Постанова

від 29.11.2007 по справі 11-27/65-07-1753

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11-27/65-07-1753

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" листопада 2007 р. Справа № 11-27/65-07-1753

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Тофана В.М.

                                                  Ліпчанської Н.В.,

При секретарі                               Волощук О.О.,

за участю представника позивача -  Тиквенко А.В.,      

розглянув у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Благодійної установи „Фонд в підтримку позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд”

на рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2007р.           

по справі № 11-27/65-07-1753

за позовом ТОВ „Стетсон”

до Благодійної установи „Фонд в підтримку позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд”

про стягнення 20 522,70 грн.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 131 від 09.10.2007р. справа передана до розгляду колегії у складі: головуючого судді Андрєєвої Е.І., суддів Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В., а розпорядженням № 140 від 16.10.2007р. - проведено заміну судді  Мацюри П.Ф. на суддю Тофана В.М.

Суд встановив:

28.02.2007р. ТОВ „Стетсон” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Благодійної установи „Фонд в підтримку позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд” (надалі - БУ „Горбунов-Фонд”) 20 522,70 грн.(19 800 грн. боргу та 722,70 грн. пені) у зв'язку з невиконанням останнім умов двох договорів від 20.02.2006р. Крім того, позивач просив накласти арешт на майно відповідача.

За даною заявою ухвалою від 01.03.2007р. порушено провадження у справі № 27/65-07-1753.

У процесі розгляду справи позивач уточнював свої вимоги і остаточно  просив стягнути з відповідача 28 930 грн. та  накласти арешт на його майно.  

Рішенням господарського суду Одеської області позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 28 435 грн. основного боргу, 284,35 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В решті позову відмовлено. Накладено арешт на грошові кошти на рахунках відповідача на суму задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням,  БУ „Горбунов-Фонд” оскаржив його. В апеляційній скарзі просить скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог послався на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального та на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно матеріалам справи, 20.02.2006р. сторони уклали два  договори на утримання коней. За умовами договорів  ТОВ „Стетсон” (Виконавець) зобов'язався виконувати роботи по утриманню коней „Лендорф” та „Кавказ”, які належать на праві власності БУ „Горбунов-Фонд” (Замовник), а БУ „Горбунов-Фонд” –оплачувати виконані роботи.

Згідно до п.3.1 договору відповідач зобов'язався щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця, вносити плату на утримання коня за наступний місяць. Розмір оплати сторони визначили у 825 грн. за одного коня.

Підпунктом 4.4 сторони встановили, що у разі не внесення оплати більше, ніж 3 рази поспіль, Виконавець має право витребувати суму, що включає в себе оплату за утримання коня за вказаний період та штрафні санкції у розмірі 0,01%, або правоустановчі документи на коня та довіреність з правом його продажу за ціну та на умовах, зазначених Виконавцем.

Відповідно до п.7.2 договір вважається пролонгованим на наступний термін, якщо ні одна із сторін за один місяць до сплину його строку  письмово не повідомить про відмову від  пролонгації договору на новий строк.

Згідно п. 7.3 сторони мають право розірвати договір як по узгодженню сторін, так і в односторонньому порядку у разі недодержання зобов'язань. В останньому випадку за два тижні до моменту розірвання договору сторона повинна попередити іншу сторону.

Підпунктом 7.4 сторони зазначили, що будь-які зміни умов договору, а також його розірвання, оформлюється додатковою угодою, яка вступає в силу після її підписання сторонами.

Як свідчать акти прийому-передачі від 20.02.2006р., коні „Лендорф” та „Кавказ” передані Виконавцю на утримання (а.с.7, 11).

Пославшись на те, що БУ „Горбунов-Фонд” до даного часу не розрахувався з ним та не відповідає на претензії, ТОВ „Стетсон” звернулось у господарський суд з вимогами про стягнення з БУ „Горбунов-Фонд” заборгованості, яка на момент подання позову склала 19 800 грн., а також 722,70 грн. пені. Крім того, просив накласти арешт на майно відповідача.

В ході розгляду справи, позивач заявами від 01.06.2007р., 20.06.2007р., 02.07.2007р., 20.08.2007р. та 31.08.2007р. неодноразово уточнював заявлені вимоги: з урахуванням терміну розгляду справи, сума заборгованості за його остаточними розрахунками склала 28 930 грн. Крім того, позивач відмовився від стягнення пені, а також просив накласти арешт на майно відповідача.

Відповідач заперечував проти позову, пославшись на відсутність з його боку будь-якої заборгованості перед позивачем, так як договори були ним розірвані в зв'язку з порушенням їх умов самим позивачем. Про цей факт він повідомив позивача листом № 05/05 від 05.05.2006р., а листом № 10/05 від 10.05.2006р. –про перехід права власності на коней на підставі договорів купівлі-продажу від 10.05.2006р. до ПП „Трейд-Інвест”.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено виконання договору Виконавцем - ТОВ „Стетсон”, а саме, утримання коней Замовника відповідно до договорів, а оскільки зобов'язання на підставі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд погодився з заявленими вимогами про стягнення з  БУ „Горбунов-Фонд” суми заборгованості, зазначивши, що позивач при розрахунках помилився, а наявна заборгованість станом на 07.09.2007р. складає 28 435 грн., а не 28 930 грн.

Висновки суду обґрунтовані на підставі зібраних доказів у їх сукупності, з чим повністю погоджується судова колегія.

Оскаржуючи рішення, апелянт послався на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального  та на порушення норм процесуального права.

Так, на думку апелянта, суд безпідставно не прийняв до уваги факт порушення умов договорів саме позивачем, що призвело до односторонньої відмови від них з боку відповідача, а саме, здачу коней у прокат, допущення до них сторонніх осіб, використання їх у створенні реклами, тощо.

З такими доводами апелянта обґрунтовано не погодився місцевий господарський суд  і не може погодитись судова колегія, оскільки, як правильно зазначив місцевий суд, відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували викладені обставини. Посилання відповідача на те, що суд всупереч його клопотанням не приєднав до справи надані фото-, відеоматеріали та публікації в пресі, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки таких клопотань матеріали справи не містять та у протоколах судових засідань вони теж не знайшли відображення.

Додані ж до апеляційної скарги фото-, відеоматеріали та публікації не приймаються судовою колегією до уваги на підставі ч.1 ст. 101 ГПК України, оскільки не були представлені в якості доказів до суду першої інстанції і заявником не надані переконливі обґрунтування неможливості їх надання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Крім того, зазначені матеріали і не можуть визнаватись доказами у даній справі, оскільки вони не спростовують того, що позивач на підставі договору утримує коней. При цьому позивач стверджує, що надані фото та відео ніякого відношення до часу договірних відношень з ним не мають.

Не основане на вимогах закону твердження відповідача про те, що обидва договори на утримання коней ним в односторонньому порядку на підставі умов договору розірвані ще у травні 2006 року, оскільки, як обґрунтовано зазначив суд, відповідач не надав ніяких переконливих доказів тому, що лист від 05.05.2006 року за № 05/05, на який  він посилався, дійсно направлявся позивачу і що останнім цей лист одержано.

Крім того, на що також послався суд першої інстанції, оскільки умовами п.7.4  договорів їх розірвання може мати місце лише після оформлення додаткової угоди, то твердження відповідача про те, що ним розірвані угоди в односторонньому порядку  не мають під собою правової підстави.

Як у суді першої інстанції так і в апеляційній відповідач посилався на договір купівлі –продажу коней від 10.05.2006 року, укладений між ним та  ПП „СВ Трейд-Інвест” та на акт приймання-передачі коней від тієї ж дати.

Однак, коні до даного часу знаходяться на утриманні у позивача, чого не заперечує і сам відповідач, а тому дана обставина свідчить про фіктивність акту приймання –передачі коней. Крім того, договір купівлі-продажу передбачає, що одна сторона Покупець одержує товар, а Продавець одержує за цей товар гроші і це зазначено у п.3 представленого відповідачем договору. Однак, доказів тому, що ним одержані гроші від покупця за коней відповідач не надав.

Судова колегія зазначає і те, що договір купівлі-продажу укладено на час дії договору між сторонами на утримання коней, що до відповідача про видачу коней на підставі договору купівля-продажу ніхто не звертався, що до даного часу відповідач не звернувся до позивача з позовом про розірвання договору чи з іншими вимогами.

При таких обставинах, коли договірні відносини на утримання коней існують між сторонами у справі, судова колегія вважає, що підстав для залучення до участі у справі ПП „СВ Трейд-Інвест” не було, а тому не знайшла підстав для залучення зазначеного підприємства до участі і в апеляційній інстанції. При цьому суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно встановив всі фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим сторонами доказам у їх сукупності та постановив законне і обґрунтоване рішення.

Приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Рішення господарського суду Одеської області від 07 вересня 2007 року у справі № 11-27/65-07-1753 залишити без змін, а апеляційну скаргу Благодійної установи „Фонд в підтримку позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд” - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                   В.М. Тофан

                                                                                             Н.В.Ліпчанська