Рішення

від 09.05.2024 по справі 683/747/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/747/24

2/683/513/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/747/24, 2/683/513/2024 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області і просять визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки цього будинковолодіння та 2/3 частки земельної ділянки, за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку будинковолодіння та 1/3 частку земельної ділянки.

В обґрунтування заявленого позову посилаються на те, що вищезазначене будинковолодіння побудовано у 1988 році та є майном колгоспного двору. Право власності на вказане будинковолодіння було оформлено на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_3 , про що останньому видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок від 07 вересня 1989 року.

Станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були: ОСОБА_3 голова двору, його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 , а тому спірне будинковолодіння було спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких мав рівну частку в ньому по 1/3 частині.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1\3 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яку вона набула як член майна колгоспного двору. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її дочка ОСОБА_1 , яка є єдиним її спадкоємцем за законом, а тому до неї перейшло право на належну спадкодавиці 1/3 частину зазначеного будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла 1\3 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дочка ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею майна померлого за заповітом, а тому до неї перейшло право на належну спадкодавцю 1/3 частину зазначеного будинковолодіння.

Таким чином, ОСОБА_1 , має право на 2/3 частини спірного будинковолодіння, які вона набула в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 (1/3 частину) та в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 (1/3 частину).

ОСОБА_2 має право на 1/3 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 як член майна колгоспного двору.

Також згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №125060 від 24 лютого 2006 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі зазначають, що оскільки вони мають право на спірне будинковолодіння, яке розташоване на даній земельній ділянці, тому в силу ст.120 ЗК України до них у відповідних частках переходить й право власності на спірну земельну ділянку.

Оскільки через відмову нотаріуса у оформленні спадщини позивачі не можуть оформити своє право власності на спірні будинковолодіння та земельну ділянку, тому просять в судовому порядку визнати за ними право власності на зазначене нерухоме майно.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Віхерко Н.О. подала заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивачів, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, причини неявки не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подавала. Проте, в матеріалах справи наявна заява, у якій Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , побудований у 1968 році та відноситься до суспільної групи колгоспний двір.

07 вересня 1989 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної ради народних депутатів на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , де зазначено, що вказаний житловий будинок належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Право власності ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок зареєстровано у Хмельницькому обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під реєстровим №35.

Згідно виписки з погосподарської книги за 1991-1995 роки №11 с. Махаринці виконавчого комітету Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, наданої Коржівським старостинським округом №3 Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області за №62 від 17 серпня 2023 року, житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 15 квітня 1991 року головою цього колгоспного двору був ОСОБА_3 , а членами колгоспного двору являлись: його дружина ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_6 .

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Правовідносини щодо будівництва житлових будинків і набуття прав на них до15 квітня 1991 року регламентувалися нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст.86 ЦК УРСР 1963 року право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема:

- право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні;

- розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних;

- згідно зі ст.4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 належав до суспільної групи колгоспний двір і станом на 15 квітня 1991 року членами цього колгоспного двору були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку - по 1/3 частині (1 : 3=1/3).

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу (ст.1223 ЦК України).

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Згідно довідки Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №259 від 25 жовтня 2011 року ОСОБА_4 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_3 , донькою ОСОБА_1 , зятем ОСОБА_7 та онукою ОСОБА_8

28 березня 2011 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №232/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Того ж дня чоловік ОСОБА_4 ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4

23 січня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 . державним нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом на належні ОСОБА_4 земельну ділянку та грошові вклади.

Крім вказаного майна, до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 увійшла також 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право на яку ОСОБА_4 мала як член майна колгоспного двору.

Оскільки ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги до майна померлої ОСОБА_4 , вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину та оформила частину спадкового майна, тому до неї в порядку спадкування за законом перейшло право на належну померлій 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Згідно довідки виконкому Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області №162 від 13 грудня 2022 року ОСОБА_3 на день своєї смерті був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом із донькою ОСОБА_1 .. зятем ОСОБА_7 та онуком ОСОБА_8 .

05 листопада 2018 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений того ж дня секретарем виконавчого комітету Коржівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області ОСОБА_9 , зареєстрований в реєстрів за №35, згідно якого все своє майно, належне йому на день смерті, заповів ОСОБА_1

28 грудня 2022 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №482/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3

17 січня 2024 року на ім`я ОСОБА_1 . державним нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні ОСОБА_3 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 увійшла також 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , яку він набув як член майна колгоспного двору.

Оскільки ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом до майна померлого ОСОБА_3 , тому вона набула право власності на належну померлому 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 у спірному будинковолодінні належить 2/3 його частини (1/3 частина набута в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_10 + 1/3 частина в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 ).

Решта 1/3 частини спірного будинковолодіння належить ОСОБА_2 як члену майна колгоспного двору.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Відповідно до положень ст.381 ЦК України земельна ділянка разом з розташованим на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями є садибою.

У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6824284700:02:002:0014.

Вказана земельна ділянка на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №125060 від 24 лютого 2006 року належала на праві власності ОСОБА_3 .

Оскільки позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули у спільну часткову власність житловий будинок АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 2/3 частини, а ОСОБА_2 1/3 частину), тому на підставі ч.1 ст.120 ЗК України до них перейшло право власності у відповідних частках і на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, на якій розташований цей житловий будинок.

З огляду на викладене за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, яка розташована за тією ж адресою, а за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, яка розташована за тією ж адресою.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_11 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_11 право власності на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6824284700:02:002:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: с. Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницької області, 31146, код ЄДРПОУ 04405461.

Текст рішення складено 09 травня 2024 року.

Суддя: