Постанова

від 08.05.2024 по справі 215/575/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1283/24 Справа № 215/575/23 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М.І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого суддіКорчистої О.І.

суддів Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

за участю секретаря Юрченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №215/575/23 за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Демченко Олександр Олександрович,

на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року,

встановив:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що з 31 травня 2016 року ОСОБА_1 працював на посаді електрослюсаря 5 розряду, з повним робочим днем на підземній роботі, у ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля».

11 листопада 2022 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Повного розрахунку при звільненні позивача проведено не було, а відтак у ОСОБА_1 з`явилось право для звернення до суду з позовом до ВП «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.

Так, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача по заробітній платі, станом на 15 квітня 2022 року становить 29166,09 гривень, оскільки за лютий 2022 року позивачу було нараховано 25606,62 гривень, а виплачено лише 4656,53 гривень, тобто борг становить 20950,09 гривень; за березень 2022 року не виплачено заробітну плату за 8 робочих днів, що становить 8216 гривень боргу.

За розрахунком позивача, розмір компенсації за невикористану відпустку, з урахуванням середньоденного заробітку позивача 1027 гривень, становить 57512 гривень з наступного розрахунку: за 2016 рік 22 дні невикористаної відпустки (1027 гривень *22) 55594 гривень; за 2020 рік 15 днів невикористаної відпустки (1027 гривень*15) 15405 гривень; за 2022 рік 19 днів невикористаної відпустки (1027 гривень*19) 19513 гривень.

У зв`язку з викладеним, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути зВП «Шахта Центральна»ДП «Торецьквугілля» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 29 166,09 гривень та заборгованість по компенсації за невикористану відпустку в розмірі 57512 гривень.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до неправильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він надав суду належний розрахунок заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку, який наведений позивачем також в апеляційній скарзі, але суд безпідставно відмовив у задоволенні позову. Позивач зауважує на тому, що відповідач був обізнаний про те, що він перебував на лікарняному, що підтверджується тим, що він замовляв довідки про те, що дійсно працює на шахті та самостійно забирав вказану довідку, датовану 10 березня 2022 року, у відділі кадрів, при цьому позивач повідомляв про те, що знаходиться на лікарняному. Вказує, що він не згоден із довідкою відповідача про надані позивачу відпустки, оскільки на підтвердження інформації зазначеної в довідках відповідачем не було надано заяв позивача та відповідних наказів. При цьому позивача не було ознайомлено з наказом про його звільнення, в самій копії наказу про звільнення відсутній підпис директора шахти та не зазначено коли данні відомості були внесені до трудової книжки та коли остання була передана позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Демченко О.О., підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Звертаючись до суду з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на те, що повного розрахунку при звільненні відповідачем з позивачем проведено не було.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виплатив позивачу як нарахування по заробітній платі, так і компенсаційні виплати за невикористані дні відпустки, а доказів щодо наявності розбіжностей та невірному нарахуванні заробітної плати за вказані періоди суду не надано, як і щодо розбіжностей у кількості нарахованих днів відпустки, що не використані позивачем та підлягають компенсації, на його думку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача по суті спору не відповідає вимогам процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд івирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем івідповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю ідієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза їїмісцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії тапредставництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 95 ЦК України керівники філій тапредставництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не єюридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року справа № 760/32455/19.

Відповідачем у даній справі є Відокремлений підрозділ «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля».

Відомості про наявність у Відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля» статусу юридичної особи відсутні.

Отже, Відокремлений підрозділ «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля» є відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою, а отже не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі, щовідповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки суд першої інстанції не встановив природу правовідносин, які виникли між сторонами, неправильно застосував норми процесуального права, судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про можливість вирішення даного спору по суті, адже у спорі що виник, Відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, а отже не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю, не може виступати стороною.

Керуючись ст.255, 367, 374, 377, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Демченко Олександр Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2023 року скасувати.

Провадження у справі №215/575/23 за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта Центральна» державного підприємства «Торецьквугілля» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 08 травня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста