Постанова
від 06.03.2024 по справі 925/752/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2024 р. Справа№ 925/752/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від прокуратури: Танцюра О.Б.

від позивача:Коломієць Т.В.

від відповідача-1: Чорноус Л.В.

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 (повний текст рішення складено та підписано 03.10.2023)

у справі №925/752/23 (суддя - Зарічанська З.В.)

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає позивач: Черкаська міська рада

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд»

до відповідача 2 - Приватного підприємства «Хотей-Торг»

до відповідача 3 - Фізичної особи-підприємця Дарія Максима Євгенійовича

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, знесення самочинно збудованого нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

05.06.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська міська рада з вимогами:

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 51,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакордд» (код ЄДРПОУ 42763481) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 35286609;

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасувавши рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 51,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за Приватним підприємством «Хотей-Торг» (код ЄДРПОУ 37478593) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 26168037, 26213542;

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасувавши рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 51,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за Дарій Максимом Євгенійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 23940813;

- усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд» (код ЄДРПОУ 42763481) знести самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 51,5 кв.м., який знаходиться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 35286609).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що підставою для виникнення права власності на нежитлову будівлю площею 51,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та внесення відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно стали технічний паспорт і договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою. Прокурор зазначає, що подані для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності не можуть слугувати правовою підставою для набуття права власності на об`єкт нерухомого майна та підтверджувати відповідність заявлених прав поданим документам, а також державної реєстрації такого права, а тому, на його думку, вбачається незаконне розміщення нежитлової будівлі та незаконність реєстрації права приватної власності.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі № 925/752/23 позов задоволено повністю.

Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 51,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю «Дакордд» реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 35286609;

Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 51,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за приватним підприємством «Хотей-Торг» реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 26168037, 26213542;

Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, площею 51,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за Дарій Максимом Євгенійовичем реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 23940813;

Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакордд» знести самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 51,5 кв.м., який знаходиться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1438104471101, номер запису про право власності - 35286609).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що при реєстрації права власності не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі і які б свідчили про виникнення права власності на дане нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для здійснення державної реєстрації відповідного речового права на об`єкт за відповідачем-3.

Зазначені обставини свідчать, що державна реєстрація права власності, у конкретному випадку, проведена реєстратором за відсутності обов`язкових і необхідних документів. Відтак, спірний об`єкт не міг бути зареєстрований державним реєстратором, як об`єкт нерухомого майна.

Водночас суд першої інстанції вказав, що до заявленого негаторного позову відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакордд» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/752/23.

02.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/752/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 - залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків.

16.11.2023 до канцелярії суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.11.2023 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №925/752/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 та призначено до розгляду на 31.01.2024.

05.12.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 заяву Черкаської міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено. Доручено проведення відеоконференції Господарському суду Черкаської області.

20.12.2023 від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №925/752/23 до 19.02.2024. Доручено Господарському суду Черкаської області забезпечити проведення відеоконференції у приміщенні вказаного суду.

19.02.2024 розгляд справи не відбувся у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 розгляд справи №925/752/23 призначено на 04.03.2024.

У судовому засіданні 04.03.2024 оголошено перерву на 06.03.2024.

04.03.2024 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі.

06.03.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження незаконності набуття майна Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакордд», а матеріали справи не містять доказів заподіяння шкоди інтересам територіальної громади.

Крім того, апелянт не погоджується з вимогами про зобов`язання знести самочинно збудовану споруду, оскільки спірна будівля апелянтом не будувалась, придбана як добросовісним набувачем, а органи державного контролю видаючи технічний паспорт та реєструючи таку будівлю не висловлювали жодних зауважень щодо неї протягом тривалого часу.

Апелянт також стверджує, що знесення будівлі є крайнім заходом, доцільність якого не обґрунтована позивачем.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач наголошує, що спірна земельна ділянка не була відведена для будівництва спірної будівлі, а тому будь-які правові підстави для її легального розміщення у вказаному місці відсутні, водночас факт державної реєстрації без наявності правових підстав передбачених законодавством не тягне за собою легітимізацію самочинно збудованого майна.

Прокурор у відзиві стверджує, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Прокурор стверджує, що ще в 2018 році відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 2 ст. 364 КК України, і купівля апелянтом у 2020 році самочинно збудованого та незаконно зареєстрованого об`єкту не свідчить, про неправомірність вимог прокуратури.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників відповідача-2 та відповідача-3.

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення просили залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

29.09.2016 Фізична особа-підприємець Дарій Максим Євгенійович (Замовник) та Черкаська міська рада (Виконавець) підписали Договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, відповідно до п. 1.1. якого, Замовник зобов`язується оплатити пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою по бул. Шевченка, біля будинку № 490, площею 42 кв.м. (далі - Об`єкт благоустрою) на території якого розташовано торговий павільйон № 1 площею 30 кв.м. (далі - Тимчасова споруда) та № 2, площею 49 кв.м. (далі - Об`єкт благоустрою) власником якого є Замовник, а Виконавець зобов`язується забезпечити належне утримання прилеглої до зазначеної споруди території.

01.12.2017 Фізичною особою-підприємцем Гуглею С.В. виготовлено Технічний паспорт на нежитлову будівлю: бульвар Шевченка № 490/4 місто Черкаси. Замовник технічної інвентаризації або уповноважена ним особа (прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи) - Дарій Максим Євгенійович. Щодо характеристики будинку, господарських будівель та споруд у Технічному паспорті зазначено: фундамент - стрічковий бетонний, стіни - металевий каркас, плити ОСВ утеплені, обшито металопрофілем. Загальна площе приміщень - 51,5 кв.м.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1438104471101 - нежитлова будівля загальною площею 51,5 кв.м., за адресою: бульвар Шевченка № 490/4 місто Черкаси - 13.12.2017 державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області зареєстровано право власності Дарія Максима Євгенійовича. Документи, подані для державної реєстрації: Технічний паспорт на нежитлову будівлю, серія та номер: 641-17, виданий 01.12.2017, видавник: Фізична особа-підприємець Гугля С.В.; Договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, серія та номер: 741, виданий 26.09.2016, видавник: Посвідчено сторонами.

16.05.2018 Дарій М.Є. (Продавець) та Приватне підприємство «Хотей-Торг» (Покупець) підписали Договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, відповідно до п. 1 якого, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (чотириста дев`яносто дріб чотири), (далі - «частка нежитлової будівлі»), і сплачує її вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

18.05.2018 Дарій М.Є. (Продавець) та Приватне підприємство «Хотей-Торг» (Покупець) підписали Договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, відповідно до п. 1 якого, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (чотириста дев`яносто дріб чотири), (далі - «частка нежитлової будівлі»), і сплачує її вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1438104471101 - нежитлова будівля загальною площею 51,5 кв.м., за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 490/4, 16.05.2018 зареєстровано право власності (вид спільної власності - спільна часткова) за Приватним підприємством «Хотей-Торг». Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, частки нежитлової будівлі, серія та номер: р. № 2416, виданий 16.05.2018, видавник: С.О. Фіщук приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу; 18.05.2018 зареєстровано право власності (вид спільної власності - спільна часткова) за Приватним підприємством «Хотей-Торг». Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, частки нежитлової будівлі, серія та номер: р. № 2499, виданий 18.05.2018, видавник: С.О. Фіщук приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу.

30.07.2018 Управління інспектування Черкаської міської ради звернулось із Листом № 298-22-30 до прокурора Черкаської області - старшого радника юстиції Овчаренка С.А., в якому зазначило, що у ході проведення перевірки щодо законності розміщення тимчасових споруд на території міста Черкаси, спеціалістами Управління було зобов`язано суб`єктів господарювання, які ведуть діяльність у вказаних спорудах надати відповідні дозвільні документи на їх розміщення, а саме паспорти прив`язки видані департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради. Однак, на дану вимогу працівників Управління, деякі підприємці почали надавати документи щодо державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі. В ході вивчення вказаних документів, було встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Б.А., всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 було зареєстровано право власності на 13 тимчасових споруд розміщених на території міста Черкаси, серед яких тимчасова споруда розташована за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 409/4. Власник - ПП «Хотей-Торг».

26.11.2018 Черкаський відділ поліції звернувся із запитом № 15792/46-2018 до Департаменту архітектури та містобудування, в якому просив, у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування кримінального провадження № 42018251140007090 від 11.10.2018, надати належним чином завірені копії паспортів прив`язки, виданих департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради, зокрема, на тимчасову споруду, яка розташована за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 490/4.

У відповідь на запит Черкаського відділу поліції, 17.12.2018 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомив, що Управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради висновки щодо відповідності намірів розміщення тимчасових споруд на зазначених у зверненні місцях не надавалися та паспорти прив`язки на розміщення тимчасових споруд не оформлювались.

18.11.2019 Слідче управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернулось із листом № 17421/24/16-19/2 до Управління земельних ресурсів та землеустрою Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якому просило у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010007090, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2018, надати завірені належним чином копії документів чинних станом на 2017-2019 роки щодо здачі в оренду чи інше користування земельних ділянок, розташованих, серед інших, за адресою м. Черкаси, бул. Шевченка, 490/4.

У відповідь, листом від 16.12.2019 № 25/45-01-21, Департамент архітектури та містобудування зазначив, що за наявними в управлінні земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури та містобудування даними, відомості щодо надання у користування земельної ділянки за адресою бул. Шевченка, 490/4 відсутні.

18.11.2019 Слідче управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області звернулось із листом № 17421/24/16-19/3 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якому просило повідомити, яким об`єктам нерухомості присвоєно адресу: м. Черкаси, бул. Шевченка, 490/4 та чи надходили на адресу Департаменту протягом 2016-2018 років заявки щодо присвоєння зазначеної адреси об`єктам нежитлової нерухомості.

У відповідь, листом від 02.12.2019 № 25/44-01-21 Департамент архітектури та містобудування зазначив, що в останнього відсутня інформація про надання адреси об`єктам нерухомого майна за адресою бульв. Шевченка, 490/4.

31.01.2020 ПП «Хотей-Торг» (Продавець) та ТОВ «Дакордд» (Покупець) підписали Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі з розстроченням платежу, відповідно до п. 1 якого, Приватне підприємство «Хотей-Торг» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Дакордд» купило нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 490/4 (чотириста дев`яносто дріб чотири).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1438104471101 - нежитлова будівля загальною площею 51,5 кв.м., за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 490/4 зазначено: 31.01.2020 зареєстровано право власності за ТОВ «Дакордд» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50918911 від 31.01.2020, приватний нотаріус Алексєєв Максим Юрійович, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаська обл. Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 163, виданий 31.01.2020, видавник: ПН Алексєєв М.Ю.

29.11.2022 Черкаська окружна прокуратура звернулась із запитом до Черкаської міської ради, в якому просила повідомити:

- чи приймалися рішення щодо передачі в оренду/власність Дарій М.Є. земельної ділянки за адресою бульвар Шевченка № 490/4 місто Черкаси. (в разі прийняття такого рішення необхідно надати його копію та копію документів, які стали підставою його прийняття);

- чи надавалися дозвільні документи щодо розміщення об`єкту нерухомості за адресою: бульвар Шевченка № 490/4 місто Черкаси, загальною площею 51,5 м2, Дарій М.Є. або іншій фізичній/юридичній особі (необхідно надати його копію та копію документів, які стали підставою його прийняття).

У відповідь на викладений запит Черкаська міська рада зазначила, що Управлінням планування та архітектури не надавалися будь-які дозвільні документи щодо розміщення об`єктів нерухомості, зокрема по бульв. Шевченка, 490/4, загальною площею 51,5 кв.м ( Дарію М.Є. ).

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Враховуючи наведене, прокурор стверджує, що підставою для виникнення права власності на вищевказану нежитлову будівлю та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стали технічний паспорт і договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, подані для державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомості та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності не можуть слугувати правовою підставою для набуття права власності на об`єкт нерухомого майна та підтверджувати відповідність заявлених прав поданим документам, а також державної реєстрації такого права, а тому є незаконне розміщення нежитлової будівлі та незаконність реєстрації права приватної власності. Викладене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту - міста Черкаси.

З урахуванням приписів ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. 80, 83 Земельного кодексу України, земельні ділянки, розміщені в межах м. Черкаси, за деяким виключенням, є землями комунальної форми власності і належать на праві власності територіальній громаді, при цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку, оскільки за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема, з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. Державна реєстрація не є підставою для виникнення права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Відтак позивач є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт, на який за відповідачами по черзі було зареєстровано право власності як на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей або не мати такого приміщення.

У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17.08.2000 №507, міститься визначення терміну «будівля», їх перелік та класифікація, однак тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю.

Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення.

З матеріалів справи випливає, що спірне майно знаходиться на земельній ділянці, яка передана у користування на підставі договору пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою від 29.09.2016, підписаного між Черкаською міською радою та Дарієм М.Є. , відповідно до п. 1.1. якого, Замовник зобов`язується оплатити пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою по бул. Шевченка, біля будинку № 490, площею 42 кв.м. (далі - Об`єкт благоустрою) на території якого розташовано торговий павільйон № 1 площею 30 кв.м. (далі - Тимчасова споруда) та № 2, площею 49 кв.м. (далі - Об`єкт благоустрою) власником якого є Замовник, а Виконавець зобов`язується забезпечити належне утримання прилеглої до зазначеної споруди території.

Жодних доказів того, що такі тимчасові споруди є нерухомим майном матеріали справи не містять.

Відповідно до Наказу Мінекономіки, Наказ «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» від 28.07.2004 N 281), «Терміни та визначення понять ДБН В.2.2-23:2009» Торговельний павільйон - торговельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Положеннями ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) обумовлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Як встановлено судом, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1438104471101 - нежитлова будівля загальною площею 51,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 - 13.12.2017 державним реєстратором Цьопою Б.А. виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області зареєстровано право власності Дарія Максима Євгенійовича . Документи, подані для державної реєстрації: Технічний паспорт на нежитлову будівлю, серія та номер: 641-17, виданий 01.12.2017, видавник: Фізична особа-підприємець Гугля С.В.; Договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, серія та номер: 741, виданий 26.09.2016, видавник: Посвідчено сторонами.

Такі документи (договір щодо пайової участі та технічний паспорт) не є достатніми для реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно. Відсутній документ, що, відповідно до вимог законодавства, засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Так, як встановлено судом, для реєстрації об`єкта в якості нерухомого майна необхідні конкретні документи, які Дарій М.Є. при поданні заяви про державну реєстрацію майна, як об`єкта нерухомого майна, не подав. Відтак, подані документи не є та не були достатньою підставою для реєстрації спірного об`єкта в якості нерухомого майна, за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Як встановлено вище, Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради повідомило про відсутність інформації щодо присвоєння будь-яким об`єктам нерухомого майна у м. Черкаси адреси: АДРЕСА_1 та про те, що протягом 2016-2018 років не надходили заяви про присвоєння (зміну) адреси об`єкта нерухомого майна за зазначеною адресою.

Зі змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1438104471101, Дарій М.Є. не подавав при зверненні до державного реєстратора Цьопи Б.А. документ про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

Відповідачами не надано суду доказів присвоєння спірному об`єкту адреси та доказів прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта і на час розгляду справи.

В силу приписів ст. 1, 29, 37, 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги щодо прийняття в експлуатацію нового будівництва ставляться і до робіт з реконструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461) датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як встановлено судом, на час проведення всіх оспорюваних реєстраційних дій не надавались згадані декларація чи сертифікат на підтвердження прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва (його реконструкцію).

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання відповідачами визначених наведеними нормами закону процедур оформлення дозвільних документів на будівництво спірного об`єкта та в подальшому прийняття його в експлуатацію як об`єкту нерухомості.

Також судом першої інстанції встановлено, та не спростовано сторонами в суді апеляційної інстанції, що як на час проведення оскаржуваних рішень, так і на час розгляду справи, спірне майно не мало адреси, що у свою чергу також виключає можливість для реєстрації. (ч. 3 п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень)

З наведеного в сукупності вбачаєтсья, що документи, які вказані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як підстава здійснення державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомості та, відповідно, внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису за № 23940813 про право власності, не можуть слугувати правовою підставою для набуття відповідачем-3 права власності на даний об`єкт та підтверджувати відповідність заявлених прав поданим документам, а також державної реєстрації такого права.

Судом встановлено, що відповідачем-3. для проведення державної реєстрації права власності не було надано державному реєстратору документів, перелік яких визначений у законі і які б свідчили про виникнення права власності на дане нерухоме майно та надавали б реєстратору законні підстави для здійснення державної реєстрації відповідного речового права на об`єкт за відповідачем-3.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем-3 на нежитлову будівлю загальною площею 51,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , як на об`єкт нерухомого майна, прийнято із порушенням законодавчих вимог. Адже надані відповідачем-3 документи для проведення державної реєстрації, не підтверджують набуття ним права власності на такий об`єкт, як об`єкт нерухомого майна та не відповідають переліку, зазначеному у п. 41 Порядку.

Незважаючи на це, державна реєстрація права власності державним реєстратором проведена за відсутності, зокрема: документів, що підтверджують присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; дозвільних документів на будівництво, документів на підтвердження прийняття об`єкта в експлуатацію.

Оскаржувані рішення - № 26168037 від 16.05.2018, № 26213542 від 18.05.2018 приватного нотаріуса Фіщука С.О. та № 35286609 від 31.01.2020 приватного нотаріуса Алексєєва М.Ю. про зміну власника спірного об`єкта нерухомого майна з Дарія М.Є. на ПП «Хотей-Торг» та у подальшому з ПП «Хотей-Торг» на ТОВ «Дакордд» є наслідком попереднього незаконного рішення державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Б.А., а тому також є незаконними.

Так, відповідно до абзаців 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час ухвалення рішення у справі) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. (абз. 1)

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. (абз. 2)

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. (абз. 3)

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 цього ж Закону у редакції, чинній до 16.01.2020, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 925/910/20).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Враховуючи вищенаведені приписи абз. 2, 3 ч. 3ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції на день ухвалення рішення) колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у разі скасування рішення державного реєстратора лише про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Дакордд» буде проведена попередня державна реєстрація набуття права, що було припинено у зв`язку з проведенням державної реєстрації № 35286609, а саме права власності на об`єкт нерухомого майна за ПП «Хотей-Торг», в разі скасування лише рішень про державну реєстрацію прав власності за ТОВ «Дакордд» та ПП «Хотей-Торг», буде проведена попередня державна реєстрація набуття права, а саме права власності на об`єкт нерухомого майна за Дарієм М.Є. , тоді як судом вище встановлено неправомірність всіх цих реєстрацій, внаслідок неправомірної реєстрації спірного об`єкта за Дарієм М.Є .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення державних реєстраторів підлягають скасуванню.

Враховуючи те, що даним судовим рішенням не визнаються речові права на таке нерухоме майно у зв`язку із неіснуванням майна саме в якості об`єкта нерухомого майна, то при виконанні даного рішення не проводиться державна реєстрація набуття попереднього права власності на такий неіснуючий об`єкт нерухомого майна.

Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ТОВ «Дакордд» знести самочинно збудоване нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 51,5 кв.м., який знаходиться на бульварі Шевченка, будинок 490/4, місто Черкаси, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц)

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі ст. 116, 118, 123, 124 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як уже встановлено судом, документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ФОП Дарієм М.Є., ПП «Хотей-Торг» та ТОВ «Дакордд» на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні документи на підтвердження надання Черкаською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися. Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки відсутні.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 ЗК України та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18)

Водночас, з огляду на принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, а також фактичні обставини створення об`єкту нерухомості на бульварі Шевченка, 490/4 у м. Черкаси, правовий режим зазначеного об`єкта будівництва як самочинного не створює підстав для виникнення прав на земельну ділянку.

З викладеного випливає, що, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю.

У свою чергу, негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. (постанова Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 925/188/18)

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов). (постанова Верховного Суду від 24.02.2020 у справі № 458/1046/15-ц)

Отже, з огляду на викладене, беручи до уваги те, що спірний об`єкт збудований за відсутності дозвільних документів та не підлягає перебудові, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, за змістом наведених положень чинного законодавства єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна, тому позов в цій частині правомірно задоволено судом першої інстанції..

Доводи відповідача-1 про те, що позовна вимога щодо знесення самочинно збудованого об`єкта заявлена передчасно та до неналежного відповідача, адже ТОВ «Дакордд» не здійснювало будівництво, а придбало збудовану нежитлову будівлю на підставі договору купівлі-продажу є безпідставними.

Так особа, набувши у власність нерухоме майно, отримує усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник. Тобто у разі державної реєстрації речового права на нерухоме майно, спір щодо нього необхідно розглядати як пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на зазначене майно іншою особою, а саме за якою було зареєстроване речове право. Отже, ТОВ «Дакордд» є належним відповідачем щодо вимоги позивача про знесення самочинного будівництва.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 910/29383/14, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

Твердження відповідача-1 з посиланням на правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 28.05.2021 у справі № 320/5528/18, що позовні вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна заявлені передчасно, без дотримання відповідних процедур (визначення можливості здійснення перебудови або відмова особи від такого здійснення, внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку) є помилковим. Так у наведеній відповідачем-1 справі зведення будівництва здійснювалося відповідачем на належній йому земельній ділянці, проте без дотримання норм будівництва без реєстрації в якості об`єкта нерухомого майна, тоді як у справі, що розглядається торговий павільйон, як досліджено вище, не є нерухомим майном, а лише незаконно зареєстрований як об`єкт нерухомого майна, розміщений на земельній ділянці, яка не передавалася жодному з відповідачів ні у власність, ні в оренду, відтак не вибувала із розпорядження власника - Черкаської міської ради.

Так, як зазначено вище, 30.07.2018 Управління інспектування Черкаської міської ради звернулось із Листом № 298-22-30 до прокурора Черкаської області - старшого радника юстиції Овчаренка С.А., в якому зазначило, що у ході проведення перевірки щодо законності розміщення тимчасових споруд на території міста Черкаси, спеціалістами Управління було зобов`язано суб`єктів господарювання, які ведуть діяльність у вказаних спорудах надати відповідні дозвільні документи на їх розміщення, а саме паспорти прив`язки видані департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради. Проте, на дану вимогу працівників Управління, деякі підприємці почали надавати документи щодо державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі. В ході вивчення вказаних документів, було встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Б.А., всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 було зареєстровано право власності на 13 тимчасових споруд розміщених на території міста Черкаси, серед яких тимчасова споруда розташована за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 409/4. Власник - ПП «Хотей-Торг».

Отже, розміщення торгового павільйону, яке в подальшому незаконно зареєстроване як об`єкт нерухомого майна здійснено на земельній ділянці Черкаської міської ради, а не ФОП Дарія М.Є., тому зазначена відповідачем-1 правова позиція Верховного Суду є не релевантною до даного спору.

З приводу зазначення відповідача 1. у відзиві про втручання у право на мирне володіння майном, господарський суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а тому саме відповідачі порушують право територіальної громади на вільне володіння належною громаді земельною ділянкою.

Оцінюючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що втручання прокурора у спірні правовідносини за для захисту порушеного інтересу держави та територіальної громади м. Черкаси шляхом подачі позовної заяви в особі Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, знесення самочинно збудованого нерухомого майна є обґрунтованим, оскільки заходи реагування Черкаською міською радою упродовж розумного строку не вжито та вживатись не будуть, що підтверджується листом від 06.01.2023, в якому Черкаська міська рада зазначила, що наразі департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради позбавлений можливості скеровувати до суду позовні заяви, оскільки на сьогодні відсутні кошторисні призначення. Водночас Черкаська міська рада не заперечує стосовно судового захисту інтересів територіальної громади міста Черкаси.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор належними та допустимими доказами довів наявність порушеного права позивача (територіальної громади) у зв`язку з незаконною реєстрацією за відповідачами права власності на споруду яка розташована на земельній ділянці належній позивачу і таке право підлягає захисту у обраний прокурором спосіб.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що прокурор довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

У ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових права на нерухоме майно.

Крім того, згідно з цим Законом, об`єкти нерухомого майна мають бути капітального типу, а не тимчасовими, що є притаманним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття першого оскаржуваного рішення від 05.01.2018), записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття першого оскаржуваного рішення від 13.12.2017) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок).

Згідно з п. 6, 7 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) передбачено, що відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Відповідно до п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, як-от: договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості; свідоцтва про право власності; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, тощо.

Пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

При цьому, з огляду на закріплені у ст. 9, 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017) державний реєстратор

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017), у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення від 13.12.2017))

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, до якої згодом було внесено зміни відповідно до Закону України № 2255-IX від 12.05.2022.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. (абз. 3)

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 ЗК України)

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». (ст. 126 ЗК України)

Пп. 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. (ч. 1 ст. 210 ЦК України)

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. (ч. 1, 2 ст. 212 ЗК України)

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. (ч. 1 ст. 317 ЦК України)

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила:

1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування. (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 755/3782/17)

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів перевірила доводи апелянта, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження незаконності набуття майна Товариством з обмеженою відповідальністю «Дакордд», а матеріали справи не містять доказів заподіяння шкоди інтересам територіальної громади, та зазначає, що оскільки первинна реєстрація права власності на самовільно споруджений об`єкт була незаконною, той в всі подальші дії з таким майном, в тому числі і продаж апелянту (відповідачу-1) та реєстрація такого правочину не може бути визнано правомірною.

Щодо наявності порушеного права, колегія суддів наголошує, що оскільки територіальна громада була фактично позбавлена можливості користуватись земельною ділянкою на якій розміщене спірне майно, в даному випадку порушення права територіальної громади є доведеним.

Доводи апелянта про незаконність вимоги про зобов`язання знести самочинно збудовану споруду, оскільки спірна будівля апелянтом не будувалась, та придбана як добросовісним набувачем, колегією суддів відхиляються, оскільки ще до придбання апелянтом спірного майна вже було відкрито кримінальне провадження щодо наявності кримінального правопорушення при його первинній реєстрації, а тому при придбанні майна щодо законності реєстрації якого наявне кримінальне розслідування як покупець так і продавець беруть на себе відповідні ризики які виключають визнання таких осіб добросовісними набувачем та відчужувачем. При цьому, для вирішення даного спору не має істотного значення чи було відомо ТОВ «Дакордд» про наявність кримінального провадження.

Твердження апелянта, що знесення будівлі є крайнім заходом, доцільність якого не обґрунтована позивачем, колегією суддів також відхиляються, оскільки саме власник земельної ділянки має право вирішувати, яким саме чином буде захищено його права на неї, і оскільки міська рада підтримала позов прокурора, то звільнення земельної ділянки шляхом знесення незаконно зареєстрованої споруди є в даному випадку належним та допустимим способом захисту порушеного права.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакордд» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/752/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 07.05.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	06.03.2024
Оприлюднено	10.05.2024
Номер документу	118920406
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном

Тарасенко К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 06.03.2024 по справі 925/752/23ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —925/752/23

Постанова від 06.03.2024

Постанова
від 06.03.2024 по справі 925/752/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД