ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2024 року Справа № 160/5478/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС»
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
27.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС», в якому позивач просить:
- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» до бюджету у розмірі 55222,56 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг в сумі 55222,56 грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань нарахований контролюючим органом самостійно. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути наявний у відповідача податковий борг.
29.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк вчинення процесуальних дій.
02.05.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, так як податковий борг у розмірі 55 222, 56 грн та пеня у розмірі 8 549, 45 грн відповідачем сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №6202 та №6204 від 13.03.2024 року та 29.03.2024 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
В інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» обліковується податковий борг у сумі 55222,56 грн, а саме:
- заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 55222,56 грн, згідно податкового повідомлення-рішення №0007170710 від 02.11.2020 року на загальну суму 55222,56 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0007170710 від 02.11.2020 року оскаржувалось Товариством з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» у судовому порядку в межах справи №160/4232/21, при цьому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року у справі № 160/4232/21, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відповідач у добровільному порядку не погашає вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пунктом 46.1 ст.46 ПКУ визначено що, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованою (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строю, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.156. п. 14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (п.п. 14.1.175. ПК України).
Відповідно до н. 59.5 ст. 59 ІІК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такою платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги па кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст. 60 ПК України.
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При ньому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялася податкова вимога від 06.04.2023 року №0000425-1305-0436, яка надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.
Станом па день звернення до суду відповідачем вимога не оскаржувалась, не скасована, та не відкликана, а відтак податкова вимога від 06.04.2023 року №0000425-1305-0436 є дійсною.
Отже контролюючим органом було здійснено всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості. Однак вищевказані дії не призвели до повного погашення податкового боргу.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).
Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ГІК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службовою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з ст. 102 ІІК України, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашені грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, судом вбачаються обґрунтованими позовні вимоги позивача станом на момент подачі позовної заяви 27.02.2024 року.
Проте, відповідно до наданого відповідачем відзиву на позовну заяву встановлено, що податковий борг у розмірі 55 222, 56 грн відповідачем сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №6202 від 13.03.2024 року.
Позивач заперечення проти відповідних обставин щодо добровільного погашення податкового боргу відповідачем до суду не направляв.
Водночас, оскільки податковий борг був погашений у добровільному порядку, що підтверджується платіжною інструкцією №6202 від 13.03.2024 року, і в подальшому дана обставина не заперечувалась позивачем, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи судом позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Докази, подані відповідачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування добровільної оплати податкового боргу, та не були спростовані позивачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СИЛТЕКС ПЛЮС» (49000, м.Дніпро, вул.Вокресенська, буд.8-10, код ЄДРПОУ 43325406) про стягнення податкового боргу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118899207 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні