Рішення

від 12.04.2024 по справі 536/1138/23

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1138/23

Провадження № 2/536/72/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі :

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

За участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення -

В С Т А Н О В И В:

Позовна заяваобґрунтована зокрематим,що вони являються власниками житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою виконавчого комітету Омельницької сільської ради від 05.03.2019 року.

Будинок перебуває у їх спільній частковій власності по 1/2 на особу.

Право власності на вказаний будинок вони успадкували від батька ОСОБА_4 .

На даний момент у вказаному будинку, відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 47 від 29.05.2023, ніхто не зареєстрований.

Відповідно до Акту обстеження фактичного місця проживання особи, у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації відповідач - ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_3 , проживає у вказному будинку, з 1986 року, як донька співмешканки їх покійного батька, ОСОБА_5 . Раніше у будинку проживали інші родичі ОСОБА_5 , проте, на даний момент залишилася тільки відповідач.

Позивачами вказано, що відповідач ОСОБА_3 не являється для них членом сім`ї, згоду на її проживання у вказаному будинку вони не давали.

На даний момент відповідач проживає у будинку, який належить їм на праві приватної власності, чинить перешкоди у користуванні нашим майном, не впускає у будинок та в той же час не піклується про домоволодіння в якому проживає та за прибудинковою територією, створює умови для того, щоб належне їм нерухоме майно псувалося та знижувалося у ринковій вартості.

Також позивачами зазначено, що ними неодноразово проводили бесіди з ОСОБА_3 , щодо належного поводження із займаним житлом. На всі вмовляння щодо припинення псування будинку, вищевказана особа не реагує.

Відповідач ОСОБА_3 не здійснює жодних дій спрямованих на збереження стану житлового будинку та прилеглої території у придатному для проживання стані, мотивуючи це тим, що будинок їй не належить, натомість виселятися бажання не має.

За весь час проживання відповідача, як самостійно так із сім`єю, у будинку не було здійснено жодного поліпшення чи ремонту, натомість із часом будинок втрачає свою вартість та потребує певних робіт.

Окремий письмовий договір між сторонами по справі з приводу користування житлом не укладався та конкретний порядок користування житлом не встановлювався.

Враховуючи вищенаведене, вважають, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинна виселитися із житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вона не являється членом сім`ї, недбало відноситься до майна, чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні майном.

З урахуванням вказаного, просили суд усунути перешкоди позивачам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні житловим будинком із господарськими спорудами та земельною ділянкою на якій вони розташовані, за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 із вказаного домоволодіння.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Від відповдача будь-яких заяв не надійшло, правом на подачу відзиву не скористалася.

Суд дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане також підтверджується довідкою Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 315 від 05.03.2019 року.

Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 47 від 29.05.2023 року, у вказаному житловому будинку ніхто не зареєстрований.

Згідно Акту обстеження фактичного місця проживання особи, у будинку за адресою АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації відповідач - ОСОБА_3 .

Як вказано позивачами, ОСОБА_3 не є їх родичкою, чинить перешкоди у користуванні їх майном та псує його.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом частин першої та другої статті 321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку (частина перша статті 109 ЖК України).

Згідно з частиною першою статті 383 ЦК України, статтею 150ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

У постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 695/2427/16-ц, провадження № 61-29520св18, від 09 жовтня 2019 року у справі№ 523/12186/13-ц, провадження № 61-17372св18 зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого пр Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20) звертала увагу на необхідність співвідношення і застосування статей 391, 395, 405, 406 ЦК України та статей 64, 150 та 156 ЖК України.

Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умови, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

Підстави для виселення особи без надання іншого жилого приміщення передбачені у статті 116 ЖК України.

Так, статтею 116 ЖК України передбачено, що якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Як зазначалося відповідач ОСОБА_3 проживає без реєстрації у належному позивачам житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .

З Акту про пошкодження (псування майна) за № б/н від 30 липня 2021 року скаладеним: ОСОБА_6 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_7 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_8 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) встановлено, що відповідач систематично псує майно позивачів, а саме: пошкоджено перекриття даху будинку та сараю: зламані вхідні двері в хату та до двору, забур`янена територія подвір`я, знищений водопровід, не обробляється присадибна земельна ділянка.

Водночас зазначено, що власників будинку не допускають до двору та до будинку.

Вказані обставини та пошкодження зазначеного майна також підтверджуються фототаблицями до Акту про пошкодження зазначеного майна.

Також суду надано лист № 765 від 21.04.2021 року, згідно якого сільський голова Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до ОСОБА_1 з проханням скосити та прибрати залишки трави та карантинних бур`янів на прилеглій до будинку території.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З урахуванням всіх наданих доказів у їх сукупності суд вважає, що позивачами доведено наявності підстав для застосування положення статті 116 ЖК України.

З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_3 не є родичем позивачам, будь-які договори щодо користування будинком між сторонами не укладалися, в той час відповідач не впускає позивачів до будинку, що належить їм на праві приватної власності, тим самим чинить перешкоди у користуванні ним, псує його тане вчиняє дій щодо його відновлення, тому суд вважає позов обґрунтованим.

Зобов`язання відповідача не чинити перешкод позивачам у користуванні домоволодінням у спосіб, обраний позивачами, суд визнає за обставин цієї справи пропорційним втручанням у право відповідача на житло і на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції та доходить висновку, що позов підлягає задоволонню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.

Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн, згідно квитанції № 0.0.327518269.1 від 02.06.2023 року.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 273, 287, 352 ЦПК України, 9,116,156 ЖК РСР -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення задовольнити.

Усунути перешкоди позивачам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні житловим будинком із господарськими спорудами та земельною ділянкою на якій вони розташовані, за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3 із вказаного домоволодіння.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський