українисуд оцінюєдокази,які єу справі,за своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна їхбезпосередньому,всебічному,повному таоб`єктивному дослідженні. Жоднідокази немають длясуду напередвстановленої сили. Судоцінює належність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо, тощо.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідач несе тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, і саме відповідач не надав жодних доказів законності й обґрунтованості Постанови. Доданий до відзиву диск з відеозаписом дій інспектора поліції щодо фіксації події, викладеної в протоколі, наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оцінюючи в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана Постанова не є законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Водночас, згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році становить 605,60 грн. (3028,00 * 0,2), і саме така сума підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГАГРО» та поліцейський Управління патрульної поліції в Запорізькій області Хорошун Ігор Володимирович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.

Постанову серії БАД № 020194 від 12.03.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96, код ЄДРПОУ 4010864623).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили і є остаточним після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційногопровадження.

Суддя М.М. Мінаєв