Рішення

від 07.09.2007 по справі 11-27/65-07-1753

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-27/65-07-1753

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2007 р.Справа  № 11-27/65-07-1753

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стетсон”.

До відповідача: Благодійної установи „Фонд в підтримки позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд”.

про стягнення 20522,70 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Тиквенко А.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Остапенко О.В. (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Тиквенко А.В. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 28.02.2007 р. за вх. № 2098 ТОВ „Стетсон” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фонду в підтримки позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд” основної заборгованості у розмірі 19800,00 грн. та пені у розмірі 722,70 грн.

Ухвалою від 01.03.2007 р. (суддя Семенюк Г.В.) порушено провадження у справі та присвоєно № 27/65-07-1753.

Згідно розпорядження № 319-р від 06.07.2007 р. голови господарського суду  Одеської області справу передано на розгляд судді Власовій С.Г.

Ухвалою від 10.07.2007 р. справу було прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та присвоєно № 11-27/65-07-1753.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 01.06.2007 р. за вх. № 12422 надав додаткові  пояснення та уточнення позовних вимог, в судовому засіданні від 20.06.2007 р. Позивач  уточнив позовні вимоги, а саме: відмовився від стягнення пені в сумі 996,00 грн., 02.07.2007 р. за вх. № 14891, 20.08.2007 р. за вх. № 19407, 31.08.2007 р. за вх. № 20189 надав додаткові  пояснення та уточнення позовних вимог. Згідно останніх уточнених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Відповідача 28930,00 грн. заборгованості.

31.08.2007 р. за вх. № 20187 Позивач заявив клопотання про забезпечення позову.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов від 02.04.2007 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

20.02.2006 р. між сторонами було укладено договір на утримання коня „Лєндорф” та договір на утримання коня „Кавказ”.

Відповідно до п.1.1. зазначених договорів „Замовник” доручив, а "Виконавець” прийняв на себе зобов'язання по утриманню коня «Лєндорф»який належить замовнику на підставі Договору купівлі-продажу від 20.02.2006 р, та коня „Кавказ”, який належить замовнику на підставі Свідоцтва №1596 от 08.08.2003р., виданого Деркульським кінзаводом

Позивач зазначає, що згідно п.3.1. зазначених Договорів відповідач повинен до 30 числа кожного місяця вносити плату за утримання коней в розмірі 825,00 грн. за кожного коня, а разом - 1650 грн. на місяць, але Відповідач в порушення умов Договорів не перераховує кошти на утримання коней на протязі 12 місяців з дня підписання договору.

Позивач стверджує, що заборгованість Відповідача складає 19800,00 грн.

21.09.2006 р. ним була направлена Претензія №1, відповіді на  яку не отримана. 11.12.2006 р. Позивач повнорно направив на адресу Відповідача претензію (Претензія № 2), яка також була залишена Відповідачем без відповіді.

Позивач згідно до п.4.4. Договорів нарахував Відповідачу пеню у розмірі  722,70 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що дійсно, між Фондом та ТОВ "Стетсон" 20.02.2006 р. було укладено два Договори на утримання коней "Лендорф" та "Кавказ".

Відповідач вказує, що вчасно до 05.05.2006 р. сплачував за надані послуги ТОВ "Стетсон", що підтверджується квитанціями прибуткових касових ордерів, виданих ТОВ "Стетсон".

Також відповідач зазначив, що ТОВ "Стетсон" в порушення п.п. 2.1.3.,2.4.3.  Договорів, здававши коней у прокат третім особам та використовувало їх для створення реклами без дозволу Фонду, внаслідок чого Відповідач розірвав укладені Договори, припинив виконання зобов'язань за Договорами у порядку п. 7.3. Договорів та п.1 ч.1. ст.236 ГК України, ст.ст. 598, 611, 615 ЦК України, про що було повідомлено ТОВ "Стетсон" листом від 05.05.2006 року № 05/05, відповідь на який  від Позивача не надходило.

10.05.2006 р. Фонд уклав Договори купівлі-продажу з ПП „СВ Трейд-Інвест”, згідно з якими передав коней "Лендорф" та "Кавказ" у володіння ПП „СВ Трейд-Інвест”, про що повідомив ТОВ "Стетсон" 10.05.2006 р. листом № 10/05.

Відповідач стверджує, що Фонд не може бути зобов'язаною особою по Договорах від 20.02.2006 р. щодо утримання коней з 05.05.2006 р.

