Ухвала

від 07.05.2024 по справі 463/8559/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/8559/23

Провадження №1-кс/463/3481/24

У Х В А Л А

07 травня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 30 квітня 2024 року звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту на тимчасово вилучене майно, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2023 року, у кримінальному провадженні № 72023141300000014 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09жовтня 2023року булозадоволено клопотаннястаршого детектива Відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було вилучено 03.10.2023 під час обшуку в транспортному засобі марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон iPhone, з ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .

Адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що арешт накладений слідчим суддею з метою дослідження інформації та збереження речових доказів. Проте, вилучений телефон, не має жодного відношення до кримінального провадження, оскільки є його особистою власністю.

Водночас,органом досудовогорозслідування недоведено,що вилученийв ходіобшуку мобільнийтелефон маркиiPhone, з ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , містять в собі інформацію про будь яку незаконну діяльність, зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання були повідомленні належним чином, попередньо на адресу суду подали клопотання про слухання справи у їх відсутності.

ПрокурорОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, попередньо подала до суду супровідний лист згідно якого слідує, що 25.03.2024 до суду скеровано обвинувальнй акт у кримінальному провадженні № 72023141300000014 від 11.08.2023 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1 ст.204, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 ч.2 ст.204, ч.1 ст.199 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.28 - ч.2 ст.204 КК України, ОСОБА_10 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.28 ч.2 ст.204 КК України.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб,конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого,третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Встановлено,щоВідділом детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023141300000014 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09жовтня 2023року булозадоволено клопотаннястаршого детектива Відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, яке було вилучено 03.10.2023 під час обшуку в транспортному засобі марки LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: мобільний телефон iPhone, з ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .

При застосуванні заходів забезпечення кримінального слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Під час судового розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023141300000014 від 11.08.2023 завершено та скеровано обвинувальний акт до суду 25.03.2024.

Згідно приписів ст. 3 КПК України, досудовим розслідуванням, є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта (п.5 ч.1).

Таким чином, після направлення до суду обвинувального акта досудове розслідування по кримінальному провадженню вважається завершеним.

Згідно зі ст.174 КПК 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Оскільки досудове розслідування закінчено та обвинувальний акт передано до суду розгляд зазначеного питання не входить до повноважень слідчого судді.

В зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості розглянути подане клопотання з дотриманням усіх вимог законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1