Рішення

від 08.05.2024 по справі 583/513/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/513/24

2/583/339/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду №6 цивільну справу №583/513/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся з зазначеним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 38985,36 грн за кредитним договором від 30.05.2013, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Вимоги вмотивовані тим, що 30.05.2013 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК, правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_3 був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що був збільшений до 8500 грн, який зобов`язався повернути та сплатити проценти. Однак в порушення умов договору ОСОБА_3 свої зобов`язання не виконав належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. Станом на дату смерті позичальника заборгованість перед банком становила 38985,36 грн, з них: 7937,41 грн заборгованість за тілом кредиту; 27079,25 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 3968,70 грн нарахована пеня. 26.04.2023 до Охтирської районної державної нотаріальної контори була направлена претензія кредитора, на яку була отримана відповідь приватного нотаріуса Зіньковського І.М., відповідно до якої спадкоємцем померлого позивальника є ОСОБА_1 . 27.06.2023 ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно з яким позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано, що і стало підставою звернення до суду.

07.02.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі та справупризначено досудового розглядуза правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.

05.03.2024 від представника відповідачки адвоката Бестіка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачка погоджується з вимогами позивача частково, оскільки заочним рішенням суду від 20.03.2015 №583/431/15-ц з ОСОБА_3 була стягнута на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 30.05.2014 в сумі 14095,38 грн та 243,60 грн в рахунок відшкодування судових витрат. Отже, позивач скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Таким чином, з дати набрання законної сили судовим рішенням про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги банку про нарахування процентів та пені за кредитним договором не є обґрунтованим. Під час оформлення спадщини після смерті сина ОСОБА_3 було виявлено арешт всього майна, належного спадкодавцю, що був накладений постановою державного виконавця у виконавчих провадженнях №47535232 та №47536790 з примусового виконання судового рішення від 20.03.2015 №583/431/15-ц. Представник відповідачки звертався до Охтирського відділення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стосовно погашення боргу в розмірі, передбаченому у виконавчих листах, але представник банку відмовився, оскільки було надано розрахунок заборгованості на суму близько 380000 грн. Також зазначено, що докази стосовно розрахунку заборгованості ставляться стороною відповідачка під сумнів на предмет достовірності, оскільки вони різняться в наданих позивачем документах. Тому просив задовольнити позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення заборгованості в сумі 14338,98 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.

20.03.2024 представник відповідачки надав додаткові пояснення у справі, в яких уточнив правову позицію сторони відповідача та зазначив, що з виписки за договором за період з 30.05.2013 по 25.12.2023 та розрахунку заборгованості за договором від 30.05.2013 станом на 31.07.2019 вбачається, що за період з 01.04.2015 по 20.07.2019 ОСОБА_3 було сплачено АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 31398,65 грн в рахунок заборгованості за кредитним договором, тобто суму коштів, яка значно перевищує суму коштів, яка підлягає стягненню та становить 14338,98 грн. Таким чином ОСОБА_3 в повному обсязі погашена заборгованість та зайво сплачено чи стягнуто банком в рахунок боргу 17059,67 грн. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.04.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

07.05.2024 представник відповідачки надав додаткові пояснення у справі, в яких уточнив свою позицію у справі, зазначивши, що 16.02.2015 Охтирським міськрайонним судом Сумської області була отримана позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 у цивільній справі № 583/431/15-ц, тобто 16.02.2015 Банк звернувся з вимогою дострокового повернення усієї суми кредиту та змінив умови кредитного договору.

08.05.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір приєднання, останній прийняв і погодився з запропонованими умовами кредитування, частково сплачував кошти, що свідчить про його згоду з усіма умовами договору. Відповідач у справі прийняла спадщину, борг не сплатила. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не припиняє правовідносини, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє вкладника права на отримання штрафних санкцій.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка та представник відповідачки в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просили відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши наявні у справі письмові докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Встановлено, що 30.05.2013 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладений договір про надання банківських послуг, який складається з Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів банку, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та комісій з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.03.2015 у справі №583/431/15-ц, яке набрало законної сили 01.04.2015, з ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 30.05.2015 в сумі 14095,38 грн, яка утворилася станом на 31.10.2014, а також 243,60 грн в рахунок відшкодування судових витрат (а.с. 155).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25.07.2019 Охтирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області (а.с. 117).

23.06.2021 на підставі заяви ОСОБА_1 приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І.М. була заведена спадкова справа №53/2021 після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи №53/2021 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.06.2021 №65284358 (а.с. 167-191).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.12.2022, зареєстрованих в реєстрі за №995 та №996, ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого сина ОСОБА_3 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Малопавлівської сільської ради Охтирського району Сумської області, площею 4,0815 га, кадастровий номер 5920385800:01:001:0483, та площею 0,388 га, кадастровий номер 5920385800:01:001:0456 (а.с. 186, 188).