Позивач проти доводів Відповідача заперечує, в додаткових поясненнях та уточненнях позовних вимог (01.06.2007 р. за вх. № 12422,  02.07.2007 р. за вх. № 14891, 20.08.2007 р. за вх. № 19407, 31.08.2007 р. за вх. № 20189) зазначає, що заперечення Відповідача не  обґрунтовані та не відповідають дійсності , а також зазначає, що повідомлення про розірвання договору, на яке посилається  Відповідач до теперішнього часу ним не отримано.

Список осіб які мають доступ до коней на період відсутності представників Фонду, що передбачено пунктом 2.4.3. Договору від 20.02.2006 р. не узгоджувався.

В рекламних цілях коней «Лєндорф»та «Кавказ»ТОВ «Стетсон»не використовувало. Рекламні акції які періодично проводяться ТОВ «Стетсон»направлені на популяризацію кінного спорту, а коні які використовуються в рекламі взяті рекламною фірмою з Інтернет сторінок, а крім того договором від 20.02.2006 р. не передбачено, що фотографування коней категорично заборонено і що таке порушення умов договору є підставою для його розірвання.

Вигул та догляд за конями «Лєндорф»та «Кавказ»проводився тільки висококваліфікованими фахівцями. На цей час коні знаходяться в спеціальних денниках загальною площею по 11 кв.м. на одного коня, які орендуються ТОВ «Стетсон»спеціально для утримання коней.

Для догляду за конями на роботу прийняті висококваліфіковані фахівці яким ТОВ «Стетсон»кожного місяця виплачує заробітну плату. Навіть якщо відповідач порушує умови договору  ТОВ «Стетсон» не має права відповідно до умов договору припинити годування та спеціальний догляд за конями.

Позивач вказує, що надані Фондом договори купівлі-продажу від 10.05.2006 р. та акти прийому-передачі від 10.05.2006 р. свідчать про те, що Фонд забрав коней у ТОВ «Стетсон»та передав Покупцю за актами прийому-передачі. Але 10.05.2006 р. ні представник Фонду ні представник ПП СП «Трейд-Інвест» до ТОВ «Стетсон»з проханням про показ та передачу коней по акту-прийому-передачі не зверталися.

Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Стетсон»та Фондом не підписувався так як вбачається з відповіді на претензію №1 Фонд повністю ігнорує будь які переговори з ТОВ «Стетсон».

Позивач вказує, що з наданих Відповідачем квитанцій вбачається, що розрахунки за утримання коней проведені повністю тільки за лютий та березень 2006 р.  

З 01.04.2006 р.  по 01.06.2007 р. розрахунки за утримання коней за договорами від 20.02.2006 р. не проводились.

Позивач зазначає, що відповідно до положень пунктів 7.2. Договорів - договір вважається пролонгірованним на слідуючий річний строк якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку договору не заявить в письмовій формі про відмову пролонгіровать його на новий строк. Так як Фонд в письмовій формі не заявив про розірвання договору, як це передбачено пунктом 7.2. то на цей час договір є чинним до моменту підписання угоди про розірвання договору та підписання акту прийома-передачі коней.

31.08.2007 р. за вх. № 20189 Позивач остаточно уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по Договорам від 20.02.2006 р. за період з 01.04.2006 р. по 07.09.2007 р. в розмірі 28930,00 грн.

Також 31.08.2007 р. за вх. № 20187 Позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача для забезпечення виконання зобов'язань за договорами від 20.02.2006 р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

За своєю правовою природою Договори на утримання коней „Лєндорф” та „Кавказ”, які були укладені між сторонами 20.02.2007 р. є договорами про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.1. зазначених договорів „Замовник” доручає, а „Виконавець” приймає на себе зобов'язання по утриманню коня „Лєндорф” який належать замовнику на підставі Договору купівлі-продажу від 20.02.2006 р., та коня „Кавказ”, який належать замовнику на підставі Свідоцтва №1596 от 08.08.2003р., виданого Деркульським кінзаводом.

Так, згідно до актів сдачі-приймання від 20.02.2006 р. (а.с.7,11) Відповідач передав, а  Позивач прийняв коней „Лєндорф” та „Кавказ”.

Відповідно до п.3.1. Договорів „Замовник” (Відповідач) зобов'язаний щомісячно, не пізніше 30 числа кожного місяця  вносити плату за утримання коня у наступному місяці у розмірі 825,00 грн.

За надані Позивачем послуги, Відповідач розрахувався частково, а саме за лютий 2006 р. (28.02.2006 р.) та за березень 2006 р. (аванс від 28.02.2006 р.), про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с.58).

Відповідно до ст. 7.1. Договорів набуває сили з моменту підписання та діє впродовж одного року.

Договір вважається пролонгованим на наступний річний термін, якщо жодна із сторін за один місяць до сплину строку Договору не повідомить у письмовій формі про відмову пролонгувати договір на новий строк (п.7.2. Договорів).

Враховуючи наведене Договори на утримання коней „Лєндорф” та „Кавказ”, які були укладені між сторонами 20.02.2007 р. є чинними (діючими) станом на 07.09.2007 р.

Станом на 07.09.2007 р. наявна заборгованість Відповідача за період з 01.04.2006 р. по 07.09.2007 р. складає:

2 х 825 грн./міс. х 17 місяців (з квітня 2006 р. по серпень 2007 включно)+ 2 х 825 грн./міс. х 7 дн./ 30 дн. = 28050 грн. + 385 грн. = 28435 грн.

З огляду на викладене, вбачається, що при здійснені  розрахунку Позивачем  допущено  помилку, а наявна заборгованість станом на 07.09.2007 р. складає не 28930,00 грн., а 28435,00 грн.

Заперечення Відповідача викладені у відзиві на позов від 02.04.2007 р. судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані з огляду на наступне.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів порушення Позивачем п.п. 2.1.3. та 2.4.3. Договорів, крім того  п. 2.1.3. Договорів встановлено лише право, а не обов'язок „Виконавця”, а п. 2.4.3. встановлено обов'язок „Замовника”, а не „Виконавця”, тобто Позивач ніяким чином не може порушити зазначений пункт Договорів.

Також безпідставним та необґрунтованим є посилання Відповідача на те, що Позивач в порушення умов Договорів допустив до коней Фонду третіх осіб, здавав коней у прокат та використовував їх у створені реклами, оскільки в порушення ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України Відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували вищевикладені обставини.

Посилання Відповідача на те, що ним, відповідно до п. 7.3. Договорів, ст. 236 ГК України, ст.ст. 598,611,615 ЦК України було розірвано  зазначені Договори, судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що п.7.3. Договорів встановлено що сторони мають право розірвати договір у разі невиконання зобов'язань, попередивши  другу сторону за дві неділі до моменту розірвання дійсного договору.

Пунктом 7.4. Договорів встановлено що розірвання договору оформлюється додатковою угодою, яка набирає сили після підписання її сторонами.

Доказів повідомлення Позивача в порядку п.7.3. Договорів Відповідачем суду надано не було. Поштова квитанція № 39 (а.с.70) не є належним доказом надсилання листа від 05.05.2006 р. вих №05/05, оскільки з відбитку штампу поштової установи на оригіналі зазначеної поштової квитанції вбачається, що дата поштового відправлення 05.03.2006 р., а по-друге зазначена квитанціє не є належним доказом відправлення Відповідачу саме листа від 05.05.2006 р. вих №05/05.

Доказів розірвання Договорів від 20.02.2006 р., шляхом підписання сторонами додаткових угод, суду також надано не було.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ТОВ „Стетсон” про стягнення  з Відповідача заборгованості в сумі 28930,00 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 28435,00 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:

·          накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

·          забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

·          забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

·          зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Розглянувши матеріали справи, клопотання Позивача від 31.08.2007 р. за вх. № 20187, суд доходить висновків, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду, та частково задовольняє клопотання Позивача.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Благодійної установи „Фонд в підтримку позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд” (65045, м. Одеса, вул. Кузнечна, 52, кв. 9, код 26276136, п/р 26005310700601 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стетсон” (м. Одеса, парк ім. Т.Г. Шевченко, стадіон „ЧМП”, код 32224581, п/р 26003310681001 в АБ „Південний”, МФО 328618) –28435,00 грн. заборгованості, 284,35 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову - відмовити.

4.          Накласти арешт на грошові кошти на рахунках Благодійної установи „Фонд в підтримку позитивних процесів в суспільстві та економіці „Горбунов-Фонд” (65045, м. Одеса, вул. Кузнечна, 52, кв. 9, код 26276136, п/р 26005310700601 в АБ „Південний”, МФО 328209) на суму задоволених позовних вимог - 28 435,00 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                  Власова С.Г.