Ухвала

від 09.10.2024 по справі 500/243/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №500/243/24

адміністративне провадження №К/990/36180/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Сільченка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України у Тернопільській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 № 555 - НК/64 (по особовому складу) від 12 грудня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнені на провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління ДСНС України у Тернопільській області ОСОБА_1 ;

- визнати противоправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України у Тернопільській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 № 556 - НК/64 (по особовому складу) від 12 грудня 2023 року про кадрові питання, про звільнення майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 , провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління ДСНС України у Тернопільській області зі служби цивільного захисту, поновити майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця відділу цивільного захисту Кременецького РУ Головного управління ДСНС України у Тернопільській області;

- зобов`язати Головне управління ДСНС України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2023 року по дату фактичного поновлення на посаді, з урахуванням проведених виплат та всіх інших виплат (премій, надбавок, грошових забезпечень та інших);

- стягнути з Головного управління ДСНС України у Тернопільській області на ОСОБА_1 100000,00 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

02 вересня 2024 року адвокатом Сільченком Сергієм Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій представник скаржника просив скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року касаційну скаргу адвоката Сільченка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди повернуто особі, яка її подала.

23 вересня 2024 року адвокатом Сільченком Сергієм Олександровичем в інтересах ОСОБА_1 вдруге подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій представник скаржника просив скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Також, звертаючись до суду з касаційною скаргою, представник скаржника заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Під час перевірки вдруге поданої скаржником касаційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 500/243/24, Верховним Судом встановлено, що її зміст щодо підстав для касаційного оскарження спірних рішень суддів попередніх інстанцій є ідентичним до тієї, яку було повернуто ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року та яку суд касаційної інстанції визнав необґрунтованою.

Усуваючи недоліки попередньо поданої касаційної скарги, позивач, як на підставу касаційного оскарження, повторно посилається на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Доводить, що судами попередніх інстанцій при ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , було не в повній мірі з`ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права, зокрема, статті 74 КАС України, частин шостої та сьомої статті 78 КАС України, частин першої-третьої статті 90 КАС України, частин першої-п`ятої статті 242 КАС України та свідчить про наявність підстав для скасування рішень суддів попередніх інстанцій, визначених пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України.

Разом з тим, Верховний Суд повторно роз`яснює скаржнику, що конструкція вищенаведених норм КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, є такою, що посилання на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень щодо недослідження зібраних у справі доказів, можливе виключно в сукупності з посиланням на пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У свою чергу, у вдруге поданій позивачем касаційній скарзі, вимоги положень пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в сукупності з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу та пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржником не реалізовані, що свідчить про неналежне правове обґрунтування підстави касаційного оскарження спірного судового рішення у розумінні пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, а вимогами касаційної скарги має бути направлення справи на новий розгляд.

Надання неправильної оцінки наявному в матеріалах справах доказу не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону.

Однак, таких умов у їх взаємозв`язку у касаційній скарзі скаржником так і не наведено.

Посилання скаржника на приписи підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, у розглядуваному випадку суд касаційної інстанції повторно визнає неприйнятним, оскільки наведена норма не підміняє визначення підстав касаційного оскарження у розумінні частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та суперечить їх правовому змісту.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що на стадії відкриття касаційного провадження, касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Сільченка Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду:

- уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач суддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов