Рішення

від 08.05.2024 по справі 500/1438/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1438/24

08 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому з урахуванням нової редакції позовної заяви просить:

визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №045750023498 від 19.12.2023 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 протиправним;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 19.12.2023 з врахуванням періоду роботи з 01.02.1988 по 01.09.1989 у закладі Західна виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97), код ЄДРПОУ 08563062 (в трудовій - ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області) та періоду роботи з 01.08.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі.

В обґрунтування позову вказує, що 15.12.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 045750023498 від 19.12.2023 позивачу відмовлено в призначені пенсії. Вважає, що відповідачем безпідставно не зарахований до страхового стажу період роботи з 01.02.1988 по 01.09.1989 у закладі Західна виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97), код ЄДРПОУ 08563062 (в трудовій книжці - ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області) та з 01.08.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі. Зазначені періоди трудової діяльності належно підтверджені записами трудової книжки. При цьому оскаржуване рішення не містить жодних відомостей про причини не зарахування вказаних періодів до страхового стажу.

Відтак ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в призначенні пенсії №045750023498 від 19.12.2023, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 після усунення позивачем недоліків позову прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Ухвалами суду від 25.04.2024 та 07.05.2024 витребовувалися докази у відповідача.

26.04.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив та пояснення про відсутність документів відмовної пенсійної справи, бо такі передані до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Відповідач позову не визнає та зазначає, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії встановлено, що вік заявника на момент звернення становив 60 років 07 місяців, страховий стаж - 28 років 03 місяці 15 днів.

Щодо періоду з 01.02.1988 по 01.09.1989 в Установі ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області, то відповідач вказує, що згідно з записами трудової книжки позивача, 01.02.1988 його у зв`язку з переходом установи на нові умови оплати праці переведено інженером по нормуванню праці ІІ категорії. Наступним записом позивача прийнято на службу в органи внутрішніх справ, тобто у трудовій книжці відсутній запис про звільнення з попередньої роботи, що порушує порядок ведення трудових книжок працівників.

Щодо неврахування періоду роботи з 01.08.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрмеблі», то відповідач зазначає, що період з 01.08.2023 по 30.09.2023 рік вже врахований до страхового стажу позивача, а період з 01.10.2023 по 01.12.2023 не зараховано, оскільки за вказаний період на момент винесення рішення органом Пенсійного фонду щодо відмови в призначені пенсії були відсутні дані щодо сплати страхових внесків за позивача.

З огляду на вказане Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення та просить відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.44-46).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення віку 60 років, 15.12.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №045750023498 від 19.12.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У рішенні вказано, що необхідний пенсійний вік складає 60 років, вік заявника 60 років 07 місяців.

Необхідний страховий стаж становить 30 років, страховий стаж заявника - 28 років 03 місяці 15 днів (а.с.17).

У рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.

Разом з тим, виходячи з розрахунку, наданого відповідачем (а.с.50), до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахована трудова діяльність з 01.02.1988 по 31.08.1989 (згідно з записами трудової книжки це робота у Установі ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області) та з 01.10.2023 по 01.12.2023 (згідно з записами трудової книжки це робота у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі) (а.с.6-11).

При зарахуванні вказаних періодів позивач вважає, що матиме достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Судом досліджено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , дата заповнення 19.09.1980, розділ Відомості про роботу якої містить такі записи щодо його трудової діяльності у спірні періоди з 01.02.1988 по 31.08.1989, з 01.08.2023 по 01.12.2023:

Установа ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області (з пояснень позивача на даний час Західна виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області),

запис №9, 27.08.1987 прийнятий по переведенню інженером головного металурга, підстава: наказ №110 від 31.08.1987,

запис №10, 05.10.1987 переведений нормувальником цех №2, підстава: наказ №126 від 05.10.1987,

запис №11, 18.02.1988, переведений нормувальником, підстава: наказ №19 від 17.02.1988,

запис №12, 01.02.1988, у зв`язку з переходом установи на нові умови оплати праці переведений інженером по нормуванню праці 2 категорії, підстава: наказ №56 від 17.02.1988.

записи завірені підписом начальника управління кадрами Управління внутрішніх справ Донецької області та скріплені печаткою,

запис №13, 01.09.1989, прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, підстава: наказ №193 від 31.08.1989,

запис завірений підписом того ж начальника управління кадрами Управління внутрішніх справ Донецької області та скріплений печаткою,

запис №14, 19.08.1992, звільнений з органів внутрішніх справ, підстава: наказ №199 від 18.08.1992,

запис завірений підписом того ж начальника управління кадрами Управління внутрішніх справ Донецької області та скріплений печаткою (а.с.7-8).

Додатково у відомостях про нагородження є запис від 25.10.1988, Установа ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області, за добросовісне відношення до виконання службових обов`язків і активну участь у роботі установи нагороджений цінним подарунком (а.с.10).

Відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 01.08.2023 по 01.12.2023 працював комірником у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрмеблі» (а.с.11).

