Ухвала

від 25.04.2024 по справі 683/1770/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 683/1770/23

провадження № 61-4958ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року

у справі за позовом Фермерського господарства «Горобина»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фермерське господарство «Андріївське плюс», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Фермерське господарство «Горобина»

(далі - ФГ «Горобина») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фермерське господарство «Андріївське плюс» (далі - ФГ «Андріївське плюс»),

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь фермерського господарства шляхом вилучення та передачі земельних ділянок

з кадастровими номерами: 6824283900:05:002:0005, 6824283900:05:002:0007, 6824283900:05:002:0006, 6824283900:05:002:0008, 6824283900:05:002:0009.

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області рішенням

від 30 листопада 2023 року у задоволені позову ФГ «Горобина» відмовив.

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області додатковим рішенням від 30 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив.

Стягнув з ФГ «Горобина» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, ФГ «Горобина» оскаржило їх в апеляційному порядку.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 22 лютого 2024 року апеляційні скарги ФГ «Горобина» задовольнив. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 30 листопада 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ФГ «Горобина» задовольнив.

Витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ФГ «Горобина» шляхом вилучення та передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6824283900:05:002:0005.

Витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 на користь ФГ «Горобина» шляхом вилучення та передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6824283900:05:002:0006.

Витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 на користь ФГ «Горобина» шляхом вилучення та передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6824283900:05:002:0007.

Витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_4 на користь ФГ «Горобина» шляхом вилучення та передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6824283900:05:002:0008.

Витребував з чужого незаконного володіння у ОСОБА_5 на користь ФГ «Горобина» шляхом вилучення та передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6824283900:05:002:0009.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

02 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду

від 22 лютого 2024 року.

Касаційна скарга на вищевказане судове рішення надійшла з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року отриманий заявником 06 березня 2024 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією конверта Хмельницького апеляційного суду щодо направлення копії постанови від 22 лютого 2024 року на його адресу, а також інформацією щодо направлення поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», з вказівкою часу приймання та отримання, згідно з номером ідентифікатора поштового відправлення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій

статті 394 цього Кодексу.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним з фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення

у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня

2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Суд, вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, потребує перегляду касаційним судом з огляду на предмет спору, особливості нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, сукупність та взаємозв`язок фактичних обставин цієї справи, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається:

- на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку);

- на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду, зокрема належить вирішення питань щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, їх тлумачення під час розгляду справ.

Касаційний суд має забезпечувати формування єдиної судової практики шляхом надання відповідного тлумачення (правозастосування) норм права.

Про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики свідчить, зокрема відсутність єдиного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному, велика кількість справ щодо вирішення подібних правовідносин, які перебувають на розгляді судів.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої

статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, Верховний Суд не бере до уваги посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 лютого

2024 року.

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати зі Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області цивільну справу № 683/1770/23 за позовом Фермерського господарства «Горобина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета

спору, - Фермерське господарство «Андріївське плюс», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк