РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 травня 2024 року м. Рівне№460/194/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання Таргоній К.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Жуковський О.В.,
відповідача: представник Кутаков П.В.,
третьої особи відповідача: представник ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" доДержавної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Амберкінг Юкрейн" про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання утриматися від певних дій,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Амберкінг Юкрейн" про визнання неправомірним та скасування п.8 Додатку №1 до Наказу від 14.12.2023 №645, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.
Ухвалою суду від 10.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Протокольною ухвалою суду від 06.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04.04.2024.
Судове засідання 04.04.2024 відкладено до 12.04.2024 за клопотанням представника позивача Корень О.М., причини першої неявки якої судом визнано поважними.
В судовому засіданні 12.04.2024 новим представником позивача адвокатом Жуковським О.В. заявлено клопотання про оголошення перерви у зв`язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи, так як договір про надання правничої допомоги з позивачем укладено 12.04.2024 перед початком судового засідання. Суд, заслухавши думку представників відповідача та третьої особи, враховуючи відсутність попереднього представника позивача Корень О.М., яка могла б надати пояснення по суті заявлених вимог, задовольнив вказане клопотання, оголосив перерву в судовому засіданні до 19.04.2024.
Судове засідання 19.04.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засіданні у справі призначено на 26.04.2024, про що сторін повідомлено завчасно та у встановленому порядку.
26.04.2024 перед початком судового засідання від представника позивача Корень О.М. через систему "Електронний суд" надійшли: заява про зміну предмету позову, клопотання про долучення доказів, заява про повернення до стадії підготовчого провадження, заява про витребування доказів.
В судовому засіданні 26.04.2024 у зв`язку з розглядом і вирішенням судом вказаних заяв, клопотань, поданих стороною позивача (а.с.51-169 т.2), вступні слова учасників справи не заслухані. В судовому засіданні 26.04.2024 оголошено перерву до 11:30 год 02.05.2024.
До початку судового засіданні 02.05.2024 о 10:05 год представником позивача ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" подано: клопотання про приєднання до справи письмових доказів, клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Хупо Се Трейд" в якості співвідповідача у справі.
В судовому засіданні 02.05.2024 представник позивача Жуковський О.В. не зміг надати обґрунтованих пояснень по суті заявлених клопотань та поставлених судом запитань, оскільки їх готувала представник позивача Корень О.М., однак підтримав їх та просив задовольнити.
Представник відповідача та представник третьої особи заперечили проти задоволення вказаних клопотань як безпідставних та зазначили, зокрема, що питання долучення заявлених у клопотанні доказів, вже розглянуто судом у попередньому судовому засіданні, і у ньому не зазначено обставини, які можуть підтвердити чи спростувати такі докази в спірних правовідносинах. Крім того, на думку представника відповідача, подача таких клопотань свідчить про зловживання стороною позивача своїми правами та спрямоване на затягування розгляду справи.
Заслухавши думку учасників справи, при вирішенні поданих стороною позивача клопотань, суд керується і виходить з такого.
За правилами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
В силу вимог ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Права та обов`язки учасників справи та сторін передбачені приписами статей 44, 47 КАС України.
Так, згідно з п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За правилами ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч.1ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п.9 ч.3 ст.2 КАС України).
Як вже зазначалося судом раніше, 02.05.2024 представник позивача подала до суду клопотання про приєднання до справи письмових доказів, а саме: звіту про виконання науководослідних робіт "Аналіз правовідносин ТОВ "Потенціал Полісся", що склалися при геологічному вивченні надр, у тому числі досліднопромисловій розробці родовищ бурштину на ділянці Осів, включно з територією розширення", виготовленого Національним університетом водного господарства та природокористування 17.04.2024; геологоправового висновку щодо правовідносин ТОВ "Потенціал-Полісся", що склалися при геологічному вивченні надр, у тому числі дослідно-промисловій розробці родовищ бурштину на ділянці Осів, включно із територією розширення; висновку щодо співставлення координат меж ділянок надрокористування на території Сарненського району Рівненської області (ніким не підписаний), а також матеріали господарської справи №910/3105/24.
