Постанова

від 02.05.2024 по справі 910/14171/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. Справа№ 910/14171/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.05.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 (повний текст рішення складено 20.12.2023)

у справі №910/14171/23 (суддя В.В. Бондарчук)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка»

до Київської міської ради

про визнання договору поновленим,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі, відповідач) про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017 (кадастровий номер 8000000000:62:011:0039).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки від 06.06.2008 строком на 5 (п`ять) років. У подальшому, 12.05.2017 між сторонами укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, яким договір продовжено ще на 5 (п`ять) років. З метою продовження строку договору оренди, 25.05.2022 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки. Проте, станом на день звернення до суду позивач не отримав відповіді Київради про поновлення чи відмову у поновленні договору, у зв`язку з чим договір є поновленим згідно положень статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не дотримано умов для поновлення спірного договору оренди земельної ділянки, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» звернулось до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки лише 25.05.2022, тобто з порушенням встановленого пунктом 11.7. Договору та частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі» строку на таке звернення, та більше того, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 09.01.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції було невірно застосовано положення частин 1-5 та частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

За твердженнями ТОВ «Дніпряночка» суд безпідставно не врахував тієї обставини, що строк дії Договору відповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, які набрали чинності 07.04.2022, було поновлено до 12.05.2023.

Отже, позивач звернувся до відповідача із клопотанням про поновлення договору завчасно (25.05.2022), в строки, визначені пунктом 11.7. Договору, але відповідач відповіді про поновлення чи відмову у поновленні Договору скаржнику не надав, тому останній був змушений звертатися до суду за захистом своїх законних права та інтересів.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представник відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою від 11.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14171/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва

18.01.2024 матеріали справи №910/14171/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 залишено без руху, роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду докази на підтвердження реєстрації електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

23.01.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог вищезазначеної ухвали від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» Палій Е.В. надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, про що надано запит про наявність електронного кабінету.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 призначено до розгляду на 13.02.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, з 13.02.2024 у відрядженні, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/514/24 від 12.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 справу №910/14171/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П., призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 на 11.03.2024.

У судове засідання, призначене на 11.03.2024, з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» і Київської міської ради.

Суд у судовому засіданні 11.03.2024 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 оголошено перерву до 09.04.2024.

02.04.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав роздруківки постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №685/547/23 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 у справі №915/544/23 для врахування відповідної судової практики під час вирішення даного спору.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. та судді Тищенко А.І. у відрядженні судове засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23, призначене на 09.04.2024, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 на 02.05.2024.

За результатами проведеного у справі 02.05.2024 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 02.05.2024 з`явилися представники сторін.

Представники позивача у судовому засіданні підтримували доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

06.06.2008 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (далі - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 06.06.2008 за №62-6-00491 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 №517/574, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка із наступними характеристиками: місце розташування - вулиця Оноре де Бальзака, 94 у Деснянському районі м. Києва; розмір - 0,0292 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування міні-ринку; кадастровий номер - 8000000000:62:011:0039.

Договір укладено на 5 (п`ять) років (пункт 3.1. Договору).

Положеннями пункту 11.7. Договору передбачено, що поновлення договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.

06.06.2008 за актом приймання-передачі земельної ділянки відповідач передав, а позивач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку: місце розташування - вулиця Оноре де Бальзака, 94 у Деснянському районі м. Києва; розмір - 0,0292 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування міні-ринку; кадастровий номер - 8000000000:62:011:0039.

У подальшому, 12.05.2017 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (далі - орендар) укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, яким сторони погодили поновити на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки, який визнано укладеним між орендодавцем та орендарем рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2007 у справі №4/403, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 06.06.2008 за №62-6-00491.

Згідно пункту 3.1. Договору від 12.05.2017 його укладено на 5 (п`ять) років.

25.05.2022 ТОВ «Дніпряночка» відповідно до Закону України «Про оренду землі» звернулося до Київської міської ради із клопотанням (листом-повідомленням) про поновлення договору оренди земельної ділянки, надавши орендодавцю, в тому числі, проект угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

За твердженням позивача, станом на 26.01.2023 відповіді про поновлення чи відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки ТОВ «Дніпряночка» від Київради не отримало, що стало підставою для звернення до суду із позовом у даній справі про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017 (кадастровий номер 8000000000:62:011:0039).

При цьому, ТОВ «Дніпряночка» у позові зазначає, що звернулося до відповідача із клопотанням (листом-повідомленням) про поновлення договору оренди земельної ділянки із порушенням строків, передбачених пунктом 11.7. договору, внаслідок введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022, а тому, за твердженням позивача, строк для поновлення договору оренди земельної ділянки було порушено орендарем із поважних причин. Водночас, у відповіді на відзив на позовну заяву та в апеляційній скарзі позивач стверджує про автоматичне продовження дії договору оренди земельної ділянки на один рік, тобто до 12.05.2023, посилаючись на положення пункту 27 та пункту 28 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку позивача наявні всі умови для поновлення терміну дії Договору оренди на новий строк на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача.

