Ухвала

від 07.05.2024 по справі 608/1199/24

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року Справа № 608/1199/24

Номер провадження1-кс/608/328/2024

Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 Чортківського районного суду Тернопільської області клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, -

ВСТАН ОВИЛА:

Старший слідчий СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 посилаючись на те, що слідчим відділенням Чортківського РВП поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12024211110000203 від 05.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Вказує, що досудовим слідством встановлено, що 05 травня 2024 року, приблизно о 00 години 10 хвилин, між ОСОБА_5 та його матір`ю ОСОБА_7 , в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , виникла раптова словесна суперечка на побутовому ґрунті, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири, під час раптово виниклої на побутовому грунті словесної суперечки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс один удар кухонним ножем в живіт потерпілої ОСОБА_7 , чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з пошкодженням печінки, висхідної кишки, внутрішня кровотеча, геморагічний шок 2-го ступеня, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, в результаті потерпіла ОСОБА_7 була госпіталізована до КНП «Чортківська ЦМЛ», для надання медичної допомоги.

05.05.2024 року о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопрушення.

05.05.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Під час допиту підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, визнав.

Старший слідчий СВ ОСОБА_4 зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova),

№ 35615/06, п.48, від 13.11.2007) та рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ( п. 175) щодо "обґрунтована підозра".

Під час досудового розслідування вказує старший слідчий СВ ОСОБА_8 , було зібрано ряд доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, на думку старшого слідчого СВ ОСОБА_8 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом старшого інспектора чергового Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області №2379 від 05.05.2024; протоколом огляду місця події, від 05.05.2024; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 06.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.05.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.05.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 05.05.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 05.05.2024; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 05.05.2024.

Щодо наявності обґрунтованої підозри, то положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри».

В оцінці цього питання просить звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до частини 5 ст. 9 КПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Старший слідчий СВ ОСОБА_8 вказує, що у своїх рішеннях, зокрема: «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Відтак, стороною обвинувачення до клопотання додано докази, котрі навіть в сторонньої людини викликають відчуття того, що підозра є обґрунтованою та розумною.

Сукупність представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином. На даному етапі вони, хоча і не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте дозволяють дійти висновку про виправданість висунення звинувачення. Саме такий підхід застосовує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного ОСОБА_5 старший слідчий вважає, що вдалось дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності здійснення позапроцесуальних дій зазначеною особою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. На підтвердження цього ризику є те, що в підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки в суспільстві, на утриманні неповнолітніх, малолітніх осіб та/або осіб похилого віку, сім`ї не має. Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»; - незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний може впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, яка є його матір`ю, з якою він спільно проживає та пов`язаний спільним побутом, тому він може чинити відповідний тиск на неї, шляхом погрози та вмовляння схиляти її до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Крім того, на даний час органом досудового розслідування, ще встановлюються інші очевидці вчинення даного кримінального правопорушення та особи яким відомі обставини даного злочину, на яких також підозрюваний може чинити тиск.

Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні є об`єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). А тому, у даній справі ризик впливу на потерпілу та свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, жоден із свідків та потерпілий у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний проживає у квартирі в якій було вчинено кримінальне правопорушення і доступ до місця вчинення злочину є необмеженим, а тому, перебуваючи на місці вчинення злочину, він може вчинити дії стосовно знищення, приховування чи спотворення речей, які мають значення для досудового розслідування.

За таких обставин, старший слідчий СВ ОСОБА_4 зазначає, що оголошення підозри ОСОБА_5 та обрання запобіжного заходу щодо нього, не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України, зокрема, регламентовані статтею 184 КПК України регламентовані загальні вимоги до клопотань слідчих, прокурорів про застосування запобіжного заходу, в тому числі у вигляді тримання під вартою.

Старший слідчий СВ ОСОБА_8 вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вище вказаним ризикам, а тому просить обрати найсуворіший запобіжний захід без визначення суми застави.

Вислухавши старшого слідчого СВ ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали, додані до клопотання, якими старший слідчий та прокурор обґрунтовують доводи підставності заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого СВ ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, слід задоволити в повному обсязі з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

05.05.2024 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст. 208 КПК України, було затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

05.05.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчий судді вважає є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Чеботарі проти Молдови" (Cebotari v. Moldova),

N 35615/06, п.48, від 13.11.2007) зазначено, що за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 п. 175 зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування зібрано ряд доказів, які дають підстави обгрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та які містяться в наступних доказах: рапорті старшого інспектора чергового Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області №2379 від 05.05.2024; протоколі огляду місця події, від 05.05.2024; протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 від 06.05.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 05.05.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 05.05.2024; протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 05.05.2024; протоколі затримання ОСОБА_5 , як особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 05.05.2024; повідомленні про підозру ОСОБА_5 від 05.05.2024; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 05.05.2024,інших матеріалах кримінального провадження.

За таких обставин, оголошення підозри ОСОБА_5 та обрання запобіжного заходу щодо нього не суперечать нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та нормам КПК України.

Крім того, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та вказаний злочин є насильницький.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти Росії та України" визначено, що «тяжкість самого обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися судом у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно ніде не працює, має неприязні відносини з своєю матір`ю, а відтак може в будь - який час змінити своє місце проживання і виїхати за межі смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області.

Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що спокуса у підозрюваного ОСОБА_5 ухилитися від слідства та суду є великою і немає вагомих перешкод для того, щоб не піддатися цій спокусі, а це є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час, слідчий суддя вважає доведеними і ризики, зазначені під п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) та незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Зі змісту ст. 178 зазначеного Кодексу вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 1 статті 183 вказаного Кодексу передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий та прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає підозру обґрунтованою, враховує, що ОСОБА_5 в міру: 1) тяжкості покарання, яке йому загрожує; 2) репутації і попереднього кримінального минулого; 3) способу життя; 4) майнового стану і відсутності офіційного місця роботи, відсутності міцних соціальних зв`язків та зв`язків із родиною та матір`ю - не зможе дотриматись належної процесуальної поведінки у випадку обрання щодо нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого, окрім виняткового у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за доцільне клопотання старшого слідчого СВ ОСОБА_4 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення суми застави - задоволити.

При цьому, слідчий суддя враховує вимоги статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яким передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв`язку із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та встановлених достатніми доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є підстави обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави.

Обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою без визначення суми застави, як про це просить захисник та підозрюваний, на думку слідчого судді не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вище вказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192 КПК України, слідча суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 - задоволити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення суми застави на строк 60 (шістдесят) днів.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали становить 60 днів і закінчується о 10:15 годині 02 липня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в Тернопільський апеляційний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12024211110000203 від 05.05.2024 року.

Ухвала набрала законної сили " "

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали видано " "

Секретар: