Ухвала

від 09.05.2024 по справі 216/3229/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3229/24

провадження 1-кс/216/1065/24

УХВАЛА

іменем України

09 травня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судових засідань в приміщенні Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12024041230000962 від 07.05.2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, без освіти, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утримані неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

встановив :

До Центрально-Міського районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного західу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» з без визначення розміру застави.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041230000962 від 07.05.2024, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про те, що з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України (запроваджений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено військовий стан на всій території України, який неодноразово був продовжений, в тому числі 14.02.2024 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №10456/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05:30 години 13 травня 2024 року, 06 травня 2024 року приблизно о 18:10 годин, точний час органом досудового розслідування не встановлений, перебуваючи біля приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) і обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ззаду підійшов до ОСОБА_7 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, наніс один удар кулаком в область шийного відділу та відразу штовхнув у спину ОСОБА_7 , від чого остання втратила рівновагу та впала на землю, після чого ОСОБА_5 присів біля потерпілої та продовжуючи застосовувати насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, з метою відкритого викрадення чужого майна, завдав ще два удари кулаком в ділянку обличчя та шиї ОСОБА_7 , після чого з лівої руки вирвав мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A34 5G», об`ємом пам`яті 6/128GB, IMEI №1: НОМЕР_1 , IMEI №2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 , корпус виготовлений з металевого матеріалу та має колір «Silver», з влаштованими у ньому двома абонентським номерами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_5 вартістю 13 095 гривень.

Надалі, ОСОБА_5 , разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 фізичного болю та майнової шкоди у вигляді матеріального збитку на загальну суму 13 095 гривень

08.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадження, ризик продовження зайняття ним злочинною діяльністю.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що не заперечує проти його задоволення. Повідомив, що дата та час затримання у протоколі зазначені вірно, заходи фізичного або психологічного тиску до нього не застосовувались.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 за узгодженою із ОСОБА_5 позицією, проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечує.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Згідно протоколу затримання 07 травня2024р. о 14.47 год. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, складено і підписано 08 травня 2024р. та вручено останньому 08 травня 2024р. о 12-45 годині, тобто у строк передбачений ч. 2 ст. 278 КК України.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом огляду місця події від 06.05.2024, протоколом допиту потерпілої громадянки України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками за участю потерпілої громадянки України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколом допиту свідка громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками за участю свідка громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протоколом допиту свідка громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками за участю свідка громадянина України громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.4. Наявність ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, (3) ризик продовження зайняття ним злочинною діяльністю.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду - санкція ч.4 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, підозрюваний не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших непрацездатних осіб не має, офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та реальність спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідчий суддя вважає, що оскільки підозрюваному відомі анкетні дані, місце мешкання свідків, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України

3.4.3. ризик продовження зайняття злочинною діяльністю.

Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів інших проявів девіантної поведінки ОСОБА_5 та притягнення його до кримінальної відповідальності.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв`язки підозрюваного на території України.

- за станом здоров`я ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю, тяжкими хронічними захворюваннями не страждає.

- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

- майновий стан підозрюваного, який офіційно непрацевлаштований.

3.6. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту та застави, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків, окрім того, жодна особа не звернулась до слідчого судді письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування та з урахуванням часу фактичного затримання, а саме - до 07.07.2024.

3.7. Альтернативний запобіжний захід

Слідчий суддя, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованих діянь, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193-196, 199, 369-372, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -

постановив :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на 58 (п`ятдесять вісім) днів - до 07.07.2024 року включно.

Зобов`язати слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про взяття під варту останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити строк дії ухвали до 07.07.2024 року включно.

Слідчий суддя: ОСОБА_1