Ухвала

від 07.05.2024 по справі 904/386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

07.05.2024 м. ДніпроСправа № 904/386/24

За позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції позивача

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О.

Представники:

Від позивача: Жежель С.С., посвідчення №544, самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Кам`янська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:03:035:0146, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 351-Б, загальною площею 0,4254 га, для розміщення будівлі з підпіллям адміністративно-побутового корпусу (об`єкт незавершеного будівництва) в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані бездоговірним користуванням Відповідачем земельною ділянкою, що належить Позивачу.

31.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про наявність Електронного кабінету.

Ухвалою від 05.02.2024 судом було залишено позовну заяву без руху.

08.02.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви суд, ухвалою від 12.02.2024, прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.03.2024.

В судовому засіданні 05.03.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 05.03.2024 судом відкладено підготовче засідання на 02.04.2024.

07.03.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 12.03.2024 у задоволенні заяви представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

02.04.2024, у зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці з 01.04.2024 по 12.04.2024, підготовче засідання по справі № 904/386/24 за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції позивача, не відбулося.

09.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив.

11.04.2024 від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій він просить поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву, поданого до суду 09.04.2024.

Відповідач посилається на припинення діяльності відповідача як власника річкового порту "Демос" через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України, зупинення судноплавства, річкових та морських перевезень, руйнації дамби Каховської ГЕС та як наслідок зникнення Каховського водосховища та обміління русла ріки.

Відповідач зазначає про звільнення усіх працівників, окрім директора, який фактично знаходиться у Вінницькій області.

Відповідач стверджує, що для необхідності пошуку документів та переписки між відповідачем та позивачем стосовно укладення договорів оренди землі за 2023 рік, а також необхідності технічного відновлення інформації на сервері щодо поштового листування за минулий рік директору необхідно було прибути до м. Кривий Ріг та знайти відповідного спеціаліста.

Відповідач вказує, що наведене унеможливило подати відзив на позовну заяву та додані до нього документи у встановлений судом строк.

Ухвалою від 15.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, по 11.05.2024 включно. Призначено підготовче засідання на 07.05.2024.

17.04.2024 від Відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

17.04.2024 від Позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на приєднання відзиву.

На думку позивача, у заяві про поновлення строку відповідач наводить технічні причини неподання відзиву, які не можуть свідчити про непереборність обставин, що зашкодили вчасно подати відзив.

Позивач зазначає, що відповідач був повідомлений про існування позову судом засобами поштового зв`язку наприкінці лютого та зареєстрував електронний кабінет 07.03.2024.

Позивач звертає увагу, що відповідно до ордеру відповідач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Страхом Є.О. ще 07.03.2024. Адвокат Страх Є.О. також має зареєстрований електронний кабінет з 23.05.2022.

Ухвалою від 22.04.2024 у задоволенні заяви Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

07.05.2024 позивач в підготовчому засідання підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 суд роз`яснив відповідачу право у строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення відповідач отримав 23.02.2024 ухвалу суду від 12.02.2024.

Отже, останнім днем строку у відповідача для подання відзиву на позовну заяву було 11.03.2024.

Згідно з ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи обставини пропуску строку, викладені у клопотанні, з метою забезпечення права на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку подання відзиву та поновлення строку відповідачу на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Зважаючи на попередні клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи в підготовчому провадженні в межах розумних строків, надавши відповідачу можливість прийняти участь в розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 46, 119, 120, 121, 177, 183, 197, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання відповідача та поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

2. Відкласти підготовче засідання в межах розумного строку на 27.05.2024 о 12:30 год. Засідання відбудеться в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-107 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, визнати явку представників в судове засідання необов`язковою.

Рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:

- за допомогою сервісу "Електронний суд";

- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

5. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).

Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.

Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.

Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення- 07.05.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено - 09.05.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко