Рішення

від 09.05.2024 по справі 569/12706/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

569/12706/19

2/465/696/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09.05.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.

за участю секретаря Сеньків А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ';'ВПК-Україна'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ВПК-Україна», в особі свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ВПК-Україна» матеріальну шкоду (борг за Договором безпроцентної позики) в сумі 100000,00 грн., та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 29.03.2019 року ОСОБА_1 написав заяву про працевлаштування на посаду представника торгівельного у Товаристві та пройшов співбесіду із директором Львівської філії, однак не мав трудової книжки, а тому мав бути працевлаштований з 03.04.2019 року.

29.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся із проханням про надання грошової позики в сумі 100000,00 грн. в зв`язку з скрутним матеріальним становищем (необхідні кошти для купівлі автомобіля)

29.03.20419 року своїм протоколом загальні збори учасників Товариства надали погодження на укладання договору позики з ОСОБА_1

29.03.2019 року відповідно до розписки наданої ОСОБА_1 та видаткового касового ордера, останній отримав кошти у сумі 100000,00 грн. відповідно до договору.

Розписка, надана відповідачем в присутності свідків. В розписці чітко зазначені всі обов`язкові реквізити.

Грошові кошти відповідач отримав особисто з каси ТОВ «ВПК-Україна», про що свідчить видатковий касовий ордер від 29.03.2019 року, підписаний директором Львівської філії ТОВ «ВПК-Україна» та ОСОБА_1 особисто, в присутності свідків.

Відповідно до п. 2.3. Договору остаточною датою повернення позики є 29.06.2019 року.

Відповідно до п. 3.4. Договору, по настанні дати вказаної в п.2.3 цього Договору, позичальник зобов`язується протягом одного банківського дня повернути суму позики.

Відповідно до п. 4.2. Договору, якщо позичальник не поверне позичену суму грошей (відповідну їх частину) до вказаного строку, позикодавець має право, починаючи з наступного дня після цього строку, пред`явити цей договір до стягнення у встановленому законом порядку та звернути стягнення на майно, яке є власністю позичальника чи його близьких родичів, на яке згідно з законодавством України, може бути звернене стягнення.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08.07.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Надано позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.07.2019 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ';'ВПК-Україна'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики передано за підсудністю на розгляд до Франківського районного суду м. Львова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 року головуючим суддею визначено суддю Мартьянову С.М.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.10.2019 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

19.11.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з наступним.

Так, позовні вимоги позивача відповідач заперечує у повному обсязі, вважає їх необґрунтованим та надуманими.

Позивач вводить суд в оману твердженням про те, що 29.03.2019 року між ТзОВ «ВПК-Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір безпроцентної грошової позики на суму 100000,00 грн., які він отримав відповідно до розписки від 29.03.2019 року та видаткового касового ордеру від 29.03.2019 року, і які зобов`язувався повернути до 29.06.2019 року, оскільки жодних коштів відповідач в якості грошової позики від позивача не отримував та не укладав вищевказаного договору.

З березня 2017 року по травень 2019 ОСОБА_1 фактично працював на посаді торгівельного представника ТзОВ «ВПК-Україна», однак юридично позивач відмовлявся оформляти ОСОБА_1 на займану посаду з метою ухилення від сплати податків за найманого працівника.

Під час фактичного прийняття на роботу у березні 2017 року позивач вимагав у відповідача підписати шаблон договору безпроцентної грошової позики 100000,00 грн., шаблон розписки та шаблон видаткового касового ордеру без зазначення дати на вищевказаних документах з метою убезпечення себе від недобросовісних дій відповідача, які б могли трапитись у майбутньому, оскільки внаслідок виконання своїх прямих трудових обов`язків відповідач був матеріально відповідальною особою.

Внаслідок такої неправомірної вимоги позивача відповідачем було заповнено на договорі безпроцентної грошової позики, розписці, заяві та видатковому касовому ордері виключно свої паспортні дані та проставлено підпис, без зазначення жодних дат.

Це була усталена практика ТзОВ «ВПК-Україна» при прийомі на роботу працівників, оскільки більшість з них не була офіційно працевлаштована.

Даний факт може бути підтверджений показами свідків в судовому засіданні, зокрема, ОСОБА_2 , який працював у ТзОВ «ВПК-Україна».

З розписки ОСОБА_1 та заяви про надання грошової позики від 29.03.2019 року, які долучені позивачем в якості доказів до позовної заяви, вбачається, що заповнені вона двома різними способами. ОСОБА_1 розписка була заповнена від початку тексту розписки до зазначення його ідентифікаційного коду. Після вона заповнена іншою невстановленою особою із зазначенням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які відповідачу не відомі та не були присутні при написанні такої розписки.

У заяві про видачу грошової позики особисто відповідачем було заповнено лише його паспортні дані та проставлено підпис. Реквізити директора, дата написання розписки та дата повернення грошових коштів проставлені невстановленою особою у невстановлений час.

У договорі безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року також було проставлено дату укладання договору та дату повернення позики іншою особою.

Дані факти свідчать про те, що наявні в матеріалах справи розписка, заява та договір не були написані в один день та одноосібно ОСОБА_1 , а доповнені невстановленою особою у невстановлений час з проставленням необхідних позивачу дати отримання грошової позики та дати повернення такої позики, які є необхідними для дотримання встановленої законом форми для договору позики.

Позивач також, зазначає, що протоколом загальних зборів учасників Товариства було надано згоду на укладання договору позики на суму 100000,00 грн. з ОСОБА_1 , однак такий протокол зборів учасників відсутній в додатках до позовної заяви.

Також позивачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт видачі грошових коштів ТзОВ «ВПК-Україна» у сумі 100000,00 грн. ОСОБА_1 , оскільки такими доказами мають бути касова книжка і чекова книжка ТзОВ «ВПК-Україна» за 29.03.2019 року, а також виписка банку про зняття готівки у розмірі 100000,00 грн. ТзОВ «ВПК-Україна» за 29.03.2019 року.

Окрім того, ТзОВ «ВПК-Україна» не могло відповідно до діючого законодавства видати в один день 29.03.2019 року готівкові кошти ОСОБА_1 у розмірі 100000,00 грн.

Крім цього, на спростування доводів позивача про те, що лише 29.03.2019 року відповідач написав заяву на працевлаштування у ТзОВ «ВПК-Україна», свідчить факт наявності у відповідача оригіналів видаткових накладних, зокрема у видатковій накладній №ЛВ-0002719 від 24.10.2018 року зазначено «Агент: ОСОБА_5 тел. НОМЕР_1 », тобто зазначені дані відповідача вказують на те, що ОСОБА_1 працював у ТзОВ «ВПК-Україна» задовго до 29.03.2019 року. Усі наявні у відповідача оригінали видаткових накладних, які у нього збереглись, будуть надані суду для огляду в судовому засіданні.

У травні 2019 року відповідач припинив співпрацю з ТзОВ «ВПК-Україна» у зв`язку з небажанням позивача офіційно працевлаштувати ОСОБА_1 що, відповідно, і послугувало підставою для звернення позивача з зазначеним позовом до суду з метою неправомірного стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 100000,00 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.03.2020 року призначено розгляд справи в судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.07.2020 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження до розгляду справи загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.07.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано у ТзОВ «ВПК-Україна» (33000, м. Рівне, пров. Робітничий, 5): оригінал договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, оригінал розписки ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал видаткового касового ордеру №31 від 29.03.2019 року, оригінал заяви ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал касової книжки за 29.03.2019 року, оригінал чекової книжки за 29.03.2019 року, оригінал виписки з банку про зняття готівки у розмірі 100000 ти грн. ТзОВ «ВПК-Україна» про надання згоди на укладення з ОСОБА_1 договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року.

Зобов`язано ТзОВ «ВПК-Україна» надати суду витребувані документи в строк до 30.07.2021 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.12.2021 року клопотання представника відповідача задоволено.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» оригінал договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, оригінал розписки ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал видаткового касового ордеру №31 від 29.03.2019 року, оригінал заяви ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал касової книжки за 29.03.2019 року, оригінал чекової книжки за 29.03.2019 року, оригінал виписки з банку про зняття готівки у розмірі 100000 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» за 29.03.2019 року, Оригінал протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» про надання згоди на укладення з ОСОБА_1 договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року.

Зобов`язано ТзОВ «ВПК-Україна» надати суду витребувані документи в строк до 01.02.2022 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.09.2022 року Клопотання представника відповідача задоволено.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» оригінал договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, оригінал розписки ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал видаткового касового ордеру №31 від 29.03.2019 року, оригінал заяви ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал касової книжки за 29.03.2019 року, оригінал чекової книжки за 29.03.2019 року, оригінал виписки з банку про зняття готівки у розмірі 100000 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» за 29.03.2019 року, Оригінал протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» про надання згоди на укладення з ОСОБА_1 договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року.

Зобов`язано ТзОВ «ВПК-Україна» надати суду витребувані документи в строк до 18.10.2022 року.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.10.2022 року клопотання представника відповідача задоволено.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» оригінал договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, оригінал розписки ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал видаткового касового ордеру №31 від 29.03.2019 року, оригінал заяви ОСОБА_1 від 29.03.2019 року, оригінал касової книжки за 29.03.2019 року, оригінал чекової книжки за 29.03.2019 року, оригінал виписки з банку про зняття готівки у розмірі 100000 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» за 29.03.2019 року, Оригінал протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» про надання згоди на укладення з ОСОБА_1 договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року.

Зобов`язано ТзОВ «ВПК-Україна» надати суду витребувані документи в строк до 23.11.2022 року.

21.11.2022 року на виконання вимог ухвали, на адресу суд від позивача надійшли витребувані документи.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.03.2023 року клопотання представника відповідача про призначення експертизи задоволено.

Призначено по цивільній справі судову технічну експертизу давності документів, а саме договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, розписки від 29.03.2019 року, видаткового касового ордеру № 31 від 29.03.2019 року та заяви від 29.03.2019 року у цивільній справі № 569/12706/19 за позовом.

Проведення експертизи доручено Інституту судових експертиз та права (79005, м. Львів, вул. Академіка Богомольця, 9).

Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача - ОСОБА_1 .

На час проведення судової експертизи провадження у цивільній справі № 569/12706/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК- Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики зупинено.

Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 16.05.2023 року провадження по цивільній справі відновлено.

Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 19.05.2023 року клопотання заступника директора Інституту судових експертиз та права ОСОБА_6 - задоволено.

Надано дозвіл експерту, якому доручено проведення по справі фізико-хімічної експертизи, на пошкодження рукописних текстів в досліджуваних оригіналах документів в межах передбачених методиками проведення судових експертиз.

Продовжити термін виконання експертизи.

Провадження у справі - зупинено.

31.08.2023 року на адресу суду надійшов висновок експерта №563/23 від 18.07.2023 року.

Ухвала Франківського районного суду м. Львова від 20.10.2023 року провадження по цивільній справі за позовом заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відновлено. Справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та відповідача, проти позовних вимог заперечували у повному обсязі, просили суд відмовити у задоволенні позову з врахуванням заперечень та доводів відповідача викладених у відзиві, а також з врахуванням висновків викладених у висновку експерта. Також просила суд не розглядати клопотання щодо виклику свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази у сукупності, та кожен доказ окремо, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 29.03.2019 року було укладено договір безпроцентної грошової позики між ТОВ «ВПК-Україна» та ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2.1. Договору сума позики за цим договором становить 100000,00 грн.

Позика надається позичальнику строком на 3 місяці з моменту підписання цього договору та отримання усієї суми позики, що підтверджується видатковим касовим ордером та/або розпискою, які є невід`ємною частиною цього Договору. (п.2.2. Договору)

Згідно п. 2.3. Договору остаточною датою повернення позики є 29.06.2019 року.

Відповідно до розписки, дата складання 29.03.2019 року ОСОБА_1 позичив у ТОВ «ВПК-Україна» гроші в сумі 100000,00 грн. які отримав в касі Товариства в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно видаткового касового ордеру від 29.03.2019 року ОСОБА_1 було видано сто тисяч гривень.

Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про надання йому грошової позики в сумі 100000,00 грн., яку він зобов`язується повернути до 29.06.2019 року.

Відповідач у повному обсязі заперечував факт укладання договору безпроцентної грошової позики на суму 100000,00 грн., а також пояснив у відзиві на позовну заяву, що ним були лише написані його особисті дані, про те ніяких грошей він від ТзОВ «ВПК-Україна» не отримував та договорів не укладав, а також пояснив, що час заповнення розписки, заяви щодо надання йому грошових коштів в сумі 100000,00 грн., які датовані 29.03.2019 року не співпадає з реальним часом, коли вони були заповнені відповідачем в частині зазначення своїх даних.

Під час розгляду справи була проведена експертиза, та відповідно до висновку експерта №563/23 від 18.07.2023 року 1-3. записи від позикодавця ТОВ «ВПК-Україна», дати, та підписи від імені директора Львівської філії Кузьмича О.П. в договорі безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, розписці від 29.03.2019 року, видатковому касовому ордері №31 від 29.03.2019 року та заяві від 29.03.2019 року виконані в період січень-червень 2019 року, тобто, період виконання вказаних записів включає дати зазначені в документах.

Записи від позичальника ОСОБА_1 та його підписи в договорі безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, розписці від 29.03.2019 року, видатковому касовому ордері №31 від 29.03.2019 року та заяві від 29.03.2019 року виконані раніше червня 2018 року, тобто давність їх виконання не відповідає датам на документах.

Записи від Позичальника ОСОБА_1 та його підписи в договорі безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, розписці від 29.03.2019 року, видатковому касовому ордері №31 від 29.03.2019 року та заяві від 29.03.2019 року виконані значно раніше ніж записи від позикодавця ТОВ «ВПК-Україна», дати, та підписи від імені директора Львівської філії Кузьмича О.П.

4-7. Тексти (бланки) договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року, розписці від 29.03.2019 року, видатковому касовому ордері №31т від 29.03.2019 року та заяви від 29.03.2019 року були заповнені та підписані позичальником ОСОБА_1 в період раніше червня 2018 року, а потім, в період січень-червень 2019 року були внесені записи від позикодавця ТОВ «ВПК-Україна», дати, та підписи від імені директора Львівської філії Кузьмича О.П.

Відповідно до ч.1 ст.528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду а також: усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини другої статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно ч.1 ст.528 ЦК України, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми ( договори).

Частинам 1-5статті 203ЦК Українивстановлено,що змістправочину неможе суперечитицьому Кодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Особа,яка вчиняєправочин,повинна матинеобхідний обсягцивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочинмає вчинятисяу формі,встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частини першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу звернення до суду з даним позовом посилався, зокрема на ст. ст. 509, 526, 612, 1047, 1049 ЦК України, якими передбачено вимоги та умови до укладеного договору позики, хоча, безпосереднє посилання на вище вказані статті Цивільного Кодексу України, без належного підтвердження даних обставин, не може свідчити про той факт, що між сторонами наявні боргові зобов`язання щодо укладеного договору позики.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів. Тому, у справах про стягнення боргу за договором позики, позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Постановою правління НБУ №148 від 29.12.2017 року Про затвердження положення

про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у ІІ Розділі п. 5,6 визначено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб`єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Таким чином, у суду викликає сумнів той факт, що відповідачу могла бути видана сума коштів готівкою у розмірі 100000,00 грн. в один день одним платежем, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач посилався на те, що заповнення даного виду заяв, розписок щодо отримання грошових коштів була усталена практика ТзОВ «ВПК-Україна», на підтвердження цього в матеріалах справи містяться копія договору безпроцентної грошової позики, копія розписки, копія заяв, копія видаткового касового ордеру, які заповнені лише ОСОБА_2 .

Представник позивача стверджував у позовній заяві, що відповідач 29.03.2019 року написав заяву на працевлаштування, проте не мав при собі трудової книжки, та мав би бути працевлаштований з 03.04.2019 року, проте суд до цих тверджень позивача відноситься критично, оскільки в матеріалах справи є копія видаткової накладної №ЛВ-0002719 від 24 жовтня 2018 р., в якій вказаний агент: ОСОБА_5 та номер телефону.

Представник позивача, також, зазначив, що 29.03.2019 року протоколом загальних зборів учасників Товариства надано погодження на укладання договору позики з ОСОБА_1 , проте даного протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» про надання згоди на укладення з ОСОБА_1 договору безпроцентної грошової позики від 29.03.2019 року матеріали справи не містять.

Окрім того, висновком експерта №563/23 від 18.07.2023 року встановлено, що записи від позичальника ОСОБА_1 та його підписи в договорі безпроцентної грошової позики, розписці, видатковому касовому ордері та заяві, які датовані 29.03.2019 року виконані раніше червня 2018 року, тобто, давність їх виконання не відповідає датам на документах, а також встановлено, що записи від позичальника ОСОБА_1 та його підписи в договорі безпроцентної грошової позики, розписці, видатковому касовому ордері та заяві, які датовані 29.03.2019 року виконані значно раніше ніж записи від позичальника ТОВ «ВПК-Україна», дати, та підписи від імені директора Львівської філії Кузьмича О.П. Тексти (бланки) договору безпроцентної грошової позики, розписці, видатковому касовому ордері та заяві, які датовані 29.03.2019 року були заповнені та підписані ОСОБА_1 в період раніше червня 2018 року, а потім, в період січня-червня 2019 року були внесені записи від позикодавця ТОВ «ВПК-Україна», дати, та підписи від імені директора Львівської філії Кузьмича О.П.

Позивач просив суд не брати до уваги при вирішенні справи вище вказаний висновок експерта, оскільки він одержаний з порушенням порядку, зокрема посилався на те, що у висновку експерта у розділі «1. Зовнішній огляд» наведено опис документів, які досліджувалися експертом. У вказаному розділі зазначено, зокрема, що: - «В розписці наявний відбиток печатки ТОВ «НВП-Україна» (стор. 5 висновку); - «В касовому ордері наявний відбиток печатки ТОВ «НВП-Україна» (стор. 6 висновку). Однак такі документи ТОВ «ВПК-Україна» до матеріалів справи не надавалися, що свідчить про дослідження експертом документів, які відсутні в матеріалах справи і самостійно ним збиралися.

Однак вищевказане твердження представника позивача не відповідає дійсності, і дані документи, зокрема оригінал розписки від 29.03.2019 та оригінал видаткового касового ордера від 29.03.2019 надійшли на адресу суду від директора ТОВ «ВПК-Україна» Волошун І.А. на виконання ухвали суду від 18.10.2022 року, що вбачається з матеріалів цивільної справи.

Представник позивача надав лист Міністерства юстиції України , в якому вказано, що за даними державного Реєстру атестованих судових експертів Юрченко Є.М. в Реєстрі не значиться.

Проте, з даного приводу суд зазначає, що висновку експерта №563/23 від 18.07.2023 (арк.2) вказано, що свідоцтво не дійсні у зв`язку із звільненням (наказ №93-к від 04.08.2008 року), що не позбавляє права експерта кваліфікації відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України справа № К/9991/54050/12, справа № К/800/4178/16.

Постановою верховного суду України від 29.05.2019 року колегії суддів палати Касаційного цивільного суду (справа №322/426/16) встановлено, що чинне законодавство України не містить імперативних норм про можливість проведення фізико-хімічної експертизи виключно державними спеціалізованими установами (за виключенням встановлених законом обмежень), а тому експерт ОСОБА_7 є належним суб`єктом здійснення судово-експертної діяльності.

Аналогічні позиції, щодо належності суб`єкта експертної діяльності ОСОБА_7 викладені в постановах Касаційного цивільного суду Верховного суду України: постанова від 20.03.2020 (справа №704/589/17), постанова від 24.02.2023 року (справа №552/2660/16-ц), постанова від 03.02.2022 року (справа №369/7225/19-ц), постанова від 28.04.2022 року (справа №521/10766/18-ц).

Таким чином, зі змісту заявлених вимог, обставин та правовідносин судом не вбачається за можливе визнати, що між сторонами наявні правовідносини, які передбачені вимогами чинного законодавства, щодо стягнення суми боргу як заборгованості за договором позики.

Згідно ст.12, 81 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Отже, дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що для визначення факту укладення договору, його умов та його юридичної природи, з метою правильного застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України, суд повинен виявити справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа.

Саме такий правовий висновок про застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, які, згідно зі ст.360-7 ЦПК України, є обов`язковими для всіх судів України.

Зокрема, як вбачається з правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 року, за наслідками розгляду справи № 6-79цс14, відповідно до норм ст.ст.1046, 1047 ЦК України, договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого, дійсно, вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Розписка може бути підставою для стягнення грошей лише за умови, якщо між сторонами виникли правовідносини позики і кошти реально передавались боржнику (ВС/КЦС у справі № 753/11670/17 від 11.06.2021 року).

Згідно з вимогами ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ч. 1ст. 76 ЦПК Українизасобами доказування в цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст.ст. 77-78 ЦПК Українисуд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно дост.89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ';'ВПК-Україна'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПК-Україна» код ЄДРПОУ 37023086, місцезнаходження: 33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Мартьянова С.М.