Рішення

від 01.03.2024 по справі 160/34274/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 рокуСправа №160/34274/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

27.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000160/1 від 15.09.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000654 від 15.09.2023 року.

В обгрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що оскаржувані рішення та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. На думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену митну вартість товару та незаконно прийняв рішення про відмову у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товару та коригування його митної вартості, застосувавши резервний метод. Позивач не погоджується із зазначеними в рішеннях про коригування митної вартості доводами митного органу та стверджує, що подані ним до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Так, уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення, було подано для митного оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA110130018898U0. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - за ціною договору. Представник позивача наголошує, що до митного оформлення останнім були надані всі необхідні документи. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої митної вартості відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості. У гр. 33 Рішення вказано, що за технічних причин гр. 33 рішення направлена окремим повідомленням. Представником позивача наголошено, що всі сумніви відповідача у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом подані не всі документи, є необгрунтованими. Такі сумніви відповідача грунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Таким чином, для визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою від 01.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.01.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог. Відповідачем вказано, що оскаржувані рішення прийняті у межах та спосіб, передбачені законодавством. Відповідачем, зокрема зазначено, що митна вартість оцінюваних товарів скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями статті 60 МКУ, та ґрунтується на митній вартості Товару, оформленого за ЕМД від 13.06.2023 року №23UA209170046445U9 (UA209170/2023/046445) - 4,82 дол.США/кг. При цьому, взято за основу коригування поставку товару «Сонячні фотоелектричні модулі RSM110-8-545M прилади напівпровідникові фоточутливі»,торгівельної марки RISEN, який постачався на комерційних умовах поставки CPT м. Львів у кількості 17650 кг за контрактом з компанією «INTER ENERGY EUROPE Sp. z o.o.» (Китай), виробництва «RISEN ENERGY CO., LTD» (Китай), тобто є співставним.

23.01.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказано про протиправність оскаржуваних рішення та картки відмови, а також викладенні заперечення проти аргументів митниці щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом.

23.01.2024 року представником позивача подано заяву про розподіл та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та вказано, що подання представником позивча Акту приймання-передачі виконаних доручень (наданої правової допомоги) у даній справі буде здійснено після прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» (місцезнаходження: просп. Героїв Сталінграда, 6Б, корпус 1, кв. 10. м. Київ, 04210; код ЄДРПОУ: 42695944) зареєстроване як юридична особа 11.12.2018 року. Основним видом його економічної діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

23.05.2023 року між ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ», як покупцем, та компанією RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD (Китай), як продавцем, було укладено контракт №RSPV-TOS-23051201 на поставку товару (далі - «Контракт», або «Договір») (а.с. 47-55).

Відповідно до розділу 3 Контракту, метою цього контракту є визначення умов, згідно з якими Продавець постачатиме Товари Покупцеві. РІ (рахунок-проформа) використовується з метою адміністрування та інформації (наприклад, імпорту та експорту) для визначення точної потужності, специфікації, кількості та часу доставки кожної поставки товарів.

У п.1.7 Контракту наведено визначення поняття «товари», якими є сонячні фотоелектричні модулі зі специфікацією, зазначеною в Додатку 1.

Відповідно до п.4.1 Контракту, на кожне замовлення продавцем оформляється проформа інвойс. У проформі інвойс повинні бути зазначені: специфікація товару, кількість товару, ціна за одиницю, загальна сума замовлення, умови оплати, умови поставки (згідно з умовами Інкотермс 2020), номер і дата контракту до якого відноситься проформа інвойс, кількість днів демеридж і детеншн. Вартість договору це суми всіх проформ інвойсів, які належать до цього договору. Проформа інвойс це Додаток, який є обов`язковою невід`ємною частиною договору.

Згідно п.4.3 Контракту, продавець зобов`язаний надати покупцеві наступні документи: комерційний рахунок-фактура, пакувальний лист, коносамент, вантажна політика, сертифікат походження, експортна декларація, сертифікат якості.

Відповідно до п.4.4 Контракту, умови оплати вказуються у кожній проформі інвойс. Платежі здійснюються за допомогою системи свіфт.

На виконання умов Контракту було складено та підписано наступні рахунки-проформи (проформи-інвойси):

1) рахунок-проформа (проформа інвойс) №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 09.06.2023 року. Даний рахунок-проформа стосується поставки товару (RSM110-8-550М) у кількості 3637 шт. на умовах CIF порт Гданськ (Інкотермс 2020), місце призначення: Україна, на загальну суму 392068,60 дол. США;

2) рахунок-проформа (проформа інвойс) №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 12.07.2023 року. Даний рахунок-проформа стосується поставки товару (RSM110-8-550М) у кількості 1240 шт. на умовах CIF порт Гданськ (Інкотермс 2020), місце призначення: Україна, на загальну суму 133672,00 дол. США.

Сума, зазначена у рахунку-проформі від 09.06.2023 року, була сплачена позивачем у повному обсязі до моменту поставки товару, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями в іноземній валюті або банківських металах, а саме: №4 від 16.06.2023 року, №5 від 26.06.2023 року, №6 від 03.07.2023 року.

Продавцем було виставлено комерційний рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №RSCH232470 від 12.07.2023 року та рахунок-проформу №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 12.07.2023 року на товар «Фотоелектричний модуль (PV MODULE) RSM110-8-550М 550 Вт у кількості 1240 шт., загальною потужністю 682000 Вт, ціна за одиницю 0,196 дол.США/Вт» на загальну суму 133672,00 дол. США, який продавець зобов`язувався поставити товариству.

Сума, зазначена в комерційному рахунку-фактурі від 12.07.2023 року, сплачена позивачем у повному обсязі згідно рахунку-проформи від 09.06.2023 року.

Також було підготовлено: пакувальний лист до комерційного рахунку-фактури №RSCH232470 від 12.07.2023 року, згідно з яким товар поставляється в двох контейнерах: TEMU8423473 та FFAU2096452; копію митної декларації країни відправлення №223120230002371933 від 13.07.2023 року; сертифікат походження товару №С23MA8PD5F550005 від 18.07.2023 року.

Згідно коносаменту №EGLV142301615708 від 17.07.2023 року морським транспортом було доставлено до Польщі 40 палетів із сонячними панелями (фотоелектричними модулями), що були розміщені в двох контейнерах (TEMU8423473 та FFAU2096452) по 20 палетів кожний. Для подальшої доставки товару в Україну, товар у порту Гданськ було перевантажено в автомобільний транспорт, по 20 палетів в кожний окремий автомобіль.

Згідно автотранспортної накладної (CMR) від 04.09.2023 року, автомобільним транспортом було доставлено в Україну один контейнер TEMU8423473 із товаром загальною кількістю 20 палетів. Інший автомобіль із контейнером FFAU2096452 на момент митного оформлення вже прибув на територію України.

До контейнера TEMU8423473 складено комерційний рахунок-фактуру (комерційний інвойс) №RSCH232470 від 12.07.2023 року та рахунок-проформу №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 12.07.2023 року на загальну суму 66836,00 дол.США.

ТОВ «ФТП» було виставлено рахунок на оплату №2212 від 07.09.2023 року щодо доставки товару в контейнері TEMU8423473 за маршрутом Gdansk Рава Руська Dnipro. Вартість послуг склала 169897,78 грн.

У матеріалах справи наявна також довідка №07090232/2 від 07.09.2023 року щодо транспортних витрат та страхування вантажу, якою підтверджено, що транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом: Gdansk Рава Руська Dnipro, до митного кордону України в контейнері TEMU8423473, Авто: WP3137R/WGM72350, склали 103123,45 грн.

14.09.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA110130018898U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: «Фотоелектричні елементи вмонтовані в панелі (сонячні панелі) що використовуються для перетворення сонячної енергії в електричну, модель RSM110-8-550M, розмір 2384*1096*35 мм, потужність 550W-620 шт. Фірма виробник: RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD. Торговельна марка: RISEN. Країна виробництва: Китай, CN».

Умови поставки: CIF PL GDANSK (графа 20).

У доповненні №1 до митної декларації №23UA209230096331U5 визначено, що товар ввозився саме у контейнері TEMU8423473 (графа 31).

Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 66836,00 дол.США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані наступні документи:

- Сертифікат, якості (Certificate of qualitv) б/н від 12.07.2023 року;

- Пакувальний лист (Packine list) б/н від 12.07.2023 року;

- Paxvнок-проформа (Proforma invoice) №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 09.06.2023 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №RSCH232470 від 12.07.2023 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №RSCH232470/1 від 12.07.2023 року;

- Домашній коносамент (House bill of lading) №EGLV142301615708 від 17.07.2023 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 04.09.2023 року;

- Сертифікат про походження (Certificate of origin) №C23MA8PD5F550005 від 18.07.2023 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено v випуску товарів № 23UA110130018767U0.00 від 13.09.2023 року;

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, шо здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA110130018767U0 від 13.09.2023 року;

- Картка відмови v прийнятті митної декларації. митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000651 від 14.09.2023 року;

- Некласифікований комерційний документ - Комерційна пропозиція №б/н від 22.05.2023 року;

- Банківський платіжний документ, шо стосується товару ПД №4 від 16.06.2023 року;

- Банківський платіжний документ, шо стосується товару ПД №5 від 26.06.2023 року;

- Банківський платіжний документ, шо стосується товару ПД №6 від 03.07.2023 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2212 від 07.09.2023 року;

- Документ, шо підтверджує вартість перевезення товару Довідка №070923/2 від 07.09.2023 року;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 06.06.2023 року;

- Страховий поліс №ЕМ71000255-000001 від 17.07.2023 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 23.05.2032 року;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу. стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RSPV-TOS-23051201 від 23.05.2023 року;

- Внутрішній договір (контракт) доручення Договір про надання послуг митного брокера №ФТП/1095К від 05.07.2023 року;

- Договір про надання послуг митного брокера №090523/1 від 09.05.2023 року;

- Інші некласифіковані документи Опис товару №20230911- 1 від 11.09.2023 року;

- Інші некласифіковані документи Перепустка №6702 від 12.09.2023 року;

- Копія митної декларації країни відправлення №223120230002371933 від 13.07.2023 року;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA110130018898U0 від 14.09.2023 року.

14.09.2023 року відповідачем електронним повідомленням через програмний комплекс митниці на електронну адресу уповноваженої особи позивача надіслано повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

14.09.2023 року декларант позивача надіслав відповідь, в якій повідомив, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів не має.

15.09.2023 року Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100559/2, в графі 33 якого було вказано: «За технічних причин р. 33 Рішення направлено окремим повідомленням».

15.09.2023 року митницею направлено позивачу «Повідомлення від митниці декларанту» щодо обставин прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості.

Так, у вказаному повідомленні зазначено про таке.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при за результатами опрацювання обчисленні митної вартості. У рамках реалізації положень ст.ст. 52-55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у Договорі про надання транспортно-експедиторських послуг ТЕП №ФТП/1095К та у рахунку на транспорт від 06.09.2023 року №2191 відсутня інформація про місце розвантаження товару, відсутність такої інформації не дає можливості перевірити правильність та пропорційність таких витрат, що впливає на визначення митної вартості;

- у транспортному документі CMR фігурує перевізник «Uslugi Transportowe Marek Kuczynski», проте договір з таким перевізником до митного контролю не надано.

Отже, відомості щодо вартості перевезення містять неповні дані та не підтверджені документально.

- відповідно до п.19 Контракту №RSPV-TOS-23051201 передбачено надання Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3, що є його невід`ємною частиною, проте таких документів не надано;

- відповідно до п.4.2 Договору про надання транспортно-експедиторських послуг ТЕП №ФТП/1095К, рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 календарних днів з дати їх виставлення, якщо інше не передбачено у заявці. Оплата за надання транспортно-експедиторських послуг відсутня, також відсутня і заявка на перевезення;

- згідно п.2 рахунку проформи від 09.06.2023 року №RSAH/SEA-A-TOS-23060901, оплата за товар у розмір 20% повинна бути проведена у термін 5 днів з моменту підписання контракту, проте як свідчить платіжне доручення №4 оплата була проведена 16.06.2023 року, тобто не дотримано умов контракту в частині оплати за товар.

- платіжне доручення №4 від 16.06.2023 року, №5 від 26.06.2023 року та №6 від 03.07.2023 року у гр.70 «Призначення платежу» містить посилання лише на контракт, у контракту відсутня інформація про вартість оплати;

- серед наданих платіжних документів відсутні відомості щодо оплати заявленої фактурної вартості товару - 66836 дол. США;

- числові значення заявлені у митній декларації та відомості у наданих платіжних документах не кореспондуються між собою. Враховуючи відсутність посилання в гр.70 на інвойс або проформу-інвойс ідентифікація платежу та підтвердження його числового значення неможлива.

Таким чином, митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів.

У складі електронного повідомлення від 14.09.2023 року - 15.09.2023 року декларантом надано додаткові документи: додатки 2 та 3, проте дані додатки є лише технічною документацією та не містять відомостей на підтвердження заявленої митної вартості товару. Додатково надано транспортні договори від 07.09.2023 №07092023, від 01.03.2023 №FTP 01/03- 23, від 12.07.2023 №LIT/1207, проте додаткових документів згідно вищезазначених договорів, які містять відомості щодо числових значень до митного контролю не надано.

Згідно вищезазначених договорів такими документами є заявки на перевезення, рахунки на оплату, платіжні документи. Таким чином, у митниці відсутня можливість перевірки складових вартості транспортних послуг.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності, що є, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. б ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Дніпровська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МК України.

У митного органу наявна інформація, щодо здійснення митного оформлення за другорядним методом товару 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів при самостійному коригуванні декларантом, заявлена митна вартість товару є визнаною: «Сонячні фотоелектричні модулі RSM110-8- 545М - прилади напівпровідникові фоточутливі»,торгівельної марки RISEN, який постачався на комерційних умовах поставки СРТ м. Львів у кількості 17650 кг за контрактом з компанією «INTER ENERGY EUROPE Sp. z о.о.» (Китай), виробництва «RISEN ENERGY CO., LTD» (Китай) Враховуючи зазначене, неможливо застосування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (стаття 59 МКУ) товарів.

Відповідно до статті 60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (частина 3 статті 60 МКУ). Митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями статті 60 МКУ, та ґрунтується на митній вартості заЕМД від 13.06.2023 року №23UA209170046445U9 (UA209170/2023/046445) -4,82 дол.США/кг. При цьому взято за основу коригування поставку товару «Сонячні фотоелектричні модулі RSM110-8-545M - прилади напівпровідникові фоточутливі»,торгівельної марки RISEN, який постачався на комерційних умовах поставки СРТ м. Львів у кількості 17650 кг за контрактом з компанією «INTER ENERGY EUROPE Sp. z о.о.» (Китай), виробництва «RISEN ENERGY CO., LTD» (Китай).

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000654. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

Вважаючи оскаржувані рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. ч. 1,4 ст. 337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 року у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 року у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 року у справі №1.380.2019.005307.

У межах даної справи судом встановлено, що позивач визначив митну вартість товару за основним методом ціною договору (контракту), вказавши її у декларації митної вартості, до яких також було додано документи, які, на думку позивача, підтверджують заявлену митну вартість товару.

Митним органом було повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів.

Декларант позивача повідомив, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару подано усі наявні документи, інших запитуваних документів не має.

У зв`язку із цим, відповідач дійшов висновку про відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена, та, як наслідок, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості із застосуванням другорядною методу №2б (резервний) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст. 60 МКУ.

Щодо зауваження митного органу, що у Договорі про надання транспортно-експедиторських послуг ТЕП №ФТП/1095К та у рахунку на транспорт від 06.09.2023 року №2191 відсутня інформація про місце розвантаження товару, відсутність такої інформації не дає можливості перевірити правильність та пропорційність таких витрат, що впливає на визначення митної вартості.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено відсутність рахунку на транспорт №2191 від 06.09.2023 року, про який вказує митниця, проте наявний рахунок на оплату №2212 від 07.09.2023 року.

Відповідно до рахунку №2212 від 07.09.2023 року, постачальником є ТОВ «ФПТ»; покупцем ТОВ «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ»; договір Договір надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1095К від 05.07.2023 року; маршрут Gdansk Рава Руська Dnipro; контейнер: TEMU8423473, АВТО WP3137R/WGM72350.

У матеріалах справи наявна також довідка №07090232/2 від 07.09.2023 року щодо транспортних витрат та страхування вантажу, якою підтверджено, що транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом: Gdansk Рава Руська Dnipro, до митного кордону України в контейнері TEMU8423473, Авто: WP3137R/WGM72350, склали 103123,45 грн.

Тож, у рахунку №2212 від 07.09.2023 року, довідці №07090232/2 від 07.09.2023 року визначено маршрут, за яким здійснювалася доставка товару.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що одним із документів, які визначають митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зауважує, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати №07090232/2, яка наявна у матеріалах справи, є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.05.2020 року у справі №400/2922/18.

Щодо того, що у транспортному документі CMR фігурує перевізник «Uslugi Transportowe Marek Kuczynski», проте договір з таким перевізником до митного контролю не надано.

При цьому, відповідачем не обгрунтовано неможливість визначення митної вартості товарів, зважаючи на таке зауваження.

Так, у матеріалах справи наявні договори:

- №FTP 01/03-23 про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.03.2023 року, укладений між ТОВ «ФТП» (експедитор-1) та LIТBIA SOLUTIONS DOO (Republic of Serbia) (Експедитор-2);

- №LIT/1207 від 12.07.2023 року про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2023 року, укладений між LIТBIA SOLUTIONS DOO (Republic of Serbia) (Замовник) та AIRKON LOGISTIC SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (виконавець);

- №07092023 року про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.09.2023 року, укладений між AIRKON LOGISTIC SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (замовник) та «Uslugi Transportowe Marek Kuczynski» (виконавець).

У повідомленні митниці від 15.09.2023 року останньою зазначено: «Додатково надано транспортні договори від 07.09.2023 року №07092023, від 01.03.2023 року №FTP 01/03- 23, від 12.07.2023 року №LIT/1207».

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вказує, що позивачем підтверджено відомості щодо вартості перевезення документально, а саме: рахунком №2212 від 07.09.2023 року та довідкою №07090232/2 від 07.09.2023 року.

Щодо того, що відповідно до п. 19 Контракту №RSPV-TOS-23051201 передбачено надання Додатку 1, Додатку 2, Додатку 3, що є його невід`ємною частиною, проте таких документів не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

Згідно з Повідомленням від 15.09.2023 року, митницею зазначено, що декларантом надано додаткові документи: додатки 2 та 3, проте дані додатки є лише технічною документацією та не містять відомостей на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Представником позивача вказано, що означені Додатки були надані позивачем до митного оформлення, що вбачається з графи 44 митної декларації ІМ 40 ДЕ №23UA110130018898U0 від 14.09.2023 року.

Так, Додаток 1 до Договору №RSPV-TOS-23051201 Специфікація від 23.05.2023 року (Appendix 1 dd 23/05/2023).

З аналізу матеріалів справи, позивачем Додаток №1, №2, №3 подавалися позивачем до митного оформлення: №1 при митному оформленні, що підтверджене митною декларацією, а також карткою відмови, №2 та №3 на вимогу митного органу про надання додаткових документів.

Щодо зауваження митного органу, що відповідно до п.4.2 Договору про надання транспортно-експедиторських послуг ТЕП №ФТП/1095К, рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 5 календарних днів з дати їх виставлення, якщо інше не передбачено у заявці. Оплата за надання транспортно-експедиторських послуг відсутня, також відсутня і заявка на перевезення.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів, до яких не включена заявка, про яку вказує митний орган. Отже, ненадання позивачем заявки до митного оформлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання такого документа не є обов`язковим.

Як зазначено судом вище, у матеріалах справи наявна довідка №07090232/2 від 07.09.2023 року щодо транспортних витрат та страхування вантажу (а.с. 96).

Відповідно до довідки №07090232/2 від 07.09.2023 року щодо транспортних витрат та страхування вантажу транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом: Gdansk Рава Руська Dnipro, до митного кордону України в контейнері TEMU8423473, Авто: WP3137R/WGM72350, склали 103123,45 грн.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що одним із документів, які визначають митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зауважує, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати №07090232/2, яка наявна у матеріалах справи, є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення імпортованих товарів.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07.05.2020 року у справі №400/2922/18.

Щодо того, що у п.2 рахунку проформи від 09.06.2023 року №RSAH/SEA-A-TOS-23060901, оплата за товар у розмірі 20% повинна бути проведена у термін 5 днів з моменту підписання контракту, проте як свідчить платіжне доручення №4 оплата була проведена 16.06.2023 року, тобто не дотримано умов контракту в частині оплати за товар.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 зазначив: «Довід позивача, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені)».

Разом з тим, Верховним Судом у постанові від 29.07.2021 року по справі №380/6458/20 визначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Такий висновок також викладено зокрема у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 826/10527/17.

Митним органом не доведено, що порушення умов договору щодо оплати в частині часових рамок (строку) оплати впливають на визначення митної вартості.

Щодо наступного аргументу митниці: «платіжне доручення №4 від 16.06.2023 року (78413,72 дол. США), №5 від 26.06.2023 року (104560,00 дол. США) та №6 від 03.07.2023 року (209094,88 дол. США) у гр. 70 «Призначення платежу» містить посилання лише на контракт, у контракту відсутня інформація про вартість оплати», а також щодо відсутності посилання в гр. 70 на інвойс або проформу-інвойс як неможливості ідентифікації платежу та підтвердження його числового значення. Серед наданих платіжних документів відсутні відомості щодо оплати заявленої фактурної вартості товару - 66836 дол. США.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2022 року по справі №1.380.2019.006980 зазначив: «Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару».

Відповідно до п.4.4 Контракту від 23.05.2023 року, умови оплати вказуються у кожній проформі інвойс. Платежі здійснюються за допомогою системи свіфт.

Судом досліджено копії вказаних платіжних документів. Дані платіжні документи містять відомості про платника та отримувача коштів, їх банківські реквізити, суму операції та посилання на контракт №RSPV-TOS-23051201.

Позивач вказує, що ним було закуплено у компанії RISEN ENERGY(CHUZHOU) CO., LTD (Китай) у загальній кількості 3637 шт. сонячних батарей на загальну суму 392068,00 дол. США, яка підтверджується наданими платіжними інструкціями. Товар поставлявся партіями. Щодо кожної партії складався окремий комерційний рахунок-фактура та окремий комерційний рахунок фактура до кожного контейнера.

Так, рахунок-проформа (проформа інвойс) №RSAH/SEA-A-TOS-23060901 від 12.07.2023 року стосується поставки товару (RSM110-8-550М) у кількості 1240 шт. на умовах CIF порт Гданськ (Інкотермс 2020), місце призначення: Україна, на загальну суму 133672,00 дол. США.

Згідно з комерційним рахунком-фактурою до контейнера №TEMU8423473: номер рахунка-проформи №RSAH/SEA-A-TOS-23060901, номер та дата рахунка-фактури №RSCH232470/1 від 12.07.2023 року. Опис товару: фотоелектричний модуль RSM110-8-550м 550 Вт у кількості 620 шт., загальною потужністю 341000 Вт. Сума в доларах США 66836,00 дол. США. Крім того, до митного оформлення позивачем заявлено товар саме у такій кількості, сумі, як вказано у комерційному рахунку-фактурі до контейнера №TEMU8423473.

Зважаючи на вищевикладене, суд вказує, що позивачем підтверджені числові значення, про які зауважено митним органом, а також підтверджено факт оплати за товар за контрактом №RSPV-TOS-23051201.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

Зважаючи на вищевикладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 6Б, корп. 1, кв. 10, код ЄДРПОУ 42695944) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000160/1 від 15.09.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000654 від 15.09.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко