Постанова

від 09.05.2024 по справі 922/162/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/162/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги ТОВ «Смарт індастрі груп» (725Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі № 922/162/24 (постановлену у приміщенні господарського суду Харківської області у м. Харкові, повний текст якої складений 01.03.2024 суддею Байбаком О.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро" (адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 66; код ЄДРПОУ 34631027)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» (адреса: 61202, м. Харків, пр.-т Людвіга Свободи, буд. 35-Б, кв. 97; код ЄДРПОУ 43937433)

про стягнення 238903,19 грн.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі № 922/162/24 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» зустрічну позовну заяву (вх. № 5224 від 26.02.2024) та додані до неї документи.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Смарт індастрі груп» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити ТОВ «Смарт індастрі груп» пропущений процесуальний строк для подання зустрічного позову, скасувати ухвалу суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви та передати матеріали справи 922/162/24 на розгляд господарському суду Харківської області зі стадії відкриття провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ «Смарт індастрі груп».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права при винесені ухвали від 01.03.2024 у справі №922/162/24, зокрема допустив «надмірний формалізм», що має наслідком її неправомірність.

Так, апелянт зазначає, що копію позовної заяви та доданих до неї документів отримав лише 08.02.2024, оскільки з початком повномасштабного вторгнення не перебуває за зареєстрованою адресою, а суд першої інстанції вдався до «надмірного формалізму» застосувавши частини 5-6 статті 242 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Смарт індастрі груп» (725Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі № 922/162/24. Встановлено ТОВ "Новаагро" десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії апелянту. Встановлено сторонам у справі десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяв, клопотань тощо. Ухвалено здійснювати розгляд справи № 922/162/24 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

02.04.2024 від представника ТОВ "Новаагро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволені апеляційної скарги ТОВ «Смарт індастрі груп», ухвалу господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі №922/162/24 залишити без змін.

Крім того, зазначив, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із апеляційним оскарженням ухвали господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі №922/162/24 становить 7 000 грн.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про повернення заяви (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаагро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» 238903,19 грн, з яких:

230000,00 грн - попередньої оплати;

5929,51 грн - інфляційних збитків;

2973,68 грн - 3% річних.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору поставки з наданням супутніх послуг № SIG 010C-21 від 01.12.2021 щодо поставки узгодженого між сторонами товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2024 відкрито провадження у справі № 922/162/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» надіслало на поштову адресу господарського суду Харківської області зустрічний позов (вх. № 5224 від 26.02.2024), в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро" 271266,62 грн, з яких:

16713,05 грн - заборгованості за першим етапом поставки;

100000,00 грн заборгованості з другим етапом поставки;

104512,75 грн - пені;

41899,43 грн - інфляційних втрат;

8141,39 грн - 3% річних.

Зустрічний позов обґрунтовано з посиланням на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаагро" неналежним чином проводило розрахунки з порушенням умов договору поставки з наданням супутніх послуг № SIG 010C-21 від 01.12.2021, а також відсутністю належним чином оформленої заявки на поставку товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі № 922/162/24 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» зустрічну позовну заяву (вх. № 5224 від 26.02.2024) та додані до неї документи.

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що зустрічний позов подано із порушенням строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії, а саме строку, визначеного в ухвалі суду від 23.01.2024, без клопотання про поновлення такого строку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом частини другої статті 46 та частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої - шостої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З аналізу даної норми вбачається, що в поняття зустрічного позову входять дві ознаки. По-перше, зустрічний позов є самостійним позовом, який так само може бути пред`явлений окремо від первинного позову, отже можна зробити висновок, що він повинен задовольняти всі умови, що ставляться до звичайних позовів. По-друге, зустрічний позов - один із засобів захисту відповідача проти вимог позивача, тому він повинен повністю або частково унеможливити задоволення первинного позову.

При цьому, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Така правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18.

Згідно з частиною восьмою статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно положень п. 8) ч. 2 ст. 176 ГПК України в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Відзив подається до суду у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, під час первісного розгляду справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2024 відкрито провадження у справі № 922/162/24 та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать матеріали справи, ухвала господарського суду Харківської області від 23.01.2024 була надіслана на адресу реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» засобами поштового зв`язку (трекінг відправлення 0600246154144).

Проте, надіслана копія ухвали від 23.01.2024 повернулась на адресу суду першої інстанції 06.02.2024 з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 43-47). При цьому, спроба вручення та встановлення факту відсутності адресата за вказаною адресою відбулися 02.02.2024, що підтверджується відбитком поштового пристрою АТ «Укрпошта».

В розумінні ч. 5-6 ст. 242 ГПК України днем вручення ухвали від 23.01.2024 є 02.02.2024.

З урахуванням вимог ухвали від 23.01.2024 та положень ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов до 17.02.2024. Однак, згідно зі штампом відділення поштового зв`язку на конверті, в якому направлялася зустрічна позовна заява, днем направлення цієї кореспонденції є 24.02.2024.

Таким чином, зустрічна позовна заява була подана Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» поза межами встановленого строку для її подання. Питання про поновлення пропущеного процесуального строку названим товариством перед судом не ставилося.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини першої статті 119 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною другою статті 119 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 №904/5995/16.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Враховуючи положення ст. 176 та 180 ГПК України строк для подання зустрічного позову встановлюється законом, а отже може бути поновлений судом за заявою учасника справи якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 180 ГПК України про пред`явлення зустрічного позову не встановлює неможливість поновлення строку на подання зустрічного позову.

Пропущений учасником процесуальний строк, який встановлений законом, може бути поновлений судом, зокрема, за умови подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вищенаведене застосування норм процесуального права, оскільки відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у зустрічній позовній заяві не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, встановленого ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України для подання зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України через недотримання ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що є безпідставним доводи апелянта про те, що тільки 08.02.2024 він дізнався про розгляд даної справи коли його представником було отримано поштове відправлення з копією первісної позовної заяви, оскільки згідно з трекінгом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштова служба "Е-пост" (№ 1092719), яке здійснювало направлення копії позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп», датою отримання поштового відправлення є 02.02.2024. Зазначене додатково свідчить що датою, з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт індастрі груп» обізнане про подання позову, є саме 02.02.2024, а не 08.02.2024, як зазначається в зустрічній позовній заяві.

Щодо клопотання про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви, заявленого в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 4 статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Таким чином, клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви мало бути подано одночасно з поданням зустрічного позову. За таких умов, дане клопотання відповідача, заявлене в апеляційній скарзі, суперечить процесуальному законодавству.

Щодо доводів апелянта стосовно порушення права на доступ до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс встановлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом особи на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

За змістом рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відтак, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції прийнятий відзив на позовну заяву, направлений на адресу суду першої інстанції разом із зустрічним позовом одним поштовим відправленням за № 0740031139213, а зустрічний позов повернуто заявникові з підстав несвоєчасного подання, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ще не вирішено питання щодо долучення до матеріалів справи та прийняття відзиву на позовну заяву.

Будь-яке процесуальне судження суду з цього приводу у матеріалах справи відсутнє.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

З огляду на наведене, висновки суду першої інстанцій про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви законні та обґрунтовані, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення, а подана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутися до господарського суду з окремим позовом у загальному порядку.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Смарт індастрі груп» (725Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі № 922/162/24 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.03.2024 у справі № 922/162/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.05.2024.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко