Рішення

від 08.05.2024 по справі 609/141/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/141/24

2/609/116/2024

08 травня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

з участю секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до

відповідача: ОСОБА_3

вимоги позивачів: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин,

учасники справи - не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі позивачі) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті їх діда ОСОБА_4 та встановлення факту родинних відносин.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачів ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із: - права власності на земельну ділянку розміром 2,42га кадастровий номер 6125885900:01:001:0075, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області; - права власності на земельну ділянку розміром 1,73га кадастровий номер 6125885900:01:001:0095, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області; - права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Як зазначають позивачі в позовній заяві, на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Коли позивачі звернулись до приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу для отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, то отримали Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку із неможливістю підтвердити родинні зв`язки з померлим та рекомендацію звернутись за захистом своїх прав до суду. Вказують, що їм невідомо чому у правовстановлюючих документах існують розбіжності у написанні прізвища їх батька.

На підставі викладеного, просять встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_4 , ОСОБА_4 є рідним дідом позивачів, визнати за позивачами право власності на спадкове майно після смерті діда ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки та житловий будинок відповідно до позовних вимог.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року позовну заяву було залишено без руху, позивачам надано строк на усунення недоліків в позовній заяві.

4. Ухвалою суду від 01 березня 2024 року, після усунення позивачами недоліків, було відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого розгляду на 25 березня 2024 року.

5. Ухвалою суду від 25 березня 2024 року підготовче засідання відкладено на 17 квітня 2024 року за клопотанням позивачки.

6. Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 08 травня 2024 року.

7. Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

9. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

10. Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Кудлаївка Шумського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Підгаєцькою сільською радою Шумського району Тернопільської області.

11. Відповідно до дубліката Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 20.05.1989 та Реєстрового напису на документи про право власності вбачається, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 і зареєстрований по праву особистої власності в Кременецькому бюро технічної інвентаризації за реєстровим №234 20.05.1989. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів №100 від 24.04.1989.

12. Відповідно до довідки №03-01/2/772 від 16.04.2024, виданої Архівним відділом №2 Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області вбачається, що згідно запису погосподарської книги №4 Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області за 1986-1990 роки станом на 01 липня 1990 року, в селі Кудлаївка, особовий рахунок № НОМЕР_2 , суспільної групи - колгоспна, головою сім`ї був ОСОБА_4 , 1929р.н., члени сім`ї - ОСОБА_5 , 1928 р.н. - дружина.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи колгоспний двір.

13. Із повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна №369/22 від 01.02.2024, виданого ФОП ОСОБА_6 вбачається, що станом на 01 лютого 2024 року змін в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 - не виявлено.

14. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №705568 від 05.04.2002 слідує, що ОСОБА_4 на підставі рішення ІХ сесії ІІІ скликання Підгаєцької сільської ради народних депутатів від 14 березня 2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,42га, яка розташована на території Підгаєцької сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15. Відповідно до відповіді №473914 від 01.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником земельної ділянки площею 2,4170га , кадастровий номер 6125885900:01:001:0075, що розташована на території Підгаєцької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Р2 №705568.

16. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №705588 від 05.04.2002 слідує, що ОСОБА_4 на підставі рішення ІХ сесії ІІІ скликання Підгаєцької сільської ради народних депутатів від 14 березня 2001 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,73га, яка розташована на території Підгаєцької сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17. Відповідно до відповіді №473852 від 01.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником земельної ділянки площею 1,7266га , кадастровий номер 6125885900:01:001:0095, що розташована на території Підгаєцької сільської ради Кременецького району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Р2 №705588.

18. Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кудлаївка Шумського району Тернопільської області.

19. Згідно із довідкою №44/01-04/06 від 28.03.2024, виданою виконавчим комітетом Кременецької міської ради вбачається, що на день смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 проживав разом з нею і вели спільне господарство.

20. Довідкою №43/01-04/06 від 28.03.2024, виданою виконавчим комітетом Кременецької міської ради про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, які постійно були зареєстровані зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтверджується, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інші зареєстровані особи на день смерті ОСОБА_4 відсутні.

21. Своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 лютого 2023 року приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 по тій причині, що ними не підтверджено родинних відносин з померлим.

22. На підтвердження факту родинних відносин із померлим ОСОБА_4 , позивачами надано наступні документи:

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кременець Тернопільської області, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ;

- свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , відповідно до якого слідує, що 20 липня 1995 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_10 , дружини - ОСОБА_10 ;

- свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , відповідно до якого слідує, що 08 серпня 2007 року розірвано шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ;

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 , відповідно до якого слідує, що 08 липня 2021 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_13 , дружини - ОСОБА_13 ;

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кременець Тернопільської області, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ;

- свідоцтво про одруження серії НОМЕР_9 , відповідно до якого слідує, що 13 листопада 1993 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , прізвища подружжя після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_16 , дружини - ОСОБА_16 ;

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Кудлаївка Шумського району Тернопільської області, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

23. Відповідно до Акту опиту свідків, складеного 28 березня 2024 року старостою Кременецької міської ради Вікторією Дрель в присутності сусідів-свідків: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_3 , 1949р.н., який народився і проживає в АДРЕСА_1 був сином ОСОБА_4 і ОСОБА_3 одна і та ж особа.

24. Відповідно до Акту опиту свідків, складеного 28 березня 2024 року старостою Кременецької міської ради Вікторією Дрель в присутності сусідів-свідків: ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_4 , який проживав і був зареєстрований до дня смерті в АДРЕСА_1 і ОСОБА_4 одна і та ж особа.

25. В судовому засіданні було оглянуто спадкову справу №186/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Із спадкової справи вбачається, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звертались до приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. із письмовими заявами про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 .

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №53693788 від 17.10.2018 підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу: номер у спадковому реєстрі №63154246, номер у нотаріуса 186/2018, спадкодавець ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

та поховала її.

ІV. Оцінка Суду.

26. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

27. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

28. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

29. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

30. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

31. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

32. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

33. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

34. Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

35. Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

36. Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

37. За змістом ст.123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 станом на 01 липня 1990 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , членом колгоспного двору ОСОБА_5 , а отже вони набули у власність по частці вказаного вище жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її частку в майні колгоспного двору успадкував її чоловік ОСОБА_4 , який проживав разом з нею, а відтак на день смерті ОСОБА_4 йому належав в цілому житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

38. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

39. Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі, свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

40. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

41. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

42. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

43. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

44. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

45. Згідно із ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

46. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

47. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є внуками померлого та спадкоємцями п`ятої черги на спадкове майно померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вчасно звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_3 , який є сином померлого та спадкоємцем першої черги на майно померлого ОСОБА_4 , не заперечує проти того, щоб за позивачами у справі було визнано право власності на спадкове майно після смерті його батька ОСОБА_4 , відповідно до позовних вимог.

48. Згідно зі ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

49. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

50. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. Г Земельного кодексу України.

Щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин, суд зазначає наступне.

51. Згідно ст. 257 ЦК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

52. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

53. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Із роз`яснень постанови ВСУ №5 від 31.03.1995 року із послідуючими змінами та доповненнями слідує, що у разі коли юридичні факти пов`язані із вирішенням спору про право, то такі спори вирішуються у позовному провадженні на загальних підставах.

54. Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Судом встановлено, що позивачі позбавлені можливості реалізувати своє право на спадкування за законом у зв`язку із недоведеністю факту родинних відносин з померлим дідом ОСОБА_4 .

Таким чином встановлення факту родинних відносин, а саме, що відповідач ОСОБА_3 є рідним сином померлого ОСОБА_4 , померлий ОСОБА_4 є рідним дідом позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпосередньо породжує для позивачів юридичні наслідки, оскільки дасть їм змогу оформити свої права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .

55. Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

Отже, в ході судового розгляду на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин, а саме той факт, що відповідач ОСОБА_3 є рідним сином померлого ОСОБА_4 , померлий ОСОБА_4 є рідним дідом позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знайшло своє підтвердження.

56. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

57. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

58. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

59. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

60. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

61. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

У зв`язку із чим, враховуючи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину в установленому законом порядку, як такі, що вчасно звернулись із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та земельні ділянки в нотаріальній конторі не можуть, відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, право позивачів підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

62. Позивачі, в разі задоволення позову, просили не стягувати з відповідача сплачений ними судовий збір.

Керуючись статтями 15, 16, 257, 328, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1223, 1265, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 82, 89, 14, 315 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 112, 120-126, 524, 525, 529, 548, 549, 563 ЦК Української РСР (1963 року), суд

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.

2.Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є рідним сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_19 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним дідом по батьковій лінії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

4.Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_11 , РНОКПП НОМЕР_12 ) в порядку спадкування за законом внаслідок смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме на: - земельну ділянку розміром 2,4170га, кадастровий номер 6125885900:01:001:0075, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області; - земельну ділянку розміром 1,7266га, кадастровий номер 6125885900:01:001:0095, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

5.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_13 , РНОКПП НОМЕР_14 ) в порядку спадкування за законом внаслідок смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме на: - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

6.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено та підписано 08 травня 2024 року.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК