Постанова

від 13.11.2007 по справі 9/42/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/42/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 листопада 2007 р.                                                                                   № 9/42/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючий,

Савенко Г.В., Шевчук С.Р.,

розглянувшикасаційну скаргуОбслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівельник -33", м. Запоріжжя

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р.

у справі№9/42/07 господарського суду Запорізької області

за позовомОбслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Будівельник -33", м. Запоріжжя

доВідкритого акціонерного товариства  "Запорізький домобудівний комбінат", м. Запоріжжя

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва", м. Запоріжжя

провизнання права власності та стягнення коштів

за участю представників сторін:

          від позивача –Притуло В.В. –голова правління, Петренко О.В. (дов. від 10.01.2007р. );

          від відповідача –Шмиголь А.В. (дов. від 20.03.2007р.);

          від третьої особи –Коновалов В.М. (дов. від 29.03.2006р.),

                                           Зубов В.Ф. (дов. від 06.08.2007р.)

ВСТАНОВИВ:

          22.01.07р. Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Будівник –33»звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат»про визнання права власності на житловий будинок № 4 в м/р 4 ж/м «Південний»м. Запоріжжя та стягнення з відповідача на користь кооперативу 8 971 830,00 грн. вартості безпідставно набутого майна (з врахуванням уточнень, викладених в заяві від 05.06.07р.). Позовні вимоги обґрунтовані умовами контракту № 93ЖК 3303/1 від 23.06.1994р. в редакції додаткової угоди до Контракту від 06.04.1995р. № 93ЖК33003/2, укладеного між КП «Управління капітального будівництва»і ОЖБК «Будівник –33», ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» ст.ст. 384, 331, 316, 319, 392, 387, 1212, 1213 ЦК України, ст. 50 Закону України «Про власність».

          Ухвалою господарського суду від 22.01.2007р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору було залучено КП «Управління капітального будівництва».

          Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя –Нечипуренко О.М.) від 08.06.07р. по справі 9/42/07 позовні вимоги в частині визнання права власності на майно задоволені в повному обсязі: визнано за ОЖБК «Будівник-33»право власності на житловий будинок № 4 в м/р 4 ж/м «Південний»м. Запоріжжя (поштова адреса вул.. Автозаводська, 48, м. Запоріжжя): секція № 1 –квартири № 108, 119, 122, 123, 125, 126, 134; секція № 2 –квартири 75-77, 79-101, 103, 106, в частині стягнення грошових коштів позов задоволено частково, а саме, стягнуто з ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» на користь позивача вартість безпідставно набутого майна в сумі 8 083 530,00 грн. в іншій частині зазначених вимог відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 08.06.07р. по справі № 9/42/07 відповідач - ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат»звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

          Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.07р. по справі № 9/42/07 (судді Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М., Юхименко О.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.07р. по справі № 9/42/07 було скасоване. В задоволенні позову було відмовлено повністю.

          Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.07р. по справі № 9/42/07 позивач –ОЖБК «Будівник-33»звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.07р. по справі № 9/42/07. Свою вимогу позивач обґрунтовує тим, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.07р. по справі № 9/42/07 прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права

   Розглянувши касаційну    скаргу,   перевіривши   правильність  застосування господарським судом першої та  апеляційної  інстанцій норм  матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна  скарга Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник –33»  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.04.1994 року №152  був створений та  зареєстрований житлово-будівельний кооператив «Будівник-33», якій згідно внесених змін до Статуту кооперативу від 11.06.2005 року має назву  «Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Будівник-33».

23 червня 1994 року між Управлінням капітального будівництва (Замовник - Забудовник) та ЖБК «Будівник-33» (Інвестор) був укладений договір № 93ЖК33003/1 на будівництво житла на 1994 рік, згідно п. 1.1 якого названий договір  визначає взаємовідносини між  Інвестором  та  Замовником - Забудовником.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06 квітня 1995 року Управління капітального будівництва (Замовник - Забудовник) та  ЖБК «Будівник-33»(Інвестор) уклали Додаткову угоду № 93 ЖК33003/2 до договору № 93ЖК33003/1 від 23.06.1994 року, в якій виклали у новій редакції умови наведеного вище договору від 23.06.1994 року (далі –Договір), а саме, відповідно до розділу 1 Договору Замовник –Забудовник (Управління  капітального  будівництва) зобов'язалось здійснити будівництво та введення в експлуатацію житла за будівною адресою: житловий  будинок №4 в забудові Ж/М Південний, а Інвестор (ЖБК «Будівник-33»- оплатити вартість житла за фактичними витратами.

Відповідно до п. 2.2 Договору Інвестор (позивач у справі) повинен оплатити заборгованість за виконані роботи по будівництву в 1994 році 560565,000 тис. крб. та штрафні санкції за прострочення платежів з розрахунку 0,5% за кожен день прострочення. Здійснювати оплату виконаних робіт щомісячно не пізніше 15 числа на підставі вимоги –доручення Замовника-Забудовника з врахуванням ринкових відносин.

В пункті 5.2 Договору сторони зазначили, що у разі неплатоспроможності Інвестора протягом 3 місяців, договір розривається за ініціативою Замовника-Забудовника без відшкодування Інвестору перерахованого авансу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року, залишеною без в силі Постановою Верховного суду України від 15 травня 2007 року,  договір № 93ЖК33003/1 на будівництво житла на 1994 рік  в редакції Додаткової  угоди  №93 ЖК33003/2 до договору № 93ЖК33003/1 від 23.06.1994 року розірвано у зв'язку з невиконанням Інвестором (позивачем у справі) обов'язків за договором внаслідок відсутності у останнього власних коштів та його нездатності здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями.  

В постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року,  Постанові Верховного суду України від 15 травня 2007 року по справі 22/77д/06,  Постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006 року по справі № 14/327д дано правовий аналіз  договору № 93ЖК33003/1 на будівництво житла на 1994 рік в редакції Додаткової угоди  №93 ЖК33003/2 від 06.04.1995 року до договору № 93ЖК33003/1 та  зазначено, що даний договір за своєю правовою природою є договором на здійснення інвестування будівництва  житлового будинку та на нього не розповсюджується дія ст. 353 ЦК УРСР, яка регулює положення про договір підряду на капітальне будівництво.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Виходячи зі змісту пункту 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій.

Статтею 20 наведеного вище Закону встановлено, що при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Запорізьким апеляційним господарським судом у справі №22/77д/06 встановлений факт неплатоспроможності ЖБК «Будівник-33»та невиконання останнім своїх договірних зобов'язань, що є істотним порушенням умов договору № 93 ЖК33003/1 від 23.06.94р. в редакції додаткової угоди № 93 ЖК 33003/2 від 06.04.1995р та послугувало правовою підставою для розірвання названого договору. У Постанові Верховного Суду України по даній справі зазначено, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ОЖБК «Будівник-33»власних коштів та нездатність останнього здійснювати розрахунки за своїми зобов'язаннями за договором інвестування.

Згідно зі ст. 653 ч.2 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Таким чином суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов  висновку, про те що позивач не є Інвестором, за грошові кошти якого побудовано спірний будинок та про неможливість посилання на договір № 93 ЖК33003/1 від 23.06.94р. в редакції додаткової угоди № 93 ЖК 33003/2 від 06.04.1995, як на правову підставу виникнення у позивача права власності на  житловий будинок.  

Також не знаходять підтвердження доводи позивача про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 35 ГПК України в зв'язку з тим, що жодним рішенням суду, що набрало чинності, не був встановлений факт що умовами договору № 93 ЖК33003/1 від 23.06.94р. в редакції додаткової угоди № 93 ЖК 33003/2 від 06.04.1995р визначено статус позивача як фактичного замовника та інвестора будівництва, а КП «Управління капітального будівництва»як особу, якій делеговані деякі функції замовника –посередницькі послуги з укладання договору підряду з підрядником і здійснення з ним розрахунків.

Не підтверджується матеріалами справи і посилання позивача на ст.ст. 636, 876 ЦК України, як на підставу виникнення у нього права власності на спірний будинок. Тому застосування вищезазначених норм матеріального права до даних правовідносин неможливе.

Як свідчать матеріали справи спірний будинок ані споруджено, ані придбано позивачем.

Туму суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не є особою, яка побудувала, або придбала спірний будинок, в зв'язку з чим застосування ст. 331 та ст. 384 ЦК України при вирішені даного спору є необґрунтованим.

Посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.ст. 94, 97, п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України безпідставні та спростовуються матеріалами справи, а також за своїм змістом направлені на порушення права на оскарження судового рішення.

Твердження скаржника про    порушення    і    неправильне застосування  судом  апеляційної  інстанції  норм законодавства не знайшли свого підтвердження.

Крім того, позивач у судовому засіданні сам визнав факт неспроможності фінансування нам будівництва спірного об'єкту та повідомив про наявність у нього в даний момент необхідних коштів та готовність відшкодувати усі витрати  за спорудження згаданої будівлі, але на погляд судової колегії Вищого господарського суду України дана вимога позивача не може бути розглянута в межах касаційного провадження даної справи.

         З урахуванням викладеного,  колегія суддів не вбачає  підстав для  зміни  чи  скасування  постанови  апеляційного господарського суду, яка є законною та обґрунтованою.

          Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11 ГПК  України , суд

П О С Т А Н О В И В:

            1.Касаційну скаргу  Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник –33»залишити без задоволення.

            2.Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р. у справі  № 9/42/07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       І. Плюшко

Суддів:                                                                                        Г. Савенко

  С. Шевчук