Рішення

від 02.05.2024 по справі 500/243/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/243/24

02 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Свидніцька В.О.

позивач ОСОБА_1

представника позивача Василишин К.В.

представника відповідача Удич А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України у Тернопільській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 № 555 - НК/64 (по особовому складу) від 12.12.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнені на провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_1 , визнати противоправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України у Тернопільській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 № 556 - НК/64 (по особовому складу) від 12.12.2023 про кадрові питання, про звільнення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 , провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління ДСНС України у Тернопільській області зі служби цивільного захисту, поновити майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління ДСНС України у Тернопільській області, зобов`язати Головне управління ДСНС України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.12.2023 по дату фактичного поновлення на посаді, з урахуванням проведених виплат та всіх інших виплат (премій, надбавок, грошових забезпечень та інших), стягнути з Головного управління ДСНС України у Тернопільській області на ОСОБА_1 100000,00 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає Висновок службового розслідування від 11.12.2023 таким, що не відповідає вимогам законодавства, а саме Інструкції про прядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої Наказом МВС України №515 від 05.05.2015, в діях позивача відсутні порушення п.6 р.2, п.4 р.4 Правил етичної поведінки працівників ДСНС України, територіальних органів, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери її управління, затверджених МВС України від 16.11.2018 №932, п.п. 3,4 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068, п.31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 №593, п.1 Контракту про проходження служби цивільного захисту, ст.ст. 22,25 Закону України "Про запобігання корупції". Послідовно, на переконання позивача, оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №555-НК/64 від 12.12.2023 прийнято на підставі незаконного та необґрунтованого Висновку службового розслідування від 11.12.2023, що є порушенням вимог п.п.8,57,75,83,84 Статуту; оскаржуваний наказ про звільнення з посади №556-НК/64 від 12.12.2023 прийнято необґрунтовано (безпідставно) за відсутності фактичних та законних підстав, оскільки, на думку позивача, факт внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань без повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину не може свідчити про вчинення саме дисциплінарного проступку в ході службового розслідування, а вчинення кримінального правопорушення особою, яка проходить службу в органах ДСНС України, може слугувати підставою для звільнення з такої служби лише в разі набрання законної сили відповідним рішенням суду. Позивач просить врахувати, що Наказ ГУ ДСНС у Тернопільській області "Про початок проведення службового розслідування за №490-НК/64 винесено 24.10.2023, отже кінцевою датою проведення службового розслідування є 24.11.2023. Проте, всупереч розділу ІУ Інструкції №515 наказом ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 27.11.2023 за №533-НК/64 (по особовому складу) "Про продовження проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування, яке проводиться на підставі наказу ГУ ДСНС України у Тернопільській області "Про початок проведення службового розслідування" за №490-НК/64 від 24.10.2023, на один місяць з 24.11.2023. До того ж, на думку позивача, Висновок службового розслідування не містить вказівок на конкретні докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191 КК України, ч.1 ст. 368 КК України. Наголошує, що в межах кримінального провадження стосовно позивача запобіжний захід не обирався, підозра не оголошувалась, та позивач не піддавався затриманню з боку правоохоронних органів, що, на думку позивача, свідчить про відсутність порушення позивачем Закону України "Про запобігання корупції" та Правил етичної поведінки. Що стосується інших порушень, які викладені у Висновку службового розслідування від 11.12.2023, звернув увагу на тому, що підставою проведення службового розслідування стала інформація про проведення слідчо-оперативних дій в підпорядкованих структурних підрозділах правоохоронними органами в рамках кримінального провадження, відомості про що підлягали перевірці. Вважає, що у Наказі про призначення службового розслідування відсутні будь-які інші підстави для дослідження діяльності позивача в інший період часу, хоч у висновку службового розслідування викладаються факти про попередню поведінку позивача, ставлення до виконання посадових обов`язків, рівень кваліфікації; причини такої перевірки служби позивача та конкретний період, за який проводилась така перевірка, в матеріалах службового розслідування не вказано. То ж, на думку позивача, відповідач, приймаючи оскаржувані накази діяв не на підставі, не в межах повноважень, не у спосіб, визначений Конституцією та законами України; не обґрунтовано та упереджено; недобросовісно та непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані спірні накази. Зауважує, що наявність лише одного суспільного резонансу та публікацій у пресі, на яке посилається відповідач, не може слугувати підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки при визначенні порушення дисципліни необхідно з`ясувати характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Також, просить врахувати, що відповідачем в оскаржуваних наказах та Висновку службового розслідування від 11.12.2023 використано (розголошено) дані досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023210000000031 від 21.02.2023. На переконання позивача, незаконне звільнення, упереджене ставлення КУ ГУ ДСНС України у Тернопільській області, тривалий час перебування без роботи, негативно вплинуло на почуття та душевний стан, стан здоров`я позивача і завдало йому душевних та моральних страждань, а також моральної шкоди, яку позивач оцінює на суму 100000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву залишено без руху та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що наявність або відсутність складу кримінального правопорушення жодним чином не впливає на наявність в діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки зазначені види відповідальності можуть застосовуватись як разом, так і окремо один від одного. Звернув увагу суду на тому, що кримінальна відповідальність і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності особи; позивача звільнено зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, наявність якого доведено. Вважає, що ОСОБА_1 вчинив дію, яка є складом дисциплінарного проступку, а саме допустив дії та вчинки, які зашкодили інтересам ДСНС та негативно вплинули на репутацію та авторитет служби, чим не виконав Наказ МВС. Зауважує, що досліджуючи причинно-наслідковий зв`язок комісією встановлено, що внаслідок невиконання вимог Наказу МВС №932, щодо позивача відкрито кримінальне провадження №4202321000000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.368 ККУ. При цьому вказує, що як наслідок, який є складовою дисциплінарного проступку і ключовим елементом, який би вказував на абзац 11 ст. 58 Дисциплінарного статуту - підірвався авторитет служби цивільного захисту та ДСНС в цілому зі сторони суспільства. Зазначає, що подія за участю позивача, що слугувала передумовою проведення відносно нього службового розслідування та в подальшому притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби» була опублікована у Засобах масової інформації та викликала великий резонанс у суспільстві. Вважає, що комісією з проведення службового розслідування відповідно до наказу Головного управління від 24.10.2023 за № 490-НК/64 повністю досліджено усі обставини, встановлено усі факти та обставини, які свідчать про вчинення ОСОБА_1 саме дисциплінарного проступку та за наслідками службового розслідування правомірно зробила висновок про наявність у діях позивача вчинків, які є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту. Також, вважає, що помилковим є твердження позивача про те, що його звільнили зі служби з мотивів встановлення чи не встановлення щодо останнього факту вчинення кримінального правопорушення, та немає нічого спільного із діями які підпадають під об`єкти кримінальною діяння, та жодним чином не пов`язаним із порушенням ст. 62 Конституції України. Враховуючи, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності в сукупності фактів, які залежать як від нього, так і від органів досудового розслідування, адже останні, вчиняючи слідчі дії, надавали розголосу даним фактам, що ставило авторитет ДСНС під сумнів, то у позивача згідно норм цього Закону виникне реальне право на відшкодування усієї шкоди, в тому числі моральної перед органами, що здійснювали досудове розслідування. Звернув увагу суду, що законодавець фактично вказав, що максимальний термін проведення службового розслідування не може бути більшим ніж два місяця від моменту початку службового розслідування, при цьому наказом Головного управління від 27.11.2023 року № 533-НК/64 продовжено термін проведення службового розслідування саме з 24.11.2023 року, а не з 27.11.2023 року, що було б реальним порушенням вимог наказу МВС. Також, вважає безпідставними доводи позивача про необхідність складання акту, чи не виконання інших вимог, передбачених розділом 5 Наказу МВС №515, адже позивач підписав бланк подання пояснень, копія якого додається до матеріалів справи. Просить врахувати, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б доводили те, що позивач у зв`язку із звільненням зі служби, поніс ті страждання, про які описується у позовній заяві.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому просить задовольнити даний позов повністю. Просить врахувати, що у цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена висновком службового розслідування, яка ототожнюється з гіпотетичною наявністю в його діях кримінального проступку без встановлення інших порушень трудової дисципліни.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також, ухвалою суду від 04.03.2024 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 18.03.2024 о 10:00 год.

18.03.2024 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2024 о 10:00 год.

22.03.2024 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області про залишення позовної заяви без розгляду. Також, у даному судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2024 о 10:00 год.

10.04.2024 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження розгляду справи на 01 (один) місяць, а також оголошено перерву до 02.05.2024 о 10:00 год.

Крім наведених вище документів по суті, представником відповідача також подано до суду письмове клопотання про долучення доказів від 08.04.2024; представником позивача подано заяву щодо клопотання сторони про доручення доказів від 25.04.2024 (сформовано в системі "Електронний суд" 24.04.2024); представником відповідача подані письмові заперечення щодо клопотання про долучення доказів від 25.04.2024.

02.05.2024 у відкритому судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні 02.05.2024 проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Позивач з 15.03.2007 по 12.12.2023 проходив службу цивільного захисту в системі МНС, ДСНС України.

24.10.2023 Головним управлінням ДСНС України у Тернопільській області прийнято Наказ №490-НК/64 "Про початок проведення службового розслідування", яким вирішено провести службове розслідування та створити комісію для з`ясування причин здійснення обшуків в підпорядкованих підрозділах правоохоронними органами у складі згідно з додатком.

Згідно Наказу Головного управління ДСНС України у Тернопільській області №533-НК/64 від 27.11.2023, продовжено проведення службового розслідування з 24.11.2023 строком на один місяць.

За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок службового розслідування за фактом обшуків службових приміщень, яким запропоновано: зважаючи на резонансну подію, яка призвела до хвилі негативних публікацій в інтернет-виданнях, дій співробітників, які підірвали авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, порушення вимог службової дисципліни, провідний фахівець відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 , серед інших, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи службову невідповідність (пункт 5 ст. 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту).

Після цього, 12.12.2023 Головним управлінням ДСНС у Тернопільській області прийнято Наказ (по особовому складу) №555-НК/64 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за допущені грубі порушення вимог службової дисципліни, що виразились у діях, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту вирішено накласти на провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Також, 12.12.2023 Головним управлінням ДСНС у Тернопільській області прийнято Наказ (по особовому складу) "Про кадрові питання" №556-НК/64, яким майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького районного управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області, відповідно до Положення про порядок про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнити зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 8 (у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту). Виключити з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу ГУ ДСНС України у Тернопільській області та зняти зі всіх видів забезпечення 12.12.2023.

Не погоджуючись з вказаними Наказами, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.101 Кодексу цивільного захисту України (надалі, КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

Пунктом 1 частини першої ст.103 КЦЗ України визначено, що про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Форма, порядок і правила укладання контракту, припинення (розірвання) контракту, а також наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина четверта ст.103 КЦЗ України).

У відповідності до пункту 8 частини першої ст.106 КЦЗ України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Згідно частини першої ст.108 КЦЗ України громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: "Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначає Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.

Відповідно до п.3 Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Відповідно до п.29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

У відповідності до п.31 Положення особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; додержуватися законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання і протидії дискримінації, насильству за ознаками статі та сексуальним домаганням; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, за необхідності психофізіологічне обстеження і тестування, а в разі погіршення стану здоров`я, прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість або інших випадках, що потребують додаткового вивчення стану здоров`я, - проходити позачерговий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-V (далі Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

За визначенням, наведеним у п.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга) (п.2 Дисциплінарного статуту).

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку (п. 3 Дисциплінарного статуту).

Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (п. 6 Дисциплінарного статуту).

За зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 7 Дисциплінарного статуту).

За визначенням, наведеним у п.8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

При цьому грубим дисциплінарним проступком, в розумінні абз.11 п.58 Дисциплінарного статуту, вважається вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Згідно з п.57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п.84 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (п.85 Дисциплінарного статуту).

Так, порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 №515 (далі Інструкція).

Згідно з п.2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об`єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з`ясування обставин, за яких вони сталися (п.2 розділу ІІ Інструкції).

Строки проведення службового розслідування визначено у розділі ІV Інструкції, відповідно до п.1 якого службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Згідно з п.2 та 3 розділу ІV Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення, якщо ним не визначено інше.

Завершенням службового розслідування є дата затвердження начальником, який його призначив, висновку за результатами службового розслідування.

Серед прав та обов`язків осіб (членів комісії), яким доручено проведення службового розслідування, передбачених у п.3 розділу V Інструкції, посадовій особі (членам комісії), якій (яким) доручено проведення службового розслідування, надається право, зокрема, запрошувати особу рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, а також інших посадових осіб органів і підрозділів цивільного захисту, які обізнані або причетні до фактів чи дій (бездіяльності), що стали підставами для призначення службового розслідування, для одержання від них усних або письмових пояснень, інших документальних матеріалів, що стосуються порушення службової дисципліни. Форма письмового пояснення викладена в додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до п.1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (п.2 розділу VІІІ Інструкції).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що недотримання працівником служби цивільного захисту службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Як слідує з матеріалів справи, в ході службового розслідування встановлено, що 20.10.2023 на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.10.2023 у справі №607/19822/23 в рамках кримінального провадження від 21.02.2023 №42023210000000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст. 368 КК України, працівниками ДБР, СБУ проводилися слідчо-оперативні дії, вилучення майна, документів та обшуки службових приміщень Тернопільського, Кременецького, Чортківського районних управлінь, 12 ДПРЧ 1 ДПРЗ, З ДПРЧ З ДПРЗ, 20 ДПРЧ З ДПРЗ, 10 ДПРЧ 6 ДПРЗ ГУ ДСНС у Тернопільській області, спрямовані на отримання (збирання) доказів щодо можливих вчинень правопорушень співробітниками ГУ ДСНС у Тернопільській області.

За доводами ДБР та СБУ провідний фахівець відділу цивільного захисту Кременецького РУ ГУ ДСНС у Тернопільській області майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 причетний до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, який на думку слідства, організував протиправних механізм привласнення бюджетних коштів з метою збагачення із використанням підконтрольних йому суб`єктів господарювання ТОВ "Білдінг протект", ТОВ "Вогнезахист сервіс плюс", ТОВ "Роял вест сервіс", залучивши до цього 11 осіб із всіх районних управлінь.

Дана подія викликала суспільний резонанс, створила підґрунтя для негативних, щодо служби цивільного захисту, публікацій в інтернет-виданнях. Окрім того, дана інформація була висвітлена на численних дописах у соціальних мережах "Facebook/Telegram" як громадян України, так і різноманітних публічних спільнотах.

Особа, вчинила дії що суперечать інтересам служби, чим порушила обов`язки, передбачені пунктом 31 Положення, що є достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та виключає можливість застосування до нього менш суворого покарання.

Даний проступок ганьбить звання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, нівелює попередні заслуги, оскільки дискредитує не лише особу рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а й ДСНС в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобіганню їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо під час дії в країні воєнного стану.

З огляду на зазначене провідний фахівець відділу цивільного захист Кременецького РУ ГУ ДСНС у Тернопільській області майор служби цивільного захисту ОСОБА_1 вчинив грубий дисциплінарний проступок, порушив норми службової дисципліни, не виконав вимоги законодавства і ряду нормативних документів, а саме:

п.6 розділу 2 Правил етичної поведінки, які вимагають від співробітників ДСНС України дбати про авторитет ДСНС;

п.4 розділу 4 Правил етичної поведінки, які зобов`язують фахівців ДСНС не допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДСНС чи негативно вплинути на репутацію працівників ДСНС;

п.3 Дисциплінарного статуту, де вказано, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: -виконувати вимоги Присяги, Контракту, наказів начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; -сприяти зміцненню службової дисципліни;

п. 4 Дисциплінарного статуту, де наголошено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані бути прикладом у додержанні етичних норм поведінки;

п. 31 Положення, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зобов`язані: -сприяти підтриманню порядку і дисципліни; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час;

п.1 Контракту про проходження служби цивільного захисту, який вимагає сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників);

Присяги служби цивільного захисту, яка вимагає бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту;

ст. 22, ст.25 Закону України "Про запобігання корупції".

Відтак, відповідач дійшов висновку, що позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи службову невідповідність (пункт 5 ст. 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту).

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що передбачена абз.11 ст.58 Дисциплінарного статуту, за вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Досліджуючи правову природу даного проступку, можна дійти висновку, що складом даного дисциплінарного проступку є: дія чи бездіяльність особи рядового і начальницького складу, причинно-наслідковий зв`язок, та наслідок, що настав.

Під дією в контексті даної справи розуміється невиконання чи неналежне виконання вимог законів та інших нормативних актів, а саме не виконання вимог Наказу МВС України від 16.11.2018 № 932 "Про затвердження Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2018 р. за № 1376/32828, яким затверджено правила етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління (далі - Правила).

У відповідності до п.6 розділу 2 Правил етичної поведінки працівники ДСНС мають дбати про авторитет ДСНС не лише відповідно до вимог, визначених цими Правилами, а також в частині дотримання загальновизнаних правил поведінки, охайного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, дотримання внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно п.4 розділу 4 Правил етичної поведінки працівники ДСНС не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДСНС чи негативно вплинути на репутацію працівників ДСНС.

Зокрема, з матеріалів справи встановлено, що дії та вчинки, про які йдеться в Правилах, знайшли своє відображення в ухвалі слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15.10.2023 у справі №607/19822/23, у якій суд опрацювавши матеріали досудового розслідування зібрані органом досудового розслідування зібрані органом досудового розслідування.

Вказане кримінальне провадження було розпочате за фактом того, що співробітниками Головного управління ДСНС України у Тернопільській області, а саме провідний фахівець відділу цивільного захисту Кременецького районного управління Головного управління ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою власного збагачення із залученням та використанням підконтрольних їм суб`єктів господарювання ТОВ "Білдінг проект" (код ЄДРПОУ 43184777) ...., створили протиправний механізм привласнення бюджетних коштів."

Як наслідок, який є складовою даного дисциплінарного поступку і ключовим елементом, який би вказував саме на абз.11 ст.58 Дисциплінарного статуту було підірвано авторитет служби цивільною захисту ДСНС в цілому.

Також, суд звертає увагу на тому, що дана подія викликала суспільний резонанс, створила підґрунтя для негативних, щодо служби цивільного захисту, публікацій в інтернет-виданнях. Окрім того, дана інформація була висвітлена на численних дописах у соціальних мережах "Facebook/Telegram" як громадян України, так і різноманітних публічних спільнотах.

Говорячи про наслідок вчиненого дисциплінарного проступку, ГУ ДСНС у Тернопільській області вибірково долучає численні дописи/статті в засобах масової інформації та пости/публікації у соціальних мережах.

Суд вважає, що у цьому випадку вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який призвів до прийняття ухвал слідчого суді Тернопільського міськрайонного суду від 15.10.2023 у справах № 607/19820/23, № 607/19822/23 про надання дозволу на проведення обшуків та здійснення таких обшуків, нівелює попередні заслуги позивача, оскільки дискредитує не лише особу рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а й ДСНС в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо під час дії в державі воєнного стану.

Також, у спірному випадку позивач вказує на те, що відповідачем в оскаржуваних наказах та Висновку службового розслідування від 11.12.2023 використано (розголошено) дані досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023210000000031 від 21.02.2023, з приводу чого суд зазначає наступне.

Зокрема, статтею 222 КПК України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

05.03.2024 листом №5776/9/7-2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області майором поліції ОСОБА_4 надано дозвіл на використання інформації, в обсязі, що міститься в ухвалах слідчого судді від 15.10.2023 у справах №607/19820/23, №607/19822/23 про надання дозволу на проведення обшуку, примірники, яких було залишено посадовим особам ГУ ДСНС України в Тернопільській області за місцем проведення слідчих (розшукових) дій, передбаченого в порядку ч.1 ст.222 КПК України.

Відтак, вирішуючи даний спір по суті, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що комісія з проведення службового розслідування, яке проводилось у період з 24.10.2023 по 12.12.2023, дійшла висновку про те, що, серед інших осіб, у ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого абз.11 ст.58 Дисциплінарного статуту, користуючись змістом даних ухвал, які були вручені посадовим особам ГУ ДСНС України в Тернопільській області за місцем проведення слідчих (розшукових) дій. При цьому, положення КПК України не містять заборони надання інформації, отриманої в ході досудового розслідування, з метою проведення службового розслідування.

Крім того, суд вважає, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Суд також зазначає, що строки проведення службового розслідування визначено у розділі ІV Інструкції, відповідно до п.1 якого службове розслідування завершується протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Таким чином, на думку суду, законодавець фактично вказав, що максимальний термін проведення службового розслідування не може бути більшим, ніж два місяці.

У спірному випадку початок службового розслідування визначено наказом ГУ ДСНС у Тернопільській області від 24.10.2023 № 490-НК/64 з 24.10.2023. Враховуючи що максимальний термін який дозволяється законодавцем визначено як два місяці, то кінцевою датою його проведення є 24.12.2023. При цьому, наказом ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 27.11.2023 № 533-НК/64 продовжено термін проведення службового розслідування саме з 24.11.2023, а не з 27.11.2023. Висновок службового розслідування було затверджено 11.12.2023, тобто в межах можливого терміну проведення службового розслідування (до 24.12.2023).

Разом з тим, ні наказом, ні іншим нормативно-правовим актом не вказано яким саме способом продовжується та який порядок продовження такого службового розслідування, а отже твердження про те, що наказ ГУ ДСНС у Тернопільській області від 27.11.2023 року № 533-НК/64 "Про продовження службового розслідування" впливає на процес ухвалення щодо ОСОБА_1 рішення комісією з проведення службового розслідування чи має значення щодо порушення термінів проведення службового розслідування є безпідставними.

Водночас, при вирішенні даного спору суд також не приймає до уваги доводи позивача про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, зокрема, ненадання йому можливості надання пояснень по суті питань, для перевірки яких було створено дисциплінарну комісію, що спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які надав позивач на бланку пояснення (додаток до Наказу МВС №515), що міститься в матеріалах справи; у поясненнях особа відмовилась від надання пояснень, поставивши власний підпис.

Суд звертає увагу на тому, що вчинки, які дискредитують працівників служби цивільного захисту та, власне, органи ДСНС, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів ДСНС і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Суд враховує, що в основі поведінки працівника ДСНС закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника служби цивільного захисту, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; додержуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння працівником служби цивільного захисту проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів ДСНС та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі цивільного захисту, в силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника ДСНС або підривають авторитет ДСНС, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

При цьому, на переконання суду, позивачем не враховано те, що абз.11 ст.58 Дисциплінарного статут, відповідно до якого грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, було доповнено лише 08.07.2022 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та умов проходження служби цивільного захисту", який набрав чинності 27.07.2022. Тому ГУ ДСНС у Тернопільській області не вправі було застосовувати абз.11 ст.58 Дисциплінарного статуту щодо правопорушень працівників ДСНС, на які посилається позивач та були оприлюднені до 27.07.2022.

Крім цього, твердження позивача щодо дискримінаційного підходу, оскільки відповідно до висновку службового розслідування від 11.12.2023 питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності інших 11 осіб із всіх районних управлінь ГУ ДСНС у Тернопільській області запропоновано вирішити за наслідками проведення досудового розслідування у рамках кримінального провадження від 21.02.2023 № 42023210000000031, у спірних правовідносинах є безпідставним, з огляду на приписи п.1 розділу VІІI Інструкції, згідно з яким начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування.

Таким чином, у сукупності наведених обставин, суд приходить до висновку, що сам факт того, що підставами для відкриття кримінального провадження були неправомірні, на думку слідства, дії осіб, зокрема ОСОБА_1 , який з метою власного збагачення із залученням та використанням підконтрольних їм суб`єктів господарювання, створили протиправний механізм привласнення бюджетних коштів, та висвітлення цієї події у засобах масової інформації призводить до підриву авторитету та довіри громадян до ДСНС. Сама по собі поведінка позивача призвела до відзначення її в ухвалах слідчого суді Тернопільського міськрайонного суду від 15.10.2023 у справах № 607/19820/23, № 607/19822/23 і здійснення обшуків, що негативно вплинуло на роботу установи з цивільного захисту населення в день здійснення таких слідчих дій і не сприяла виконання функцій, які покладенні на структурні підрозділи ДСНС.

Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів служби цивільного захисту, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Суд зауважує, що дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей таких. Вказана оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.

В той же час, відсутність вироку суду про визнання ОСОБА_1 винним у кримінальному правопорушенні, а також те, що останній не піддавався затриманню з боку правоохоронних органів, запобіжний захід не обирався, підозра не оголошувалась, не є підставою для скасування спірних наказів, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.

Суд зауважує, що в наказі про звільнення вказано відповідно до Положення за пп.8 п.176 (у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту), а не за пп.11 п.176 (у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення спеціального звання чи позбавлення права займати певні посади).

Тому, на думку суду, навіть за відсутності у майбутньому обвинувального вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження, з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, суд вважає правомірним та обґрунтованим застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення.

З урахуванням наведених вище обставин, на переконання суду, в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення керівництвом обрано обґрунтовано, з урахуванням встановлених обставин, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

То ж, перевіряючи спірні накази та дії відповідача на відповідність вимогам частини другої ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування таких, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують висновків суду.

Послідовно, позовні вимоги щодо поновлення на посаді, нарахування та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.12.2023 по дату фактичного поновлення на посаді, а також стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 07 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6, м. Тернопіль,46011 код ЄДРПОУ:38535547).

Головуюча суддяДерех Н.В.