Відповідач заперечує проти позову, вказуючи на те, що позивачем не дотримано встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури поновлення договору, а саме не подано орендодавцю у встановлений законом та пунктом 11.7. Договору строк лист-повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справіSunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику у даній справі таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Пунктом 3.1. Договору в редакції угоди про поновлення від 12.05.2017 передбачено, що договір укладено на 5 (п`ять) років.

Відповідно до пункту 14.1. Договору в редакції угоди про поновлення він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, строк дії спірного Договору закінчувався 12.05.2022.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Водночас, розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Отже, під час розгляду спору суд керується положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка мала назву «Поновлення договору оренди землі», у редакції, чинній станом на 12.05.2017.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 вказаного Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 6-8, 11 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі.

При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаних постановах від 22.09.2020 зазначила, що близький за змістом висновок викладено в тому числі і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Разом з тим, у вказаних постановах від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, в частині необов`язковості повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

З огляду на зміст частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України вказані висновки враховуються судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи.

Отже, господарському суду при вирішенні даного спору про визнання договору поновленим необхідно з`ясовувати наступні обставини: чи повідомляв орендар орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені договором та законом строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди; чи продовжує орендар користуватись виділеною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди; чи повідомляв письмово орендодавець орендаря про відмову в поновленні договору оренди у встановлені законом строки; чи належно виконує орендар свої обов`язки за договором оренди.

Як встановлено судом, строк дії договору оренди земельної ділянки від 06.06.2008, з урахуванням угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017, установлений до 12.05.2022.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи скаржника щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки після його закінчення на один рік, тобто до 12.05.2023, з посиланням на положення пункту 27 та пункту 28 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Отже, ця правова норма застосовується до правовідносин, які виникли між сторонами щодо оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, водночас, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування міні-ринку за адресою: вул. Оноре де Бальзака, 94 у Деснянському районі м. Києва, що виключає застосування до цих правовідносин положень пунктів 27, 28 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №685/547/23, на зміст якої скаржник просив суд звернути уваги, не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки, як вбачається з її змісту, правовідносини з оренди у межах спору в названій справі стосувалися якраз оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із не розподілених (не витребуваних) земель.

У пункті 11.7. Договору сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.

Велика Палата Верховного Суду у вищенаведених постановах констатувала необхідність попереднього звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди.

Таке звернення повинно бути вчинене у строк, встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди.

Така конструкція цієї статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі, оскільки відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №915/1003/20.

Отже, ураховуючи положення пункту 11.7. Договору, ТОВ «Дніпряночка» необхідно було звернутися до Київської міської ради із листом-повідомленням про поновлення цього договору із проєктом відповідної додаткової угоди не пізніше 12.02.2022.

Однак, судом встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ «Дніпряночка» звернулося до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки лише 25.05.2022, тобто поза межами строку, визначеного пунктом 11.7. Договору, чим не дотрималось вимог, встановлених частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Твердження ТОВ «Дніпряночка» щодо поважних причин пропуску строку на звернення до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки з посиланням на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2023, суд відхиляє з огляду на таке.

Так, 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Водночас, як встановлено судом вище, згідно із пунктом 11.7. Договору оренди земельної ділянки, ТОВ «Дніпряночка» необхідно було звернутися до Київської міської ради із листом-повідомленням про поновлення цього договору не пізніше 12.02.2022, тобто ще до введення в Україні воєнного стану.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення договору на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» у зв`язку з тим, що позивачем не дотримано передбаченої чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством процедури, зокрема, щодо повідомлення відповідача про продовження строку дії вказаного договору саме у визначений таким договором строк.

Твердження позивача про ненадання у відповідності до положення частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у місячний термін після звернення та у відповідності до положення частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» протягом місяця після закінчення строку дії Договору, вмотивованої відмови відповідача від поновлення договору оренди на новий строк не звільняє позивача від обов`язку дотримання законодавчо визначеного алгоритму дій та відповідного звернення до орендодавця із повідомленням про намір продовжити договір в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі» та у строки, визначені у пункті 11.7. Договору.

Як уже зазначалося вище, лише у разі виконання орендарем покладеного на нього обов`язку щодо направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди з відповідним проектом додаткової угоди може мати місце, у разі відсутності висловлених заперечень, наявність «мовчазної згоди» орендодавця на його поновлення.

З огляду на встановлені обставини в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання поновленим Договору оренди земельної ділянки від 12.05.2017 (кадастровий номер 8000000000:62:011:0039).

Доводи апеляційної скарги позивача судом відхиляються, оскільки зазначених висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/14171/23 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка».

Матеріали справи №910/14171/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.05.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко