Постанова

від 07.05.2024 по справі 139/754/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 139/754/21

Провадження № 22-ц/801/1044/2024

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Тучинська Н. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 рокуСправа № 139/754/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів:головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Берегового О.Ю., Ковальчука О.В.,секретар ЛуцишинО.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року про призначення повторної експертизи, постановлену суддею Тучинською Н.В. в смт Мурованці Курилівці, в цивільній справі за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

встановив:

У вересні 2021 року Могилів-Подільська окружна прокуратура звернулася до суду із даним позовом та згідно зміни предмета позову просила:

1.Визнати недійснимита скасувативісім наказівГоловного управлінняДержгеокадастру уВінницькій області: від 29липня 2019року №2-12720/15-19-СГ;від 29липня 2019року №2-12724/15-19-СГ;від 13серпня 2019року №2-13586/15-19-СГ;від 29липня 2019року №2-12723/15-19-СГ;від 29липня 2019року №2-12713/15-19-СГ;від 29липня 2019року №2-12721/15-19-СГ;від 29липня 2019року №2-12712/15-19-СГ;від 29липня 2019року №2-12717/15-19-СГ,якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність громадянам: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, що знаходяться на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (зараз - Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району за межами населеного пункту) Вінницької області, з кадастровими номерами: 0522886200:03:002:0419; 0522886200:03:002:0417; 0522886200:03:002:0415; 0522886200:03:002:0422; 0522886200:03:002:0421; 0522886200:03:002:0416; 0522886200:03:002:0418; 0522886200:03:002:0420.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на неї за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку з одночасним припиненням її права приватної власності на цю земельну ділянку.

3. Усунути перешкоди у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянкамита шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути в комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га, що розташована за межами населеного пункту с. Рівне Мурованокуриловецької елищної ради Могилів-Подільського району (колишньої Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Могилів-Подільською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 42021022220000005 від 06 квітня 2021 року за ознаками кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Під час досудовогорозслідуваннявиявлено, що посадовими особами Головного управлінняДержгеокадастру у Вінницькій області в порушення вимог ст. 84 ЗК України було надано в приватну власність земельні ділянки державної власності в межах об`єкту природно-заповідного фонду на території Могилів-Подільського району ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький». Однак, землі під об`єктом природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення надано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Межі ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький», як об`єкта природно-заповідного фонду, не встановлені в натурі, а тому визначаються наявними картографічними матеріалами. Спірні земельні ділянки находяться в межах об`єкта природного-заповідного фонду, що слідує звикопіювання на земельну ділянку.

У ГУ Держгеокадастру відсутні повноваження розпоряджатися земельною ділянкою, що відноситьсядо ландшафтного заказника місцевого значення.Вказані земельні ділянки були надані у власність з порушенням встанволеної законом процедури.

Надані у власність земельні ділянки у подальшому були відчуженні їх власниками ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу.

Відтак, земельні ділянки вибули з державної власності внаслідок незаконного відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах об`єкта природно-заповідного фонду, а ОСОБА_1 у подальшому придбала ці земельні ділянки в осіб, які не мали права їх отримувати та відчужувати.

У подальшому земельні ділянки увійшли до складу єдиної земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 загальною площею 15,2127 га.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 липня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі інженерно-технічнуекспертизу(земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою).

На вирішенняекспертів поставленопитання:

1.Яка конфігурація, площа та межіземельноїділянки природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевогозначення «Караєцький», створеного відповідно до рішення 27 сесії 6 скликанняВінницькоїобласної ради № 745 від 10.10.2014 «Про оголошенняоб`єктів природно-заповідного фонду місцевогозначення» площею 60,0 га?

2.Чиперебували земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419 в межах земельноїділянки природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевогозначення «Караєцький», створеного відповідно до рішення 27 сесії 6 скликанняВінницькоїобласної ради № 745 від 10.10.2014 «Про оголошенняоб`єктів природно-заповідного фонду місцевогозначення» площею 60,0 га?

3.Чиперебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га в межах земельноїділянки природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевогозначення «Караєцький», створеноговідповідно до рішення 27 сесії 6 скликанняВінницькоїобласної ради № 745 від 10.10.2014 «Про оголошенняоб`єктів природно-заповідного фонду місцевогозначення» площею 60,0 га?

4.Чивідповідаютьрозробленадокументаціяізземлеустрою на земельніділянкиізкадастровими номерами 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419 та їх затвердження вимогам земельного законодавства та іншимнормативним документам з питаньземлеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

5.Чивідбуласязмінацільовогопризначенняархівноїземельноїділянкиплощею 28,0433 га кадастровий номер 0522886200:03:002:0342 сільськогосподарськогопризначення на землі природно-заповідного фонду та іншогоприродоохоронногопризначення?

Проведення інженерно-технічної експертизи доручено Вінницькомувідділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експертів за результатами судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року, надати відповідь на перше-третє питання не визнається за можливе. Що стосується четвертого питання, то копія наданого на дослідження «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області», розробленого ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2019 році, то його затвердження в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів та земельного законодавства, але містить зауваження, які не впливають на мету розроблення проекту. Що стосується п`ятого питання, то цільове призначення земельноїділянкиплощею 28,0433 га кадастровий номер 0522886200:03:002:0342 сільськогосподарськогопризначення на землі природно-заповідного фонду та іншогоприродоохоронногопризначення не змінювалося (а.с.2-36 т.6).

19 березня 2024 року від Могилів-Подільської окружної прокуратури надійшло клопотання про призначення повторної експертизи з питань землеустрою, на вирішення якої прокурор просив поставити два питання:

1.Чи відповідають розроблена документація із землеустрою на земельні ділянки із кадастровими номерами 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419 та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування на дату його розроблення та затвердження? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2.Які причини розбіжностей між висновком експертів від 15.01.2024 №5141/7356/22-21, складеним Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та висновками № СЕ-19/102-22/611-ДЗ від 06.05.2022, № СЕ-19/102-22/612-ДЗ від 27.04.2022, № СЕ-19/102-22/6І3-ДЗ від 28.04.2022, № СЕ-19/102-22/614-ДЗ від 29.04.2022, № СЕ-19/102-22/615-ДЗ від 02.05.2022, № СЕ-19/102-22/616-ДЗ від 03.05.2022, №СЕ-19/102-22/618-ДЗ від 05.05.2022, складених експертами Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України? (а.с.86-90 т.6).

Мотиви клопотання зводяться до того, що ухвалою суду від 21 липня 2022 року було призначено у даній справі судову інженерно-технічну експертизу, за результатами якої 15 січня 2024 року надано висновок експертів. Однак, дослідницька частина вказаного висновку суперечить висновкам експертів, наданих у кримінальному провадженні, які долучені прокурором до матеріалів даної справи.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року задоволено вказане клопотання.

Призначено у даній справі повторнусудову експертизуз питань землеустрою, на вирішення якої поставлено питання, запропоновані прокурором.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У скарзі зазначає, що судом в порушення приписів ч. 2 ст. 113 ЦПК України не наведено обґрунтувань, які б викликали сумніви в правильності висновку експертів і не зазначено, яким саме іншимматеріаламсправи суперечить висновок. Повторна експертизапризначається у випадку наявностісумнівів у правильності висновку експерта, пов`язаних з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотногопорушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. В обґрунтуваннянаявності підстав для призначення експертизи суд навів доводи прокурора, які прямо спростовуються змістом висновку експертів№5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року. Незгода сторони з висновком експерта чи суб`єктивне переконання сторони щодо неправильності висновку може бути підставою для пропозиції експертам дати усні пояснення до свого висновку. 29 лютого 2024 року до суду направлено заяву про здійснення виклику експертів для надання уснихпояснень стосовно висновку експертів №5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у цивільній справі 139/754/21.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Могилів-Подільська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у письмових поясненнях підтримало апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просило її задовольнити.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи клопотання про призначення повторної судової експертизиу даній справі суд першої інстанції виходив з того, що на момент вирішення вказаного питання суд позбавлений процесуальної можливості оцінити отримані від позивача та з Вінницького відділення КНДІСЕ висновки, оскільки провадження у справі перебуває на стадії підготовчого провадження, метою якого є належна підготовка справи до її розгляду по суті, коли уже будуть досліджуватися всі докази у справі в їх сукупності.Крім цього, призначення експертизи необхідне задля усуненнябудь-яких (об`єктивнихчи суб`єктивних) сумнівів вучасників справи, задля забезпечення принципу змагальностіцивільного процесута дотриманнявимог щодовсебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За змістом частини першоїстатті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

На підставі ухвали Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 липня 2022 року у справі була проведенаінженерно-технічнаекспертиза(земельно-технічна експертиза та експертиза з питань землеустрою), за результатами проведення якої експертами надано висновок.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Отже, повторна експертиза призначається або у разі визнання висновку експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Відповідно до пункту 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Так, первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті саміоб`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

У п.3.6 цієї Інструкції зазначено, що у разі необхідності проведення повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Як роз`яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Із вказаних норм слідує, що повторна експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та наявності порушень у її проведенні.

Призначаючи повторну експертизу у справі суд першої інстанції не зазначив жодних обставин, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, або щодо істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

В оскаржуваній ухвалі фактично відсутні мотиви суду першої інстанції з приводу дослідження висновку експерта, а зроблено лише покликання на подане прокурором клопотання про призначення повторної експертизи та необхідність, шляхом призначення такої, усунення сумнівів в учасників справи задля забезпечення принципу змагальності цивільного процесу та дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи.

Отже, висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам норм ЦПК України та згаданої Інструкції з питань призначення повторної експертизи.

Апеляційний суд звертає увагу, що мотиви позовних вимог зводяться до того, що посадовими особами незаконно надано у приватну власність громадян земельні ділянки, які відносяться до природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький».

Мотиви заперечень проти позову вказані землі не відносяться до природно-заповідного фонду.

Призначена у даній справі інженерно-технічна експертиза є логічною та правильною процесуальною дією суду. Експертиза проведена, експертами надані чіткі та обґрунтовані відповіді.

Клопотання прокурора про призначення повторної експертизи мотивоване наявністю розбіжностей у висновках експертиз. Але по суті суду дійсно необхідно встановити чи входять передані у власність земельні ділянки до складу земельної ділянки ландшафтного заказника, і в разі встановлення такого факту можна говорити про доведеність чи недоведеність вимог позову.

Апеляційний суд наголошує, що така підстава позову, як невідповідність розробленої документації із землеустрою на земельну ділянку вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування не є основними мотивами позову, і ця невідповідність походить від факту накладення земельних ділянок (чи відсутність такого).

Суд першої інстанції не дослідив жоден із висновків експертиз.

Крім того, не можна безпідставно (без обґрунтування ухвали про призначення повторної експертизи) призначати повторну експертизу.

Незрозумілим є, чому прокурор чи суд не можуть самостійно надати оцінку як попередньому висновку, так і наданим прокурором висновкам, адже клопотання про призначення повторної експертизи є досить обґрунтованим, з якого вбачається порівняльний аналіз обставин.

Крім того, під час проведення повторної експертизи вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної експертизи.

Натомість, на вирішення первинної експертизи було поставлено п`ять питань, тоді як на вирішення повторної експертизи два питання.

При цьому, лише одне із двох поставлених на вирішення повторної експертизи питань (з приводу відповідності технічної документації із землеустрою вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою) є ідентичним питанню, яке вже було предметом дослідження експертів.

Недотримання порядку призначення і проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Безпідставне призначення експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України,підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови в задоволенні клопотання прокурора про призначенняповторної експертизи, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року скасувати, у задоволенні клопотання Могилів-Подільської окружної прокуратури про призначення повторної експертизи відмовити.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 травня 2024 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

О.В. Ковальчук