26.04.2023 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надіслав до Охтирської районної нотаріальної контори претензію кредитора від 18.04.2023 з проханням повідомити банк чи заводилася спадкова справа після померлого боржника ОСОБА_3 , включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 380630,00 грн. Ця претензія кредитора була передана за місцем відкриття спадкової справи, а саме приватному нотаріусу Зіньковському І.М. (а.с. 118-121, 190).

01.06.2023 на адресу позивача надійшла відповідь приватного нотаріуса Зіньковським І.М. від 25.05.2023 №116/02-14 на претензію банку, в якій зазначено, що після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа за №53/2021 від 23.06.2021 та вже видані свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстрованими №№995, 996 від 08.12.2022. Спадкоємцем за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_1 . Претензію про погашення заборгованості по кредитному договору банк має право пред`явити спадкоємцю (а.с. 122).

27.06.2023 на адресу відповідачки позивачем був надісланий лист-претензія від 05.06.2023 №SAMDN52000089920313 з вимогою сплати заборгованості в розмірі 380627,11 грн за кредитним договором від 30.05.2013, укладеним з ОСОБА_3 (а.с. 124-128).

За змістом ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, до них не належать зобов`язання спадкодавця з повернення кредиту.

Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом ст. 1218 ЦК України.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

За ст.1281ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із ст.1282ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникають між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникають між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України.

Стаття 1282ЦК України застосовується у випадку дотримання кредитором статті 1281ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. У свою чергу, недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), має наслідком позбавлення кредитора права вимоги до спадкоємців, а, отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі №6-33цс15, від 12 квітня 2017 року у справі №6-2962цс16, у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі №587/381/15-ц, від 03 квітня 2024 року у справі №725/1751/22.

З огляду на дату видачі свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , враховуючи те, що про видачу свідоцтв на право власності на спадщину банк дізнався лише 01.06.2023 з листа приватного нотаріуса Зіньковського І.М. від 26.05.2023, а з вимогою кредитора у розумінні ст. 1281 ЦК України звернувся 26.04.2023 до отримання інформації про видачу свідоцтв спадкоємиці боржника, суд дійшов висновку про те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявило вимоги до спадкоємиці ОСОБА_3 у межах 6-тимісячного строку з часу отримання нею свідоцтв, тобто з дотриманням строків, визначених ст. 1281 ЦК України.

Згідно з розрахунком за договором від 30.05.2013, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_3 , станом на 24.12.2023 становить 38985,36 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 7937,41 грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 27079,25 грн, заборгованість за нарахованою пенею 3968,70 грн (а.с. 18-29).

Відповідно доч.2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі №14-318цс18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі №755/15853/15-ц (провадження №61-17963св19) зроблені висновки, що звернення банку про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом (заявою) вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Таким чином, звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у 16.02.2015 з позовом про дострокове стягнення кредиту з ОСОБА_3 змінило порядок, умови і строк дії кредитного договору.

Отже, право позивача на нарахування відсотків та неустойки за користування кредитними коштами за кредитним договором від 30.05.2013 припинилось 16.02.2015, тобто з моменту звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, що за своєю суттю є пред`явленням до позичальника вимоги про дострокове виконання умов договору.

З зазначених підстав суд не бере до уваги як підставу для задоволення позовних вимог твердження позивача про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником не припиняє правовідносини, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє вкладника права на отримання штрафних санкцій, оскільки в такому разі, тобто після звернення до суду з позовом про дострокове задоволення вимог кредитора, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 30.05.2013 вбачається, що загальний залишок заборгованості станом на 16.02.2015 становить 15639,03 грн, з них: 7937,41 грн заборгованість за тілом кредиту, 7701,62 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Також з розрахунку заборгованості, а також з виписки за договором за період 30.05.2013-25.12.2023 (а.с. 30-38) вбачається, що з 17.02.2015 ОСОБА_3 було сплачено в рахунок погашення за наданим кредитом 31953,15 грн.

Таким чином, на дату смерті ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання банківських послуг від 30.05.2013 відсутня.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для відмови у задоволення позову, з позивача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Так відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною відповідача надані договір про надання правничої (правової) допомоги від 28.02.2024 №03 про надання правничої допомоги адвокатом Бестіком О.В., додаткову угоду від 28.02.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №03 від 28.02.2024, відповідно до якої сума гонорару адвоката фіксована та становить 10000,00 грн, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.05.2024 за договором №03 про надання правничої допомоги від 28.02.2024.

З врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого на виконання відповідних робіт, обсягу наданих послуг, ціни позову та (або) значення справи для сторони, вважаю, що розмір заявлених послуг є співмірним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, на користь відповідачки підлягає стягненню з позивача в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, 10000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 10000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Наталія СОКОЛОВА