Рішення

від 08.05.2024 по справі 420/6648/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6648/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відповідача (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000797/2 від 28.11.2023 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» (далі за текстом «Позивач») та Компанією TINA TRADING LTD (Болгарія) було укладено Контракт №ІМР-06/06/2023 від 06.06.2023 року, відповідно до якого Продавець зобов`язується постачати та передавати у власність Покупця бакалійну продукцію, а Покупець приймати та оплачувати вказаний товар.

Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту. За умовами п. 4.1. Контракту сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об`єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту на кожну поставку товару. Згідно Специфікації №2 від 14.11.2023 до Контракту №ІМР-06/06/2023 від 06.06.2023, між сторонами було узгоджено постачання наступного товару: - Нешліфований коричневий короткозернистий круглий рис, 5% дроблених зерен китайського походження, код УКТЗЄД 1006209200, згідно до Специфікації якості №2, яка є невід`ємною частиною цього Контракту, у розмірі 22,5 (двадцять дві і п`ять десятих) метричних тон за ціною 630 доларів США. Згідно п. 2.1. Специфікації №2 загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією, становить 14175,00 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) доларів США. Валюта Контракту долари США. Валюта платежу долари США. Відповідно до п. 4.1. Покупець сплачує 100% від загальної суми перед завантаженням відповідно до проформи інвойсу. Часткова сплата дозволяється. Продавцем було виставлено інвойс №0000002962 від 15.11.2023 відповідно до якого, загальна вартість товару становить 14175,00 доларів США. Отже, на виконання положень Специфікації Позивачем було здійснено оплату у розмірі 100% від загальної суми, а саме 14175,00 доларів США, підтверджується SWIFT платежом №б/н від 17.11.2023, в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR RICE АСС. CONTRACТ IMP-06/06/2023 FROM 06.06.2023, INVOICE 0000002962 FROM 15.11.2023» (70: Remittance Information).

З метою здійснення митного оформлення товару, представником Позивача, (декларантом) було подано митну декларацію №23UA500500042180U1 від 28.11.2023, в якій митна вартість товарів була визначена за ціною інвойсу.

Однак Одеська митниця (далі за текстом «Відповідач») відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та Декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001479 від 28.11.2023 р. та Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000797/2 від 28.11.2023 р., яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держитмитслужби України, Одеською митницею встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим та становить по товару №1-0,7636 дол. США/кг. (МД від 24.05.2023 № UA500500/2023/017638) ніж заявлено декларантом 0,6798 дол. США/кг.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача та вважаючи його протиправними та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

19.03.2024 року від Одеської митниці надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано додаткових документів, які усувають виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості.

Таким чином відповідач вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» та Компанією TINA TRADING LTD (Болгарія) було укладено Контракт №ІМР-06/06/2023 від 06.06.2023 року, відповідно до якого Продавець зобов`язується постачати та передавати у власність Покупця бакалійну продукцію, а Покупець приймати та оплачувати вказаний товар.

Згідно п.п. 1.1.1., 1.1.2. Контракту найменування Товару та Кількість вказуються в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Контракту та на вимогу Покупця затверджується Продавцем. Показники якості Товару вказуються в Специфікації якості, яка є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.4. Контракту ціна Товару остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість Товару, документів для митного оформлення товару на експорт. Після підпису Сторонами Специфікацій зі вказаною кількістю, ціною та терміном поставки та/або сплати Товару Покупцем, згідно до умов цього Контракту, ціна Товару зміні не підлягає. Загальна вартість Контракту складається з суми усіх Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

За умовами п. 4.1. Контракту сплата здійснюється Покупцем, банківським переказом у доларах США на рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 цього контракту, згідно об`єму, ціни, вказаних у Специфікації, що є невід`ємною частиною Контракту на кожну поставку товару. Згідно Специфікації №2 від 14.11.2023 до Контракту №ІМР-06/06/2023 від 06.06.2023, між сторонами було узгоджено постачання наступного товару: - Нешліфований коричневий короткозернистий круглий рис, 5% дроблених зерен китайського походження, код УКТЗЄД 1006209200, згідно до Специфікації якості №2, яка є невід`ємною частиною цього Контракту, у розмірі 22,5 (двадцять дві і п`ять десятих) метричних тон за ціною 630 доларів США.

Згідно п. 2.1. Специфікації №2 загальна вартість товару, що підлягає поставці за цією Специфікацією, становить 14175,00 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) доларів США. Валюта Контракту долари США. Валюта платежу долари США.

Відповідно до п. 4.1. Покупець сплачує 100% від загальної суми перед завантаженням відповідно до проформи інвойсу. Часткова сплата дозволяється. Продавцем було виставлено інвойс №0000002962 від 15.11.2023 відповідно до якого, загальна вартість товару становить 14175,00 доларів США. Отже, на виконання положень Специфікації Позивачем було здійснено оплату у розмірі 100% від загальної суми, а саме 14175,00 доларів США, підтверджується SWIFT платежом №б/н від 17.11.2023, в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR RICE АСС. CONTRACТ IMP-06/06/2023 FROM 06.06.2023, INVOICE 0000002962 FROM 15.11.2023» (70:Remittance Information).

З метою здійснення митного оформлення товару, представником позивача, (декларантом) було подано митну декларацію №23UA500500042180U1 від 28.11.2023, в якій митна вартість товарів була визначена за ціною інвойсу.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: 0380 Рахунок-фактура (iнвойс) №0000002962 від 15.11.23 0730 Автотранспортна накладна №443335 від 21.11.23 0851 Фітосанітарний сертифікат № EU/BG/0302625 від 21.11.23 0861 Сертифікат про походження товару №2300004432 від 16.11.23 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 17.11.23 3004 Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №156/23 від 21.11.23 3011 Виписка з бухгалтерської документації Податкова накладна №57 від 30.11.22 3014 Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 01.06.23 4100 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №IMP06/06/2023 від 06.06.23 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 06.06.23 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 14.11.23 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №1 від 06.06.23 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Quality specification №2 від 14.11.23 4301 Договір (контракт) про перевезення №14-3/11/23 від 14.11.23 5141 Заява Non GMO №б/н від 20.11.23 5509 Інформація про позитивні результати контролю №10775614 від 28.11.23 9000 Health cert. №б/н від 20.11.23 9000 Ваги №б/н від 27.11.23 9000 Лист №0020230704116 від 15.11.23 9000 Рішення суду №420/1983/23 від 20.04.23 9000 Рішення суду №420/1984/23 від 17.04.23 9610 Копія митної декларації країни відправлення №23BG002002A03213B7 від 21.11.23р.

Незважаючи на вказаний перелік документів, Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів та Декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001479 від 28.11.2023 р. та Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2023/000797/2 від 28.11.2023 р., яким було скориговано митну вартість товарів, а саме, на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держитмитслужби України, Одеською митницею встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим та становить по товару №1-0,7636 дол. США/кг. (МД від 24.05.2023 № UA500500/2023/017638) ніж заявлено декларантом 0,6798 дол. США/кг.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару містить наступні підстави для відмови в прийнятті митної декларації за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме:

1) Згідно п. 2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.06.2023 № IMP06/06/2023 до вартості товару включено вартість упаковки товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Рахунок-фактура (інвойс) від 15.11.2023 № 0000002962 (далі-Комерційний інвойс) містить посилання на контракт IMP 12/05/2023 від 12.05.2023, тоді як до митного оформлення подано № IMP-06/06/2023.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, з оскарженого рішення про коригування митної вартості судом встановлено, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, інформації щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Водночас відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», зокрема митну декларацію від 24.05.2023 № UA500500/2023/017638.

З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС та АСМО «Інспектор-2006», мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу та визначення більшої митної вартості за резервним методом.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх рішень також посилається на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Так, поставка товару здійснювалась на умовах FСА Девня Болгарія згідно правил Інкотермс 2020.

Відповідно до правил Інкотермс 2020, які відображають розподіл зобов`язань та фінансових витрат продавця і покупця, за умовами FСА (FREE CARRIER) - продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Згідно п. 2.1. Контракту ціна товару, остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту. До вартості товару включено: вартість продукту, вартість упаковки, Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.02.2024 року 10 проведених експертиз, отримання сертифікатів та документів, підтверджувальних якість товару, документів для митного оформлення товару на експорт.

Відповідно п.п. 6.2., 6.4. Сторонами узгоджено, що упаковка Товару повинна відповідати стандартам і нормам для даного виду Товару і забезпечувати його збереження при зберіганні, транспортуванні та перевантаженні. Партія товару, що поставляється Продавцем, повинна бути промаркована в повній відповідності з законодавчими вимогами країни Покупця.

Слід вказати, що у п.п. 1.3., 1.4. Контракту вказано точні відомості щодо пакування та маркування, зокрема: упаковка оригінальні Біг беги, вагою нетто 1500 кг(вага продукта без урахування ваги мішка), якщо інше не вказано в Специфікації. Відхилення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не дозволяється. Щільність мішка: не менше 90 г/м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма. Маркування - українською та англійською мовами на етикетках, пришиті на упаковку.

Крім того, п.п. 1.4., 1.5. Специфікацій містять автентичні відомості щодо пакування та маркування, які повністю відповідають інформації зазначеній у п.п. 1.3, 1.4. Контракту, зокрема: упаковка оригінальні Біг беги, вагою нетто 1500 кг(вага продукта без урахування ваги мішка), якщо інше не вказано в Специфікації. Відхлення ваги нетто на момент остаточного прийому товару на складі Покупця не доволяється. Щільність мішка: не менше 90 г/м2. Розмір транспортної етикетки: довжина 5 дюймів, ширина 4 дюйма. Маркування - українською та англійською мовами на етикетках, пришиті на упаковку. Наведена інформація також вказана у інвойсі та прайс-листі. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару у наданих до митного оформлення документах не передбачалось.

Варто також зауважити, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 - має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку, вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Також, митним органом було зазначено, що рахунок-фактура (інвойс) від 15.11.2023 № 0000002962 містить посилання на контракт IMP 12/05/2023 від 12.05.2023, тоді як до митного оформлення подано № IMP-06/06/2023.

Як вже було зазначено судом, між Компанією Тina Trading LTD та Позивачем було укладено Контракт №ІМР-06/06/2023 від 06.06.2023 року, п. 2.1. якого передбачено, що ціна Товару остаточно визначається в Специфікації до цього Контракту.

Згідно Специфікації №2 від 14.11.2023 до Контракту №ІМР-06/06/2023 від 06.06.2023, між сторонами було узгоджено постачання товару на загальну вартість - 14175,00 доларів США зі сплатою 100% від загальної суми перед завантаженням відповідно до інвойсу.

Отже, Продавцем було виставлено інвойс №0000002962 від 15.11.2023 відповідно до якого загальна вартість товару становить 14175,00 доларів США на умовах 100% сплати перед відвантаженням.

На виконання вказаного, Позивачем здійснено оплату у розмірі 100% від загальної суми, а саме 14175,00 доларів США, що підтверджується SWIFT платежем №б/н від 17.11.2023 року (а.с.32), в призначенні якого зазначено «PREPAYMENT FOR RICE АСС. CONTRACТ IMP-06/06/2023 FROM 06.06.2023, INVOICE 0000002962 FROM 15.11.2023». Тобто умови та порядок сплати за товар відповідно до Контракту, Специфікації та Інвойсу були виконані в повному обсязі, наявність суперечностей щодо вартості та способу сплати відповідачем до суду не надавались.

Однак, як вказано позивачем у позові у вказаному інвойсі було допущено технічну помилку, а саме, при складанні інвойсу в графі «Контракт NO.ДАТА» постачальником товару помилково залишено дані укладеного раніше між сторонами Контракту №ІМР-12/05/2023 від 12.05.2023 р.

Вказане підтверджується також Листом №0020230704116 від 15.11.2023 р., який уточнює інформацію щодо поставки партії товару, а саме: «Повiдомляємо Вам, що компанiя "Тina Trading" LTD, VAT: BG201360925 продає товар за контрактом IМР-06/06/2023 вiд 06.06.2023 iнвoйc №:0000002962 вiд 15.11.2023, вiд виробника COFCO INTERNATIONAL BEIJING LТD» (а.с.31).

Суд зазначає, що така технічна помилка щодо номера та дати Контракту не стосується ціни товару, не впливає на числові значення митної вартості та правильність її визначення, а відповідну інформацію митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом.

Наведений інвойс містить всю необхідну інформацію, що цілком дає змогу встановити належність вказаного документа до поставленої партії товару. Помилка, допущена у наданому для митного контролю документі, має технічний характер, а тому не впливає на достовірність викладених у ньому відомостей.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20 з приводу наведених аргументів зазначено, що наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилкової інформації не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Отже, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково зазначеної інформації митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Відповідно наявність технічної помилки у інвойсі не впливає на його доказову силу, адже однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення того, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд акцентує увагу на тому, що у процедурі контролю за митною вартість товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

На думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000797/2 від 28.11.2023 року є необґрунтоване, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжні доручення №261 від 09.02.2024 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 2422,40 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь підприємства суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» до Одеської митниці - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №UA500500/2023/000797/2 від 28.11.2023 року винесеного стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР».

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУПЯНИЙ ДВІР» (65062, м. Одеса, вул. Посмітного, буд.9-А, оф.2, код ЄДРПОУ 37223954).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Суддя Іванов Е.А.