Водночас, суд зауважує, що клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про виконання науково дослідних робіт "Аналіз правовідносин ТОВ "Потенціал Полісся", що склалися при геологічному вивченні надр, у тому числі досліднопромисловій розробці родовищ бурштину на ділянці Осів, включно з територією розширення", геолого-правового висновку, висновку щодо співставлення координат меж ділянок надрокористування на території Сарненського району Рівненської області (ніким не підписаного) вже заявлялося представником позивача і судом протокольною ухвалою у його задоволенні відмовлено в попередньому судовому засіданні 26.04.2024.
Як свідчить зміст клопотань представника позивача про долучення доказів від 26.04.2024 та від 02.05.2024, їх відмінність полягає в тому, що у клопотанні від 02.05.2024 представник позивача додатково просить приєднати до матеріалів справи копії матеріалів господарської справи №910/3105/24, у відкритті провадження в якій Господарським судом м. Києва відмовлено. Поряд з цим, такі документи по господарській справі не стосуються предмету доказування у даній справі та жодним чином не можуть обґрунтувати чи спростувати доводи сторін у цій справі, про що не могло бути невідомо представнику позивача, а їх долучення здійснене з метою штучної зміни змісту прохальної частини попереднього клопотання про долучення доказів від 26.04.2024, яке вже було вирішене судом.
Також до початку засідання 02.05.2024 представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду м.Києва у справі №910/3105/24 за позовом ТОВ "Амберкінг Юкрейн" до Державної служби геології та надр України та ТОВ "Потенціал-Полісся" про визнання протиправною і скасування державної реєстрації (перереєстрації) робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) від 21.09.2023 з державним реєстраційним номером У-23-176/1 робіт з геологічного вивчення надр "Детальна геолого-економічна оцінка запасів бурштину ділянки Осів з метою збільшення площі геологічного вивчення (розширення меж спеціального дозволу)" за ТОВ "Потенціал-Полісся". У вказаному клопотанні сторона позивача стверджує, що рішення у господарській справі №910/3105/24 матиме преюдиційне значення для правильного вирішення справи №460/194/24 та можливості прийняття законного судового рішення і просить зупинити провадження у справі з підстав, визначених п.3 ч.1 ст. 236 КАС України.
Так, за правилами п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Поряд з цим, жодних доказів відкриття провадження у господарській справі №910/3105/23 представником позивача адвокатом Корень О.М. до клопотання не надано. Натомість, на обґрунтування вказаного клопотання представником позивача долучено копію ухвали Господарського суду м.Києва від 19.03.2024 про відмову у відкритті провадження у справі №910/3105/24 та копію апеляційної скарги ТОВ "Амберкінг Юкрейн" на вказану ухвалу Господарського суду м. Києва.
З реєстру судових рішень судом встановлено, що розгляд вказаної апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у відкритті провадження призначено на 08.05.2024, тобто на час подання клопотання про зупинення провадження у цій справі, рішення апеляційної інстанції у справі №910/3105/23 не прийнято, провадження у господарській справі не відкрито.
Таким чином, відсутні будь-які правові підстави для зупинення провадження у цій справі за п.3 ч.1 ст.236 КАС України, позаяк належних доказів того, що в порядку господарського судочинства здійснюється розгляд справи (відкрито провадження), до вирішення якої суд позбавлений об`єктивної можливості розглянути дану справу, представником позивача суду не надано. Отже, клопотання про зупинення провадження від 02.05.2024 є очевидно безпідставним і необґрунтованим, і не знати про це представник позивача не могла, оскільки будучи особою, яка має юридичну освіту та є обізнаною у питаннях процесуального законодавства, свідомо та умисно звернулася до суду за вирішенням вказаного клопотання.
Стосовно клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у справі, суд зазначає таке.
В обґрунтування вказаного клопотання представником позивача адвокатом Корень О.М. зазначено, що оскільки заяву про ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) ділянки Осів 7, розташованої на території Сарненського району Рівненської області, було подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Хупор Се Трейд" (код ЄДРПОУ 43858996), то саме його неправомірні дії стали причиною та підставою для прийняття спірного пункту 8 Додатку №1 до наказу Державної Служби геології та надр України від 14.12.2023 №645 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)", на підставі якого ділянку Осів 7 Сарненського району Рівненської області було включено до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставлено на аукціон (електронні торги). Представник позивача стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хупо Се Трейд" повинне бути співвідповідачем у даній справі, а тому з посиланням на частини 3, 4, 5 ст. 48 КАС України просить залучити останнього в якості співвідповідача.
Ознайомившись зі змістом вказаного клопотання, суд звертає увагу, що за визначеннями, наведеними в ст.4 КАС України:
публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;
відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;
суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
В силу вимог ч.4 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
При цьому, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Хупо Се Трейд" є юридичною особою, основним видом діяльності (КВЕД) якої є 08.91 Добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрив.
Іншими словами вказане Товариство є юридичною особою приватного права і не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування, ні іншим суб`єктом, який здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто не є суб`єктом владних повноважень ні у спірних правовідносинах, ні в будь-яких інших.
При цьому, суд зауважує, що за правилами частини 5 статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, ТОВ "Хупо Се Трейд" в жодному випадку не може бути відповідачем у даній адміністративній справі, позаяк не є суб`єктом владних повноважень, про що представнику позивача, як особі, що здійснює професійну адвокатську діяльність, має юридичну освіту, є фахівцем у галузі права та обізнаною з вимогами процесуального законодавства, визначеного нормами КАС України, не могло бути невідомо при поданні зазначеного клопотання, однак не стало перешкодою для подання такого до суду.
За наведеного, подане представником позивача клопотання про залучення до участі в справі ТОВ "Хупо Се Трейд" в якості відповідача, не ґрунтується на нормах КАС України, є завідомо і очевидно безпідставним та необґрунтованим, подане свідомо та умисно.
Згідно з ч.2 ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд зауважує, що наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Ключовою ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Висновки аналогічні за змістом викладені у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №826/12191/18.
Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.
Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21, від 22.10.2020 у справі №320/7/19) висловлював позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду реагувати на неправомірні прояви такої поведінки.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у справі для сприяння суду при розгляді справ, для їх правильного вирішення, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч.2 ст.45 КАС України).
Головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов`язків, визначених законом або судом. Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов`язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов`язку), недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.
За сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що дії представника позивача щодо подання повторно заяви про приєднання до матеріалів справи доказів, яка вже була вирішена судом, та щодо подання завідомо безпідставних і очевидно необґрунтованих клопотання про зупинення провадження у справі і заяви про залучення співвідповідача до участі у справі, які суперечать вимогам КАС України, вчинені останньою свідомо та спрямовані на затягування розгляду справи та створення перешкод для вирішення спору по суті у встановлені процесуальним законодавством строки, суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а відтак наявні підстави для кваліфікації таких судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.3 ст.45 КАС України в разі якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на наведене, клопотання ТОВ «Потенціал-Полісся» про зупинення провадження у справі та заяви про залучення до участі у справі співвідповідача і про приєднання письмових доказів підлягають поверненню заявнику.
Керуючись статтями 45, 248, 256, 294 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства, подання представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" Корень О.М. клопотання про зупинення провадження у справі, заяв про залучення до участі у справі співвідповідача та про приєднання письмових доказів від 02.05.2024.
Клопотання ТОВ «Потенціал-Полісся» про зупинення провадження у справі та заяви про залучення до участі у справі співвідповідача і про приєднання письмових доказів повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 07 травня 2024 року
Суддя Н.С. Гудима
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118901641 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Н.С. Гудима
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні