Ухвала

від 07.05.2024 по справі 161/5777/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5777/24

Провадження № 2/604/226/24

У х в а л а

07 травня 2024 року с-ще Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Луцької міської ради ( юридична адреса: 43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2024 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, була передати на розгляд до Підволочиського районного суду Тернопільської області, оскільки після відкриття провадження по справі Луцьким міськрайонним судом Волинської області до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, оскільки спадкове майно знаходиться на території Підволочиського рйону Тернопільської області.

Розглянувши надані суду матеріали справи, вважаю, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Листом від 16 травня 2013 ркоу № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:

- місце відкриття спадщини;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Звернуто також увагу судів на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями викладених у листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2012 року №6-47/0/9-12 та від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст. 109 ЦПК (в редакції до 15 грудня 2017 року), та за позовами спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Главою 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом, нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження. Номер спадковій справі присвоюється один раз і складається з порядкового номера, за яким вона зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ, та зазначається через дріб (дефіс) рік, у якому вона заведена. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Стаття 1221 ЦК України визначає, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Із матеріалів позовної заяви, а саме листа приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Михальчук Л.В. вбачається, що позивач просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , місцем смерті останнього є село Старики Луцького району Волинської області.

Так, позивач ОСОБА_1 в позові відповідачем зазначив Луцьку міську раду, при цьому ним в позові не вказано про наявність чи відсутність спадкоємців передбачених ст.1241 ЦК України.

Крім того в матеріалах надісланих Підволочиському районному суду Тернопільської області не міститься жодних доказів того, що на території Підволочиського районного суду Тернопільської області знаходиться будь-яке нерухоме спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не дозволяє суду застосувати правила виключної підсудності стосовно даного позову.

Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення шляхом надання нової позовної заяви з усуненими недоліками, з викладеними обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в тому числі і щодо визначення відповідачем Луцької міської ради, та наявності в спадкодавця нерухомого майна на території Підволочиського районного суду Тернопільської області, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.ч.12, 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 187, 259-261, 315-318 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Б. Сташків