Постанова

від 07.05.2024 по справі 620/17670/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/17670/23 Головуючий у 1 інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного архіву Чернігівської області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Державного архіву Чернігівської області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного архіву Чернігівської області від 26.10.2023 р. № 20-аг «Про порушення дисциплінарного провадження»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного архіву Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн., сплачений за подання позову до суду.

01 лютого 2024 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження по справі та про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного архіву Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу - закрито. Присуджено на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державного архіву Чернігівської області.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач - Державний архів Чернігівської області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі №620/17670/23 та закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України, скасувати ухвалу в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державного архіву Чернігівської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

19 березня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

21 березня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» та 26 березня 2024 року засобами поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції від відповідача - Державного архіву Чернігівської області надійшли заперечення (відповідь) на відзив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, закриваючи провадження у справі та присуджуючи на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати по сплаті судового збору грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., суд першої інстанції вказав, що після звернення позивача до суду з позовною заявою 27.12.2023, наказом від 30.11.2023 № 26-аг відповідачем було скасовано наказ Державного архіву Чернігівської області від 26.10.2023 № 20-аг «Про порушення дисциплінарного провадження».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки, оскаржуване рішення було скасоване суб`єктом владних повноважень, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Водночас, апелянт зазначає, що позивачем було порушено вимоги частини восьмої статті 47 КАС України, а саме не направлено відповідачу копію заяви/клопотання про відмову від позову та збільшення розміру позовних вимог.

Також, апелянт зазначає, що після видання оскаржуваного наказу позивач надала відомості, що вона отримала статус викривача корупції. Оскаржуваний наказ був скасований не з метою «усунення порушення» (порушення - відсутнє), а тому, що відпала необхідність в проведенні дисциплінарного провадження: порушення були очевидними, а необхідні матеріали - в наявності, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності означало б порушення антикорупційного законодавства, а тому, оскаржуваний наказ був скасований. Отже, апелянт вважає, що сам факт скасування наказу не може бути підставою вважати його незаконним, як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.

Крім того, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апелянт звертає увагу на те, що на дату складання акту прийому-передачі виконаних робіт для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) в справі відсутні будь-які документи, крім позовної заяви.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Частиною 2 статті 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Матеріали справи свідчать, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу Державного архіву Чернігівської області від 26.10.2023 р. № 20-аг «Про порушення дисциплінарного провадження».

Разом з тим, у зв`язку із надходженням до Державного архіву Чернігівської області листа Чернігівської обласної державної адміністрації від 24.11.2023 № 01-08/2/20294-вих «Про недопущення порушень чинного законодавства», в якому зазначено, що ОСОБА_1 визнано викривачем, відповідно до вимог ч. 3 ст.60 КПК України у кримінальному проваджені від 20.09.2023 № 42023272010000191, з метою недопущення порушень антикорупційного законодавства, наказом Державного архіву Чернігівської області від 30.11.2023 №26-аг скасовано наказ Державного архіву Чернігівської області від 26.10.2023 року № 20-аг «Про порушення дисциплінарного провадження».

Так, апелянт зазначає, що оскаржуваний наказ був скасований не з метою «усунення порушення» (порушення - відсутнє), а тому, що відпала необхідність в проведенні дисциплінарного провадження: порушення були очевидними, а необхідні матеріали - в наявності, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності означало б порушення антикорупційного законодавства, а тому, оскаржуваний наказ був скасований.

Таким чином, апелянт вважає, що сам факт скасування наказу не може бути підставою вважати його незаконним, як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки, оскаржуваний у даній справі наказ Державного архіву Чернігівської області від 26.10.2023 р. № 20-аг «Про порушення дисциплінарного провадження» був самостійно скасований відповідачем шляхом прийняття наказу від 30.11.2023 №26-аг. При цьому, пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України не визначено умов, за яких оскаржувані порушення мають були виправлені суб`єктом владних повноважень (в тому числі, не визначено мотивів усунення порушень).

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не направлено відповідачу копію заяви/клопотання про відмову від позову та збільшення розміру позовних вимог, слід зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 47 КАС України, у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Так, зі змісту апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено лише докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак, не було направлено заяву про закриття провадження у справі.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що копію наказу Державного архіву Чернігівської області від 30.11.2023 №26-аг, яким скасовано оскаржуваний наказ від 26.10.2023 року № 20-аг, відповідачем було подано до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву.

Тобто, на час звернення позивача до суду першої інстанції із заявою про закриття провадження у справі, вищевказаний наказ Державного архіву Чернігівської області від 30.11.2023 №26-аг був наявний в матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що суд першої інстанції вправі самостійно за наявності відповідних підстав закрити провадження у справі, керуючись п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, незалежно від подання позивачем заяви про закриття провадження у справі. Також, при закритті провадження суд першої інстанції повинен вирішити питання розподілу судових витрат.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач міг скористатися своїм правом та ознайомитися з матеріалами справи, в тому числі, із заявою про закриття провадження у справі.

Беручи до уваги викладене в сукупності, ненадсилання позивачем на адресу відповідача заяви про закриття провадження у справі не може слугувати підставою для скасування (зміни) оскаржуваної ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року.

Посилання апелянта на те, що на дату складання акту прийому-передачі виконаних робіт для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) в справі відсутні будь-які документи, крім позовної заяви, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно пункту 3 Договору про надання правової допомоги від 01.11.2023, укладеного між ОСОБА_1 (Замовник) та адвокатом Підгорним Костянтином Євгенійовичем, вартість правової допомоги (гонорар), який Замовник зобов`язується сплатити Адвокату за цим Договором, становить 5000 грн, з урахуванням рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, що затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 року за №119.

Отже, за надання позивачу правової допомоги сторони визначили оплату у вигляді гонорару у сумі 5000,00 грн.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19.

Щодо посилання апелянта на те, що позовна заява надійшла до Чернігівського окружного адміністративного суду 29.11.2023, колегія суддів звертає увагу, що з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду засобами поштового зв`язку 27.11.2023 та дана обставина не впливає на правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

З приводу інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного архіву Чернігівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.