Перший період роботи з 01.02.1988 по 31.08.1989 не зарахований, бо як вказує у відзиві відповідач відсутній запис про звільнення позивача. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 27.08.1987 по 31.08.1989 працював у виправній установі УМВС (у трудовій книжці - Установа ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області) (на даний час Західна виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97), код за ЄДРПОУ 08563062, в подальшому з 01.09.1989 перейшов на службу безпосередньо в Управління МВС. Всі записи стосовно роботи за цей період (з 01.02.1988 по 31.08.1989) та наступні записи з 01.09.1989 про проходження служби в органах внутрішніх справ внесені до трудової книжки в межах однієї структури Управління внутрішніх справ Донецької області, а тому відсутність окремого запису про звільнення не може бути підставою для незарахування періоду трудової діяльності позивача за 01.02.1988 по 31.08.1989 до страхового стажу для призначення пенсії.

Додатково суд зазначає, що Порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача (1989 рік), було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162), яка діяла до 29.07.1993.

Пунктом 1.4 Інструкції № 162 визначалося, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (далі - Порядок № 656) та цією Інструкцією.

Згідно пункту 2.2 Інструкції № 162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Отже, відсутність запису щодо звільнення позивача з роботи у виправній установі системи МВС з прийняттям на службу в ОВС не може бути підставою для відмови в зарахуванні до його трудового стажу спірного періоду роботи та позбавлення останнього його конституційного права на пенсійне забезпечення, а саме періоду з 01.02.1988 по 31.08.1989.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, яка є незмінною та застосовується касаційним судом і на даний час.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), від 23.04.2019 (справа №593/1452/16-а), від 30.09.2021 (справа №300/860/17), висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також суд зазначає, що в оскарженому рішенні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не оспорюються інші відомості, вказані у трудовій книжці.

Щодо періоду роботи з 01.08.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі, то трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у цей період, період з 01.08.2023 по 30.09.2023 згідно з наданим відповідачем до оскаржуваного рішення розрахунком страхового стажу вже зарахований (а.с.50), а підставою незарахування часу з 01.10.2023 по 01.12.2023 до страхового стажу позивача є відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб щодо сплати страхових внесків станом на дату прийняття рішення (19.12.2023).

Судом витребувано у відповідача та досліджено надану ним довідку форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У ній наявні станом на 08.05.2024 відомості про сплату страхових внесків Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі як роботодавцем позивача за період з 01.08.2023 по 01.12.2023 у повному обсязі (а.с.58-61).

Суд зазначає, що з 01.01.2004 набрали чинності положення Закону №1058-ІV і саме з цього часу законом передбачено обчислення пенсій за віком за даними, накопиченими на кожну застраховану особу в електронних базах даних системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України відповідно до звітів роботодавців, а саме за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оскільки сплата страхових внесків підтверджена належними доказами, то період роботи позивача з 01.10.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №045750023498 від 19.12.2023 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірних періодів роботи є протиправним та підлягає скасуванню.

За встановлених у цій справі обставин наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов`язання відповідного територіального органу Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.1988 по 31.08.1989 в Установі ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області та з 01.10.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі.

При цьому необхідно відмовити у зарахуванні до страхового стажу 01.09.1989 та періоду з 01.08.2023 по 30.09.2023, бо такі вже зараховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення за заявою ОСОБА_1 від 15.12.2023 (а.с.50). При цьому до позову позивач надав розрахунок стажу зроблений територіальним органом Пенсійного фонду України за його попередньою заявою від 27.06.2023 (а.с.34).

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з 19.12.2023, то суд зазначає таке.

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув віку 60 років 30.04.2023, тобто набув право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії 15.12.2023 його загальний страховий стаж складає 28 років 03 місяці 15 днів (а.с.50), про що також вказано в оскаржуваному рішенні (а.с.33).

Разом з тим, щодо наявності у позивача страхового стажу не менше 30 років, то у суду відсутній розрахунок такого стажу, і такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Крім того, суд зазначає, що вимоги призначити, нарахувати та виплатити пенсію є передчасними, оскільки належний орган Пенсійного фонду ще не вирішував питання про зарахування зазначеного вище часу роботи позивача до страхового стажу.

Однак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача на пенсію, суд вважає за необхідне в порядку статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023 про призначення пенсії за віком та під час повторного розгляду заяви зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.02.1988 по 31.08.1989 в Установі ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області та з 01.10.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є належним відповідачем за цією вимогою.

Такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що, відповідно до абзацу 14 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У цій справі структурним підрозділом органу, що призначає пенсію заявнику, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Таким чином, суд вважає, що обов`язок повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023 про призначення пенсії за віком має Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області як пенсійний орган, який за принципом екстериторіальності визначений як такий, що вирішує питання про призначення пенсії позивача.

Ці висновки є підставою для часткового задоволення позову у спосіб:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №045750023498 від 19.12.2023 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023 про призначення пенсії за віком та під час повторного розгляду заяви зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.02.1988 по 31.08.1989 в Установі ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області та з 01.10.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі.

З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

У разі наявності у ОСОБА_1 достатнього страхового стажу для призначення пенсії (при повторному розгляді заяви), таку необхідно призначити з дня звернення за пенсією (15.12.2023).

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн (50 відсотків), сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.02.2024 (а.с.18).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №045750023498 від 19.12.2023 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 01.02.1988 по 31.08.1989 в Установі ЮЕ-312/97 УМВД України в Донецькій області та з 01.10.2023 по 01.12.2023 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Укрмеблі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Повний текст рішення складений та підписаний 08.05.2024.

СуддяЧепенюк О.В.