Рішення

від 08.05.2024 по справі 280/325/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 травня 2024 року Справа № 280/325/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (53253, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Чистопіль, вул. ім. Шевченка, 5)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

провизнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.12.2023 № 0003778-1309-0801 відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийнята відповідачем податкова вимога від 20.12.2023 № 0003778-1309-0801 суперечить податковому законодавству, а її протиправність полягає у неправильному застосуванні ГУ ДПС у Запорізькій області норм податкового законодавства, зміненого у період введення на території України воєнного стану. Так, місцезнаходження позивача до його перереєстрації у Дніпропетровській області, знаходилося на тимчасово окупованій території (у Пологівському районі Запорізької області). Отже, усе майно позивача, об`єкти оподаткування, документація перебувають на тимчасово окупованій території. Тобто, позивач не має можливості здійснювати оплату податків та зборів, у т.ч. тих, що зазначені в детальному розрахунку спірної вимоги. Посилаючись на п. 69.1 п. 69.1 підр. 10 р. ХХ та ст. 112 Податкового кодексу України зазначає, що товариство не може виконувати податкові обов`язки з поважних причин. Крім того вказує, що із вимоги є незрозумілим, у якому періоді виник борг та за який період нараховані суми боргу. Також є незрозумілим, чому вимога складена саме 20.12.2023. З урахуванням наведеного вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить їх задовольнити.

Ухвалою суду від 11.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/325/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 29.01.2024 № 4597), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що податкова вимога, направлена позивачу, містить інформацію про наявність у платника станом на певну дату податкового боргу та повідомлення, що відносно нього у подальшому можуть вживатися заходи щодо стягнення податкового боргу. Зауважує, що діюче законодавство не містить заборон щодо винесення та направлення податкових вимог боржникам за боргами, що виникли у платників, майно яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях, адже податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено. Борг у позивача виник після 24.02.2022, що не спростовується у позовній заяві. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

12.02.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 7036), в якій він спростовує доводи податкової.

19.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7959).

Також, від представника позивача надійшли пояснення у справі (вх. від 26.02.2024 № 9139 та від 02.04.2024 № 15682) та від відповідача пояснення (вх. від 10.04.2024 № 16964).

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 35622694) зареєстроване в якості юридичної особи. Місцезнаходженням позивача було: 71770, Запорізька область, Токмацький (наразі Пологівський) район, с. Запоріжжя, вул. Центральна, 15. При цьому, Молочанська міська територіальна громада Пологівського району Запорізької області з 26.02.2022 знаходиться на тимчасово окупованій території України, перелік яких визначено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

В подальшому, 01.08.2023 до ЄДР внесено запис про зміну місцезнаходження товариства на: 53253, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Чистопіль, вул. ім. Шевченка, 5.

20.12.2023 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 0003778-1309-0801, відповідно до якої станом на 19.12.2023 сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» складає 1541904,70 грн.

Відповідно до детального розрахунку суми податкового боргу, до податкової вимоги увійшла заборгованість з: рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об`єктів місцевого значення); рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості; земельного податку з юридичних осіб; орендної плати з юридичних осіб.

Вважаючи вищезазначену вимогу протиправною, ТОВ «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» звернулося до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктами 59.1, 59.3 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Аналогічні приписи щодо надіслання податкових вимог містить і Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610.

Слід зазначити, що в силу ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, суд здійснює розгляд справи в межах предмету та підстав позову, а саме досліджує питання правомірності формування податкової вимоги від 20.12.2023 № 0003778-1309-0801; при цьому, питання правомірності нарахування податкового боргу не є предметом даного спору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що контролюючий орган не мав формувати та направляти йому податкову вимогу форми «Ю» від 20.12.2023 № 0003778-1309-0801, оскільки товариство не може виконувати свої податкові обов`язки з поважних причин (знаходження майна, об`єктів оподаткування, документації тощо на тимчасово окупованій території).

Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено, крім іншого, ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України і триває дотепер, що є загальновідомою обставиною і не потребує доказування.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Міністерством фінансів України відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України прийнято наказ від 29.07.2022 № 225 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303), яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі Порядок № 225).

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 р. І Порядку № 225).

За правилами пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків (п. 1 р. ІІІ Порядку № 225).

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання (абз. 2 п. 2 р. ІІІ Порядку № 225).

Таким чином, покликаючись на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, позивач не враховує, що рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку приймається контролюючим органом на підставі поданої платником заяви та доданих до неї документів.

Однак, доказів того, що позивач звертався до податкової із відповідною заявою, суду не надано, як і не надано доказів існування рішення про неможливість своєчасного виконання ТОВ «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» податкового обов`язку.

Звідси, суд не приймає посилання позивача на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України як на підставу для скасування спірної у цій справі податкової вимоги.

Також, підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, серед іншого, що тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року, крім іншого, щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.

Разом із тим, як вбачається із наданих відповідачем інтегрованих карток позивача, заборгованість, яка увійшла до оскаржуваної вимоги, виникла після 24.02.2022.

Крім того, позивач 01.08.2023 змінив місцезнаходження на підконтрольну територію України.

Щодо посилань позивача на статтю 112 ПК України (загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому вони об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу (постанови Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 804/3642/16, від 14.07.2021 у справі № 815/2362/17, від 21.09.2018 у справі №808/3046/16).

У постанові від 27.10.2022 у справі № 240/9395/20 Верховний Суд зазначив, що аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.

Верховний Суд зазначив також, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону.

Тобто, спірна вимога не є документом, на підставі якого нараховано податковий борг, і не є документом, на підставі якого платник податків притягується до фінансової відповідальності. Зазначеною вимогою контролюючий орган лише інформує платника про наявність у нього податкового боргу та необхідність його сплати.

Дослідивши зміст вимоги від 20.12.2023 № 0003778-1309-0801, суд встановив, що вона за своєю формою та змістом відповідає вимогам ст. 59 ПК України та Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610. Детальний розрахунок до вимоги також відповідає формі, установленій Додатком 1 наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610.

Формування вимоги саме 20.12.2023 не суперечить вимогам ст. 59 ПК України - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність податкової вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області від 20.12.2023 № 0003778-1309-0801 та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕМПТАХОКОМБІНАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ» (53253, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Чистопіль, вул. ім. Шевченка, 5; код ЄДРПОУ 35622694) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 08.05.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко